Порівняння Daiwa Seaborg 300MJ vs Lineaeffe Colorado 101

Штатний розташування ручки котушки. Цей параметр актуальне переважно для нахлистових і мультиплікаторних моделей, оскільки безінерційні (див. «Тип») зазвичай передбачають можливість переустановки ручки.

Вибір цього параметру залежить насамперед від того, якою рукою Вам зручніше тримати вудлище. Якщо тримати його в правій руці, то котушка повинна бути лівосторонньої, оскільки для роботи з нею вільної залишається ліва рука, і навпаки.

Кількість підшипників, передбачена в конструкції котушки. Підшипники використовують для зниження тертя обертових деталей, що, з одного боку, захищає такі деталі від зношування, а з іншого — зменшує зайві зусилля, що витрачаються при обертанні рукоятки. Відповідно, чим більше підшипників — тим більше вузлів тертя захищено і тим краще «оптимізована» котушка; цей параметр є непоганим показником загального класу виробу. Водночас оцінювати різні моделі потрібно з урахуванням їх призначення (див. «Тип»).

Так, у нахлистових котушках, навіть досить дорогих, зазвичай передбачається 1 підшипник — в точці установки барабана на кронштейн призначений для кріплення до вудилища. Це фактично єдиний важливий вузол тертя, тому більшої кількості підшипників просто не потрібно. Для мультиплікаторних котушок це число варіюється від 1 у відносно простих варіантах, і до 6 – 7 для преміумкласу. А в безінерційних кількість підшипників може сягати кількох десятків.

Передавальне число описує різницю в швидкості обертання шпулі і рукоятки. В характеристиках котушок його часто записують у вигляді співвідношення виду x:1, де одиниця позначає 1 оборот рукоятки, а «x» — кількість оборотів шпулі за один такий оборот. Для спрощення запису у нашому каталозі вказується тільки перше число — наприклад, позначення 5.2 відповідає передатному числу 5.2:1.

Від цього параметра залежить насамперед співвідношення між швидкістю і «тяговитістю» котушки. Так, високі передавальні числа дають змогу швидко тягнути волосінь, що важливо для проводки з високою швидкістю — але потужність таких котушок буде невисокою, для витягування великої здобичі будуть потрібні значні зусилля на рукоятці. І навпаки, при низьких цифрах швидкість руху волосіні буде невелика, але Вам не доведеться прикладати для її руху значних зусиль. У моделях безінерційного типу (див. вище) передавальні числа близько 6 – 7 позначають так звані «швидкісні» котушки, 4 – 4.5 — «силові», а проміжні значення — універсальні. Мультиплікаторні моделі в силу специфіки зазвичай мають низькі передавальні числа, а висока потужність нахлистових котушок обумовлена тим, що в них рибалка обертає барабан безпосередньо, і передавальне число дорівнює 1.

Розмір основної шпулі (барабана) котушки. Цей параметр безпосередньо впливає на вагу котушки і її стійкість до навантажень. Для нього використовується умовне позначення в тисячах; щоб не вдаватися в зайві подробиці, можна сказати, що чим більше число в такому позначенні — тим крупніше й важче барабан. Для різних цілей оптимальними будуть різні розміри. Так, шпулі на 2500 – 3000 вважаються універсальними, їх можна застосовувати і для поплавковою риболовлі, і для лову на спінінг в нескладних умовах. Менший розмір рекомендується для легких снастей, в т. ч. категорії ультралайт, а оснащення для великої і важкої здобичі (наприклад, при лові коропа) може передбачати котушки на 4500 – 5000 і навіть більше.

Кількість волосіні, яка може поміститися на основний шпулі котушки при нормальній намотуванні. Позначається у вигляді співвідношення двох цифр, перша з яких відповідає довжині намотують волосіні в метрах, а друга — товщині в міліметрах: наприклад, цифри 200/0.45 говорять про те, що на котушку може поміститися до 200 м волосіні з товщиною 0,45 мм

Для різних видів рибної ловлі існують свої рекомендації щодо оптимального значення даного параметра; їх можна знайти в спеціальних джерелах. Тут же зауважимо, що ємність шпулі вказується виключно для гладкої волосіні; при застосуванні плетеного шнура фактичні показники можуть помітно відрізнятися.

Призначення даної функції загалом зрозуміле з назви: вона дозволяє з досить високою точністю (наприклад, до футу) визначити кількість відмотаної волосіні. Більшість моделей з лічильником волосіні належать до мультиплікаторних (див. «Тип») і призначені для ловлі методом троллінгу, де буває важливо опускати приманку на чітко визначену глибину. Особливо це актуально при морській риболовлі. Самі лічильники можуть бути аналоговими або цифровими: перші зазвичай не вимагають джерел живлення і загалом вважаються більш надійними, другі, зазвичай, значно точніші і мають більш широкий функціонал (наприклад, можуть передбачати перемикання одиниць вимірювання між футами і метрами).

Котушки з даною функцією оснащені вбудованим електродвигуном, який може обертати шпулю, позбавляючи рибака від необхідності самостійно крутити ручку. Перевага подібних пристосувань очевидно: риболовля стає менш напруженою. Крім того, в конструкції можуть передбачатися специфічні додаткові можливості — наприклад, автоматичне змотування строго заданої кількості волосіні. З іншого боку, система автоподмотки значно збільшує вагу, габарити і вартість виробу, а реальна необхідність в ній є хіба що в найбільш складних видах риболовлі, де доводиться регулярно змотувати велика кількість волосіні зі значним зусиллям. Також не варто забувати, що для роботи мотора потрібно джерело живлення. Зазвичай, для цього використовується зовнішній акумулятор або бортова мережа судна, оскільки в саму котушку батареї потрібної ємності і потужності просто не помістилися б. У світлі всього цього автоподмотка особливого поширення не отримала — вона зустрічається переважно в топових моделях мультиплікаторних котушок (див. «Тип»), призначених для морської риболовлі.

Матеріал, з якого виконана основа котушки — частина конструкції, на яку встановлюється шпулі та інші механізми.

— Пластик. Пластик має невисоку вартість, невелику вагу, до того ж він стійкий до корозії і абсолютно несприйнятливий до солоній воді. Водночас цей матеріал легко дряпається, його міцність відносно невисока, а під дією ультрафіолету в деяких сортах пластику вона ще більше знижується. Внаслідок цього пластик застосовується переважно в котушках початкового рівня, не розрахованих на складні умови і високі навантаження. Зазвичай, його якість напряму залежить від ціни виробу.

— Графіт. Найчастіше під цим терміном мається на увазі відносно проста різновид вуглецевого волокна, що має невисоку вартість і може застосовуватися навіть у моделях бюджетного класу. Водночас при невеликій вазі графіт кілька більш міцний і стійкий до деяких впливів, ніж пластик, а тому зустрічається і в більш дорогих виробах. Якість цього матеріалу також може відрізнятися залежно від ціни котушки.

— Карбон. Ще один вид вуглецевого волокна, більш високого класу, ніж графіт. Карбон поєднує високу міцність, стійкість на вигин і довговічність при навантаженнях з надзвичайно малою вагою; крім того, він абсолютно інертний хімічно (не піддається корозії) і непогано переносить ультрафіолет, перепади температур і т. ін. Основним недоліком даного матеріалу можна назвати високу ціну, за рахунок чого він використовується переважно в моделях преміумкласу. Також відзначимо, що карбо...н вимагає досить обережного поводження, тому що погано переносить удари.

— Композит. Композитами називають матеріали, що поєднують кілька окремих компонентів, не перемішаних між собою (на відміну, наприклад, від сплавів). В котушках під цим терміном найчастіше мається на увазі поєднання описаного вище графіту або карбону зі скловолокном. Скловолокно, незважаючи на назву, мало схоже на звичайні скло — воно має високу гнучкість і без особливих проблем витримує удари і падіння, тому поєднання цього матеріалу з карбоном дозволяє зменшити крихкість останнього. А в «зв'язці» з графітом скловолокно кілька підвищує міцність всієї конструкції. Композитна основа може зустрічатися в моделях різних цінових категорій — це обумовлено різницею в якості використовуваних компонентів.

— Алюміній. Головною перевагою алюмінієвих сплавів можна назвати високу міцність, за рахунок чого цей матеріал можна зустріти навіть в «великокаліберних» котушках, розрахованих на сильну і важку видобуток. Втім, є і варіанти простіше — знову ж таки, алюмінієві сплави бувають різних видів, і їх характеристики зазвичай залежать від ціни. За вагою даний матеріал якщо і перевершує пластик, то ненабагато, та й корозійна стійкість його досить непогана. З явних недоліків можна відзначити хіба що досить високу (загалом) вартість.

— Магній. Сплави на основі магнію належать до матеріалів преміумкласу. Головною їх особливістю є надзвичайно легка вага у поєднанні з високою міцністю та надійністю, що дозволяє створювати потужні і водночас досить легкі котушки. З іншого боку, обходяться такі вироби недешево, а сам матеріал погано переносить контакт з солоною водою, та й загалом його стійкість до корозії відносно невисока (що вимагає застосування спеціальних покриттів).

Матеріал, з якого виготовлена основна шпуля (барабан) котушки. Термін «основна» зумовлений тим, що деякі моделі можуть комплектуватися декількома змінними барабанами; детальніше див. нижче. Матеріали, що застосовуються можуть бути такими:

— Пластик. Найбільш простий і недорогий варіант. По міцності пластик може програвати більш дорогим матеріалам, але для тих котушок, де він застосовується, це не має вирішального значення: такі моделі зазвичай не розраховані на високі навантаження, а відносно невеликий термін служби компенсується невисокою ціною. Крім того, даний матеріал важить мало — а це означає невисоку інерцію. Водночас при купівлі безінерційної котушки з пластиковою шпулею варто врахувати її слабку сумісність з плетеними шнурами: шорсткий шнур проходить по пластиковому бортику з великим тертям, що негативно впливає як на дальність закидання, так і на довговічність барабана. А ось із волосінями такі барабани працюють без проблем.

— Графіт. По більшості властивостей цей матеріал схожий з описаним вище пластиком (включаючи слабку сумісність з плетеними шнурами); він відрізняється трохи більшою міцністю і довговічністю, а також, відповідно, більш високою вартістю.

— Алюміній. Сплави на основі алюмінію, що застосовуються для шпуль, характеризуються досить високою міцністю в поєднанні з невеликою вагою, до того ж у безінерційної ко...тушки вони можуть нормально працювати не тільки з волосінню, але і з плетеними шнурами. При всьому цьому коштують такі матеріали дещо дорожче ніж пластик і графіт, але не настільки, щоб «задерти ціну до небес». Як наслідок, алюміній зустрічається в найрізноманітніших котушках — від відносно простих і недорогих варіантів до потужних моделей преміумкласу.

— Магній. Головною перевагою магнієвих сплавів вважається дуже невелика вага, що забезпечує мінімальну інерцію при високій міцності (перевершує навіть описані вище алюмінієві сплави). Водночас варто враховувати, що магній дуже чутливий до деяких факторів корозії, зокрема до солоної води — деякі виробники прямо прописують в умовах гарантії неприпустимість контакту з нею. Та й коштують такі шпулі досить недешево. Тому цей варіант використовується переважно в моделях преміумкласу.