Порівняння Werk WPG-3600 vs Forte FG 3500

Назва моделі двигуна, встановленого в генераторі. Знаючи це назва, за потреби можна знайти детальні дані по двигуну і уточнити, наскільки він задовольняє вашим вимогам. Крім того, дані про моделі можуть знадобитися для деяких специфічних задач, включаючи обслуговування і ремонт.

Зазначимо, що сучасні генератори нерідко оснащуються фірмовими двигунами від іменитих виробників: Honda, John Deere, Mitsubishi, Volvo і т. ін. Стоять такі двигуни дорожче, ніж аналогічні агрегати від маловідомих брендів, проте це компенсується більш високою якістю і/або солідними умовами гарантії, а в багатьох випадках — ще й простотою пошуку запчастин і додаткової документації (зразок посібників за спеціальним обслуговування та дрібного ремонту).

Витрата палива бензиновим або дизельним генератором, а для комбінованих моделей — при використанні бензину (див. «Паливо»).

Більш потужний двигун неминуче передбачає більшу витрату палива; однак моделі з однаковою потужністю двигуна можуть розрізнятися за даним показником. У таких випадках варто врахувати, що модель з меншою витратою зазвичай коштує дорожче, однак ця різниця може досить швидко окупитися, особливо при регулярному використанні. Крім того, знаючи витрату палива і об'єм бака, можна визначити, на скільки часу вистачить однієї заправки; при цьому в інверторних моделях при неповному навантаженні фактичний час роботи може виявитися помітно вище теоретичного, детальніше див. «Альтернатор».

Питома витрата палива у грамах, що споживається генератором для вироблення 1 кВт електроенергії протягом 1 години. Знаючи цей показник, можна розрахувати приблизну витрату палива в літрах з урахуванням потужності підключеного навантаження та передбачуваної тривалості роботи агрегату. Для цього знадобиться помножити питому витрату в г/кВт*год на потужність двигуна генератора і розділити отриманий результат на щільність палива, що використовується (приблизно 830-860 кг/м³ для дизеля і 710-760 кг/м³ для бензину).

Час, протягом якого генератор гарантовано здатний пропрацювати без перерв.

Даний параметр вказується виключно для моделей на рідкому паливі з вбудованим баком, причому за найпростішою формулою: ємність бака, поділена на витрату палива. При цьому в деяких моделях дані можуть приводитися для певного рівня навантаження (що уточнюється у примітках); при більш високому або більш низькому навантаженні і час роботи буде меншим або більшим відповідно. Що стосується конкретних цифр, то в більшості сучасних генераторів час роботи складає до 8 год — цього цілком достатньо для резервного живлення та епізодичного застосування. Більш солідні моделі здатні пропрацювати 8 – 12 год, а показник в 13 год і вище характерний в основному для професійних рішень.

Також відзначимо, що теоретично багато генератори можна дозаправляти та без вимикання, однак на практиці краще все ж таки робити перерви і не перевищувати заявленого часу безперервної роботи — це дасть змогу уникнути перегріву і підвищеного зносу.

— Постійний струм на виході (DC 12 В). Наявність в генераторі виходу з постійним струмом і напругою 12 В. Основне призначення цього виходу — зарядка автомобільних акумуляторів, а також живлення приладів, першопочатково призначених для авто (нагадаємо, 12 В — стандартна напруга бортових мереж в легкових автомобілях).

— USB-порт для зарядки. Наявність у генератора роз'єму USB (одного або декількох) для зарядки різних пристроїв. Від USB може заряджатися більшість сучасних смартфонів і планшетів, також такий спосіб зарядки зустрічається у безлічі іншої техніки — від фотокамер і ліхтариків до електровикруток і радіокерованих моделей. Стандартна напруга живлення через цей роз'єм — 5 В, а от потужність може бути різною, її варто уточнювати окремо.

– Синхронізація зі смартфоном. Синхронізація зі смартфоном дає можливість управляти роботою генератора віддалено. Завдяки цьому користувачеві не потрібно підходити до пристрою, щоб, наприклад, запустити або зупинити його. Додатково синхронізація зі смартфоном дає змогу відстежувати параметри електроструму, що виробляється, віддалено і в режимі реального часу. З іншого боку, для цього буде потрібне постійне підключення до мережі інтернет і спеціалізоване програмне забезпечення, яке необхідно встановити на смартфон.

— Автозапуск (ATS). Функція, що дає змогу генерат...ору при певних умовах включатися автоматично, без дій з боку користувача. Автозапуск застосовується в основному при використанні генератора в якості резервного джерела живлення: поки працює основне живлення, агрегат вимкнений, а якщо напруга в мережі пропадає, ATS запускає двигун, і живлення на навантаження починає надходити від генератора. Зазначимо, що наявність автозапуску вказується тільки в тому випадку, якщо генератор першопочатково укомплектований електронним блоком ATS; моделі з можливістю підключення такого блока винесені в окрему категорію (див. нижче).

— Роз'єм для блока ATS. Роз'єм, що дає змогу підключити до генератора зовнішній блок автозапуску (ATS); сам блок при цьому в комплект не входить. Детальніше про автозапуск див. вище; тут же відзначимо, що для деяких користувачів ця функція першопочатково не потрібна, проте може знадобитися у майбутньому — наприклад, якщо генератор спочатку використовується на будівництві будинку, а потім його планується встановити в тому ж будинку як запасне джерело живлення. У подібних ситуаціях даний варіант комплектації буде оптимальним: при покупці самого генератора не доведеться переплачувати за блок ATS, а пізніше, при необхідності, можна придбати і підключити такий блок окремо.

— Авторегулятор напруги (AVR). Автоматичний регулятор, що дає змогу підтримувати на виході генератора постійний рівень напруги. Такий регулятор згладжує перепади, що виникають через зміни швидкості обертання двигуна; це особливо важливо при підключенні приладів, чутливих до стабільності живлення. Варто зазначити, що наявність AVR є практично обов'язковою для синхронних генераторів (див. «Альтернатор»), а ось в інших різновидах ця функція не зустрічається: у асинхронних і дуплексних агрегатах вона не застосовується в принципі, а в інверторних роль регулятора грає власне інвертор, і додаткова електроніка їм не потрібна.

— Дисплей. Власний дисплей, встановлений на корпусі генератора. Зазвичай, це найпростіший РК-екран, здатний відображати лише цифри і деякі спеціальні символи. Тим не менш, навіть на такий екран може виводитися різна корисна інформація: напруга, частота, дані лічильника мотогодин, попередження про низький рівень палива, повідомлення про збої з кодами помилок тощо. Завдяки цьому управління стає більш зручним і наочним.

— Лічильник мотогодин. Прилад, який лічить загальний час, який двигун електрогенератора пропрацював з моменту першого вмикання. Це допомагає визначити загальну зношеність двигуна і необхідність його ремонту/заміни, що може бути корисно як при тривалому використанні приладу, так і, наприклад, для оцінки якості товару при купівлі вживаного електрогенератора. Обнулити лічильник мотогодин без серйозного втручання в конструкцію приладу зазвичай неможливо.

— Вольтметр. Прилад, який відображає поточну напругу, що видається генератором. Вольтметр може бути виконаний у вигляді окремої стрілкової шкали, або ж його показання можуть виводитися на власний дисплей генератора (див. вище). У будь-якому разі ця функція дає можливість ретельно контролювати режим роботи агрегата і знижує ризик того, що на навантаження піде неприпустима напруга.

— Паралельне підключення. Наявність в конструкції генератора спеціальних роз'ємів, через які можна увімкнути два і більше агрегатів в єдину електричну мережу (зазвичай за допомогою додаткового пристрою). Такий вид підключення застосовується, коли один агрегат не в силах потягнути все навантаження і потужність підключення перевищує можливості самого приладу. Також подібна схема знайшла популярність, якщо один з агрегатів планується використовувати в якості резервного джерела живлення.

— Запуск з пульта. Наявність в комплекті постачання генератора пульта дистанційного управління. Виконаний у вигляді бездротового брелока і дає змогу на відстані увімкнути/вимкнути пристрій, не підходячи до нього.

Рівень захисту, що забезпечується корпусом генератора — а саме ступінь захищеності «начинки» від пилу, вологи і сторонніх предметів. Позначається за стандартом IP двома цифрами, одна з яких відповідає захист від твердих предметів і пилу, друга — від вологи, наприклад, IP24.

За рівнем пилозахисту (перша цифра) в сучасних генераторах зустрічаються такі значення:

2 — захист від предметів діаметром більше 12,5 мм (пальці тощо);
3 — від предметів більше 2,5 мм (більшість інструментів);
4 — від предметів більше 1 мм (практично всі інструменти, більшість дротів);
5 — пилезахищеність (повний захист від контакту; пил може проникати всередину, але не позначається на роботі пристрою).

Рівні вологозахисту можуть бути такими:

1 — захист від вертикально падаючих крапель води;
2 — від крапель води з відхиленням до 15° від вертикальної осі пристрою (дощ);
3 — від крапель води з відхиленням до 60° від вертикальної осі пристрою (дощ з вітром);
4 — від бризок з будь-якого напрямку (дощ з сильним вітром);


Загалом для використання в приміщеннях даний показник не відіграє ключової ролі, але ось на вулиці і в схожих умовах (наприклад, на будмайданчику) варто переконатися, що обраний генератор достатньо захищений — або ж прийняти додаткові заходи захисту.

Рівень шуму, що виробляється генератором під час роботи у штатному режимі. Чим менше агрегат шумить – тим комфортніше його використання, тим ближче до людей його можна розташовувати, проте тим вища його ціна, за інших рівних умов.

Також варто враховувати, що генератори з ДВЗ у принципі є досить шумною технікою. Так, навіть «тихі» агрегати видають до 70 дБ — це гучність розмови на тонах від середніх до підвищених. Відповідно, встановлювати пристрій рекомендується віддалено від місця використання. При цьому відзначимо, що рівень шуму не пов'язаний безпосередньо з потужністю: так, серед агрегатів на 80 дБ і більше є як важкі, так і відносно малопотужні моделі.

Рівень звукового тиску в децибелах на відстані 7 м між джерелом шуму і вухом оператора обладнання. Оскільки в безпосередній близькості від генератора люди не працюють, параметр буде корисний для оцінки рівня шуму на дистанції. Наприклад, діючі норми Європейського союзу передбачають, щоб звукова потужність електроагрегатів потужністю понад 2 кВт не перевищувала 97 дБ — на відстані 7 м шум від двигуна генератора буде відповідати звуковому тиску близько 72 дБ.

Загальна вага агрегата — зазвичай, без урахування палива; вага на повній заправці можна з легкістю визначити, знаючи ємність бака.

Загалом більш потужні генератори неминуче виходять і більш важкими, однак схожі за характеристиками моделі можуть помітно відрізнятися за вагою. Оцінюючи ці відмінності і загалом вибираючи варіант за вагою, варто враховувати специфіку застосування генератора. Так, якщо пристрій належить часто переміщати з місця на місце, наприклад, при використанні «на виїздах» — можливо, варто звернути увагу на агрегати полегше, які більш зручні в транспортуванні. Однак варто врахувати, що зворотною стороною полегшеної конструкції нерідко є збільшена вартість або знижена ступінь захисту. А ось для стаціонарного застосування можна не звертати особливої уваги на цей параметр — а то і взагалі навпаки: вибирати більш важкий (і, зазвичай, більш прогресивний і функціональний) варіант.

Щодо конкретних цифр варто відзначити, що сучасні генератори загалом є досить масивними. Так, невеликою вагою для такої техніки вважається не тільки до 20 кг, але і навіть 20 – 30 кг; чимало агрегатів важать 150 – 200 кг, а то і більше, а вага стаціонарних промислових моделей вимірюється вже тоннами.