Порівняння Metabo PowerMaxx BS 600079500 vs Bosch GSR 10.8-2-LI Professional 0601868101

Швидкість обертання робочої насадки, що забезпечується інструментом.

Якщо в даному пункті вказується одне число (наприклад, 1800) — це може бути як стандартна, незмінна, так і максимальна швидкість обертання. Про максимальну швидкість мова йде в тому разі, якщо інструмент має більше однієї швидкості (див. «Кількість швидкостей») і/або регулятор обертів (див. «Функції»). Зі свого боку, два або три числа через косу лінію (наприклад, 1100/2300/3400) вказуються тільки для моделей, що мають відповідну кількість окремих швидкостей. Кожне з цих чисел позначає стандартне (а при наявності регулятора обертів — максимальне) число обертів на одній з швидкостей.

У будь-якому разі при виборі інструменту за кількістю обертів варто враховувати як його загальний тип (див. «Пристрій»), так і специфіку передбачуваних робіт. Докладні рекомендації з цього приводу досить широкі, їх немає сенсу повністю приводити тут – краще звернутися до спеціальних джерел. Відзначимо лише кілька загальних моментів. Так, високообертовими в наш час вважаються дрилі, здатні видати більше 3000 об/хв. В цілому ж висока швидкість сприяє продуктивності, проте тут є і зворотна сторона: підвищення обертів (при тій же потужності) знижує крутний момент — відповідно, падає ефективність роботи з непіддатливими матеріалами і насадками великого діаметру. Тому спеціально шукати «швидкісний» інструмент має сенс лише в тому разі, якщо швидкість має ключове значення; при цьо...му не завадить переконатися, що обрана модель здатна забезпечити необхідну ефективність і за крутним моментом.

Крутний момент – це найбільше зусилля, з яким дана модель здатна провертати робочу насадку.

Вищий крутний момент дає більше можливостей, він дає змогу справлятися зі складними задачами на зразок свердління в твердих матеріалах, відкручування гвинтів і гайок, що прикіпили, тощо. З іншого боку, велике зусилля вимагає відповідної потужності — а це, зі свого боку, впливає на габарити, вагу і вартість самого інструменту, а також висуває підвищені вимоги до живлення (потужності мережі, ємності акумулятора або тиску/продуктивності компресора). А для деяких задач зайвий крутний момент в принципі неприпустимий, так що для максимальної універсальності бажано мати регулювання крутного моменту – а це ще більше позначається на вартості. І чим більше ступенів, тим оптимальніше можна налаштувати інструмент на виконання того чи іншого виду роботи. Так що загальне правило таке: при виборі варто враховувати специфіку планованих робіт, а не гнатися за найбільшим робочим зусиллям.

Докладні рекомендації щодо вибору оптимального крутного моменту для різних типів інструменту (див. «Пристрій») можна знайти в спеціальних джерелах. Тут же відзначимо, що ключове значення він має перш за все для шурупокрутів, хоча наводиться і для інших типів інструментів. При цьому в «найслабших» моделях максимальне робоче зусилля не перевищує 15 Нм, в найпотужніших воно становить більше 150 Нм.

Загальна вага інструменту — зазвичай, самого пристрою, без насадок. Для акумуляторних моделей (див. «Джерело живлення»), зазвичай, вказується маса з встановленим штатним акумулятором; для моделей на батарейках вага може наводитися як з елементами живлення, так і без них, проте в даному разі цей момент не особливо принциповим.

За інших рівних умов менша вага спрощує роботу, підвищує точність рухів і дає змогу довше використовувати інструмент, не втомлюючись. Однак варто мати на увазі, що висока потужність і продуктивність неминуче збільшують і масу інструменту; а різні хитрощі для зниження ваги підвищують ціну і можуть знизити надійність. Крім того, в деяких ситуаціях масивна конструкція є більш прийнятною. Насамперед це стосується робіт з великим навантаженням — наприклад, свердління отворів великого діаметра, або виконання заглиблень з ударом: важкий інструмент виходить більш стабільним, він менш схильний ривків і зрушень через нерівномірності матеріалу, вібрації механізмів тощо.

Також варто зазначити, що конкретні значення ваги напряму пов'язані з типом інструменту (див. «Пристрій»). Найбільш легкими є викрутки — у більшості з них цей показник не перевищує 500 г. Шурупокрути та дрилі-шурупокрути більш «важкі»: їх середня вага складає 1,1 – 1,5 кг, хоча є чимало і більш легких (0,6 – 1 кг), і більш важких (1,6 – 2 кг...і більше) моделей. А найбільшу вагу мають класичні дрилі та гайкокрути: такий інструмент повинен бути досить потужним, так що для них 1,6 – 2 кг є середнім показником, 2,1 – 2,5 кг — вище середнього, а багато агрегатів важать і більше 2,5 кг.

Від типу патрона залежать два моменти: види робочих інструментів (свердел, викруток і т. ін.), з яким сумісна та чи інша модель, і спосіб їх встановлення/зняття.

— Ключовий. Як випливає з назви, для роботи з таким патроном Вам буде потрібно спеціальний ключ. Саме кріплення зазвичай розраховане на інструменти з круглими хвостовиками (переважно свердла) і включає три кулачка, які при затисненні сходяться до центру, затискаючи встановлений в патроні інструмент на осі обертання. Основним недоліком даного типу патронів є необхідність використання ключа: він може загубитися — і кріплення стане марним. Крім того, установка і зняття робочого інструменту може бути досить довгим. Проте ключовий патрон вважається більш надійним, ніж швидкозатискний, і більш підходящим для важких робіт.

— Швидкозатискний. Аналогічно описаному вище ключового, даний тип патрона призначений переважно для свердел з круглими хвостовиками. Головною його відмінністю є відсутність ключа — закріпити або зняти свердло можна за допомогою зусилля рук, без будь-яких додаткових інструментів. Такі патрони трохи гірше підходять для робіт з високим навантаженням (наприклад, з твердим матеріалам та/або зі свердлами великого діаметра), однак в іншому нічим не програють ключовим, а по зручності використання значно перевершують їх.

— Під біту. Битами називають робочі інструменти, що застос...овуються у шурупокрутах і викрутках (див. «Пристрій»). Робоча сторона біти може мати плоску, хрестоподібної або іншу форму (зірка, тригранник тощо), але хвостовик, яким вона закріплюється в патроні, стандартно робиться шестигранним. Відповідно, патрон під біти має виїмку під такий хвостовик. Фіксація може здійснюватися механічним способом, у вигляді найпростішої засувки, або за допомогою магніта; і в тому, і в іншому випадку кріплення досить надійно для безпечної роботи, а зняти інструмент можна без особливих зусиль.

— Під конус Морзе. Патрон під одну з різновидів інструментального конуса — т. зв. конуса Морзе. Як випливає з назви, таке кріплення припускає хвостовик конічної форми і відповідне отвір під нього (часто з додатковим пазом під виступ на хвостовику — для надійної фіксації і запобігання проворачиваний). Даний варіант зустрічається переважно в дриль (див. «Пристрій»). Зазначимо, що конус Морзе випускається в декількох варіантах розміру, несумісних між собою.

— Квадрат. Тип патрона, застосовуваний у гайковертах. На відміну від всіх інших різновидів, робочий інструмент під «квадрат» не встановлюється всередину патрона, а надівається на нього зовні. Квадрати можуть мати кілька стандартних розмірів, однак ці розміри однакові і для електричного, і для ручного інструменту. На практиці це означає, що насадки від ручних гайковертів можна використовувати і в електричних моделях, якщо посадковий розмір однаковий (а якщо не однаковий — можна скористатися перехідником, хоча це менш зручно).

— Відсутня (шпиндель з різьбленням). Відсутність патрона як такого: для кріплення робочих насадок використовується різьблення, розташована безпосередньо на шпинделі. Практично всі моделі з цією особливістю являють собою потужні професійні інструменти, розраховані на алмазне свердління (див. «Призначення») — з низки причин саме шпиндель з різьбленням вважається оптимальним способом кріплення насадок для такого свердління. Варто враховувати, що різьба на насадці може бути як зовнішній, так і внутрішній; більшість шпинделів сумісні з обома різновидами, проте зустрічаються і виключення. Так що цей нюанс не завадить уточнити окремо.

Зазначимо, що в деяких моделях можуть поєднуватися два типи патронів — наприклад, під биту і швидкозатискний. Зазвичай для цього в комплекті передбачається два різних патрона, які можна змінювати в міру необхідності, але зустрічаються й інші варіанти — наприклад, шпиндель, в який можна вставити і биту, і патрон під свердло (ключовий або швидкозатискний). У будь-якому разі це робить інструмент більш універсальним і дозволяє працювати з великою кількістю робочих насадок.

Найбільший діаметр отворів, які інструмент здатний виконувати при свердлінні звичайним свердлом у дереві.

Чим більше діаметр отвору — тим вище опір матеріалу, тим більшу потужність повинен забезпечувати інструмент і тим вище навантаження на нього. Тому перевищувати максимально допустимий діаметр свердління не можна, навіть якщо патрон дозволяє встановити більш товсте свердло — це може привести до поломки інструмента і навіть травм оточуючих.

Варто відзначити, що деякі різновиди дерева можуть мати досить високу щільність, і для них фактичний допустимий діаметр свердла буде, відповідно, менше заявленого. Втім, це актуально переважно для екзотичних порід, які в наших краях зустрічаються вкрай рідко.

– Кутова насадка. Насадка, що дає змогу повернути вісь обертання патрона на 90° щодо вихідного положення. Такий пристрій буває незамінним для створення отворів, а також закручування та відкручування кріплень у деяких важкодоступних місцях (наприклад, у вузьких пазах або профілі).

– Ексцентрикова насадка. Змінна насадка, призначена для усунення осі обертання патрона трохи убік від вихідного положення. При цьому напрямок осі залишається тим самим. Як і кутова насадка, подібне пристосування призначається переважно для роботи в окремих важкодоступних місцях (зокрема, біля стін та країв заготівель). — Додаткова рукоятка. Сучасний інструмент, навіть порівняно малопотужний, буває досить масивним, і для максимальної точності і надійності може знадобитися утримання відразу двома руками. Використовувати для цього додаткову рукоятку зручніше і безпечніше, ніж шукати місце для хвата на корпусі. Самі ж рукоятки зазвичай встановлюються близько до патрона перпендикулярно осі обертання і можуть мати різні конструктивні особливості.

— Обмежувач глибини. Пристосування, що дає можливість обмежити глибину свердління. Найпопулярніший варіант такого обмежувача — стрижень в спеціальному кріпленні, встановлений паралельно свердлу. Перед початком роботи цей стрижень зсувається таким чином, щоб при досягненні потрібної глибини його торець упирався в поверхню матеріалу, не даючи змогу свердлу рухатися далі....

— Магазинна насадка. Має вигляд своєрідного магазину або диска, в який «заряджається» стрічка з саморізами; а перед патроном встановлюється спеціальний блок, призначений для подачі саморізів. Така конструкція дає змогу закручувати шурупи максимально швидко і без зайвих рухів: досить зарядити стрічку з магазину в блок подачі, запустити двигун і по черзі притискати робочу частину інструменту до потрібних точок на матеріалі.

— Ліхтар. Класичний ліхтар для підсвічування в умовах недостатньої освітленості на відміну від вбудованої системи підсвічування, являє собою окремий пристрій. Такий окремий пристрій не дуже зручно тримати в руці під час роботи – за інструмент в такому разі двома руками вже не візьмешся, а це в деяких ситуаціях створює проблеми. З іншого боку, нерідко обстановка дає можливість поставити або підвісити ліхтар, не займаючи руки; причому іноді таким способом можна навіть більш вдало організувати освітлення, ніж за допомогою вбудованого підсвічування. Крім того, ліхтар можна використовувати самостійно.

— Кейс (сумка) в комплекті. Наявність кейса або сумки в комплекті дриля. Кейсами зазвичай називають жорсткі валізки; сумки ж, на відміну від кейсів, м'які, що дає змогу щільніше упаковувати їх разом з іншими речами, однак знижує ступінь захисту. У будь-якому разі ця особливість робить інструмент зручнішим у зберіганні й перенесенні: комплектна сумка або кейс оптимально підходять під цю модель, крім того, в них можна тримати свердла, запасні акумулятори та інші додаткові аксесуари.

— Стійка. Комплектуються стійками переважно професійні дрилі для алмазного свердління (див. «Призначення»). Така конструкція являє собою підставку (основу) із закріпленою на ній напрямною рейкою, вздовж якої інструмент може переміщатися за допомогою спеціального механізму. За кріпленням рейки стійки поділяються на два різновиди:

• Непохила стійка. Конструкція з жорстко закріпленою рейкою, яка зазвичай розташовується вертикально, перпендикулярно основі; відповідно, вісь обертання встановленого інструменту теж постійно залишається вертикальною. Такі стійки мають більш обмежені можливості, ніж похилі. З іншого боку, вони простіше, дешевше і надійніше (в конструкції немає рухомого кріплення, яке може розбовтуватися); а для більшості робіт вертикальне положення інструменту цілком підходить.
• Похила стійка. Підставки, у яких рейка закріплюється на поворотному кріпленні і може відхилятися від вертикалі на певний кут. Відповідно, таке пристосування дає змогу направляти коронку не тільки вертикально, але й під нахилом; це буває важливо для деяких нестандартних задач. З іншого боку, рухома конструкція складніше, дорожче і менш міцна, ніж нерухома; тому звертати увагу на цей варіант варто в тому разі, якщо можливість похилого свердління є для вас принциповою.

– Набір свердел. Наявність свердел в комплекті позбавляє від необхідності купувати їх окремо і дає змогу використовувати дриль (або інший інструмент з функціями дрилі) відразу «з коробки». Правда, конкретний асортимент свердел може бути різним – до того ж нерідко це набір початкового рівня, з 5 - 7 пристосувань для найпростіших завдань на зразок свердління дерева. Однак навіть такий набір буде корисним, якщо інструмент купується для побутового застосування або нескладних робіт, які не потребують спеціалізованих насадок. Також відзначимо, що подібна комплектація буває особливо зручною при покупці «першого інструменту для новачка», коли свердел в господарстві ще немає і їх так чи інакше доведеться купувати.

– Набір біт. Бітами, нагадаємо, називають насадки у вигляді викруткових головок, які застосовуються в тому числі в шурупокрутах. Як і в разі свердел, наявність таких насадок в комплекті позбавляє від необхідності купувати їх окремо і дає можливість використовувати інструмент відразу після покупки. Конкретний набір біт варто уточнювати додатково, однак найчастіше він включає як мінімум плоскі і хрестові насадки в досить великій різноманітності розмірів. Та й в цілому подібні набори бувають досить великими – навіть в порівняно недорогих інструментах число комплектних біт може вимірюватися десятками.

– Оснащення. Під терміном «оснащення» мається на увазі як мінімум кілька видів робочих насадок, а іноді і додаткові аксесуари. Наприклад, якщо така комплектація вказана для дрилі-шурупокрута – то дана модель практично гарантовано буде укомплектована і свердлами, і бітами (а можливо, і більш специфічними приналежностями). Конкретний набір оснащення варто уточнювати окремо.

– Продовжувач. Призначення такого аксесуара зрозуміло вже з назви: він дає змогу збільшити робочу довжину інструменту. Іншими словами, при встановленні подовжувача біта або інше оснащення виявляється далі від корпусу; сам подовжувач при цьому робиться досить тонким. Використовується така приналежність переважно в моделях з функціями шурупокрута або гайкокрута: вона дає змогу діставати до глибоко розташованого кріплення, недоступного в стандартній конфігурації. А в багатьох моделях подовжувач до того ж робиться гнучким, що ще більш розширює його можливості.

– Намагнічувач. Пристосування для намагнічування болтів, шурупів і іншого аналогічного кріплення. Зустрічається в окремих викрутках; робоче оснащення таких інструментів також виконується з магнітного матеріалу, завдяки чому намагнічене кріплення ефективно «прилипає» до оснащення, і його не потрібно підтримувати окремо.

– Вкладиш для кейса. Змінний вкладиш (або кілька вкладишів) для підлаштування комплектного кейса під особливості ситуації. Наприклад, штатний вкладиш може мати місця тільки під інструмент і зарядний пристрій, а змінний – ще й під другий запасний акумулятор. Конкретні особливості варто уточнювати окремо.

– Зарядний пристрій (ЗП). Пристрій для зарядки батарей, використовуваних в інструменті з відповідним живленням. Для моделей, що постачаються з таким пристроєм, в характеристиках може додатково уточнюватися модель зарядника. Ця інформація може стати в нагоді не тільки для пошуку запасного або змінного ЗП, але і на той випадок, якщо в господарстві є інші акумуляторні інструменти і/або батареї для них. Справа в тому, що багато виробників в наш час використовують універсальні батареї, сумісні з цілим набором інструментів від того ж бренду; так що, наприклад, комплектний зарядник для дриля може виявитися цілком підходящим і для акумуляторної шлифмашинки того ж виробника.
З іншого боку, чимало сучасного акумуляторного інструменту постачається зовсім без зарядного пристрою. Цей варіант буде оптимальним перш за все в тому разі, якщо сумісний ЗП вже є в наявності, і переплачувати за другий пристрій просто немає сенсу. Крім того, відсутність зарядника оцінять ті, хто хоче вибрати цей аксесуар окремо, не покладаючись на рішення виробника.


Відзначимо, що наведений вище список не є повним – в комплекті з сучасними інструментами можуть постачатися і інші додаткові предмети, в тому числі дуже несподівані і оригінальні – на зразок фітнес-браслета або навіть машинки на радіоуправлінні.

Кількість акумуляторів, що постачаються в комплекті з відповідним інструментом (див. «Джерело живлення»). Також в даному пункті може зазначатися наявність вбудованого акумулятора.

Найбільш популярний варіант комплектації з акумулятором в наш час — 2 акумулятора. Це дає додаткові переваги, які особливо зручні при тривалому безперервному використанні інструменту. Так, при вичерпанні одного заряду батареї можна швидко поміняти її на іншу; а поки один акумулятор використовується — другий може заряджатися. Це дозволяє звести до мінімуму або взагалі усунути перерви на зарядку. Деякі інструменти з тих же міркувань можуть комплектуватися трьома акумуляторами, однак такі набори зустрічаються значно рідше, оскільки обходяться дорожче і не мають принципових переваг. Також не особливо поширені комплекти з однією батареєю: переважно це інструменти початкового рівня, розраховані на невеликі обсяги робіт, коли цілком допускаються перерви на зарядку.

Крім цього, чимало сучасних акумуляторних інструментів постачаються без батарей. Така комплектація передбачає, що користувач сам докупить акумулятори на свій розсуд (багато сумісні моделі відразу з декількома марками елементів живлення). Крім того, цей варіант може стати в нагоді на той випадок, якщо батарея...вже є в господарстві. Таке трапляється досить часто, оскільки багато відомі виробники використовують універсальні акумулятори, які підходять для різних видів фірмового електроінструменту. Так що батарея, приміром, від купленого раніше електролобзика або шліфмашинки цілком може виявитися сумісну з шурупокрутом тієї ж фірми.

Що стосується незнімних акумуляторів, то це досить рідкісний і специфічний варіант. Такі інструменти виходять максимально компактними, однак самі батареї не можна швидко міняти — так що під час роботи неминуче доведеться робити перерви на зарядку. Тому даний спосіб живлення характерний для малопотужних інструментів — переважно викруток (див. «Пристрій»). У них невеликі розміри важливіше тривалого терміну безперервної роботи, до того ж невисока ємність дає змогу досягти непоганий автономності навіть при малих розмірах (і, відповідно, ємності) батарей.

Назва акумуляторної платформи, що підтримується пристроєм. Єдина акумуляторна платформа використовується для об'єднання в одну лінійку різних електроінструментів одного бренду (шурупокрут, болгарка, циркулярна пилка та ін). Належать до одній платформі пристрої використовують взаємозамінні акумулятори та зарядні пристрої. Завдяки цьому, наприклад, відпадає необхідність підбору акумулятора для кожної окремо взятої моделі електроінструменту, адже один куплений в якості запасного акумулятор можна задіяти в різних електроінструментах, залежно від ситуації або у разі потреби. Акумулятори однієї платформи переважно розрізняються між собою хіба що ємністю.

Ємність акумулятора, яким укомплектований відповідний інструмент (див. «Джерело живлення»). Найскромніші значення ємності в сучасних електроінструментах не досягають і 1 Агод, такі батареї зустрічаються переважно серед електровикруток (див. «Пристрій»). А в потужних професійних моделях трапляються акумулятори на 3 – 4 Агод і навіть більше.

У теорії чим вища ємність, тим довше інструмент зможе пропрацювати на одному заряді батареї. Однак на практиці все зовсім не так однозначно. По-перше, ампер-години — досить специфічна одиниця; її особливості такі, що безпосередньо порівнювати за кількістю ампер-годин можна тільки батареї з однаковою напругою. При різниці в напрузі потрібно переводити ємність у ват-години й використовувати для порівняння вже їх. По-друге, фактична автономність інструмента залежить не тільки від властивостей акумулятора, але й від потужності, яка споживається, та інших робочих характеристик. Таким чином, порівнювати різні моделі за ємністю батареї можна тільки за умови однакової напруги живлення і схожих можливостей.