Час року, на яке розрахована гума.
Шини, розраховані на теплу пору року, називають
літніми, на холодну — відповідно, зимовими (серед останніх окремо виділяють
шиповані і
нешиповані моделі, про це див. нижче). Необхідність у поділі сезонно обумовлена тим, що при зниженні температури гума твердне; тому для холодів потрібні більш м'які покришки, ніж для теплої погоди. А час, коли потрібно «перевзуватися», найкраще визначати за середньодобової температури: якщо вона вище +5 °С, краще використовувати літню гуму, якщо нижче — зимову. Існують і детальніші рекомендації щодо часу зміни шин, їх можна знайти в спеціальних джерелах.
Також зазначимо, що існують покришки, що позиціонуються як
універсальні (всесезонні). До подібних моделей варто ставитися з часткою обережності: вони можуть випускатися в країнах, де зими дуже м'які, без снігу і сильних морозів, і бути розраховані саме на таку «всесезонність»; для повноцінної зими така гума може виявитися невідповідним. Так що конкретні характеристики універсальних шин варто уточнювати окремо (в тому числі з практичних оглядів). Якщо ж детальних даних немає — таку гуму для повної гарантії краще всього розглядати як річну зі злегка підвищеною стійкістю до холоду, і якщо застосовувати її взимку в нескладних умовах (наприклад, для їзди по добре почищеною міських вулицях).
Індекс, що визначає загальну ефективність шини на мокрому асфальті. Позначається літерами від
A (найвищий) до
G (найнижчий); проміжні варіанти, відповідно —
B,
C,
D,
E і
F.
Чим вище цей показник — тим міцніше шина «чіпляється» за мокру дорогу, тим ефективніше і безпечніше вона буде в негоду, за інших рівних умов. При цьому варто зазначити, що низький індекс зчеплення не означає непридатність до їзди в дощ або сніг — просто на такій гумі потрібно бути більш акуратним. І навпаки, високий індекс не позбавляє водія від необхідності бути уважним у складних погодних умовах.
