Порівняння JSB Predator Metalmag 5.5 mm 1.1 g 200 pcs vs Haendler & Natermann Piledriver 4.5 mm 1.36 g 250 pcs

Загальний тип кулі або патрона.

Боєприпаси конкретно для пневматики діляться на 2 основні групи — кулі і кульки. Зовнішня відмінність між ними полягає в тому, що кульки мають правильну круглу форму, а ось у куль форма спрямована, з чітко вираженою передньою і задньою частиною. Крім того, кулі першопочатково створені для нарізних стволів, а кульки застосовуються переважно у гладких — за рідкісними винятками.

Сучасні кулі для пневматики відрізняються різноманітністю конкретних форм: напівсферичні, експансивні, з плоскою головкою, конічні, ковпачкові, з серцевиною, дротики тощо. Кульки, зі свого боку, розрізняються насамперед за матеріалом: свинцеві, сталеві і обміднені кульки застосовуються в класичній пневматичній зброї, а пластикові призначаються переважно для страйкбольних приводів (такі приводи, підкреслимо, першопочатково не є зброєю).

Ще один популярний різновид боєприпасів, що не належать до повноцінних бойових або мисливських — патрони Флобера. А з більше специфічних різновидів куль/патронів можна відзначити заряди для чищення ствола та піротехнічні заряди, причому до останніх відносять як особливий різновид куль для пневматики, так і холості патр...они.

Ось докладніший опис всіх згаданих вище типів боєприпасів:

— Кулі. Основна відмінність між сучасними кулями для пневматики полягає насамперед у формі головної частини; саме за цим параметром в більшості випадків і вказується загальний тип. Найпоширеніші на сьогодні варіанти такі:

• Напівсферичні. Закруглена форма головної частини забезпечує відмінний баланс характеристики та вважається найбільш універсальною: вона дає змогу зберегти як пробивну, так і зупиняючу дію, до того ж відрізняється високим балістичним коефіцієнтом. Завдяки цьому саме напівсферичні кулі в наш час найбільш популярні, а багато стрілків на далекі дистанції вважають їх чи не ідеальним варіантом для подібних задач (хоча, зрозуміло, на практиці все залежить від якості конкретної марки боєприпасів).
• Конічні. Кулі, що мають загострену головну частину. Подібна форма головної частини позитивно позначається на дальності польоту і пробивній дії. З іншого боку, зупиняюча дія у таких куль досить невисока, за цим показником вони поступаються напівсферичним і тим більше експансивним. Тому даний тип боєприпасів непогано підходить для розважальної стрільби на середні та дальні дистанції, а ось в мисливських цілях застосовується досить обмежено.
• З плоскою головкою. Плоска головна частина примітна тим, що вона залишає дуже чіткі, рівні отвори в папері та інших аналогічних матеріалах. Крім того, такі кулі відрізняються непоганою зупиняючою дією. З іншого боку, вони швидко втрачають швидкість через високий лобовий опір. Тому даний тип зарядів краще всього підходить для стрільби по мішенях на невеликих дистанціях, до 10 м; зокрема, подібні кулі досить популярні як боєприпас для пневматичних пістолетів.
• Експансивні. Відмінною особливістю всіх експансивних куль є характерна виїмка (hollow point) або хрестоподібний надріз («дум-дум») в передній частині. Завдяки такій формі подібна куля при попаданні нібито «розгортається», збільшуючись в розмірах. Це дає змогу досягти дуже високої зупиняючої дії — за цим показником експансивним боєприпасам немає рівних. З іншого боку, для ефективного розгортання необхідна досить висока швидкість в момент попадання (від 200 до 280 м/с, залежно від калібру і особливостей конкретного боєприпасу). При цьому з точки зору аеродинаміки форма куль цього типу не сприяє ні дальності, ні точності. Тому в пневматиці основним призначенням експансивних боєприпасів вважається полювання на дрібну дичину на відносно невеликих дистанціях (в ідеалі до 20 м) із застосуванням потужних гвинтівок, що забезпечують високу початкову швидкість.
• З серцевиною. Кулі, що мають порівняно тверду серцевину в пластиковій або свинцевій оболонці. За формою зазвичай близькі до описаних вище конічних, при цьому головну частину кулі утворює виступаюча вперед серцевина. Подібні боєприпаси цікаві підвищеною пробивною дією при збереженні зупиняючої: при попаданні в більше-менш щільну поверхню оболонка залишається зовні, а серцевина проникає вглиб. З іншого боку, точністю кулі з серцевиною не відрізняються, особливо при використанні в потужній зброї з високою початковою швидкістю Так що їх має сенс застосовувати в порівняно слабких гвинтівках/пістолетах на невеликих і, максимум, середніх дистанціях.
• Ковпачкові. Кулі у вигляді характерного ковпачка або стаканчика, зазвичай із закругленою головною частиною (рідше — з загостреною). Ключовими перевагами таких боєприпасів є простота у виробництві і невисока вартість (у рази нижча, ніж, приміром, у напівсферичних або конічних куль). З іншого боку, точність виготовлення зазвичай невисока, і вже на відносно невеликих дистанціях «ковпачки» можуть давати значний розкид. Так що в цілому кулі цього типу можна рекомендувати переважно для розважального застосування і для тренувань стрільців-початківців.

Зазначимо, що загальна форма у більшості описаних вище типів куль також може бути різною. Найбільшого поширення в наш час отримали кулі типу «діаболо» — зі звуженням в середині і характерним розширенням (спідничкою) в хвостовій частині. При пострілі така спідничка дещо розширюється і щільно втискається в нарізи ствола, таким чином забезпечуючи стабільне розкручування і рівну траєкторію в подальшому польоті. Зустрічаються й інші варіанти загальної форми (у тому числі найпростіша циліндрична), проте значно рідше.

— Кульки. Кульки в цілому відрізняються дуже невисокою вартістю, однак точність і купчастість у них теж значно нижче, ніж у куль. Так що основним призначенням таких боєприпасів є розважальна стрільба на малі дистанції. Виняток становлять хіба що боєприпаси для страйкболу, серед них можна зустріти рішення, придатні для снайперської стрільби на досить значні відстані. В будь-якому разі, у наш час у продажу можна зустріти такі види кульок:

• Сталеві. Найпопулярніший у наш час варіант. Сталеві кульки, з одного боку, порівняно недорогі, з іншого — вони тверді, добре тримають форму і не деформуються навіть при тривалих струсах. З іншого боку, з цієї ж причини кульки зі сталі підходять тільки до гладких стволів, їх не можна використовувати з нарізними — твердий матеріал сильно зношує нарізи, а в гіршому випадку кулька може і зовсім намертво застрягнути в стволі. Крім того, деякі види стали не особливо стійкі до корозії; найчастіше цей момент не є критичним, але якщо зберігати боєприпаси належить в умовах підвищеної вологості — варто звернути увагу на кульки з додатковим покриттям, насамперед обміднені (див. нижче).
• Обміднені. Кульки, як правило сталеві, доповнені покриттям з міді. Таке покриття виконує дві основні функції. По-перше, воно захищає основний матеріал від корозії. По-друге, мідь помітно м'якше сталі, що дає змогу використовувати подібні кульки навіть з нарізними стволами. Втім, таку можливість краще розглядати як варіант на крайній випадок — основною сферою застосування обміднених кульок є все ж гладкоствольна пневматика.
• Свинцеві. Єдиний різновид кульок, що без обмежень підходить для застосування з нарізними стволами (якщо можливість стрільби кульками взагалі є в такій пневматиці). М'який свинець щільно входить у нарізи і майже не зношує їх. Зрозуміло, з гладкоствольною пневматикою подібні кульки теж відмінно сумісні. Правда, м'якість матеріалу в деяких випадках виявляється недоліком: від тривалого трясіння і ударів одна об одну при транспортуванні такі кульки можуть деформуватися, що негативно позначається на точності. З іншого боку, даний тип боєприпасів (на відміну від куль) першопочатково не призначається для високоточної стрільби. Також до особливостей свинцевих кульок можна віднести більшу вагу, ніж у сталевих і обміднених; це може бути як перевагою, так і недоліком, залежно від особливостей ситуації.
• Пластикові. Пластикові кульки характеризуються невеликою вагою, дуже невисокою дуловою енергією і, як наслідок — мінімальною пробивною дією. Такі боєприпаси не має сенсу застосовувати в класичній пневматичній зброї, проте вони ідеально підходять для страйкболу. При наявності найпростішого захисту (окуляри, одяг, що закриває тіло, в ідеалі також рукавички і маска) попадання такої кульки навіть з близької відстані може бути хоч і болючим, але в цілому нешкідливим. А завдяки застосуванню спеціальних засобів (таких, як системи підкручення Hop-Up) дальність прицільної стрільби при цьому може вимірюватися десятками метрів. Стандартний калібр страйкбольних приводів — 6 мм; інші, більші калібри, також застосовуються в деяких моделях приводів, однак вкрай рідко. Щодо куль варто відзначити, що серед них зустрічаються досить оригінальні різновиди — наприклад, «трасери», здатні світитися в польоті при використанні зі спеціальною насадкою.

— Дротики. Досить незвичайний різновид куль для пневматики: мають видовжену форму і оперення у вигляді характерного хвостовика яскравого забарвлення, причому дротики з одного комплекту можуть мати оперення різних кольорів. Сама куля зазвичай має тонкий загострений ніс і більш широкий корпус, який грає роль обмежувача глибини при попаданні. Оперення, зі свого боку, виконує дві функції: воно стабілізує дротик у польоті, а після попадання виділяє його на тлі поверхні мішені. При цьому одну мішень можуть з комфортом використовувати відразу кілька стрільців — досить видати кожному з них дротики певного кольору.
Одна з ключових особливостей дротиків полягає в тому, що вони є багаторазовими. Якщо використовувати мішені з особливих матеріалів (зокрема, з прогумованою поверхнею), то кулі після влучень можна акуратно витягти і використовувати знову. З іншого боку, для інших типів цілей (у тому числі розважальної стрільби по банках, коробках тощо) дротики підходять погано, та й зброя до таких куль підійде не всяка: потрібна або «переломка», або пневматика з досить довгим патронником. Ще один нюанс полягає в тому, що відстріляти пару сотень традиційних куль саме по собі простіше і зручніше, ніж регулярно бігати до мішені за десятком дротиків. Є й інші нюанси; у будь-якому разі такі заряди застосовують лише для розважальної і призової стрільби, і то вкрай рідко.

— Патрони Флобера. По суті, патрон Флобера являє собою малокаліберний (4 мм) вогнепальний боєприпас; однак за балістичними характеристиками такий патрон аналогічний звичайній пневматиці, тому в багатьох країнах зброя під «флобер» прирівняна до пневматичної (калібром 4.5 мм) і продається без спеціальних дозволів. Традиційний формат зброї під даний патрон — револьвери; однак у наш час можна зустріти і інші варіанти — від кишенькових брелоків до довгоствольних карабінів. У будь-якому разі «флобер» може стати відмінним вибором як для розважальної стрільби, так і для тренування стрільців-початківців (зокрема, для звикання до звуку пострілу і навчання правилам догляду за вогнепальною зброєю). Детальніше про такі боєприпаси див. «Калібр».

— Піротехнічні. Даний термін може застосовуватися по відношенню до двох різновидів боєприпасів. Найчастіше мова йде про особливі кулі для пневматики, які називають також «розривними», «світлошумовими» і «пристрілювальними». До складу такої кулі входить особлива речовина, яка при попаданні в тверду поверхню дає яскравий спалах і гучний звук. Крім розважального, така стрільба має і цілком практичний сенс: завдяки спалаху добре видно місце кожного попадання (звідси і назва «пристрілювальні»). Однак варто мати на увазі, що «розривні» кулі не можна заряджати в потужні гвинтівки — сильний поштовх при пострілі може призвести до детонації прямо у стволі. Конкретні обмеження з цього приводу для різних марок куль варто уточнювати окремо.
Крім цього, до піротехнічних також відносять холості (які не мають кулі) патрони, що найчастіше розраховані на пістолети і випускаються в стандартному калібрі 9 мм. Такі патрони можуть застосовуватися в стартових, газових, травматичних (під гумову кулю) і бойових пістолетах для різних задач: подачі сигналів, відлякування собак або диких тварин, відвернення уваги зловмисників тощо. Крім того, холості набої відмінно підходять для напрацювання деяких навичок стрільби (зокрема, правильної реакції на звук пострілу і контролю віддачі).

— Для чищення ствола. Кулі, що використовуються для чищення стволів пневматичної зброї — від пилу, вологи, надлишків олії, металевої стружки зі звичайних куль тощо. По суті, являють собою повстяні пижі, які просочуються засобом для чищення, що заряджаються в ствол і вистрілюються (крім спеціалізованих засобів для чищення для цієї мети можна використовувати ацетон або спирт). Правда, варто мати на увазі, що така процедура не здатна замінити повноцінного чищення шомполом; тим не менш, вона добре підходить для швидкого видалення невеликих забруднень, а також для фінального очищення ствола після використання йоржиків та інших жорстких засобів. Докладніші рекомендації з цього приводу можна знайти в спеціальних довідниках; тут же відзначимо лише те, що кулі для чищення ствола потрібно заряджати по кілька штук відразу. Це дає змогу створити потрібний опір в стволі, щоб зброя не стріляла вхолосту (для багатьох гвинтівок це вкрай небажано).

Калібр – це загальний типорозмір боєприпасу, що визначає сумісність з конкретною зброєю. Для пневматики калібр визначається тільки номінальним діаметром кулі/кульки, в інших видах зброї і піротехніки («флобери», стартові пістолети тощо) може враховуватися також довжина гільзи.

Основні калібри, що застосовуються в сучасній пневматиці і іншій аналогічній зброї, такі: 4 мм «флобер», 4,5 мм, 5,5 мм, 6 мм, 6,35 мм. Помітно рідше зустрічаються більші калібри-7,62 мм і 9 мм.

Перш ніж розглядати особливості наведених вище варіантів, варто прояснити один нюанс. Досить значна кількість куль для пневматики в наш час має позначення калібру, що відрізняється від номінального на соті частки міліметра. Особливо це помітно для 4,5 мм: серед таких боєприпасів можна зустріти, зокрема, маркування «4,46 мм», «4,48 мм», «4,49 мм», «4,51 мм», «4,52 мм» і «4,53 мм». Кулі калібру 5,5 мм, зі свого боку, можуть позначатися «5,51 мм» і «5,52 мм». Ці відмінності принципові переважно для професійних стрільців,...що займаються високоточною стрільбою з гвинтівок преміумкласу: багато таких стрілків визначають фактичний діаметр ствола своєї зброї з точністю до сотої частки міліметра і намагаються підібрати кулі, що максимально відповідають цьому діаметру. Для простіших задач – таких, як розважальна і тренувальна стрільба на ближні і середні дистанції — на ці відмінності можна не звертати уваги: наприклад, для подібних цілей в гвинтівці на 4.5 мм можна використовувати всі варіанти від 4,46 мм до 4,53 мм.

А тепер розглянемо кожен з основних калібрів докладніше.

– 4 мм (флобер). Хоча оригінальний патрон Флобера мав калібр 5.6 мм, проте на пострадянському просторі основного поширення отримав саме варіант на 4 мм. Це пов'язано з тим, що при такому калібрі подібний патрон має дуже низьку дульну енергію (порівнянну з зарядами, випущеними з пневматики калібру 4.5 мм) і практично нульову забійну силу — це, зокрема, дає змогу використовувати його у тирах і на стрільбищах, першопочатково розрахованих на пневматику. Як наслідок, в деяких країнах «флобер» взагалі не вважається вогнепальним боєприпасом, а зброя для нього продається або взагалі без спеціальних дозволів, або за спрощеними правилами. Втім, правовий статус таких патронів може помітно відрізнятися від держави до держави; так що навіть якщо ви вільно купили «флобер» і заряди до нього в одній країні — це не означає, що такий вантаж можна буде законно ввезти в іншу.

– 4.5 мм. найменший з калібрів, широко застосовуваних в пневматиці, він же - найпопулярніший. Серед професіоналів і ентузіастів відомий як «дитячий» — на противагу «папському» 5,5 мм і «дідівському» 6,35 мм. Втім, подібна поблажлива назва не відповідає дійсності: під 4,5 мм випускається величезна кількість гвинтівок і пістолетів, в тому числі досить потужних і далекобійних. Однак забійна і зупиняюча дія у таких боєприпасів дійсно дуже слабка. Так що в мисливських цілях вони застосовуються лише для дрібної дичини на зразок птахів і невеликих гризунів, а основним застосуванням пневматики на 4.5 мм є розважальна, тренувальна і спортивна стрільба. З іншого боку, з цих же причин пневматична зброя такого калібру в багатьох країнах продається вільно, без спеціальних дозволів.

– 5.5 мм. калібр, відомий серед шанувальників пневматики як «папський». Зустрічається переважно в гвинтівках типу PCP (з попереднім накачуванням), дає змогу досягти дульної енергії до 48 Дж, завдяки чому може застосовуватися навіть для полювання на середню дичину на зразок зайця або тетерева; а дальність прицільної стрільби такою кулею може досягати 70 м. Варто враховувати, що хоча кулі цього калібру в багатьох країнах продаються вільно, проте сама пневматика вже може підпадати під категорію мисливської зброї, доступної тільки за спеціальними дозволами.

– 6 мм. стандартний калібр пластикових кульок, що застосовуються в страйкбольних приводах; докладніше див. «Тип – кульки – пластикові».

– 6.35 мм. калібр, відомий серед шанувальників пневматики як «дідівський». Багато хто вважає, що саме цей калібр дає оптимальний баланс між забійною і зупиняючою дією кулі з одного боку і вагою зброї і витратою повітря — з іншого. Пулі 6.35 мм можна надати дульну енергію в 70 Дж і вище, завдяки чому дальність ефективної стрільби досягає близько 70 – 80 м. Такі боєприпаси цілком підходять для полювання на середню і навіть велику дичину: при певній навичці і відповідній зброї з таким калібром можна «взяти» навіть козулю або кабана. У багатьох країнах пневматична зброя на 6.35 мм доступна тільки за спеціальним дозволом, хоча кулі можуть продаватися і вільно.

– 7.62 мм. Досить рідкісний в пневматичній зброї калібр; застосовується переважно в гвинтівках PCP. Дає змогу досягти ще більшої дульної енергії, ніж 6.35 мм, завдяки чому відмінно підходить для полювання на середню і велику дичину. Однак ефективна стрільба таким боєприпасом вимагає значної витрати повітря, через що зброя під нього виходить важкою і дорогою, до того ж має невеликий запас пострілів на заправці. Саме через це даний калібр не користується популярністю.

– 9 мм. Калібр 9 мм зустрічається в двох видах боєприпасів. Перший – це класичні кулі для пневматики, призначені переважно для полювання на середню і велику дичину. Такі кулі мають відмінну забійну і зупиняючу дію, але створення ефективної зброї під них пов'язано з ще більшими складнощами, ніж у описаного вище 7.62 мм. Тому такі боєприпаси зустрічаються ще рідше.
Другий різновид боєприпасів 9 мм – піротехнічні заряди у вигляді холостих патронів для стартових, газових і травматичних пістолетів. Такий патрон має повноцінний пороховий заряд, але замість кулі гільза в ньому закрита пластиковою оболонкою, яка руйнується при пострілі. Завдяки цьому боєприпаси цього типу достовірно відтворюють всі аспекти стрільби (звук, спалах, віддачу, роботу автоматики пістолета), крім власне вильоту кулі. Про застосування піротехнічних патронів докладніше див. «Тип».

Вага однієї кулі або кульки.

І легкі, і важкі снаряди мають свої переваги і недоліки. Наприклад, невелика вага дає змогу досягти високої початкової швидкості, проте вона досить швидко втрачається через опір повітря. І навпаки, важка куля «стартує» повільніше, зате довше зберігає швидкість. Втім, на практиці подібні нюанси необхідні переважно професіоналам і захопленим ентузіастам — мисливцям, спортсменам, прихильникам високоточної стрільби тощо. Якщо ж кулі купуються для розваги, початкових тренувань та інших задач, що не потребують особливої точності — на вагу можна не звертати особливої уваги.

Що стосується конкретних значень ваги, то вони безпосередньо пов'язані з калібром. Так, кулі найпопулярнішого в наших краях калібру 4.5 мм при вазі до 0,3 г і 0,3 – 04 г вважаються дуже легкими, 0,4 – 0,5 г і 0,5 – 0,6 г — легкими, 0,6 – 0,7 г і 0,7 – 0,8 г — середніми, 0,8 – 0,9 г і 0,9 – 1 г — важкими, а наймасивніші можуть і перевищувати за вагою 1 г. Зі свого боку, кульки того ж калібру рідко перевищують за вагою 0,5 г. Для більш великих калібрів, відповідно, і цифри більше: вага кулі 5.5 мм може досягати 2,5 г, 6.35 мм — 5 г, 9 мм — 10 г.

Кількість боєприпасів в упаковці.

Завдяки невеликим розмірам і невисокій вартості кулі і кульки для пневматики зазвичай продаються у великих кількостях: упаковки до 250 шт включно вважаються невеликими, 250 – 500 шт — середніми, а в окремих комплектах зустрічається і більша кількість (аж до 2000 шт і більше). Втім, це справедливо лише для найпопулярнішого калібру 4.5 мм — заряди більших калібрів постачаються помітно меншими партіями. Крім того, виняток становлять лише дротики, які зазвичай продаються по 10 – 12 шт (докладніше див. «Тип»).

Зі свого боку, патрони Флобера та піротехнічні заряди у вигляді холостих патронів теж продаються у відносно невеликих кількостях — від 10 до 200 шт в першому випадку і найчастіше по 50 шт в другому.

В будь-якому разі, одна велика упаковка зазвичай обходиться дешевше, ніж кілька дрібних з тим же числом зарядів. А невеликі партії боєприпасів зручно брати «на пробу».