Порівняння Trust GXT 232 Mantis vs Maono AU-A04

Спрямованість описує здатність мікрофона вловлювати звуки, що йдуть з різних напрямків, точніше — залежність чутливості від напрямку, з якого надходить звук.

— Односпрямований. Як випливає з назви, подібні мікрофони здатні вловлювати звук, що виходить тільки з одного боку. Зазначимо, що сама по собі зона охоплення може бути досить широкою, однак вона в будь-якому разі розташовується «попереду» від мікрофона. Односпрямовані моделі дуже зручні для сприйняття звуку з одного джерела, з максимальним відсіканням оточуючих перешкод.

— Двонаправлений. Під цим терміном у нашому випадку мається на увазі два різновиди мікрофонів. Перший варіант — класичні двонаправлені моделі, розраховані на можливість нормального сприйняття звуку з двох протилежних сторін — грубо кажучи, «попереду» і «ззаду»; при цьому з боків утворюються мертві зони, звідки звук практично не сприймається. Такий формат роботи може знадобитися, наприклад, для трансляції діалогу в студії радіостанції, або за одночасного запису двох голосів на один мікрофон. Другий різновид —мікрофони з парою капсулів, направлених під кутом один до одного (переважно перпендикулярно); подібна конструкція застосовується в моделях з функцією стереозапису.

— Всеспрямований. Також дану різновид називають «ненаправленою», що також певною мірою характеризує її особливості. Подібні мікрофони не мають чітко в...ираженої спрямованості — вони в повну чутливість сприймають звук, що надходить з будь-якого напрямку. Як приклад ситуації, де може знадобитися такий формат, можна привести запис обговорення за круглим столом.

Відзначимо, що, хоча більшість мікрофонів працює тільки в одному форматі спрямованості, деякі моделі підтримують кілька варіантів, з можливістю перемикання між ними за бажанням користувача (див. «Функції/можливості»). Способи такого перемикання можуть бути різними: в одних моделях досить зрушити перемикач, в інших потрібно міняти капсуль.

Діаграма спрямованості однонаправленого мікрофона (див. вище). Зустрічаються моделі з перемиканням ДС.

Сама по собі така діаграма — це графік залежності чутливості від напрямку, побудований в так званій полярній системі координат. Для односпрямованих моделей існує три основних варіанти форми лінії на такому графіку:

— Кардіоїдна. Діаграма, за формою схожа на перевернутий символ серця (звідси і назва). Мікрофони з такими характеристиками охоплюють досить широку зону спереду, що ускладнює фільтрацію сторонніх джерел звуку, що знаходяться поряд з основним джерелом. Водночас вони абсолютно нечутливі до звуку, що йде з задньої сторони.

— Суперкардіоїдна. Подібні мікрофони охоплюють спереду більш вузьку сферу, ніж «класичні» кардіоїдні, що полегшує спрямоване захоплення звуку. Зворотною стороною цього є певна (хоч і досить невисока) чутливість до звуку, що йде безпосередньо ззаду.

— Гіперкардіоїдна. Гіперкардіоїдна діаграма ще більше звужує зону чутливості мікрофона спереду (порівняно з суперкардіоїдною), однак розширює цю зону позаду.

Діапазон звукових частот, нормально сприймаються і оброблюваних мікрофоном.

Чим ширше цей діапазон, тим повніше сигнал, тим менше ймовірності, що занадто високі або низькі частоти будуть втрачені через недосконалості мікрофона. Однак у цьому випадку варто враховувати деякі нюанси. Перш за все: сам по собі великий діапазон частот ще не гарантує високої якості звуку — багато також залежить від типу мікрофона (див. вище) і його амплітудно-частотної характеристики, не кажучи вже про інших компонентів аудіосистеми. Крім того, велика ширина теж не завжди реально необхідна. Наприклад, для нормальної передачі людської мови достатнім вважається діапазон 500 Гц – 2 кГц, що вже набагато загального діапазону, яке сприймається людським вухом. Цей загальний діапазон, зі свого боку, складає в середньому від 16 Гц до 22 кГц, і до того ж звужується з віком. Не варто забувати і про особливості апаратури, до якої підключений мікрофон: навряд чи варто спеціально шукати модель з великим діапазоном, якщо, наприклад, підсилювач, до якого її планується підключати, сильно «обрізає» частоти зверху і/або знизу.

Чутливість описує потужність сигналу на виході мікрофона при обробці ним певної гучності звуку. В даному випадку під чутливістю мається на увазі співвідношення напруги на виході до звукового тиску на мембрану, виражене в децибелах. Чим більше це число, тим вище чутливість. Зазначимо, що зазвичай, величини в децибелах — від'ємні, тому можна сказати так: чим ближче число до нуля, тим чутливіше мікрофон. Наприклад, модель на -38 дБ за цим параметром перевершує модель на -54 дБ.

Варто враховувати, що сама по собі висока чутливість не означає високої якості звукопередачі — вона лише дозволяє пристрою «чути» більш слабкий звук. І навпаки, низька чутливість не є однозначною ознакою поганого мікрофона. Вибір же за цим параметром залежить від особливостей застосування: чутливе пристрій стане в нагоді для роботи з неголосними звуками і в тих випадках, коли необхідно вловити найдрібніші нюанси того, що відбувається, а «слабкий» мікрофон зручний при високій гучності звуку або при необхідності фільтрувати слабкі сторонні шуми. Зустрічаються моделі з регулювання чутливості (а для моделей з виходом на навушники може бути передбачена регулювання гучності навушників).

Максимальний звуковий тиск, що сприймається мікрофоном, при якому коефіцієнт гармонійних коливань не перевищує 0,5% — простіше кажучи, найбільша гучність звуку, при якій не виникає помітних перешкод.

Чим вище цей показник — тим краще мікрофон підходить для роботи з гучним звуком. Тут варто враховувати, що децибел — нелінійна величина; іншими словами, збільшення гучності з 10 дБ до 20 дБ або з 20 до 40 дБ не означає її підвищення у 2 рази. Тому при оцінці зручніше звертатися до порівняльними таблицями рівня шуму. Ось деякі приклади: рівень в 100 дБ приблизно відповідає мотоциклетного двигуна або шум у вагоні метро; 110 дБ — вертольоту; 120 дБ — роботи відбійного молотка; 130 дБ, порівнянні зі звуком реактивного літака на розгоні, вважаються больовим порогом для людини. При цьому багато висококласні мікрофони здатні нормально працювати при звуковому тиску до 140 – 150 дБ — а це рівень шуму, здатний завдати людині фізичні ушкодження.

Параметр, що описує співвідношення між рівнем корисного сигналу і рівнем шумів, що видаються мікрофоном. Зазначимо, що фактичне співвідношення сигнал/шум змінюється залежно від звукового тиску, який сприймається мікрофоном. Тому в характеристиках прийнято вказувати варіант для стандартної ситуації — при звуковому тиску в 94 дБ. Це дозволяє порівнювати між собою різні моделі.

Загалом даний показник досить наочно характеризує якість роботи тієї чи іншої моделі, оскільки він враховує практично всі значущі сторонні шуми, що виникають під час роботи. Чим більше це співвідношення, тим чистішою виходить звук, тим менше в ньому спотворень. Значення в 64 – 66 дБ вважаються цілком пристойними, а висококласні мікрофони забезпечують показники в 72 дБ і вище.

Частота дискретизації аналого-цифрового перетворювача (АЦП), передбаченого в конструкції мікрофона.

АЦП — це модуль, що відповідає за перетворення аналогового сигналу, що надходить з капсуля мікрофону, в цифровий формат. Він застосовується переважно в моделях, що підключаються по цифрових інтерфейсах — наприклад, USB (див. нижче), а також в деяких бездротових, де цифровий формат використовується для зв'язку по радіо.

Принцип аналого-цифрового перетворення полягає в тому, що аналоговий сигнал розбивається на окремі фрагменти, кожен з яких кодується своїм числовим значенням. Якщо це зобразити графічно, то графік аналогового сигналу виглядає як плавна лінія, а цифрового — як набір «сходинок», наближений до цієї лінії. Чим вище частота дискретизації — тим більше «сходинок» припадає на певну ділянку плавної лінії і тим точніше цифровий сигнал відповідає вихідному аналогу.

Таким чином, високі значення даного параметра говорять про високу якість мікрофону. Однак тут потрібно сказати, що для нормального відновлення вихідного сигналу цифрового (простіше кажучи, для нормального відтворення звуку, сприйнятого мікрофоном) достатньою вважається частота дискретизації, вдвічі перевищує максимальну частоту прийнятого звуку. Для чистої людської мови показники в 2,3 кГц вважаються рекордними, а гармоніки, що доповнюють тембр голосу, не перевищують по частоті 8 кГц. Таким чином, для нормальної обробки мови великої частоти дискретизації не потрібно. Водночас мод...елі, призначені для студійного запису (див. «Призначення»), можуть мати досить високі значення даного параметра — до 96 кГц включно. Це пов'язано не тільки з якістю звуку (хоча і воно важливо), але і з технічними моментами обробки і зведення.

Зазначимо також, що підвищення частоти дискретизації позначається на обсязі переданих даних, тому високі показники не завжди є оптимальними. У світлі цього деякі мікрофони дають змогу змінювати значення даного параметра; для таких моделей в нашому каталозі зазначається максимальне значення частоти дискретизації.

Розрядність аналого-цифрового перетворювача (АЦП), встановленого в мікрофоні.

АЦП — це модуль, що відповідає за перетворення аналогового сигналу, що надходить з капсуля мікрофону, в цифровий формат. Він застосовується переважно в моделях, що підключаються по цифрових інтерфейсах — наприклад, USB (див. нижче), а також в деяких бездротових, де цифровий формат використовується для зв'язку по радіо. Детальніше про такого перетворення див. «Частота дискретизації АЦП». Але якщо частота дискретизації описує кількість «сходинок» цифрового сигналу на певній ділянці, то розрядність визначає кількість варіантів за рівнем сигналу, доступне для кожної окремої сходинки. Чим вища розрядність, тим більше таких варіантів, і тим точніше рівень цифрового сигналу буде відповідати рівню аналогового.

Таким чином, цей параметр також безпосередньо впливає на якість перетворення. Якщо говорити про конкретних значеннях, то розрядність 16 біт вважається цілком достатньо для професійних студійних мікрофонів (див. «Призначення»), а висококласні моделі можуть мати і 32-бітні перетворювачі.

Даний параметр безпосередньо впливає на свободу пересувань і зручність використання: чим далі від точки підключення можна віднести мікрофон — тим він зручніше, особливо при застосуванні на великих просторах.