Порівняння Xiaomi Mi Notebook Pro 15.6 [i7 16/1024GB/GTX] vs Xiaomi Mi Notebook Pro 15.6 2019 [Mi Notebook Pro 15.6 i7 16/256GB/MX250]

Відеокарти GeForce від NVIDIA: RTX в особі RTX 2060, RTX 2060 Max-Q, RTX 2070, RTX 2070 Max-Q, RTX 2070 Super, RTX 2070 Super Max-Q, RTX 2080, RTX 2080 Max-Q, RTX 2080 Super, RTX 2080 Super Max-Q, RTX 3050, RTX 3050 Ti, RTX 3060, RTX 3060 Max-Q, RTX 3070, RTX 3070 Max-Q, RTX 3070 Ti, RTX 3080, RTX 3080 Ti, RTX 4050, RTX 4060, RTX 4070, RTX 4080, RTX 4090; MX1xx в особі MX110, MX130 и MX150, MX2xx (MX230 и MX250), MX3xx (MX330 и MX350), MX450, GTX, які представляють GTX 1050, GTX 1060, GTX 1060 Max-Q, GTX 1070, GTX 1070 Max-Q, GTX 1080, GTX 1080 Max-Q, GTX 1650, GTX 1650 Max-Q, GTX 1650 Ti, GTX 1660 Ti, GTX 1660 Ti Max-Q. AMD ж пропонує відеокарти Radeon 520, Radeon 530 (535),Radeon 540X, Radeon 610 (625, 630), Radeon RX 550 (550X, 560), Radeon RX 640, Radeon RX 5500M, Radeon RX 6800M і Radeon Pro.

Відзначимо, що всі наведені вище моделі – дискретні. Власне, для конфігурація з дискретною графікою вказується саме модель окремого відеоадаптера; якщо він доповнений інтегрованим модулем, назву цього модуля можна уточнити за офіційними характеристиками процесора.

Також варто сказати, що в даному пункті наводиться не повна назва моделі, а лише її назва всередині серії (сама серія наводиться окремо — див. вище). Проте, знаючи серію і модель, можна легко знайти детальну інформацію про графічну карту.

Об'єм власної відеопам'яті, встановленої в графічній карті ноутбука. Таку пам'ять мають тільки дискретні відеоадаптери та їх прогресивні різновиди на зразок SLI або Dual Graphics (див. «Тип відеокарти»).

Чим більше пам'яті – тим більш продуктивна відеокарта і тим краще вона справляється зі складною графікою. Зрозуміло, конкретні можливості адаптера залежать від низки інших параметрів (насамперед характеристик графічного процесора); однак різниця в кількості пам'яті, як правило, цілком відповідає різниці в загальному рівні. Що стосується конкретних цифр, то рішення з об'ємом пам'яті 2 ГБ можна віднести до початкового рівня, 4 ГБ і 6 ГБ — до середнього, 8 ГБ — до прогресивного, а 12 ГБ і 16 ГБ можна зустріти в топових рішеннях, ігрових ноутбуках та висококласних робочих станціях.

Результат, показаний відеокартою ноутбука в тесті 3DMark06.

Даний тест визначає насамперед те, наскільки добре відеокарта справляється з інтенсивними навантаженнями, зокрема, з деталізованою 3D-графікою. Результат тесту вказується в балах; чим більше балів – тим вища продуктивність відеоадаптера. Високі результати за 3DMark06 особливо важливі для ігрових ноутбуків і прогресивних робочих станцій. Однак і достовірними їх назвати складно, оскільки виміри робляться на відеокартах з різним TDP і видається загальний усереднений бал. Таким чином, ваш ноутбук може мати як більший результат від зазначеного, так і менший — все залежить від TDP встановленої відеокарти.

Результат, показаний відеокартою ноутбука в тесті 3DMark Vantage P.

Vantage P є одним з різновидів популярного тесту 3DMark — а саме наступною версією цього тесту після 3DMark06 (див. вище). Як і всі подібні тести, він призначений для перевірки продуктивності графіки на високих навантаженнях і відображає результати в балах; чим більше балів – тим потужнішою і продуктивнішою є відеокарта. Високі результати в 3DMark Vantage P особливо важливі, якщо ноутбук планується використовувати для вимогливих ігор. Однак і достовірними їх назвати складно, оскільки виміри робляться на відеокартах з різним TDP і видається загальний усереднений бал. Таким чином, ваш ноутбук може мати як більший результат від зазначеного, так і менший — все залежить від TDP встановленої відеокарти.

Ємність накопичувача, встановленого в ноутбуці. Якщо окремих накопичувачів передбачено декілька (наприклад, HDD+SSD, див. «Тип накопичувача») — в даному пункті вказується об'єм найбільш місткого носія (у нашому прикладі — HDD).

Більше ємний накопичувач дає змогу зберігати більше даних, однак і обходиться дорожче. При цьому варто пам'ятати, що ціна залежить ще й від типу носія: так, SSD коштують помітно дорожче жорстких дисків того ж об'єму. Так що напряму найкраще порівнювати між собою накопичувачі одного типу. Що стосується конкретних об'ємів, то найскромніші показники характерні для конфігурацій з чисто твердотільною пам'яттю — SSD того або іншого типу або eMMC (див. «Тип накопичувача»): серед них можна зустріти рішення на 240 – 360 ГБ і навіть на 128 ГБ або менше. Ємність жорстких дисків фактично починається з 480 – 512 ГБ; ємність близько 1 ТБ можна назвати середньою, а найбільш місткі сучасні ноутбуки оснащуються сховищами на 2 ТБ і навіть більше.

Інтерфейс підключення, що використовується встановленим в ноутбуці SSD-модулем з роз'ємом M.2 (див. «Тип накопичувача»).

Однією з особливостей роз'єма M.2 і накопичувачів під нього є те, що вони можуть використовувати два різних інтерфейси підключення: PCI-E (в тому чи іншому різновиді) або SATA. Підкреслимо, що в даному пункті зазначаються дані SSD-модуля; в самому роз'ємі можуть передбачатися й інші варіанти інтерфейсу, у тому числі більш прогресивні — див. «Інтерфейс роз'єма M.2» (наприклад, накопичувач з підключенням PCI-E 3.0 може бути розміщений в роз'ємі, що підтримує також більш швидкий PCI-E 4.0). Однак у будь-якому разі роз'єм підключення зазвичай дає можливість реалізувати всі можливості встановленого накопичувача; так що даний пункт дає змогу цілком достовірно оцінити можливості штатного модуля M.2.

Що стосується конкретних інтерфейсів, то в наш час можна зустріти переважно такі варіанти:

— SATA 3. Інтерфейс SATA першопочатково був створений для традиційних жорстких дисків. Третя версія цього інтерфейсу є останньою; вона забезпечує швидкість передачі даних 600 МБ/с. Це значно менше, ніж у PCI-E, і в цілому дуже небагато за мірками SSD-накопичувачів. Тому M.2-підключення з використанням SATA характерне переважно для недорогих модулів початкового рівня. Тим не менше, навіть такі носії в цілому працюють швидше більшості HDD.

— PCI-E. Універсальний інт...ерфейс для підключення внутрішньої периферії. Забезпечує в цілому вищі швидкості, ніж SATA, завдяки чому краще підходить для SSD-модулів: теоретично PCI-E дає змогу реалізувати весь потенціал твердотільних накопичувачів, навіть найшвидших. На практиці ж підтримувана швидкість передачі даних може бути різною — залежно від версії інтерфейсу і числа ліній (каналів передачі даних). Ось варіанти, найактуальніші для сучасних ноутбуків:

• PCI-E 3.0 2x. Підключення з використанням 2 ліній PCI-E версії 3.0. Ця версія забезпечує швидкість близько 1 ГБ/с на лінію; відповідно, дві лінії дають максимум трохи менше ніж в 2 ГБ/с.
• PCI-E 3.0 4x. Підключення з використанням 4 ліній PCI-E версії 3.0. Забезпечує максимальну швидкість близько 4 ГБ/с.
• PCI-E 4.0 4x. Підключення з використанням 4 ліній PCI-E версії 4.0. У цій версії пропускна здатність, в порівнянні з PCI-E 3.0, була збільшена вдвічі — таким чином, 4 лінії дають максимальну швидкість близько 8 МБ/с.

Зазначимо, що у разі роз'ємів M.2 різні варіації PCI-E зазвичай цілком сумісні між собою — хіба що швидкість підключення при роботі з «нерідним» роз'ємом буде обмежуватися можливостями найповільнішого компонента. Наприклад, при підключенні SSD-модуля PCI-E 3.0 4x в слот PCI-E 3.0 2x ця швидкість буде відповідати можливостям роз'єма, а при підключенні до PCI-E 4.0 4x — можливостям накопичувача.

Розмір модуля SSD M.2 (див. «Тип накопичувача»), встановленого в ноутбуці. Зазначається у форматі «ширина х довжина».

Даний параметр насамперед дає змогу оцінити кількість місця, виділеного під накопичувач, і можливість його заміни на модуль іншого розміру. Тут варто зазначити, що сам стандарт M.2 допускає декілька варіантів по довжині і ширині, однак найбільше поширення отримали плати шириною 22 мм. Довжина такої плати зазвичай відповідає одному із стандартних варіантів: 30 мм, 42 мм, 60 мм, 80 мм і 110 мм.

В цілому встановлення більше короткого модуля тієї ж ширини (наприклад, 22х42 мм замість 22х60 мм) не викликає проблем, а ось можливість використання більш великих комплектуючих варто уточнювати окремо — далеко не всякий корпус допускає встановлення M.2 накопичувачів з більшою, ніж у штатного модуля, довжиною. Що стосується конкретних розмірів, то найбільшого поширення в сучасних лептопах отримали SSD M.2 22х80 мм: такий розмір гарантовано дає змогу змінювати «рідний» накопичувач на практично будь-який модуль стандарту 22 мм (крім найбільших, 22х110 мм — і навіть для них може знайтися місце). Зустрічаються і менші розміри — 22х60 мм, 22х42 мм і навіть 22х30 мм — однак помітно рідше. І тут варто сказати, що чим менше довжина SSD-модуля, тим, як правило, менше його ємність.

Зазначимо, що в сучасних ноутбуках застосовуються також M.2-модулі іншої ширини — зазвичай 16 мм при довжині 20 мм (16х20 мм). Втім, це дуже рідкісний варіант.

Кількість додаткових роз'ємів M.2 на материнській платі ноутбука.

Додатковим в даному випадку називають будь-який вільний роз'єм M.2 (при наявності встановленого накопичувача роз'єм вважається основним і його характеристики наводяться вище — див. «Інтерфейс роз'єму M.2» та інше). Таких вільних слотів може бути і декілька — тому в нашому каталозі уточнюється кількість додаткових роз'ємів M.2, а не просто їх наявність.

В будь-якому разі, цей параметр корисний насамперед у тому випадку, якщо ноутбук купується в розрахунку на апгрейд. Він дає змогу оцінити, скільки SSD-накопичувачів під M.2 (або іншої периферії з таким підключенням) можна додатково встановити в пристрій. При цьому, вибираючи конкретні компоненти, варто врахувати також інтерфейс і розміри вільних M.2-слотів (детальніше див. нижче).

Інтерфейс підключення, підтримуваний наявними в ноутбуці додатковим роз'ємом M.2 (див. вище). Нагадаємо, цей роз'єм першопочатково вільний; так що дана інформація дає змогу оцінити сумісність з додатковими комплектуючими і, відповідно, можливості апгрейду.

Через роз'єм M.2 можуть реалізовуватись два основні типи інтерфейсів SATA і PCI-E. SATA був першопочатково створений для жорстких дисків, його підтримка обходиться недорого, проте швидкість такого підключення не перевищує 600 МБ/с — це дуже небагато за мірками SSD-накопичувачів і іншої сучасної периферії. Тому в додатковому роз'ємі (роз'ємах) M.2 найчастіше реалізується той чи інший різновид PCI-E. Цей інтерфейс має декілька варіацій, що розрізняються за версією, кількістю ліній і, як наслідок, швидкістю роботи; ось варіанти, найбільш актуальні для сучасних ноутбуків:

— PCI-E 3.0 2x. Підключення з використанням 2 ліній PCI-E версії 3.0, дає максимум швидкості трохи менше ніж в 2 ГБ/с.
— PCI-E 3.0 4x. Підключення з використанням 4 ліній PCI-E версії 3.0. Забезпечує максимальну швидкість близько 4 ГБ/с.
— PCI-E 4.0 4x. Підключення з використанням 4 ліній PCI-E версії 4.0, пропускна здатність — близько 8 МБ/с.
— PCI-E. Підключення PCI-E, для якого виробник не уточнив докладні дані (версію та кількість ліній).

Тут варто зазначити, що у випадку з M.2 різні версії PCI-E цілком сумісні між собою (хіба що швидкість роботи буде обмежуватися можливостями більше пові...льної сторони — накопичувача або роз'єма). Тому навіть якщо конкретні можливості такого роз'єму не уточнюються — це в цілому не є критичним (ці можливості не завадить дізнатися хіба що в тому випадку, якщо висока швидкодія є для вас принципово важливою).