Порівняння Midea MDDF-20DEN7 vs Gorenje D 16 M

Номінальна продуктивність осушувача — максимальний об'єм вологи, що агрегат здатний видалити з повітря за добу.

Для ефективної роботи продуктивність осушувача повинна бути не менше, ніж кількість зайвої вологи, яка накопичується в приміщенні за той же час. Цю кількість можна розрахувати за допомогою спеціальних формул або програм-калькуляторів. Щоправда, результати таких розрахунків виходять досить приблизними, однак їх цілком можна використовувати при підборі, а для повної гарантії варто взяти запас продуктивності хоча б у 10 – 20 %. При бажанні цей запас може бути і більше; але варто враховувати, що висока продуктивність помітно позначається на ціні, габаритах і енергоспоживанні осушувача.

Споживана потужність осушувача в штатному режимі роботи.

З практичної точки зору ця характеристика є вторинною — виробники підбирають потужність таким чином, щоб забезпечити потрібні параметри (продуктивність, повітряний потік тощо), і при виборі варто орієнтуватися насамперед на ці параметри. Тим не менш, від споживаної потужності теж залежать певні практичні моменти. По-перше, підключати до звичайних побутових розеток можна тільки моделі не більш ніж на 3 – 3,5 кВт; при більш високому енергоспоживанні потрібно або живлення 400 В (див. «Тип підключення»), або підключення безпосередньо до щитка. Втім, навіть потужність понад 2 кВт зустрічається в сучасних осушувачах рідко — у більшості таких пристроїв енергоспоживання лежить в діапазоні від 500 до 1000 Вт або від 1000 до 2000 Вт, а в найбільш скромних моделях воно взагалі не перевищує 500 Вт. По-друге, дані про потужність можуть знадобитися для розрахунку навантаження на електромережу. Така необхідність виникає переважно для підбору додаткового обладнання — автоматів вимикання, стабілізаторів, ДБЖ і т. ін.

Також відзначимо, що моделі зі схожими робочими характеристиками можуть розрізнятися по енергоспоживанню. При цьому більш економний осушувач часто коштує дорожче, проте при регулярному використанні ця різниця окупається за рахунок зниження витрат на електроенергію.

Дуже умовний параметр, який трохи характеризує призначення за розміром приміщення. А залежно від висоти стель, планування, конструкції будови та оснащення реальні значення можуть значно відрізнятися. Проте даний пункт є максимально рекомендованою площею приміщення, яку дана модель здатна ефективно обслужити: застосування в менших приміщеннях цілком допускається, а ось на ширший простір у приладу просто не вистачить продуктивності. Також зазначимо, що площа вказується у розрахунку на висоту стель 2.5 – 3 м — стандартне значення для житлових приміщень; при більшій висоті стель ефективна площа зменшується, перерахувати її можна за спеціальними формулами.

При виборі за площею варто брати певний запас, проте він не повинен бути надто великим — інакше прилад виявиться надто потужним, громіздким та дорогим.

Найбільша кількість повітря, яку осушувач здатний пропустити через себе за годину.

Вибір за цим параметром залежить від розміру приміщення. Вважається, що для ефективної роботи осушувач повинен за годину проганяти через себе кількість повітря, що перевищує об'єм приміщення в 3 – 4 рази; а визначити об'єм приміщення можна, помноживши площу на висоту стелі. Приміром, кімната на 12 м2 зі стелями 2,5 м вміщуватиме 12*2,5 = 30 м3 повітря; відповідно, для ефективної роботи в такій кімнаті потрібен осушувач з продуктивністю 30*3 = 90 м3/год, а краще 30*4 = 120 м3/год. Цілком можна вибирати агрегат і з запасом за повітряним потоком — хіба що треба враховувати, що збільшення продуктивності позначається на ціні і енергоспоживанні. А ось занадто низьке значення цього параметра однозначно небажане: такий осушувач просто не зможе ефективно впоратися зі своїм завданням.

Що стосується конкретних цифр, то відносно малопотужні моделі видають до 250 м3/год, техніку на 251 – 500 м3/год і 501 – 750 м3/год можна віднести до середнього рівня, а чимало агрегатів здатні обробити і більше 750 м3/год.

Діапазон температур навколишнього повітря, в якому осушувач може нормально працювати. Чим ширше цей діапазон, тим більш універсальним є осушувач, тим різноманітніші умови, в яких його можна застосовувати. Зазначимо, що, на відміну від діапазону вологості (див. вище), вихід за межі робочих температур загрожує не тільки втратою ефективності, але і серйозними неполадками і навіть поломками. Тому вибирати агрегат за цим параметром варто з таким розрахунком, щоб гарантовано перекрити можливі коливання температури повітря, з яким доведеться працювати осушувачу.

Зазначимо, що більшість сучасних моделей розраховані на роботу при «плюсових» температурах, причому нижній поріг становить у середньому близько 4 – 5 °С. Єдина різновид осушувачів, здатна працювати при температурах нижче нуля — адсорбційні (див. «Призначення»).

Максимальний рівень шуму, вироблюваний осушувачем під час роботи. Чим нижче цей показник, тим більш комфортним буде використання агрегата; особливо це актуально для житлових приміщень. Для виробничих цехів, складів та інших подібних місць рівень шуму не настільки критичний — дана різновид кліматичної техніки часто встановлюється в місцях, де люди майже не бувають, або по сусідству з таким гучним обладнанням, на тлі якого шум від осушувача може просто губитися. Тим не менше, і для нежитлових приміщень дані про «гучності роботи» можуть виявитися корисними, наприклад, для того, щоб оцінити необхідність спеціального захисту для вух та інші заходи щодо охорони праці.

Зазначимо, що даний показник вимірюють у децибелах, а це — нелінійна величина: наприклад, зміна на 3 дБ приблизно відповідає збільшенню/падіння потужності в 2 рази, на 10 дБ — в 10 разів і т. ін. Тому для оцінки рівня шуму найпростіше користуватися порівняльними таблицями. Ось спрощена таблиця для діапазону, до якого належить більшість сучасних осушувачів.

35 дБ — розмова на приглушених тонах;
40 дБ — неголосна розмова; максимальний рівень шуму, допустимий в житлових приміщеннях в денний час;
45 – 50 дБ — розмова звичайним тоном;
55 дБ — звуковий фон в офісі без спеціальних джерел шуму;
60 дБ — голосна розмова;
65 дБ — міська вулиця з середньою інтенсивністю руху;
70 дБ — розмову декількох людей на підвищених тонах.

Тип холодоагенту, що використовується в осушувачі.

Холодоагентом називають особливу речовину (найчастіше фреон), яка циркулює по контуру охолодження в осушувачах з конденсаційним принципом роботи (а це всі різновиди, крім адсорбційних — див. «Призначення»). Ця речовина забезпечує відведення надлишків тепла, що виділяється при конденсації вологи. Від типу холодоагенту залежать насамперед технічні особливості його застосування — такі, як можливість часткової заміни і вимоги до міцності контуру охолодження.

В сучасних осушувачах можна зустріти переважно такі марки холодоагентів, як R22, R407С, R410A, R134A, R290 і R32. Ось їх загальний опис:

— R22. «Найдавніший» із тих, що зустрічаються в наш час різновидів холодоагенту. Відрізняється невисокою вартістю, малим робочим тиском (що позитивно позначається на надійності і ціні самих контурів охолодження) та однорідністю складу, що дає можливість при витоку холодоагенту не змінювати його цілком, а просто поповнювати систему потрібною кількістю рідини. Однак R22 екологічно небезпечний (переважно для озонового шару), через що в наш час він поступово витісняється прогресивнішими складами.

— R32. Досить прогресивний холодоагент, що поєднує в собі три ключові переваги: ефект...ивність, екологічну безпеку і однорідність. Осушувачі повітря з R32 можна зробити досить компактними і водночас потужними; ця речовина не руйнує озоновий шар і не чинить значного впливу на глобальне потепління. Головним недоліком моделей з даним типом холодоагенту є висока ціна.

— R407С. Холодоагент, створений як безпечна альтернатива R22; не чинить ніякого впливу на озоновий шар. Водночас коштує такий склад значно дорожче; робочий тиск у нього трохи вищий, через що потрібна велика міцність охолоджуючого контуру (хоча і не настільки висока, як для R410A); а поліефірне масло, що використовується з R407C, схильне вбирати вологу і втрачати властивості. Крім того, цей холодоагент зеотропний (неоднорідний за складом): його компоненти мають різні температури кипіння і різну швидкість випаровування. У результаті навіть при невеликому витоку склад холодоагенту і його властивості змінюються, і виправити ситуацію можна тільки повною заміною фреону.

— R410A. Ще одна «екологічна» альтернатива R22. На відміну від R407C, є азеотропним — складається з компонентів з однаковими характеристиками випаровування; так що при витоку співвідношення цих компонентів не змінюється, і в цьому разі допускається дозаправка контуру замість повної заміни фреону. З іншого боку, R410A відрізняється високим робочим тиском, що висуває серйозні вимоги до міцності і надійності охолоджуючого контуру і підвищує його вартість; та й сам холодоагент досить дорогий.

— R454C. Холодоагент на основі гідрофіліна вважається екологічно чистим і безпечним для навколишнього середовища, позиціонується як ще один варіант заміни застарілого R22 і альтернатива R407C. За складом являє собою суміш R32 і R1234YF.

— R134A. Один із сучасних фреонів з прогресивними властивостями. Повністю однорідний, як R22, але при цьому абсолютно безпечний для озонового шару і характеризується низьким коефіцієнтом впливу на глобальне потепління. Недолік даного холодоагенту традиційний — висока вартість; крім того, він використовує поліефірне масло, схильне до вбирання вологи.

— R290. Зріджений пропан, що використовується в якості холодоагенту. Має цілий ряд переваг: нетоксичний, екологічно безпечний (нульовий вплив на озоновий шар, мінімальний вплив на глобальне потепління), однорідний (тобто не потребує повної заміни в разі витоку, досить поповнити відсутню кількість), використовується з мінеральним маслом, яке нечутливе до вологи. Крім того, пропан має невеликий робочий тиск, що спрощує конструкцію контурів та знижує їх вартість, а також низьку температуру на виході з компресора, що сприяє ефективності. Недоліків у цього холодоагенту два: вогненебезпечність і високі вимоги до потужності компресора, через що такі агрегати виходять досить важкими і громіздкими. Тому, незважаючи на всі переваги, R290 використовується досить рідко.

— Гігростат. Автоматичний регулятор, що дає змогу підтримувати в приміщенні певну вологість. Такий регулятор постійно відстежує кількість вологи в повітрі і включає осушувач, якщо ця кількість перевищує заданий показник, а при зниженні вологості до потрібного значення — вимикає агрегат. Гігростат особливо зручний у тих випадках, коли потрібно не максимально осушити повітря, а просто знизити вологість до певного рівня. А оскільки осушувачі найчастіше використовуються саме для подібних завдань, дана функція в них вельми популярна — вона є у більшості моделей, незалежно від призначення.

— Регулювання швидкості вентилятора. Регулятор, що дає змогу змінювати швидкість вбудованого в осушувач вентилятора — і, відповідно, фактичне значення повітряного потоку (див. вище). Ця функція дає змогу підлаштовувати значення повітряного потоку і, відповідно, продуктивність агрегата — під особливості обстановки. Наприклад, коли в приміщенні багато людей — має сенс збільшити оберти (людське тіло є додатковим джерелом вологи в повітрі); а якщо людей мало або немає взагалі, можна знизити швидкість вентилятора, зменшивши енергоспоживання і знос агрегата.

– Нічний режим роботи. Спеціальний режим роботи, розрахований на нічний час. Як правило, в такому режимі пристрій знижує швидкість вентилятора, за рахунок чого зменшується шум.

— Іонізатор. Іонами називаються електрично заряджені молекули. Вважається, що наявність в повітрі негативно заряджених іонів благотворно позначається на здоров'ї і загальному самопочутті людини. Для насичення повітря такими іонами в осушувачах повітря і застосовуються іонізатори.

— Таймер вимикання. Наявність в осушувачі таймера, що вимикає пристрій через певний час, заданий користувачем. Дана функція дає змогу залишати осушувач увімкненим, не переживаючи про його своєчасне вимиканні — це відбудеться автоматично, по закінченню заданого часу. Таймер виявляється незамінним у тих випадках, коли потрібно відлучитися з осушуваного приміщення, а можливості повернутися і вимкнути осушувач вручну може не бути — наприклад, якщо потрібно закривати басейн на ніч, а вологість повітря ще занадто висока.

— Режим авторозморожування. Функція, що запобігає надмірному охолодженню деталей осушувача і утворенню на них великої кількості інею. Нагадаємо, в усіх сучасні осушувачах (крім адсорбційних, див. «Призначення») є холодильні системи — для відведення надлишків тепла, що утворюються при концентрації вологи. У деяких випадках окремі компоненти таких систем можуть сильно охолонути (до мінусових температур), що небажано як саме по собі, так і через утворення паморозі. Щоб уникнути цього, система авторозморожування постійно відстежує стан випарника і при необхідності включає прогрівання, перешкоджаючи критичному зниженню температури і видаляючи іній, що утворився.

— Сушіння одягу (турбо-режим). Режим інтенсивного осушення повітря з максимальною продуктивністю роботи приладу буде доречним при сушінні одягу та білизни. Він допомагає забрати зайву вологу при частих праннях. При цьому забезпечується осушення без контролю рівня вологості за допомогою гігростату (див. відповідний пункт).

— Повітряний фільтр. Вбудований повітряний фільтр, завдяки якому осушувач під час роботи здатний ще й додатково очищати повітря. Зазначимо, що ефективність таких фільтрів може бути різною — від найпростіших систем для уловлювання пилу та інших механічних забруднень до вугільних елементів, здатних впоратися навіть з сторонніми запахами. Цей нюанс, так само як і особливості обслуговування фільтра, варто уточнювати окремо.

— Індикатор заміни фільтра. Індикатор, що сигналізує про необхідність заміни робочого елемента в повітряному фільтрі. Без своєчасної заміни витратних матеріалів фільтр в кращому випадку втрачає ефективність, в гіршому — збільшує навантаження на осушувач, а то і взагалі починає виділяти в повітря сторонні речовини замість того, щоб уловлювати їх. Індикатори заміни можуть розрізнятися по функціоналу, однак у будь-якому разі така функція значно знижує ймовірність пропустити строк чергового обслуговування фільтра.

— Індикатор заповненості бака. Індикатор, що відображає кількість води в баку для збору конденсату. Найпростіший варіант такого покажчика — прозора вставка в стінці резервуара, що дає змогу спостерігати за кількістю води, не відкриваючи бак зайвий раз; зустрічаються і більш прогресивні системи, аж до електронних датчиків з виведенням показань на дисплей. Однак у будь-якому разі індикатор заповненості помітно полегшує стеження за кількістю води і знижує ймовірність пропустити критичний рівень заповнення.

— Відключення при заповненому резервуарі. Система, що відстежує кількість води в баку для конденсату і автоматично відключає осушувач, коли ця кількість досягає критичного значення. Це дає змогу уникнути як потопів, так і поломок самого агрегата.

— Дренаж. Можливість постійного відведення вологи, яка «витягується» з повітря, за межі пристрою (наприклад, прямо на вулицю через спеціальну трубку). Дає змогу спростити очищення бака збору конденсату або зовсім обійтися без нього, що позитивно позначається на габаритах і вазі осушувача. Крім того, вона дає можливість працювати практично безперервно, без перерв на спустошення резервуара із зібраною водою, що особливо важливо для моделей, які застосовуються в басейнах (див. «Призначення»).

— Дренажна помпа. Насос для примусового відведення дренажу з резервуара для збору конденсату. Найчастіше наявність помпи виправдана в промислових осушувачах, коли потрібно організувати видалення дренажу на постійній основі (в т.ч. при необхідності його відведення на висоту до кількох метрів).