Порівняння Viessmann Vitopend 100-W A1JB 30 kW 29.9 кВт vs Viessmann Vitodens 111-W B1LD031 35kW 35 кВт

Дуже умовний параметр, який трохи характеризує призначення за розміром приміщення. А залежно від висоти стель, планування, конструкції будови та оснащення реальні значення можуть значно відрізнятися. Проте цей пункт є максимально рекомендованою площею приміщення, яку здатний ефективно обігріти котел. Однак варто врахувати, що різні будови мають різні теплоізоляційні властивості і сучасні споруди куди «тепліші», ніж 30-річні і тим більше 50-річні будинки. Відповідно даний пункт носить скоріше довідковий характер і не дає змогу в повній мірі оцінити реальну опалювальну площу. Існує формула, за якою можна вивести максимальну площу обігрівання, знаючи корисну потужність котла і кліматичні умови, в яких він буде застосовуватися; докладніше про це див. «Корисна потужність». У нашому ж разі площа опалення розраховується за формулою «потужність котла помножена на 8», що орієнтовно рівноцінно використанню в будинках, яким не один десяток років.

Котли, які виробляють додаткове тепло за рахунок конденсації водяної пари з продуктів згорання. В таких агрегатах продукти згоряння перед тим, як потрапляти в димохід, пропускаються через додатковий теплообмінник, в якому вони остуджувати, а водяна пара конденсується і передає теплову енергію теплоносія. Це дозволяє підвищити ККД на 10 – 15 % в порівнянні з котлами класичної конструкції — аж до того, що в багатьох подібних моделях ККД перевищує 100 % (докладніше див. «ККД»).

Конденсаційний принцип роботи найчастіше зустрічається в газових моделях (див. «Джерело енергії»); однак випускаються також твердо - та рідкопаливні котли з цією особливістю.

Наявність в котлі вбудованого бойлера — накопичувальної ємності для води, застосовуваної в системі гарячого водопостачання. З очевидних причин дана особливість зустрічається виключно у двоконтурних котлах (див. «Тип»). Вона дає низку переваг перед проточною конструкцією (коли котел гріє воду прямо в процесі руху через теплообмінник). По-перше, в бойлері можна постійно тримати напоготові запас гарячої води, і користуватися нею навіть при перебої у водопостачанні. По-друге, температура видається води виходить постійною, тоді як у проточних пристроях можливі коливання при зміні швидкості потоку води. По-третє, ефективність роботи не залежить від тиску у водопроводі (проточні нагрівачі можуть «не бачити» потоку води при слабкому натиску і не включатися). З іншого боку, дана особливість помітно позначається на габаритах, вазі і ціною котла.

Об'єм бойлера, передбаченого в котлі.

В даному випадку мова може йти як про вбудованому бойлері (див. вище), так і про окремому пристрої, що постачається в комплекті. Перший варіант зустрічається у двоконтурних котлах, другий — в одноконтурних (див. «Тип»). У будь-якому разі чим більше бак, тим більше води можна тримати в ньому про запас, однак тим більш великим і важким виходить весь котел або окремий бойлер. Існують спеціальні методики, що дозволяють розрахувати оптимальну ємність бака залежно від кількості та типу точок водорозбору, числа користувачів і т. ін. Такі методики докладно описані в спеціальних джерелах, тут же відзначимо, що середнім значенням вважається близько 80 – 100 л, цього вистачає для регулярного використання родиною з 3 – 4 чоловік.

Корисна потужність котла — а саме потужність нагріву, яку він забезпечує на максимальному режимі.

Від цього параметра безпосередньо залежить здатність пристрою обігріти приміщення тієї чи іншої площі; по потужності можна приблизно визначити площу обігріву, якщо цей параметр не вказаний в характеристиках. Загальне правило говорить, що для житлового приміщення з висотою стелі 2,5 – 3 м на обігрів 1 м2 площі потрібно не менше 100 Вт теплової потужності. Існують і детальніші методики розрахунку, що враховують специфічні фактори: кліматичну зону, теплопритоків зовні, конструктивні особливості системи опалення і т. ін.; вони докладно описані в спеціальних джерелах. Також відзначимо, що в двоконтурних котлах (див. «Тип») частину вироблюваного тепла йде на нагрів води для ГВП; це потрібно враховувати при оцінці корисної потужності.

Вважається, що котли потужністю понад 30 кВт необхідно встановлювати в окремих приміщеннях (котелень).

Максимальна електрична потужність, споживана котлом під час роботи. У неелектричних моделей (див. «Джерело енергії») ця потужність зазвичай невелика, оскільки потрібна переважно для керуючих схем, і на неї можна не звертати особливої уваги. Щодо електричних котлів варто відзначити, що споживана потужність у них переважно декілька вище корисною, оскільки частина енергії неминуче розсіюється і не використовується на нагрів. Відповідно, по співвідношенню корисною і споживаної потужності можна оцінити ККД такого котла.

Мінімальна температура гарячої води, що видається двоконтурним котлом в режимі гарячого водопостачання (ГВП). Для порівняння відзначимо, що вода починає сприйматися як тепла, починаючи з 40 °С, а в централізованих системах гарячого водопостачання температура гарячої води зазвичай становить близько 60 °С (і не повинна перевищувати 75 °С). Водночас в деяких котлах мінімальна температура нагрівання може становити всього 10 °С, а то і 5 °С. Подібний режим роботи використовується для захисту труб від промерзання в холодну пору року: циркуляція води з плюсовою температурою запобігає утворенню всередині льоду і пошкодженню контурів.

Також варто мати на увазі, що при нагріванні до даної температури різниця температур («Δt») може бути різною — залежно від вихідної температури холодної води. А від Δt прямо залежить продуктивність котла в режимі ГВП; докладніше про продуктивність див. нижче.

Максимальна температура гарячої води, що видається двоконтурним котлом в режимі гарячого водопостачання. Для порівняння відзначимо, що вода починає сприйматися як тепла, починаючи з 40 °С, а в централізованих системах гарячого водопостачання температура гарячої води зазвичай становить близько 60 °С (і не повинна перевищувати 75 °С). Відповідно, навіть в найскромніших моделях даний показник становить близько 45 °С, в переважній більшості сучасних котлів він не нижче 50 °С, а в окремих моделях може і взагалі перевищувати 90 °С.

Також варто мати на увазі, що при нагріванні до даної температури різниця температур («Δt») може бути різною — залежно від вихідної температури холодної води. А від Δt прямо залежить продуктивність котла в режимі ГВП; докладніше про продуктивність див. нижче.

Продуктивність двоконтурного котла в режимі гарячого водопостачання при нагріванні води приблизно на 30 °С понад початкову температуру.

Продуктивність – це найбільша кількість гарячої води, яку агрегат може видати за хвилину. Вона залежить не тільки від потужності нагрівача як такого, але і від того, як сильно потрібно гріти воду: чим вище різниця температур (Δt — «дельта те») між холодною і нагрітою водою — тим більше енергії потрібно для нагрівання і тим менше обсяги води, з якими в такому режимі може впоратися котел. Тому продуктивність двоконтурних котлів обов'язково вказується для певних варіантів Δt — а саме 25 °С, 30 °С і/або 50 °С. А вибирати за даним показником варто з урахуванням вихідної температури води і з урахуванням того, яка потреба в гарячій воді є в місці встановлення котла (скільки точок водорозбору, які вимоги до температури тощо); докладні рекомендації з цього приводу можна знайти в спеціальних джерелах.

Також нагадаємо, що вода починає відчуватися людиною як тепла десь з 40 °С, як гаряча – десь з 50 °С, а температура гарячої води в системах центрального водопостачання (за офіційними нормами) становить не нижче 60 °С. Таким чином, щоб котел працював в режимі Δt ~30 °С і видавав хоча б теплу воду в 40 °С, початкова температура холодної води повинна становити близько 10 °С (10+30=40 °С). Подібну температуру цілком можна зустріти в свердловинах в теплу пору року, також до 10 °С в теплий сезон нерідко прогрівається холодна вода в цен...тралізованому водопроводі. Однак котли, в тому числі двоконтурні, вмикаються переважно в холоди, коли вихідна температура води помітно нижче. Відповідно, якщо котел застосовується як основний водонагрівач — нагрівання до заявлених температур (див. «Мін. t гарячої води», «Макс.t гарячої води») нерідко потребує більшої Δt, ніж 30 °С, і продуктивність виявляється меншою, ніж зазначено в цьому пункті. А ось при роботі в режимі попереднього нагрівання (коли вода догрівається до потрібної температури додатковим пристроєм на зразок бойлера) даний показник досить достовірно описує можливості агрегата.