Темна версія
Польща
Каталог   /   Клімат, опалення та водопостачання   /   Опалення та котли   /   Опалювальні котли

Порівняння Protherm Medved 20 TLO 18 кВт vs Protherm Medved 20 PLO 17 кВт

Додати до порівняння
Protherm Medved 20 TLO 18 кВт
Protherm Medved 20 PLO 17 кВт
Protherm Medved 20 TLO 18 кВтProtherm Medved 20 PLO 17 кВт
від 3 863 zł
Товар застарів
від 3 894 zł
Товар застарів
Відгуки
0
0
0
1
ТОП продавці
Джерело енергіїгазгаз
Розміщенняпідлоговийпідлоговий
Типодноконтурний (тільки опалення)одноконтурний (тільки опалення)
Площа опалення135 м²128 м²
Технічні х-ки
Корисна потужність18 кВт17 кВт
Джерело живленняавтономна робота230 В
Споживана потужність20 Вт
Мін. t теплоносія45 °С45 °С
Макс. t теплоносія85 °С90 °С
Макс. тиск у контурі опалення4 бар4 бар
Споживчі х-ки
Циркуляційний насос
Характеристики котла
ККД90 %92 %
Камера згоряннявідкрита (димохідний)відкрита (димохідний)
Діаметр димаря130 мм130 мм
Номінальний тиск газу на вході18 мбар18 мбар
Макс. витрати газу1.9 м³/год2 м³/год
Підключення труб
Подача газу3/4"3/4"
Вхід в систему опалення1 1/2"1"
Повернення із системи опалення1 1/2"1"
Безпека
Системи захисту
падіння тиску газу
перегрів води
згасання полум'я
 
падіння тиску газу
перегрів води
згасання полум'я
відключення електроенергії
Інше
Габарити (ВхШхГ)880x420x671 мм880x335x600 мм
Вага92 кг90 кг
Дата додавання на E-Katalogвересень 2010вересень 2010

Площа опалення

Дуже умовний параметр, який трохи характеризує призначення за розміром приміщення. А залежно від висоти стель, планування, конструкції будови та оснащення реальні значення можуть значно відрізнятися. Проте цей пункт є максимально рекомендованою площею приміщення, яку здатний ефективно обігріти котел. Однак варто врахувати, що різні будови мають різні теплоізоляційні властивості і сучасні споруди куди «тепліші», ніж 30-річні і тим більше 50-річні будинки. Відповідно даний пункт носить скоріше довідковий характер і не дає змогу в повній мірі оцінити реальну опалювальну площу. Існує формула, за якою можна вивести максимальну площу обігрівання, знаючи корисну потужність котла і кліматичні умови, в яких він буде застосовуватися; докладніше про це див. «Корисна потужність». У нашому ж разі площа опалення розраховується за формулою «потужність котла помножена на 8», що орієнтовно рівноцінно використанню в будинках, яким не один десяток років.

Корисна потужність

Корисна потужність котла — а саме потужність нагріву, яку він забезпечує на максимальному режимі.

Від цього параметра безпосередньо залежить здатність пристрою обігріти приміщення тієї чи іншої площі; по потужності можна приблизно визначити площу обігріву, якщо цей параметр не вказаний в характеристиках. Загальне правило говорить, що для житлового приміщення з висотою стелі 2,5 – 3 м на обігрів 1 м2 площі потрібно не менше 100 Вт теплової потужності. Існують і детальніші методики розрахунку, що враховують специфічні фактори: кліматичну зону, теплопритоків зовні, конструктивні особливості системи опалення і т. ін.; вони докладно описані в спеціальних джерелах. Також відзначимо, що в двоконтурних котлах (див. «Тип») частину вироблюваного тепла йде на нагрів води для ГВП; це потрібно враховувати при оцінці корисної потужності.

Вважається, що котли потужністю понад 30 кВт необхідно встановлювати в окремих приміщеннях (котелень).

Джерело живлення

Тип електричного живлення необхідного для нормальної роботи котла. Електроживлення може знадобитися не тільки для електричних моделей, а й для інших видів котлів (див. «Джерело живлення») — зокрема, для роботи автоматики, що управляє. Варіанти підключення можуть бути такими:

- 230 В. Робота від звичайної побутової мережі напругою 230 В. При цьому моделі зі споживаною потужністю до 3,5 кВт можуть підключатися до звичайної розетки, а ось для більше «ненажерливих» пристроїв потрібне підключення безпосередньо до щитка. Багато електричних котлів з подібним підключенням допускають також роботу від 400 В (див. нижче).

- 400 В. Робота від трифазної мережі напругою 400 В. Таке живлення підходить для котлів з будь-якою споживаною потужністю, проте зустрічається не наприклад часто, як 230 В: зокрема, у житловому приміщенні з ним можуть виникнути складнощі. Тому даний варіант передбачається переважно в пристроях високої потужності, для яких живлення від 230 не підходить в принципі.

- Автономна робота. Робота в автономному режимі, без підключення електрики. Такій формат роботи зустрічається у всіх котлах, які не використовують електричного нагріву (див. «Джерело енергії»), за винятком чисто рідкопаливних - в них електрика необхідна для роботи систем подачі палива.

Споживана потужність

Максимальна електрична потужність, споживана котлом під час роботи. У неелектричних моделей (див. «Джерело енергії») ця потужність зазвичай невелика, оскільки потрібна переважно для керуючих схем, і на неї можна не звертати особливої уваги. Щодо електричних котлів варто відзначити, що споживана потужність у них переважно декілька вище корисною, оскільки частина енергії неминуче розсіюється і не використовується на нагрів. Відповідно, по співвідношенню корисною і споживаної потужності можна оцінити ККД такого котла.

Макс. t теплоносія

Максимальна робоча температура теплоносія в системі котла під час роботи в режимі опалення.

Циркуляційний насос

Наявність в котлі власного циркуляційного насоса.

Такий насос забезпечує рух теплоносія по контуру опалення, завдяки чому тепло рівномірно і ефективно розподіляється по радіаторам. Подібні пристосування випускаються і у вигляді окремих пристроїв; однак купівля котла з циркуляційним насосом позбавляє від необхідності купувати додаткове обладнання і спрощує систему опалення. До недоліків подібних моделей можна віднести проблематичність в усуненні неполадок: якщо окремий насос вийде з ладу, досить замінити тільки його, а для вбудованого в котел модуля може знадобитися складний і дорогий ремонт, причому на цей час система опалення стає недоступною.

Також відзначимо, що теоретично можна побудувати систему опалення і без насоса, на основі природної циркуляції; однак такі системи мають ряд недоліків, так що на практиці краще все ж використовувати примусову циркуляцію.

ККД

Коефіцієнт корисної дії котла — основний показник, що характеризує ефективність його роботи.

Для електричних моделей (див. «Джерело енергії») цей показник обчислюють як відношення корисної потужності до споживаної; в таких моделях не рідкістю є показники в 98 – 99 %. Для котлів на сгораемом паливі ККД — це співвідношення кількості тепла, безпосередньо передається теплоносію, до загальної кількості тепла, що його виділяє при згорянні. У таких пристроях ефективність нижче, ніж в електричних, для них хорошим вважається показник більш ніж в 90 %. Виняток становлять собою конденсаційні котли (див. відповідний пункт), у яких ККД може бути навіть вище 100 %. Ніякого порушення законів фізики тут не відбувається, це свого роду рекламна хитрість: при підрахунках ККД використовується не зовсім коректна методика не враховує енергії, витраченої на утворення водяної пари. Тим не менш, формально все правильно: котел видає на теплоносій більше теплової енергії, що виділяється при згорянні палива, так як до енергії згоряння додається енергія конденсації.

Макс. витрати газу

Максимальна витрата газу в котлі з відповідним джерелом енергії (див. вище). Досягається під час роботи газового нагрівача на повну потужність; при зниженій потужності і витрати, відповідно, буде нижче.

Зазначимо, що котли однакової потужності можуть відрізнятися по витраті газу через різниці в ККД; при цьому більш економічні моделі зазвичай коштують дорожче, однак різниця в ціні окупається за рахунок економії газу.

Вхід в систему опалення

Діаметр патрубка для підключення труби, по якій з котла в систему опалення надходить нагрітий теплоносій.

Діаметри традиційно позначаються в дюймах. У деяких ситуаціях допускається підключення труби іншого діаметру, через перехідник, проте оптимальним варіантом є все ж збіг за розмірами. Серед яких виділяються моделі на 3/4", 1", 1 1/4" і 1 1/2".