Порівняння Lowrance HDS-7 Carbon vs Lowrance HDS-9 Gen3

Потужність, що видається під час роботи випромінювачем ехолота (або ехолота-картплоттера, див. «Тип»).

Чим могутніше випромінювач — тим «дальнобойнее» виходить прилад, тим більше глибина, на якій він може нормально працювати (див. вище). Однак не варто забувати, що практичні можливості ехолота залежать від цілого ряду інших параметрів, починаючи від робочих частот і кутів (див. вище) і закінчуючи якістю приймача і особливостями алгоритмів обробки сигналу. Крім того, різні виробники можуть вказувати в характеристиках різні види потужностей: в одних випадках це пікова (максимальна потужність у момент окремого імпульсу), в інших — RMS (середньоквадратична потужність, обчислена за певний проміжок часу і виходить нижче пікового). Тому можна сказати, що роль даного параметра зазвичай чисто довідкова, і орієнтуватися при виборі стоїть на більш наближені до практики моменти (наприклад, ту ж глибину сканування).

Підтримка ехолотом технології CHIRP.

Зміст цієї технології полягає у використанні ехолотом одночасно декількох частот. Іншими словами, кожен імпульс складається з декількох сигналів, кожен на своїй частоті. За заявами творців, це дозволяє поліпшити якість зображення, підвищити деталізацію (в т. ч. на великій глибині та високій швидкості) і одночасно знизити рівень шумів та інших перешкод на екрані порівняно з одночастотними сонарами. Однак і коштують моделі з CHIRP помітно дорожче.

Наявність у ехолоті функції бокового сканування.

Прилади з цією особливістю здатні «бачити» дно і підводні предмети не тільки безпосередньо під судном, але і з боків від нього. Зазначимо, що різні моделі можуть помітно відрізнятися за кутом охоплення бічного простору. Тим не менш, бокове сканування в будь-якому разі розширює можливості ехолота і забезпечує додаткові можливості в порівнянні зі звичайним нижнім.

Підтримка ехолотом спеціальних технологій нижнього сканування.

«Перегляд» простору під днищем човна є класичним режимом ехолота і підтримується всіма моделями за визначенням. Однак у звичайному режимі звуковий промінь поширюється у вигляді конуса, а ділянка дна, що потрапляє під промінь, має форму кола. Це погіршує точність і не дозволяє добитися деталізованого зображення. У світлі цього багато виробників ехолотів розробили спеціальні технології для поліпшення роботи приладу; у Lowrance це DSI, в Hummingbird — DI, у Garmin — DownVü. Нюанси цих технологій можуть різнитися, проте базовий принцип роботи однаковий: промінь ехолота звужується і йде не конусом, а смугою. За рахунок цього роздільна здатність приладу значно підвищується, на невеликих глибинах такий ехолот може «промальовувати» навіть окремі стебла водоростей, даючи змогу відрізняти підводні зарості від стаек риби. У деяких моделях вузький промінь поєднується з класичним конусом, що ще більше розширює можливості виявлення. Однак і коштують подібні прилади недешево.

Наявність системи цифрової обробки даних (DSP) в конструкції ехолота.

Цифрова обробка дозволяє розділити отриманий сигнал на сторонні шуми і корисні дані. Зрозуміло, такий розподіл не є на 100% достовірним; однак рівень шумів у відфільтрованому сигналі все одно значно знижується, і на екран надходить максимум корисної інформації і мінімум сторонньої. Недолік даної функції традиційний: ехолоти з DSP коштують трохи дорожче звичайних.

— Діагональ екрану. Розмір екрану по діагоналі в дюймах. Чим більший екран , тим більше інформації на нього можна вивести і тим докладніше може бути ця інформація. З іншого боку, цей параметр помітно позначається на габаритах приладу, та й стоять великі екрани дорого — тим більше, що для нормальної якості зображення потрібно відповідний роздільна здатність (див. нижче).

— Сенсорний. Наявність сенсора в конструкції дисплея. Ця особливість дозволяє керувати пристроєм за рахунок дотиків до піктограм на екрані — аналогічно тому, як це робиться в смартфонах і планшетах. Сенсорне управління дає більше можливостей, ніж класичне, за допомогою кнопок і перемикачів, до того ж воно наочніше — однак і коштують такі прилади дорожче.

— Роздільна здатність дисплея. Розмір дисплея точок (пікселів) по горизонталі і вертикалі. Чим більше роздільна здатність, тим більш деталізоване зображення здатний видати екран, тим більш дрібні об'єкти можуть на ньому чітко відображатися і тим комфортніше перегляд. Водночас специфіка ехолотів така, що занадто високої роздільної здатності не потрібно навіть для висококласних моделей: приміром, скромні за мірками смартфонів або планшетів 640х480 при екрані в 5" вважаються цілком достатньо навіть для прогресивного пристрою.

— Кольоровість. Здатність екрана відображати кольори. В даному випадку використовується просте ділення:

Монохромний. Дисплеї, які виводять інформацію лише у відтінках одного кольору. Теоретично основний колір може бути будь-яким, проте в даному випадку абсолютна більшість монохромних екранів — чорно-білі. Їх перевагами є невисока вартість і енергоспоживання, а також хороша видимість на сонці; при цьому подібне зображення дозволяє працювати з досить різноманітними видами даних, чого достатньо навіть для дуже прогресивних ехолотів (див. «Тип»). Тим не менш, це розмаїття не настільки широко, як у кольорових дисплеїв, в результаті для картплотерів (див. там само) подібне зображення підходить погано — при неможливості відображення різних кольорів втрачається частина важливої інформації на картах.

Кольоровий. Екрани, здатні працювати з декількома квітами. Різноманітність кольорів може бути досить невеликим, проте зображення все одно виходить більш інформативним, ніж чорно-біле: різні кольори можуть позначати різну глибину на карті, перепади температур води і т. ін. Завдяки цьому дана різновид дисплеїв зустрічається у всіх типах навігаційних приладів (див. вище). Її головним недоліком можна назвати більш високу вартість, ніж у монохромних екранів.

— Підсвічування. Наявність у екрану власної системи підсвічування. Ця особливість робить дисплей незалежним від зовнішнього освітлення і дозволяє бачити інформацію на ньому навіть у повній темряві. Водночас підсвічування підвищує енергоспоживання, що важливо при тривалій роботі від автономного джерела (наприклад, акумулятора човни). Тому вона може робитися отключаемой.

Максимальна кількість шляхових точок, яке можна задати в одному записаному на картплоттер маршруті.

У сучасних пристроях ця кількість може досягати декількох десятків тисяч. Велика кількість точок важливо при прокладці складних маршрутів, з безліччю поворотів і кривих ліній, що вимагають максимальної точності. Не варто плутати це кількість з числом окремих шляхових точок (див. «Кількість шляхових точок»): у цьому разі маються на увазі тільки точки, включені в конкретний маршрут і не використовуються окремо (їх може бути в рази більше).