Порівняння Sony 16-55mm f/2.8 G E vs Sony 16-70mm f/4.0 ZA E OSS

Загальне призначення є досить умовним, і на практиці застосування оптики не обмежується заявленим напрямом — все залежить від навичок і фантазії фотографа. Тим не менш, інформація про спеціалізацію може помітно полегшити вибір. Враховуючи такі оригінальні варіанти як кінооб'єктив і багатофункціональний.

— Архітектурний. Об'єктиви, розраховані насамперед на зйомку будівель. Більшість таких моделей оснащується системою Tilt-Shift (див. нижче). В даному випадку ця функція призначена для корекції перспективи при зйомці високих будівель. На фотографії, зробленій звичайним об'єктивом, прямі лінії можуть вийти викривленими, що неприпустимо в тих випадках, коли потрібне точне відображення будівлі на знімку. Використання системи Tilt-Shift дозволяє уникнути цього явища і отримати достовірне зображення, що не потребує додаткової корекції у фоторедакторі.

— Пейзажний. До пейзажних в даному випадку належать короткофокусні (ширококутні) об'єктиви, які, згідно з результатами тестів, забезпечують хорошу різкість зображення. Іншими словами, до пейзажних належать не всі «ширококутні», а тільки ті, які фактично здатні забезпечити чітке, різке зображення.

— Портретний. Відмінними рисами класичного портретного об'єктива є: по-перше, фіксована фокусна відстань, яка звичайно ст...ановить більше 50 мм (екв.35 мм); по-друге, висока світлосила (найчастіше не нижче f/2.8, хоча зрідка зустрічаються і винятки). Таке поєднання характеристик дозволяє знімати портрети з красивим розмиттям фону, розміщуючи камеру на досить значній відстані; останнє може стати в нагоді в студіях, де використовується додаткове обладнання для освітлення — камеру бажано встановлювати за освітлювальними приладами, щоб вона не давала тіні. Говорячи ж про фіксовану фокусну відстань, варто нагадати, що «фікси» простіші, легші і дешевші зум-об'єктивів, а можливість налаштовувати збільшення під час зйомки портретів потрібно рідко — найчастіше можна цілком обійтися «зумом ногами».

— Багатофункціональний. До даного напрямку віднесені об'єктиви універсального типу (див. вище), що пропонують покупцеві хороше співвідношення ціни і якості; простіше кажучи — багатоцільові моделі з хорошими робочими характеристиками і при цьому порівняно недорогі (саме «порівняно», фактична ціна може бути досить високою). При виборі моделей в дану категорію якість зйомки оцінювалася за результатами реальних тестів.

– Кінооб'єктив. Головною особливістю кінооб'єктивів є можливість тонкого налаштування апертури. Діафрагму можна закрити/відкрити на 0,1 або навіть 0,01 мм, тоді як в фотооб'єктивах крок налаштування діафрагми не може бути менше 1 мм. Додатково в кінооб'єктивах світлосила виражається Т-числом, а в фотооб'єктивах використовується F-число. Оператор може знімати безліччю кінооб'єктивів з одною світлосилою, при цьому відпадає необхідність змінювати освітлення. А при використанні фотооб'єктивів з однаковою світлосилою нерідко доводиться налаштовувати освітлення під кожну оптику окремо. Кінооб'єктиви припускають зйомку зі штатива, що відбивається на їх конструктивних особливостях і дизайні - такі моделі зазвичай більш крупні і важкі ніж аналоги для фотозйомки.

Результат, показаний об'єктивом в рейтингу DxOMark.

DxOMark — один з найбільш популярних і авторитетних ресурсів, присвячених експертного тестування пристроїв для фотозйомки. За результатами тестів об'єктив отримує певну кількість балів; чим більше балів — тим вище підсумкова оцінка.

Світлосила об'єктива — характеристика, що визначає, наскільки об'єктив послаблює світловий потік, що проходить через нього. Залежить від двох основних характеристик — діаметра діючого отвору об'єктива і фокусної відстані — і в класичному вигляді записується як співвідношення першої до другої, при цьому діаметр чинного отвору приймається за одиницю: наприклад, 1/2.8. Часто при запису характеристик об'єктива одиниця взагалі опускається, такий запис виглядає, наприклад, так: f/1.8 або f/2.0. При цьому чим більше число в знаменнику — тим менше значення світлосили: об'єктиви f/4.0 будуть видавати більш затемнену картинку ніж моделі зі світлосилою f/1.4, не кажучи вже про світлосильні об'єктиви f/1.2.

Об'єктиви із змінною фокусною відстанню, зазвичай, характеризуються різним значенням світлосили для різних фокусних відстаней. У такому разі в характеристиках указується два значення світлосили, для мінімальної і максимальної фокусної відстані відповідно, наприклад: f/4.5-5.6

Чим більше світлосила об'єктива, тим більш короткі витримки він дає можливість використовувати під час зйомки. Це особливо важливо під час зйомки об'єктив, що швидко рухаються, зйомки зі слабким освітленням тощо. А в разі необхідності потік світла, що пропускається об'єктив...ом, можна послабити за допомогою діафрагми (див. нижче).

Ще один момент, що безпосередньо залежить від цього показника — глибина різкості (глибина простору, який під час зйомки знаходиться в фокусі). Чим вище світлосила, тим менша глибина різкості, і навпаки. Тому для зйомки з художнім розмиттям фону (боке) потрібна світлосильна оптика, а для великої глибини різкості доводиться прикривати діафрагму.

Цей параметр визначає розміри ділянки знімається сцени, що потрапляє в кадр. Чим ширше кути огляду — тим більший ділянку може відобразити об'єктив за один знімок. Вони безпосередньо пов'язані з фокусною відстанню об'єктива (див. «Фокусна відстань»), а також залежать від розміру конкретної матриці, з якої застосовується оптика: для одного і того ж об'єктива чим менше матриця, тим менше кути огляду, і навпаки. На нашому сайті у характеристиках оптики зазвичай вказуються кути огляду при використанні з тією матрицею, на яку об'єктив розрахований першопочатково (докладніше див. «Розмір матриці»).

Мінімальна дистанція фокусування (м) – найменша відстань, з якого можна сфокусуватися на об'єкті і проводити фотозйомку. Зазвичай вона коливається в діапазоні від 20см для ширококутних об'єктивів до декількох метрів для тілі. В макро режимі фотоапарата або за допомогою макро об'єктивів це відстань може бути і менше 1го сантиметри.

Ступінь збільшення знімається предмета при застосуванні об'єктива для макрозйомки (тобто зйомки дрібних об'єктив на максимально можливому наближенні, коли відстань до предмета зйомки вимірюється в міліметрах). Під ступенем збільшення в даному випадку мається на увазі співвідношення розміру зображення об'єкта, що одержується на матриці фотоапарата, до реальних розмірів знімається об'єкта. Наприклад, при розмірі обьекта 15 мм і коефіцієнт збільшення 0,3 зображення цього об'єкта на матриці буде мати розмір 15х0,3=4,5 мм. При одному і тому ж розмірі матриці чим більше коефіцієнт збільшення — тим більше розмір зображення об'єкта на матриці, тим більше пікселів припадає на цей об'єкт, відповідно — чим чіткіше отримується зображення, тим більше деталей вдається на ньому передати і тим краще об'єктив підходить для макрозйомки. Вважається, що для отримання макроснимков щодо прийнятної якості коефіцієнт збільшення повинен становити не менше 0,25 – 0,3.

Об'єктиви, що використовують систему внутрішнього фокусування. У таких системах оптиці наведення на різкість здійснюється тільки за рахунок руху елементів усередині корпусу об'єктива; зовнішні деталі залишаються цілком нерухомими, і розмір об'єктива не змінюється. Це забезпечує додаткову зручність — зокрема, дозволяє без проблем використовувати пелюсткові бленди і ті види світлофільтрів, для яких важливо правильне положення на об'єктиві (зокрема, градієнтні). Крім того, відсутність зовні рухомих елементів позитивно позначається на захищеності і стійкості до пилу/опадів (хоча конкретна ступінь пиловологозахисту може бути різною).

Наявність у об'єктиві власної системи стабілізації зображення. Така система включає гіроскопи і рухливі лінзи, які компенсують дрібні тремтіння об'єктива і запобігають появі «шевеленки». Стабілізація особливо актуальна під час зйомки з рук, особливо на довгих витримках та/або на далеких дистанціях з великим збільшенням: саме в таких умовах «шевеленка» найсильніше впливає на якість знімка. Водночас варто враховувати, що наявність стабілізатора помітно позначається на вазі, габаритах і, перш за все — ціною оптики; при цьому деякі сучасні камери мають власні системи стабілізації (за рахунок зсуву матриці). Тому вибирати об'єктив з даною функцією має сенс у тому разі, коли максимальна захист від «шевеленки» має принципове значення.

Число елементів (по суті — кількість лінз), що входять в конструкцію об'єктива, а також кількість груп, в яких об'єднані ці елементи. Зазвичай, чим більше елементів передбачене в конструкції — тим краще об'єктив справляється з спотвореннями (абераціями) при проходженні через нього світла. З іншого боку, велика кількість лінз збільшує габарити та вагу оптики, знижує світлопропускання (докладніше див. «Світлосила») а також висуває підвищені вимоги до якості обробки, що позначається на вартості об'єктива.