Порівняння BSA Air Rifle 4x32 vs Gamo 4X32 WR

Виносом називають відстань між лінзою окуляра і вихідною зіницею оптичного приладу (див. «Діаметр вихідного вічка»). Оптимальна якість зображення досягається в тому випадку, коли вихідний зіницю проєктується прямо на око спостерігача; так що з практичної точки зору винос — це така відстань від ока до лінзи окуляра, на якому забезпечується найкраща видимість і відсутня затемнення країв (віньєтки). Великий винос особливо важливий у тому випадку, якщо приціл планується використовувати одночасно з окулярами — адже в таких випадках немає можливості піднести окуляр впритул до ока, та й від окулярів він повинен знаходитися на деякій відстані, щоб не вдарити по склу за рахунок віддачі.

Діаметр області, видимої в приціл з відстані 100 м — іншими словами, найбільша відстань між двома точками, при якому їх можна одночасно побачити з цієї відстані. Також його називають «лінійним полем зору». Цей показник для багатьох користувачів зручніше, ніж кутове поле зору (кут між лініями, що з'єднують об'єктив і крайні точки видимого зображення) — він дуже наочно описує можливості приладу.

В прицілах з регулюванням кратності (див. вище) може зазначатися як весь діапазон ширини — від максимальної до мінімальної — так і тільки одне значення цього параметра. В останньому випадку зазвичай береться найбільша ширина поля зору, на мінімальної кратності.

Можливість відстройки прицілу від паралакса вручну, силами самого користувача. Для цього в конструкції передбачається відповідний регулятор.

Паралакс в даному разі — це явище, коли при відхиленні ока від оптичної осі прицілу (від центру окуляра) прицільна марка, видима стрільцем, також зміщується, притому що сам приціл залишається нерухомим. В результаті, якщо око знаходиться не по центру, видиме положення марки не збігається з фактичною точкою прицілювання. Це явище особливо яскраво виражене в оптичних прицілах (див. «Тип»), також до нього, хоча і не в такій мірі, схильні і багато коліматорів (а ось «нічники» і тепловізори цього недоліку позбавлені, оскільки в них марка відображається на вбудованому дисплеї).

Для усунення цього явища застосовується специфічне регулювання — відстройка від паралакса. Зазвичай вона проводиться відразу на заводі. Однак відстроїти приціл від паралакса можна лише для певної дистанції, і при значних відхиленнях від цієї дистанції (більш ніж на 30 % в бік зменшення або 60 % у бік збільшення) цей ефект знов починає проявлятися. Його можна компенсувати ідеальною вкладкою («око строго по центру»), проте навіть для досвідчених стрільців це буває непросто, особливо при стрільбі стоячи, навскидку і в інших незручних положеннях. У світлі цього в деяких моделях передбачається ще й ручна відстройка від паралакса — регулятор, що дає змогу виставити дистанцію відстройки за бажанням користувача. Крім...описаних вище ситуацій, дана функція буде особливо корисна користувачам-початківцям, а також при високоточній стрільби на далекі дистанції.

Оптичні приціли з відстройкою паралакса можуть оснащуватися широким кільцем на об'єктиві AO (Adjustable Objective) або барабаном на вузлі управління SF (Side Focusing), на який встановлюються додаткові аксесуари для точного налаштування фокусування у вигляді коліс.

Різновид покриття, використовується в лінзах прицілу. У будь-якому разі мова йде про т. зв. просветляющем покритті, яке являє собою найтоншу плівку (одно - або багатошарову) на поверхні лінзи, що контактує з повітрям. Властивості цієї плівки підібрані таким чином, щоб звести до мінімуму відображення світла від поверхні скла. Зміст даної функції полягає не стільки у зниженні яскравості відблисків, здатних демаскувати стрілка, скільки у підвищенні світлопропускання оптики і, відповідно, якості видимого через неї зображення.

Сучасні приціли можуть оснащуватися такими видами покриттів:

— Що просвітлює. У цьому разі мається на увазі найпростіший варіант — неповне одношарове покриття. Термін «неповне» означає, що покриття є не на всіх поверхнях лінз (хоча просвітлених поверхонь може бути і декілька). Коштує таке просвітлення недорого, проте і якість зображення виходить відносно невисоким — зокрема, тому, що одношарова плівка найбільш ефективна лише для частини видимого спектра кольорів.

— Повне просвітлення. Повне просвітлення означає, що всі поверхні лінз, що контактують з повітрям, мають спеціальне покриття; в цьому випадку воно одношарове. Таке покриття дорожче, ніж просте покриття, але і якість «картинки» при його використанні вище, оскільки спотворення світла на переходах між склом і повітрям зводяться до мінімуму.

— Багатошарове. Неповне покриття, що просвітлює (див. вище), що використовує багатошарові плівки. Завдяки кільком верств...ам просвітлення охоплює весь видимий спектр, що дає змогу досягти більш світлого зображення з меншим спотворенням кольорів в порівнянні з одношаровими покриттями; щоправда, і ціна таких приладів вище.

— Повне багатошарове просвітління. Найбільш прогресивний варіант: багатошарове покриття на всіх поверхнях лінз, використовуваних в конструкції прицілу. Особливості повного і багатошарового покриття окремо описані вище. Тут же відзначимо, що їх поєднання характерне для прицілів високого класу, оскільки воно забезпечує максимально якісне зображення, однак і обходиться недешево.

Розташування прицільної сітки в оптичному прицілі (див. «Тип»).

Така сітка може встановлюватися або у першій фокальній площині, FFP (грубо кажучи, в районі об'єктива), або в другій, SFP (в районі окуляра). При цьому для прицілів з фіксованою кратністю різниця між цими варіантами полягає лише в ціні, тому в них використовується тільки більш проста і дешева SFP. А ось в моделях з регулюванням кратності цей параметр безпосередньо впливає на особливості застосування, цю різницю і розберемо детальніше:

— У 1-й фокальній площині (FFP). Ключове перевага сіток в першій фокальній площині полягає в тому, що їх видимий розмір при зміні кратності також змінюється прямо пропорційно. На практиці це означає, що кутові розміри окремих елементів, сітки залишаються незмінними незалежно від виставленої ступеня збільшення. Тобто, наприклад, якщо між двома сусідніми точками заявлено відстань в 1 MRAD — то воно буде складати 1 MRAD у всьому діапазоні регулювання кратностей. А значить, працювати з сіткою для вимірювання дистанцій і взяття поправок можна по одним і тим же правилам, не звертаючи уваги на обрану ступінь збільшення. Таким чином, приціли FFP набагато зручніше і простіше у використанні, ніж SFP. З іншого боку, такі моделі помітно складніше і дорожче; а багато мисливські сітки — наприклад, дуплекс або класичний хрест (см «Тип сітки») — взагалі не має сенсу встановлювати в першу фокальну площину....У світлі всього цього даний варіант зустрічається порівняно рідко і тільки в моделях середнього і топового рівнів, призначених для високоточної стрільби.

— У 2-й фокальній площині (SFP). Найбільш поширений варіант розміщення прицільних сіток, у тому числі в прицілах змінної кратності. Така популярність зумовлена, насамперед, простотою конструкції і невисокою вартістю. Проте зворотною стороною цих переваг є додаткові складності при використанні кутомірних елементів, сітки. Річ у тім, що в SFP-прицілах видимий розмір таких елементів при зміні кратності залишається незмінним — а це означає, що розміри окремих деталей на різних ступенях збільшення будуть відповідати різним кутам. Якщо точніше, то кутові розміри в таких системах змінюються в зворотній пропорції щодо кратності: наприклад, якщо на кратності 5x відстань між двома сусідніми точками становить 6 МОА, то на 15х воно зменшиться до 2 MOA. Таким чином, «істинний» кутовий розмір, вказаний в характеристиках, елементи розмітки мають лише на строго певної кратності, в інших же випадках цей розмір потрібно перераховувати за спеціальними формулами. Водночас варто відзначити, що якщо сітка не має спеціальних кутомірних елементів — то для неї цей недолік стає практично неактуальним; в якості прикладів можна навести мисливські сітки типу «напівхрест» (традиційний, не «пеньок») і «хрест з колом» (див. «Тип сітки»).

— Пило-,вологозахист. Захищений корпус, що запобігає потраплянню пилу і вологи на делікатні компоненти прицілу. Дана особливість вкрай бажана, якщо приціл планується використовувати в несприятливих умовах, наприклад, при тривалому виїзді на полювання, де є ймовірність зіткнутися з негодою. Правда, варто врахувати, що конкретна ступінь захисту може бути різною, її варто уточнити щодо документації до прицілу. Втім практично всі «захищені» моделі здатні як мінімум без проблем перенести дощ.

— Ударозахист. Спеціальний захист, що запобігає пошкодженню прицілу при ударах і струси — наприклад, при випадковому падінні або контакті зі стороннім предметом. Ефективність захисту у різних моделей може відрізнятися, однак здебільшого вона, як мінімум, дозволяє перенести падіння на тверду поверхню з висоти до 1 – 1,5 м. Однак варто враховувати, що при падінні зброї «прицілом вниз» навіть ударостійкий корпус з великою вірогідністю виявиться марним — сила удару буде значно більше, ніж та, на яку прилад розрахований. Крім того, після будь-якого сильного удару приціл доведеться повторно вивіряти. Тим не менш, додатковий захист в будь-якому разі покращує загальну міцність і надійність пристрою.

— Заповнення газом. Особливість, що зустрічається виключно у прицілах з закритими корпусами (див. «Конструкція»). Подібні корпусу робляться герметичними, а внутрішній простір...в них заповнюється інертним газом, наприклад, азотом — з мінімальним вмістом водяної пари. Завдяки цьому оптичні елементи прицілу не запотівають зсередини, а металеві деталі не окислюються через контакту з вологою. Крім того, такий непроникний для повітря корпус за визначенням є ще й пиловологозахищеним (див. вище).

— Далекомір. Пристосування, що дозволяє заміряти дистанції до видимих в приціл об'єктів. Не варто плутати цю функцію з далекомірною розміткою та іншими аналогічними сітками (див. «Тип сітки»): у цьому разі мова йде про окремому пристрої, зазвичай у вигляді лазерного далекоміра. Таке оснащення максимально спрощує заміри: не потрібно морочитися зі спеціальними розрахунками з кутовим розмірам видимих предметів, достатньо буквально одного натискання кнопки, а точність лазерних приладів дуже високою — порядку кількох сантиметрів на відстані в сотні метрів. Головний недолік цієї функції — висока вартість; крім того, додаткове оснащення збільшує вагу і габарити прицілу. Тому вбудовані далекоміри зустрічаються виключно в професійних моделях, призначених для високоточної стрільби.

— Рівень. Пристрій, що дозволяє контролювати відхилення прицілу (і, відповідно, зброї) від горизонтального положення, а саме нахили вправо/вліво. Така необхідність виникає насамперед при високоточної стрільби: навіть невеликий нахил, непомітний для людини, може дати значне відхилення, особливо на великій дистанції. Рівні можуть мати різну конструкцію і принцип роботи, однак вони завжди встановлюються так, щоб стрілець міг бачити такий покажчик одночасно з прицеливанием. Наприклад, в оптиці (див. «Тип») бульбашкова колба розміщується над об'єктивом або збоку від нього, а в «каганцях» і тепловізорах дані з електронного датчика проєктуються прямо в окуляр.

— Ліхтар. Ліхтар, встановлений прямо в корпус або на корпус прицілу. Досить специфічна функція, що зустрічається рідко: на дистанціях, де переважно застосовується оптика, потрібен швидше прожектор, для «нічників» актуальне ІК-освітлювач (див. нижче), коліматори ж зручніше використовувати з окремим підствольним або ручним «тактичним» ліхтарем. Втім, вбудований світильник можна назвати і повністю даремним. Так, в оптичних прицілах він звичайно поєднується з лазерним цілевказівником (див. нижче), даючи змогу ефективно застосовувати ЛЦУ в умовах слабкого освітлення. А в разі коліматора світлодіоди, вбудовані в рамку, більш компактні, ніж окремий підствольний ліхтар (який до того ж можна встановити не всяке зброю, сумісний з коліматором).

— Лазерний цілевказувач (ЛЦУ). Пристосування для швидкого прицілювання на малих дистанціях. Ідея такого пристосування максимально проста: промінь лазера показує, куди націлена зброя, створюючи в точці попадання добре видиму мітку. Це дозволяє точно стріляти, навіть не дивлячись в основний приціл — у тому числі «від стегна» і з інших нештатних положень, що особливо корисно в ситуаціях, що вимагають максимальної швидкості реакції. ЛЦУ актуальний лише на мінімальних відстанях, однак це не недолік, а особливість, яка може виявитися і однозначним перевагою. Приміром, «лазер» може стати відмінним доповненням до оптичного прицілу, який сам по собі марний на коротких дистанціях.

— Сумісність з приладами нічного бачення. Можливість застосування прицілу з окремими приладами нічного бачення. Найчастіше така особливість зустрічається в коліматорних прицілах (див. «Тип») — вона означає, що яскравість і колір мітки коліматора дають змогу чітко бачити її навіть через ПНБ. А ось оптичні моделі з подібною сумісністю зустрічається вкрай рідко: по-перше, її технічно складно реалізувати, по-друге, для снайперської стрілянини в темряві існують спеціалізовані нічні і тепловізійні приціли — більш зручні та ефективні, ніж поєднання ПНБ з класичної оптикою.

Тип кріплення, що поставляється в комплекті з прицілом.

Для нормального монтажу на зброю це кріплення повинно відповідати типу посадкового місця під приціл. Найпопулярніші види кріплень в наш час — на планку Вівера/Пікатінні і на «ластівчин хвіст»; помітно рідше зустрічаються фірмові фіксатори, а деякі приціли постачаються взагалі без кріплень — це дозволяє вибрати варіант на свій розсуд. Ось докладний опис конкретних варіантів:

— На планку Вівера/Пікатінні. Кріплення на стандартну планку («рейки») Вівера або Пікатінні. Вважається західним стандартом установки збройового обважування, однак у наш час широко застосовується по всьому світу. Варто зазначити, що ці типи планок хоч і схожі за конструкцією, але не однакові. Вони обидві мають Т-подібний профіль і поперечні прорізи, які дають змогу надійно фіксувати встановлений аксесуар в обраному місці, але розрізняються за розмірами і розташуванням цих прорізів: у планки Пікатінні вони ширше і мають стандартне відстань між центрами. На практиці це призводить до того, що аксесуари для планок Вівера без проблем стають і на «рейки» Пікатінні, але не навпаки. Крім того, Пікатінні вважається більше військовим стандартом, а цивільна зброя оснащується переважно планками Вівера. У світлі цього більшість комплектних кріплень на «рейки», зустрічаються серед сучасних прицілів,...розраховані саме на планку Вівера, як більш поширену і універсальну. Втім, можливі й винятки, так що цей нюанс не завадить уточнити окремо.

— «Ластівчин хвіст». Посадкове місце цього типу має в розрізі вигляд перевернутої трапеції, а кріплення передбачає виступи з двох сторін, які при установці прицілу «охоплюють» цю трапецію. Даний вид кріплення зустрічається переважно в пневматичних і спортивні гвинтівки, а також мисливську зброю класичного дизайну. В останньому випадку такий вибір обумовлений ще й естетичними міркуваннями — дані кріплення виглядають акуратніше, ніж зубчасті «рейки» Вівера і Пікатінні.

— Фірмове. Різні специфічні кріплення, що не належать до описаних вище стандартів. Нерідко робляться не просто під продукцію конкретного бренду, але ще й під строго певні моделі зброї; один з характерних прикладів — оригінальне посадкове місце на висококласної «снайперке» Blaser R93. Фірмові пристосування можуть мати досить оригінальну конструкцію — так, у деяких коліматорах для дробовиків використовується пластина, що фіксується між прикладом і ствольною коробкою. Загалом через обмежень у застосуванні подібні кріплення зазвичай передбачаються не як єдиний варіант, а як одна з опцій, на додаток до планки та/або «ласточкіну хвоста».

Окремо варто торкнутися ситуацій, коли в характеристиках прицілу зазначено відразу кілька типів кріплень. Найчастіше це означає, що дана модель доступна в різних варіантах комплектації, проте зустрічаються і інші, більш специфічні варіанти — наявність в комплекті відразу декількох типів кріплень, перехідники з одного типу на інший або навіть універсального фіксатора, сумісного і з планками Вівера/Пікатінні, і з «ласточкиним хвостом». Подібні подробиці у кожному разі варто уточнювати окремо.

Країна походження бренду, під якою продається товар. У наш час на ринку прицілів представлені переважно бренди з таких країн (за алфавітом): Білорусь, Велика Британія, Німеччина, Іспанія, Литва, США, Японія. Втім, зустрічаються й інші варіанти.

Існує безліч стереотипів з приводу того, як походження з тієї чи іншої країни впливає на якість; проте у наш час вони практично не мають під собою підстав. По-перше, походження бренду вказується або за фактичним місцем виникнення компанії, або у країні, в якій перебуває її штаб-квартира; в обох випадках ця країна далеко не завжди збігається з країною, де знаходиться виробництво і де фактично був випущений прилад. Приміром, цілком нормальною є ситуація, коли продукція американського або німецького бренду проводиться на Тайвані або в Туреччині. По-друге, на фактичну якість товару впливає передусім те, як він позиціонується на ринку і наскільки ретельно виробник забезпечує контроль якості. У підсумку звертати увагу на «батьківщину» бренду має сенс лише тоді, коли ви принципово хочете або не бажаєте підтримати компанію з певної країни; в інших випадках варто орієнтуватися насамперед на репутацію конкретного виробника.

Загальна довжина прицілу.

Цей параметр важливий насамперед для оптичних прицілів (див. «Тип»). Такі пристрої можуть мати досить великі розміри — від 20 – 30 см у самих компактних моделях до 40 см і більше; а відстань від окуляра до ока при прицілюванні повинно бути строго визначеним. Так що перед покупкою не завадить дізнатися, чи вийде правильно розмістити обрану модель на зброю. А ось коліматори, навіть найбільші, дуже компактні, з їх установкою проблем зазвичай не виникає, тому що в подібних моделях довжина не грає особливої ролі.