Порівняння Bluedio TMs vs Bluedio T Monitor

Спосіб підведення кабелю до навушників.

— Односторонній. У подібних моделях дріт підведений тільки до одного навушника. Цей варіант більш зручний і менше схильний до заплутування, проте навушники обов'язково повинні мати наголів'я або кріплення на шию — щоб було де сховати дріт, що йде до другого вуха.

— Двосторонній. У таких моделях до кожного «вуха» дріт підведений окремо (кабель для цього зазвичай «роздвоюється» ближче до навушників, а іноді й у самого штекера). Це єдиний варіант, технічно доступний для навушників без оголів'я або кріплення на шию. Водночас двосторонніми можуть робитися і накладні «вуха», з оголів'ям, зокрема, висококласні hi-fi і hi-end моделі, де така конструкція передбачається для того, щоб зменшити вплив дротів один на одного.

Навушники, у яких кабель встановлюється на знімному кріпленні й може бути від'єднаний. У ролі кріплення зазвичай виступає стандартне гніздо 3.5 мм mini-Jack, іноді — роз'єм USB, а безпосередньо дріт може навіть не входити до комплекту.

Ця особливість популярна насамперед серед комбінованих моделей, див. «Тип підключення»: під час роботи в бездротовому режимі кабель можна від'єднати, щоб він не теліпався даремно. А ось для суто дротових навушників головна зручність полягає в тому, що, у разі потреби, «рідний» дріт можна замінити на інший, що відрізняється по довжині, типу (див. вище), роз'єму підключення тощо. Якщо є бажання можна навіть мати на господарці декілька знімних кабелів з різними характеристиками й міняти їх у разі потреби. Крім того, при пошкодженні знімного дроту не потрібно купувати нові навушники або звертатися у майстерню — достатньо придбати новий кабель.

З недоліків даного варіанта можна відзначити ризик загубити дріт, а також високу ймовірність виникнення спотворень — через наявність додаткових роз'ємів.

Наявність системи шумозаглушення у власному мікрофоні навушників.

Відповідно до назви, така система призначена для усунення сторонніх шумів – насамперед під час розмов. У її основі зазвичай лежить електронний фільтр, який пропускає звук людського голосу і відсікає фонові звуки на кшталт міського шуму, гулу вітру в ґратах мікрофона тощо. У результаті навіть у галасливій обстановці завдяки шумоподавленню мікрофона мова виходить чіткою та розбірливою; щоправда, система неминуче вносить спотворення у підсумковий звук, але вони у разі некритичні.

- ENC. Технологія шумозаглушення навколишнього середовища ENC (Environment Noise Cancellation) суттєво знижує рівень навколишнього шуму за допомогою спрямованих мікрофонів. Застосовується як в ігрових гаджетах, щоб геймери могли спокійно спілкуватися в голосовому чаті, наприклад і в TWS-моделях навушників, щоб можна було комфортно говорити по телефону в шумній обстановці.

- cVc. Шумопригнічення мікрофона cVc (Clear Voice Capture) - просунута технологія, яка зустрічається переважно у дорогих моделях навушників. Алгоритми cVc ефективно пригнічують відлуння та шуми з навколишнього середовища. Обробка звуку із застосуванням цієї технології здійснюється відразу на декількох рівнях ― алгоритм визначає референсний рівень сигнал-шум, автоматично підлаштовує мову під потрібний рівень гучності, застосовує адаптивні еквалайзери для обробки всього голосу, а також спеціалізовані...фільтри для очищення від низькочастотного бубнежу, сибілянтів та шиплячих.

Система, що зменшує вплив навколишнього шуму на чутність звуку в навушниках. "Шумодав «за допомогою окремого мікрофона (або декількох мікро)» слухає" зовнішні звуки і подає в навушники такі ж звуки, але в протифазі. За рахунок цього чутні вухами шуми послаблюються майже до нуля і користувач може без перешкод насолоджуватися звучанням навушників навіть в досить «гучної» обстановці. Для фільтрації в навушниках застосовуються системи Active Noise Cancellation (ANC) і Environment Noise Cancellation (ENC). Перша пригнічує всі шуми навколо слухача, друга-знижує рівень шуму навколишнього середовища. Активне шумозаглушення позначається на чистоті звучання, але шуми ззовні псують картину при прослуховуванні аудіотреків ще сильніше.

Також у навушниках зустрічається система адаптивного активного шумозаглушення Adaptive ANC, націлена на автоматичне підстроювання звучання навушників залежно від рівня навколишніх шумів. У шумній обстановці (наприклад, при поїздці в метро) система Adaptive ANC посилює роботу «шумодаву», за відсутності гучних звуків ззовні – послаблює шумопридушення.

Час роботи навушників з автономним живленням (див. вище) на одному заряді акумулятора або комплекті батарейок.

Зазвичай, в характеристиках вказується певний середній час роботи, для стандартних умов; на практиці ж він буде залежати від інтенсивності використання, рівня гучності та інших параметрів роботи, а в моделях зі змінними батарейками — ще й від якості конкретних батарейок. Тим не менш, за заявленим часу можна досить достовірно оцінити автономність вибраних навушників і порівняти їх з іншими моделями. Що стосується конкретних значень, порівняно «короткоживучі» пристрої мають автономність до 8 год, показник у 8 – 12 год можна назвати непоганим, 12 – 20 год — дуже хорошим, а в найбільш «довгограючих» навушниках час роботи може перевищувати 20 год.

Для TWS моделей із зарядним кейсом вказується саме час роботи навушників від вбудованого в них акумулятора - ємність кейса і його додаткова зарядка подовжують можливість роботи з навушниками, але лише після "дозаправки". Також відзначимо, що для моделей з активним шумозаглушенням (див. вище) в даному пункті зазвичай вказується автономність з увімкненим шумозаглушувачем; час роботи без використання цієї функції може уточнюватися окремо.

Тип роз'єму, який використовується для зарядки вбудованого акумулятора навушників, точніше — для підключення зовнішнього зарядного пристрою. Роль такого пристрою може грати мережевий або автомобільний адаптер, повербанк чи навіть USB-порт ПК або ноутбука (за наявності відповідного кабелю). При цьому в true wireless моделях (зустрічаються з ніжкою, < a href="/list/239/pr-46359/">без ніжки, з завушним кріпленням та кліпси (Clip-on)) дріт зарядного пристрою підключається до спеціальної док-станції, куди на час зарядки вкладаються «вуха» (при цьому сама станція зазвичай має власний акумулятор і може працювати як автономний повербанк). А в бездротових і комбінованих рішеннях більш традиційної конструкції вхід зарядки нерідко розташовується на самому корпусі навушників. Що стосується роз'ємів, то найбільш поширені такі варіанти:

— microUSB. Зменшена версія USB-роз'єму, яка створена для портативних пристроїв. З'явилася досить давно, проте не втрачає популярності і у наш час, використовується абсолютною більшістю виробників.

— USB-C. Мініатюрний USB-роз'єм, який позиціонується в тому числі як потенційний спадкоємець microUSB. На відміну від попередника, має двосторонню конструкцію, завдяки якій штекер можна вставити в гніздо будь-яким боком. Поки що зустрічається відносно рідко, проте з великою вірогідністю в найближчі роки ситуація зміниться.

— Lightning.... Фірмовий роз'єм компанії Apple. Як і USB-C, має двосторонню конструкцію, при цьому дещо зручніший і надійніший, однак застосування Lightning обмежується власне продукцією компанії Apple і бренду Beats, який їй належить.

Загальна вага навушників; для моделей true wireless (див. «Тип кабелю») вказується вага кожного окремого навушника.

Цей параметр напряму пов'язаний з конструкцією (див. вище) і деякими особливостями функціоналу. Так, згадані true wireless пристрої виходять дуже легкими, їх вага не перевищує 25 г. Традиційніші внутрішньоканальні навушники та вкладиші можуть бути помітно важче — до 50 г для вкладишів і до до 100 г для більшості внутрішньоканальних. Накладні ж моделі в більшості своїй досить масивні: серед них чимало моделей вагою в 200 – 250 г, 250 – 300 г і навіть більше 300 г. Зазначимо, що значна вага для накладних вух нерідко є не недоліком, а перевагою: вона дає їм можливість надійніше триматися на голові, створює враження солідності і надійності, при цьому найчастіше не створює значних незручностей.