Мін. вхідна напруга
Мінімальна фактична напруга на вході, при якій зварювальний апарат зберігає працездатність.
Подібна інформація стане в нагоді перш за все для роботи в нестабільних мережах, де напруга схильна сильно «просідати», а також від автономних джерел живлення (наприклад, генераторів), які також можуть видавати напругу нижче номінальної.
Споживана потужність
Максимальна потужність, споживана зварювальним апаратом під час роботи, виражена в кіловатах (кВт), тобто тисячах ват. Крім цього, може застосовуватися позначення в кіловольт-амперах (кВА), про нього див. нижче.
Чим вище потужність, тим більш потужний струм здатний видавати апарат і тим краще він підходить для роботи з товстими деталями. Для різних матеріалів різної товщини існують свої рекомендації по силі струму, їх можна уточнити в спеціалізованих джерелах. Знаючи ж ці рекомендації і напруга холостого ходу (див. нижче) для вибраного типу зварювання, можна за спеціальними формулами порахувати мінімальну необхідну потужність зварювального апарата. Також варто враховувати, що висока потужність створює відповідні навантаження на проводку і може вимагати підключення безпосередньо до щитка.
Що стосується різниці між ватами і вольт-ампер, то фізичний сенс обох одиниць один і той самий — струм, помножений на напругу. Однак вони позначають різні параметри. У вольт-амперах вказують загальну споживану потужність — як активну (йде на вчинення роботи і на нагрів окремих деталей), так і реактивну (йде на втрати в котушках і конденсаторах). Це значення зручніше застосовувати для розрахунку навантаження на електромережу. У ватах записують тільки активну потужність, що за цим числам зручно розраховувати практичні можливості зварювального апарата.
Споживана потужність
Споживана потужність зварювального апарата, виражена в кіловольт-амперах.
кВА — одиниця потужності, що застосовується у зварювальних апаратах поряд з більш традиційними кіловатами. Фізичний сенс обох одиниць один і той самий — струм, помножений на напругу; однак ними позначаються різні параметри. Так, в кіловатах записують лише частину загальної споживаної потужності — активну потужність (йде на виконання роботи і на втрати за рахунок нагріву окремих деталей); за цим показником зручно розраховувати практичні можливості апарата. А кіловольт-ампер позначають загальне енергоспоживання — воно враховує також реактивну потужність (йде на втрати в котушках і конденсаторах під час роботи схем змінного струму). Ці дані зручні для розрахунку загального навантаження на мережу або інше джерело живлення.
Повна споживана потужність, кВА завжди буде більша ніж потужність в кВт. Проте деякі виробники йдуть на хитрість і вказують повну потужність не на повному, а на частковому (наприклад, половинному) навантаженні. Це створює враження економічності, однак є некоректним з технічної точки зору. Що стосується співвідношення енергоспоживань, то активна потужність в кВт найчастіше на 20 – 30 % нижча за повну потужність в кВА. Так що по кіловольт-амперам цілком можна оцінити і робочі характеристики агрегата.
Що стосується конкретних значень, то в найбільш скромних моделях вони
не перевищують 3 кВА. Показник
до 5 кВА вважається невисоким,
до 7 кВА — середнім, а в найбільш потужних агрегатах споживана потужність може досягати
10 кВА і навіть
більше.
Напруга холостого ходу
Напруга, що видається зварювальним апаратом на електроди. Як випливає з назви, вона вимірюється без навантаження — тобто коли електроди роз'єднані і струм між ними не йде. Пов'язано це з тим, що при великій силі струму, характерній для електрозварювання, фактична напруга на електродах сильно падає, і це не дає можливості адекватно оцінювати характеристики зварювального апарата.
Залежно від особливостей апарата (див. «Тип») і виду робіт (див. «Вид зварювання») використовується різна напруга холостого ходу. Наприклад, для зварювальних трансформаторів цей параметр становить близько 45 – 55 В (хоча є і більш високовольтні моделі), у інверторів він може досягати 90 В, а для напівавтоматичного зварювання MIG/MAG зазвичай не потрібно напруги вище 40 В. Також оптимальні значення залежать від типу електродів, що використовуються. Більш детальну інформацію Ви можете знайти в спеціальних джерелах; тут же відзначимо, що чим вища напруга холостого ходу — тим зазвичай легше запалювання дуги і тим стабільніший сам розряд.
Відзначимо також, що для апаратів з функцією VRD (див. «Додатково») в даному параметрі вказується стандартна напруга без зниження через VRD.
Макс. струм зварювання
Найбільший струм, який зварювальний апарат здатний видати через електроди під час роботи. Загалом чим вище цей показник — тим більш товсті електроди здатне використовувати пристрій і тим більше товщина деталей, з якими воно може працювати. Зрозуміло, не завжди має сенс гнатися за високими струмами — тонким деталей вони швидше зашкодять. Однак якщо Вам доведеться мати справу з масштабними роботами і великою товщиною зварюваних матеріалів, без апарата з відповідними характеристиками просто не обійтися. Оптимальні зварювальні струми залежно від матеріалів, виду робіт (див. «Вид зварювання»), типу електродів і т. ін. можна уточнити за спеціальними таблицями. Що стосується конкретних значень, то в найбільш «слабких» моделях максимальний струм
не досягає 100 А, в найбільш потужних він може перевищувати
225 А й навіть
250 А.
Клас ізоляції
Клас ізоляції визначає ступінь стійкості ізоляційних матеріалів, які використовуються в тому чи іншому пристрої, до нагрівання. На сьогоднішній день у зварювальних апаратах використовуються матеріали переважно таких класів:
B — мають межу стійкості на рівні 130 °C;
F — 155 °C;
H — 180 °C.
Зазначимо, що абсолютна більшість сучасних зварювальних апаратів мають електронний захист від перегріву, яка відключає пристрій задовго до досягнення межі стійкості ізоляції. Тому цей параметр буде актуальним лише в надзвичайному випадку, при відмові вбудованої захисту. Тим не менше він цілком дозволяє оцінити безпеку використання апарата — чим вище клас ізоляції, тим більше ймовірність вчасно помітити небезпечний перегрів (наприклад, по характерному запаху) і відключити пристрій до появи пошкоджень.
Кабель електродотримача
Довжина кабелю електродотримача, що поставляється в комплекті з апаратом.
Як очевидно з назви, за допомогою цього кабелю до апарату підключається затиск для зварювального електрода. Чим довше подібний провід-тим більше свободи в переміщеннях має зварювальник, тим далі він може відійти, не пересуваючи сам апарат. З іншого боку, надмірно довгі кабелі створюють проблеми в зберіганні і транспортуванні, а нерідко — і при роботі (потрібно шукати місце, де розмістити надлишок дроту). Тому при виборі варто виходити з того, що для вас важливіше: можливість відійти від пристрою подалі або ж загальна компактність. Що стосується конкретних цифр, то найчастіше довжина даного проводу варіюється від 2 до 3 м, проте в деяких моделях може досягати 5 м.
Кабель маси
Довжина кабелю маси, що постачається в комплекті з апаратом.
Кабель маси являє собою дріт, який за допомогою зажиму підключається до оброблюваної деталі. Іншими словами, це другий контакт, необхідний для замикання ланцюга при електрозварюванні; підключення такого дроту фактично перетворює заготівлю в один суцільний нерухомий електрод (в пару до рухомого зварювального електрода). Що стосується довжини такого дроту, то чим вона більше — тим далі від точки підключення можна розмістити апарат і тим більше свободи переміщення отримує зварювальник. З іншого боку, надмірно довгі дроти створюють проблеми в зберіганні і транспортуванні, а нерідко — і при роботі (потрібно шукати місце, де розмістити надлишок кабелю). До того ж свободу переміщення можна забезпечити за рахунок збільшення довжини другого дроту — для електродотримача або пальника. У світлі цього кабель маси в сучасних зварювальних апаратах зазвичай має довжину від 1,2 до 3 м (за окремими винятками — як меншими, так і більшими). Подібна довжина дає змогу досить зручно розмістити пристрій і водночас не створює проблем.
Кейс (сумка) в комплекті
Наявність
кейса або сумки для зберігання і транспортування в комплекті поставки зварювального апарату.
Кейсами називають характерні тверді контейнери у вигляді валізки; такі контейнери забезпечують відмінний захист як від вологи і бруду, так і від ударів. Сумки, в свою чергу, робляться м'якими; вони поступаються кейсів за якістю захисту, зате менш громіздкі і можуть досить компактно згортатися, коли не потрібні. Ну і в будь-якому випадку комплектна упаковка зазвичай виявляється більш зручною і практичною, ніж імпровізована.