Порівняння Aquaphor Provans vs Barrier Grand Neo

Кількість води, яка фільтр здатний пропустити через себе за одиницю часу (зрозуміло, ефективно очистивши в процесі); зазвичай вказується в літрах за хвилину. Цей параметр багато в чому пов'язаний з типом (див. вище): наприклад, в глечиках швидкість фільтрації зазвичай не перевищує 0,5 л за хвилину, тоді як для магістральних пристроїв, що забезпечують цілі квартири, потрібно пропускна здатність в десятки, а то і сотні літрів.

Зазначимо, що далеко не завжди має сенс гнатися за високою швидкістю фільтрації. Адже за інших рівних умов більш тонке очищення займає більше часу; відповідно, чим швидше працює фільтр — тим вище ймовірність, що якість такої очистки буде відносно невисоким. А пристрої, які очищають воду ефективно і швидко, зазвичай, і мають відповідну ціну. Тому при виборі варто враховувати призначення фільтра і на основі цього визначати баланс між швидкістю фільтрації та її якістю. Також варто мати на увазі і умови застосування: наприклад, якщо потрібно фільтрувати для пиття водопровідну воду низької якості, краще пожертвувати швидкістю на користь ефективності.

Ресурс можна описати як загальна кількість води (в тисячах літрів), яке фільтр здатний очистити, перш ніж знадобиться заміна картриджа. Зазвичай, вказується для стандартного елементу (див. «Змінні картриджі»).

Різні типи фільтрів (див. вище) можуть мати помітну різницю у ресурсі, залежно від особливостей їх застосування. Однак для всіх моделей діє правило: у жодному разі не можна застосовувати картридж, що вичерпав свій ресурс. Це пов'язано не тільки з падінням ефективності фільтрації — «переповнений» фільтр може почати виділяти накопичене вміст у воду, ще більше погіршуючи її якість. Оскільки відслідковувати конкретну кількість обробленої води буває досить складно, багато виробників на додаток до ресурсу вказують приблизний час, за яке він буде вичерпаний при середній інтенсивності використання. Зазвичай це кілька місяців, проте є і винятки. Крім того, для зручності користувача в конструкції фільтра можуть передбачатися різні індикатори (див. «Індикатор заміни картриджів»).

У моделях з багатоступеневою конструкцією (див. «Ступенів очищення»), де картриджів кілька, їх ресурс зазвичай різниться, і загальний ресурс фільтра прийнято вказувати по найменш довговічному картриджу, тобто до першої заміни якого-небудь із фільтруючих елементів.

Речовини, від яких фільтр здатний очистити воду. У деяких моделях може зазначатись також конкретний ступінь очищення у відсотках за кожним пунктом; чим вищий цей показник — тим ефективніше фільтр здатний впоратися зі своїми функціями. Цей список буде особливо корисний, якщо ви знаєте, чим саме найбільше забруднена вода у вашому регіоні — він дасть змогу вибрати модель, яка найбільше підходить для конкретних умов. Крім того, у випадку систем пом'якшення (див. «Тип») ці дані допомагають визначити конкретний різновид пристрою — пом'якшувач або знезалізнювач.

Найпоширеніші забруднювачі на сьогоднішній день такі:

— Механічні домішки. Частинки невеликого розміру, які не розчинні у воді й знаходяться в стані суспензії. Як приклад таких домішок можна навести дрібний пісок.

— Органічні домішки. Домішки різних речовин органічного походження — бензолу, хлоретанів, хлоретиленів і т. ін. Багато з таких речовин шкідливі для людини. На відміну від описаних вище механічних домішок, «органіка» належить до хімічних забруднень — такі речовини розчиняються у воді, і фільтрувати їх доводиться на молекулярному рівні. Це вимагає застосування досить прогресивних фільтрів. Також варто сказати, що деякі види органічних речовин — зокрема, фенол, пестициди й нафтопродукти — виділяються в окремі категорії, можливість їх фільтрації особливо виділяється в характеристиках філ...ьтрів. Це пов'язано насамперед із їх поширеністю і популярністю: термін «органічні домішки» зрозумілий не всім, а ось небезпека пестицидів або нафтопродуктів загальновідома. Детальніше про окремі види органічних забруднень див. нижче.

— Активний хлор. Хлорування досі використовується в деяких водопровідних системах як засіб дезінфекції. Як наслідок, у воді, яка надходить до споживачів, часто міститься розчинений хлор, який шкідливий для здоров'я. Деякі фільтри з цією функцією, крім хлору, здатні видаляти також сірководень та інші розчинені в ній гази, що погіршують якість води й надають їй неприємний запах. Однак ці можливості варто уточнювати окремо.

— Залізо. Залізо відоме багатьом як важливий мікроелемент, необхідний для функціонування організму; проте людині його потрібно вкрай небагато, а залізні домішки в питній воді завдають організму лише шкоду. Варто враховувати, що такі домішки можуть бути присутніми в різній формі, відповідно для їх фільтрації потрібні різні типи фільтрів. Так, один з найвідоміших варіантів — колоїдне залізо: нерозчинені частинки дуже маленького розміру, що додають воді характерний «іржавий» колір, а також металевий присмак і запах. Цей вид домішок ефективно фільтрується осмотичними мембранами (див. «Зворотний осмос»). Також такі мембрани добре справляються з бактеріальним залізом — воно, також у вигляді нерозчинних частинок мікроскопічного розміру, накопичується специфічним видом бактерій, що мешкають в трубах водопроводів. А ось для розчинних форм (гідроксид двовалентного заліза, хлорид і сульфат заліза) необхідно використовувати спеціалізовані системи очищення і пом'якшення — знезалізнювачі; детальніше про них див. «Тип». Підсумовуючи, можна сказати, що під час вибору пристрою з таким типом фільтрації потрібно обов'язково враховувати конкретну форму заліза, з якою доведеться мати справу. Водночас у воді можуть міститися одночасно декілька видів таких домішок, що може потребувати комплексної фільтрації.

— Іони важких металів. У цьому разі також можна говорити про солі важких металів: іони утворюються під час розчинення будь-яких солей у воді. Більшість важких металів — і, відповідно, їх поєднання — отруйні для людини.

— Фенол. Речовина, яка широко використовується в хімічній промисловості. Отруйна для людини, до того ж забруднені стічні води погано піддаються біологічному очищенню.

— Пестициди. Різні хімічні речовини, які застосовуються для боротьби з шкідливими мікроорганізмами, грибками, бур'янами, різними шкідниками сільського господарства (комахами, гризунами) і т. ін. Більшість пестицидів належить до отрутохімікатам і токсична для людини.

— Нітрати. Солі азотної кислоти, які є, зокрема, поширеним компонентом мінеральних добрив (селітр). Велика частина нітратів у процесі використання переробляється в безпечні сполуки, проте надлишки добрив можуть потрапляти в питну воду.

— Кадмій. Метал, який використовується, зокрема, в антикорозійних покриттях, елементах живлення і неорганічних барвниках. Отруйний як сам собою, так і в різних сполуках.

— Нафтопродукти. Нафта й різні речовини, які отримують з неї (бензин, гас, солярка, мазут тощо). Отруйні при прийомі всередину.

— Солі жорсткості. Сполуки, що надають воді підвищеної жорсткості — насамперед солі кальцію і магнію. Очищення води від таких солей здійснюється системами очищення і пом'якшення за принципом іонного обміну. Детальніше про такі пристрої див. «Тип», а тут відзначимо, що якщо в характеристиках системи очищення і пом'якшення вказана фільтрація солей жорсткості — то перед нами класичний пом'якшувач, якщо ж ні — знезалізнювач.

Наведенй список не є вичерпним, сучасні фільтри можуть спеціалізуватися і на інших видах забруднень. Наприклад, для багатьох магістральних моделей (див. «Тип») окремо заявлена фільтрація від піску й глини. У нашому каталозі такі моменти описані в пункті «Доп. очищення».

Моделі змінних картриджів, під які розрахований фільтр. Знаючи назви моделей, Вам буде значно простіше знайти заміну вичерпав ресурс картриджу. Крім того, прямо названі виробником варіанти повністю сумісні з фільтром і відповідають офіційним характеристиками, тоді як для «нерідних» картриджів такої гарантії немає.

Кілька назв в цьому пункті зазвичай вказується для фільтрів з багатоступеневою фільтрацією (див. «Ступенів очищення») — свій картридж на кожну сходинку.

Покажчик, що сигналізує про необхідність замінити фільтрувальний картридж або провести регенерацію (залежно від типу пристрою, див. вище). Конкретний пристрій індикатора може бути різним. Так, у недорогих моделях застосовуються переважно найпростіші механічні календарі, де користувач повинен вручну виставляти дату. Більш прогресивні варіанти можуть включати вбудовані лічильники води, колірні індикатори і навіть електронні системи, які відстежують фактичний стан картриджа. Однак у будь-якому разі ця функція значно полегшує стеження за виробленням ресурсу (докладніше див. «Ресурс») і знижує ризик пропустити термін заміни фільтруючого елемента.