Порівняння Siemens LC 67KHM20 білий vs Siemens LC 65KA270 білий

Потужність витяжки зазвичай вказується за потужністю на максимальній швидкості роботи.

Чим потужніший пристрій, тим він, зазвичай, продуктивніше. Однак жорсткої залежності тут немає, і витяжки однакової потужності можуть розрізнятися за фактичною продуктивністю. Так що за потужністю варто оцінювати насамперед енергоспоживання: чим нижче цей показник, тим економічніше пристрій. А при оцінці робочих характеристик потрібно дивитися не стільки на потужність, скільки прямо на заявлену продуктивність (див. нижче).

Максимальна продуктивність або продуктивність мотора показує теоретичні можливості пристрою. Тобто ця характеристика витяжки (мотора) в непідключеному стані (при холостому режимі роботи). Приєднавши повітропровід і працюючи у відповідному режимі на відведення, продуктивність буде нижчою. Однак високопродуктивні двигуни будуть давати і високу продуктивність в режимі відведення.

Найменший рівень шуму, що виробляється витяжкою, іншими словами - гучність, з якою пристрій працює на тихому режимі. Зазвичай (проте не обов'язково) таким є режим мінімальній потужності.

Децибели, у яких вимірюється рівень шуму, є нелінійними одиницями, для оцінки конкретного значення найпростіше користуватися порівняльними таблицями. Ось найпростіша таблиця для мінімальних шумів у сучасних витяжках:

- 20 дБ. Практично не чути - гучність тихого шепоту на відстані 1 м, звукове тло на відкритому полі в безвітряний день.
- 30 дБ. Шепіт, цокання годинника. Максимальний рівень шуму, допустимий для житлових приміщень уночі.
- 40 дБ. Гучність звичайної людської мови. Максимально допустиме звукове тло (постійне) для житлових приміщень вдень.
- 50 дБ. Розмова кількох людей середніх тонах.
- 60 дБ. Гучна розмова.
- 65 - 68 дБ - шумовий фон на міській вулиці, двигун пилососа на відстані 2 - 3 м. Найбільше значення рівня шуму, що зустрічається серед сучасних витяжок, характерне для потужних продуктивних моделей.

Вибираючи за цим показником, варто враховувати, що за інших рівних тихіший пристрій буде, відповідно, і коштуватиме дорожче.

Рівень шуму, що видається витяжкою в найбільш гучному режимі роботи. Зазвичай (але не обов'язково) таким є режим максимальної потужності. Впливає на комфорт при роботі пристрою, тому тихі витяжки будуть кращими, але й дорожчими.

Децибели, в яких вимірюється рівень шуму, є нелінійними одиницями, тому для оцінювання конкретного значення найпростіше користуватися порівняльними таблицями. Ось найпростіша така таблиця для значень, актуальних в даному випадку:

— 35 дБ. Гучність розмови упівголоса (але не пошепки). Найменший показник максимального шуму, що зустрічається в сучасних витяжках. Пристрої з такими характеристиками практично гарантовано не доставлять незручностей: такий шум нерідко перекривається іншими звуками, наприклад, фоном з вулиці з відкритого вікна.
— 40 дБ. Гучність звичайної розмови. Максимальний рівень шуму, допустимий в житлових приміщеннях в денний час. Якщо витяжка купується для домашнього використання, а включати її передбачається часто і надовго — бажано, щоб рівень шуму у вибраному пристрої не перевищував даного показника.
— 50 дБ. Гучність бесіди на середніх тонах.
— 60 дБ. Розмова на підвищених тонах.
— 70 дБ. Звуковий фон на жвавій вулиці, в натовпі людей, які голосно розмовляють, звук двигуна пилососа на відстані 2 – 3 м.
— 75 дБ. Крик чи голосний сміх на відстані близько метра.
— 78 – 79 дБ. Гучний механічний будильник, двигун мотоцикла або вантажівки. Найбільши...й рівень, який зустрічається в сучасних витяжках споживчого рівня.

Зазначимо, що фактична комфортність використання пристрою залежить не тільки від гучності, але і від тембру (тональності) шуму: так, низький рівний гул сприймається загалом легше, ніж високі частоти з брязкаючими нотками. Також варто мати на увазі, що при невдалому встановленні фактичний рівень шуму від витяжки може бути більше, ніж заявлений в характеристиках. Наприклад, додаткову гучність може давати гул повітря в повітроводах або деренчання від контакту вібруючого корпусу зі стіною. Однак при виборі варто орієнтуватися саме на заявлений в характеристиках рівень шуму.

Тип жироуловлюючого фільтру, що штатно використовується у витяжці. Зазвичай, він має вигляд характернох дрібнокомірчастої сітки, яка затримує краплі жиру і кухонних випарів. Жировий фільтр може бути таким:

— Металевий. В даному разі можуть використовуватися різні матеріали; найчастіше під словом «металевий» розуміють фільтр з недорогого сплаву, а алюміній і нержавіюча сталь зазвичай вказуються окремо (докладніше про них див. нижче). Загальними рисами всіх «металевих» сіток є міцність, довговічність і багаторазовість: фільтр, що забруднився, достатньо вимити і висушити, після чого він знову готовий до роботи.

— Алюміній. Фільтри з алюмінієвих сплавів вважаються дуже довговічними, тому що цей матеріал відмінно протистоїть корозії. Втім, і обходяться такі решітки помітно дорожче, ніж «звичайні» металеві (див. вище).

— Нержавіюча сталь. Сітки з цього матеріалу мають всі переваги описаних вище металевих фільтрів, вони дуже надійні і довговічні, однак водночас недешеві. Внаслідок цього застосування нержавіючої сталі характерне переважно для витяжок преміумкласу.

— Акрил. Полімерний матеріал, схожий з пластиком (і навіть так називається в просторіччі). Головною і, по суті, єдиною перевагою акрилових фільтрів є невисока вартість. Водночас термін їх служби значно менше, ніж у металевих, а деякі подібні решітки взагалі робляться одноразовими і не піддаються...очищенню після забруднення. Як наслідок, такі фільтри використовуються переважно в бюджетних моделях витяжок, і то досить рідко.

Цей показник характеризує те, наскільки економічно витяжка споживає електроенергію. Спочатку класи маркувалися латинськими літерами від А(найвищий) і далі в міру зниження ( B, З, D...); пізніше з'явилися покращені класи А+, А++ тощо. (що більше плюсів – тим краще). Більше енергоефективні моделі коштують дорожче, проте можуть окупитися в процесі використання, особливо якщо готувати доводиться часто і багато.

Діаметр повітровода характеризує розмір вихідного отвору витяжки, до якого приєднуються труби повітровідводу. Стандартно це або 120 мм, або 150 мм. У багатьох варіантах у комплектацію пристрою додатково може йти перехідник з одного діаметра на інший. Однак при заміні витяжки на нову все ж краще оперувати вже наявним діаметром труб і не використовувати перехідники.

Мінімальна висота всієї конструкції витяжки — від нижнього краю до верхньої частини корпусу (точки підведення зовнішнього повітроводу). Цей параметр вказується тільки для витяжок з регульованою конструкцією, яка дозволяється змінювати висоту. На мінімальну висоту варто звернути особливу увагу, якщо пристрій планується встановлювати в кухні з низькою стелею. При цьому варто виходити з того, що оптимальна висота розташування повітрозабірника над варильною поверхнею складає 60-80 см, а між корпусом витяжки і стелею необхідний запас висоти для проведення повітропроводу. При низькій стелі занадто велика витяжка може просто не вписатися в ці параметри.

Висота всієї конструкції витяжки — від нижнього краю до верхньої частини корпусу (точки підведення зовнішнього повітроводу). Для витяжок з регульованою конструкцією, що дозволяє змінювати висоту корпуса, мається на увазі максимальна висота в класичному розумінні — розмір пристрою в «розкладеному стані; у разі нерегульованих витяжок мається на увазі, відповідно, незмінна загальна висота. При виборі витяжки по висоті варто виходити з двох моментів:

1. Оптимальною висотою повітрозабірника над варильною поверхнею є 60-80 см. Ця висота дозволяє витяжці ефективно захоплювати кухонні випаровування і водночас дає достатній простір для роботи з варильної поверхнею.

2. Між корпусом витяжки і стелею необхідний запас висоти для підведення зовнішнього повітропроводу.