Порівняння Optoma UHD380X vs Optoma UHD370X

При роботі в економічному режимі помітно знижується яскравість підсвічування, в середньому на 30-50%. Із зменшенням яскравості знижується і тепловиділення, що дозволяє економити робочий ресурс освітлювача, завдяки чому зростає термін служби лампочки. Так, режим ECO дозволяє продовжити термін служби лампи в середньому на 30%. Якщо стандартний термін служби лампи проєктора становитиме 4000 годин, то регулярне використання режиму ECO дасть змогу збільшити термін служби підсвічування приблизно до 5500 годин.

Формати зображення, що підтримуються проєктором.

Під форматом у даному випадку мається на увазі співвідношення сторін зображення. Загальне правило таке: проєктор повинен підтримувати той самий формат, у якому записаний початковий контент. В іншому випадку зображення буде або розтягнутим по висоті або ширині, або із чорними смугами по бокам або знизу. Конкретно ж формати можна поділити на три основні категорії:

— Традиційні, або прямокутні. Класичні формати, у яких висота картинки не набагато менше ширини. Найбільш популярні варіанти — 4:3, широко застосовувався в аналоговому TV, і 5:4, поширений у комп'ютерній техніці. Традиційні формати добре підходять для презентацій, роботи з документами і графіками та інших аналогічних завдань.

— Широкоекранні — формати, у яких ширина кадру значно (більше ніж у 1.5 рази) перевищує висоту. Найпопулярніші з таких стандартів — 16:9 і 16:10. Такі співвідношення сторін добре підходять для ігор і фільмів; зокрема, більшість контенту у високій роздільній здатності (HD 720p і вище) записано саме в широкоекранному форматі.

— Надширокі. Формати ще більшої ширини, ніж описані вище широкоекранні — наприклад, 21:9. Використовуються переважно в кінематографії.

Варто зазначити, що чимало сучасних проєкторів здатні працювати відразу з декількома видами форматів — наприклад, з класичним...4:3 і ширококутним 16:9.

Підтримка проєктором технології HDR — розширеного динамічного діапазону.

Ця технологія дозволяє розширити діапазон яскравості, який відображається в межах одного кадру — простіше кажучи, одночасно виводити на екран і дуже яскраві, і дуже темні кольори. За рахунок цього помітно поліпшується передача кольору; крім того, на дуже яскравих або дуже темних ділянках кадру залишаються видимими дрібні деталі, які на звичайному зображенні були б не видно. Водночас варто відзначити, що всі переваги HDR стають помітні лише на висококласному екрані при максимальному затемненні. Крім того, дана функція помітно впливає на вартість проєктора, та й відтворений контент першопочатково повинен бути записаний в HDR — причому із застосуванням саме тією технологією, яку підтримує проєктор (цей момент можна уточнити по інструкції). У світлі цього підтримка HDR зустрічається переважно серед висококласних моделей для домашніх кінотеатрів (див. «Основне призначення»).

Проєкційна відстань проєктора має життєво важливе значення у визначенні того, яких розмірів використовувати проєкційний екран і як далеко він повинен знаходитися від проєктора. Більшість проєкторів має змінну величину проєкційного співвідношення. У крайніх положеннях це ширококутний режим (найменша величина) і режим телеобьектива (найбільша величина). Знаючи ці величини, можна визначити діапазон проекційних відстаней, в межах якого необхідно помістити проєктор, щоб проецируемое зображення збігалося з заданими розмірами проєкційного екрану.

За цим значенням потрібно перевіряти або ставити оптичне збільшення. Більше значення ділимо на менше значення, отримуємо цифру, наприклад 1,33-2,16:1.

Якщо хочемо для певного розміру картинки порахувати чи підійде даний проєктор робимо так: 1,33*3(ширина картинки)=відстань на якому повинен висіти проєктор.

— Датчик освітлення. Датчик, що визначає рівень навколишньої освітленості. Найчастіше використовується для автоматичного налаштування яскравості проєктора під поточні умови. Наприклад, в затемненому приміщенні висока яскравість не потрібна, а при денному світлі, навпаки, без неї не обійтися. Регулювати режим роботи можна і вручну, але зручніше, коли проєктор робить це автоматично.

— Підтримка DLNA. Технологія DLNA.призначена для об'єднання домашньої електроніки в єдину мережу та обміну контентом в реальному часі. Однією з її переваг є те, що DLNA-пристрої гарантовано сумісні між собою незалежно від моделі і виробника. У проєкторі ця функція може використовуватися, наприклад, для перегляду на великому екрані фільму з жорсткого диска комп'ютера, або для виведення на цей екран Інтернет-трансляції, першопочатково відкритої на планшеті. Працює DLNA на базі звичайної локальної мережі, з підключенням через LAN (див. «Порти управління») або Wi-Fi (див. нижче).

— Підтримка MHL. Наявність у проєктора входів HDMI з підтримкою стандарту MHL. Даний стандарт застосовується для трансляції відео і аудіо з мобільних гаджетів (через microUSB) на зовнішні пристрої. Відповідно, ця особливість стане в нагоді тим, хто планує підключати до проєктора смартфони та іншу портативну техніку. При цьому MHL-гаджет, підключений до сумісного H...DMI-порту, може ще й заряджатися в процесі. Зазначимо, що вивести сигнал MHL можна і на звичайний HDMI-порт, однак для цього знадобиться перехідник, а функція зарядки буде недоступна.

— Картинка в картинці. Можливість відтворення на одному екрані одночасно двох каналів: основного і додаткового (в окремому маленькому віконці). Звук при цьому відтворюється тільки для основного каналу. Такий режим дає змогу, наприклад, пропустити перерву у футбольному матчі і не запізнитися до другого тайму. Зазначимо, що для роботи цієї функції зображення повинні надходити з різних джерел, наприклад, з двох різних тюнерів, або з тюнера і зовнішнього пристрою (DVD-плеєра, медіацентру тощо).

— Протокол PJ-Link. Підтримка проєктором протоколу PJ-Link. Це службовий стандарт, розроблений для управління проєкторами через локальні мережі (зазвичай по LAN або HDBaseT, див. «Порт управління»). Все обладнання з підтримкою PJ-Link (проєктори, контролери) повністю взаємно сумісно незалежно від марки і виробника, що значно полегшує побудову мереж з декількох проєкторів і заміну окремих компонентів у таких мережах.

— Підтримка 3D. Підтримка 3D передбачає можливість відтворення об'ємного стереоскопічного зображення. В основі 3D-картинки можуть знаходитися різні технології. Традиційно розрізняють технології активного (див. відповідний пункт), пасивного (див. відповідний пункт) і гібридного 3D. Для перегляду об'ємного зображення необхідні спеціальні окуляри. У випадку з активним 3D в окуляри вбудовуються спеціальні шторки, які працюють від автономного джерела живлення. Для пасивного і гібридного 3D достатньо звичайних 3D-окулярів без автономного живлення.

— Активний 3D. Технологія активного 3D побудована на принципі поперемінного мерехтіння картинки. Мерехтіння зображення на екрані синхронізується з мерехтінням лінз в окулярах, в результаті кожне око отримує окреме зображення, що і робить картинку об'ємною. Головною перевагою активного 3D є можливість перегляду зображення без зниження вихідної якості картинки. На екран можна дивитися під будь-яким кутом і з будь-якого положення, зображення при цьому все одно буде об'ємним. З недоліків можна виділити наявність деякого навантаження на очі, яке виникає через регулярне мерехтіння лінз в окулярах. Також активні 3D-окуляри можуть дещо затемнювати вихідну яскравість зображення. Додатково окуляри цього типу досить дорого коштують.

— Пасивне 3D. Пасивне 3D передбачає виведення на екран подвійного зображення. У пасивних 3D окулярах використовуються спеціальні лінзи, які відсікають дублюючу картинку таким чином, що кожне око бачить тільки призначене для нього зображення, що і створює ілюзію об'ємної картинки. Головною перевагою пасивного 3D є відсутність навантаження на очі, яке характерне для активного мерехтливого 3D. Окуляри для пасивного 3D недорого коштують.

— Інтерактивне перо. Підтримка проєктором технології інтерактивних пер. Така технологія дає змогу фактично перетворити зображення, що проєктується, на інтерактивну дошку: за допомогою пера можна малювати, писати і робити позначки на зображенні, яке проєктується, що буває особливо корисно під час презентацій та освітніх заходів. Варто враховувати, що найбільш пера та додаткове обладнання для їх роботи можуть не входити до комплекту постачання.

— Мультимедійний (аеропульт). Аеропультом називають пристрої, що мають гіроскоп, який дає змогу не просто перемикати пункти меню клавішами «↑», «↓», а використовувати пульт в ролі мишки. При направленні його на екран з'явиться курсор, який переміщується у напрямку пульта. Тим самми управління стає простіше і швидше.

— Управління голосом. Підтримка проєктором голосового управління дає змогу диктувати певні команди через пульт ДК. Однак охоплює голосове управління не всі функції і точність розпізнавання може вимагати повторного введення команди. Якщо вам потрібен більше широкий асортимент функцій, тоді зверніть увагу на голосовий асистент.

— Голосовий асистент. Вже давно управління пристроями переходить на голосові команди. Для цього використовуються певні інтерфейси і системи. Найпопулярніші це Amazon Alexa і Google Assistant. Для «яблучних» пристроїв це Apple Siri, але така техніка не представлена в проєкторах. При цьому на відміну від функції управління голосом голосовий помічник не просто включає ту чи іншу функцію, режим, робить голосніше, тихіше, а дає змогу виконувати певні операції в додатках, як-то запустити в Youtube потрібний кліп або відобразити погоду у браузері.

Стандарт Wi-Fi, підтримуваний проєктором.

Wi-Fi відомий в основному як спосіб бездротового підключення до Інтернету та локальних мереж. Крім того, з відносно недавніх пір ця технологія використовується також для прямого з'єднання між бездротовими пристроями. Відповідно, способи застосування Wi-Fi в проєкторах теж можуть бути різними. Так, одні моделі здатні підключатися до локальних мереж для роботи з контентом по DLNA (див. вище); в інших таке підключення використовується для управління з комп'ютера або іншого мережевого пристрою; в третіх «пульт ДК» на зразок смартфона або планшета може підключатися через Wi-Fi безпосередньо.

Що ж стосується версій Wi-Fi, то найбільш популярні в сучасній техніці варіанти — Wi-Fi 4 (802.11 n) і Wi-Fi 5 (802.11 ac) — цілком сумісні між собою, а різниця між ними в даному випадку не критична. Тому на ці подробиці можна не звертати особливої уваги при виборі.

Зустрічаються також проєктори Wi-Fi ready, які з коробки не мають Wi-Fi, але при підключенні відповідного адаптера (купується додатково) здатні до бездротового з'єднання .

— RCA (аудіо). Аналоговий аудіоінтерфейс, що використовує гнізда RCA («тюльпани»). Залежно від моделі проєктора може служити як входом (наприклад, на додаток до компонентного відеовходу), так і виходом для підключення зовнішніх аудіопристроїв. Зазначимо тільки, що через один роз'єм RCA в даному разі передається тільки один канал звуку, а входом або виходом вважається пара «тюльпанів» (під лівий і правий канал).

— Вхід 3.5 мм (mini-Jack). Такий роз'єм більш компактний, ніж RCA, крім того, він дає змогу працювати з двома каналами стерео через одне гніздо. З іншого боку, з'єднання 3.5 мм менш надійне і більш схильне до перешкод. Тому подібний вхід розрахований в основному на нескладні задачі — на зразок передачі звуку з аудіовиходу ПК або лептопа.

— Вихід 3.5 мм (mini-Jack). Це в будь-якому разі аналоговий вихід, проте конкретне його призначення може бути різним. Так, в деяких проєкторах він грає роль лінійного інтерфейсу і застосовується для виведення аудіосигналу на активну акустику або зовнішній підсилювач. В інших пристроях mini-Jack працює як вихід на навушники. Існують моделі, де ці функції об'єднані в одному роз'ємі.

— Оптичний вихід. Вихід для передачі цифрового аудіосигналу по оптоволоконному кабелю; допускає передачу багатоканального звуку. Примітний повною нечутливістю до електромагнітних переш...код. З іншого боку, оптоволоконний кабель досить крихкий, його потрібно берегти від перегинів і сильних натискувань.

— Вхід для мікрофона. Вхід для підключення до проєктора зовнішнього мікрофона. Скориставшись ним, можна транслювати звук з мікрофону за допомогою власного підсилювача проєктора — наприклад, коментувати презентацію через ті ж динаміки, через які йде основний звуковий супровід.

Потужність, споживана проєктором в штатному режимі роботи. Від цього показника залежить як сама по собі «ненажерливість» пристрою, та й вимоги до організації живлення: наприклад, важкі професійні проєктори на 3500 Вт і вище не можна включати в звичайні розетки, для них потрібен спеціальний формат підключення.

Варто враховувати, що при використанні традиційних ртутних або газоразрядних ламп висока яскравість неминуче потребує високої потужності. Цього недоліку позбавлені економічні світлодіодні проєктори, проте вони поки що порівняно слабо поширені, та й не завжди LED є підходящим типом лампи.