Порівняння Wolf Cinema REF-2000 vs Wolf Cinema REF-1000

— HID (High intensity discharge). Загальна назва для газорозрядних ламп, тобто ламп, в яких світловий потік створюється за рахунок електричного розряду між електродами усередині колби. У разі проєкторів такі лампи можуть бути і ртутними, та металогалогенними, і ксеноновими (докладніше див. вище).

— LED. В якості джерела світла використовуються світлодіоди. Вони забезпечують високу яскравість при досить помірному енергоспоживанні.

— Laser-LED. Джерело світла, засноване на лазерних світлодіодах. Має ще більшу яскравість, ніж класичні LED, при відносно невеликому енергоспоживанні.

— UHP (Ultra-high performance) - ртутна лампа високого тиску, розробка Philips. Порівняно з іншими лампами, споживає меншу потужність, не поступаючись в яскравості. Проєктори на таких лампах менше і легше звичайних за рахунок меншого блока живлення, кулер працює з меншим рівнем шуму. Творцями заявлений термін служби до 10 000 год. Один з найпопулярніших на сьогоднішній день типів ламп для проєкторів

— UHE (Ultra-High Energy). Різновид ламп UHP (див. вище).

— UHB (Ultra-high brightness). Ще один різновид ламп UHP (див. вище).

— NSH (New Super High Pressure). Також належить до ртутним лампам високого тиску, виробляється компанією Ushio. Трохи менш популярна, ніж UHP і аналоги, проте також широко...поширена. Орієнтовний час роботи — близько 2000 год.

— SHP. Ртутні лампи високого тиску виробництва Phoenix.

— P-VIP (Video Projector) - ртутна лампа високого тиску компанії OSRAM. Лампи високої яскравості, термін служби - 4000 - 6000 годин.

—UHM (Ultra High Performance Lamp of Matsushita) - ртутна лампа високого тиску, проводиться Panasonic. Легко міняється, час роботи, залежно від типу - 2000 - 5000 годин.

— Xenon. Пристрій і принцип дії таких ламп аналогічні ртутним лампам високого тиску — світло створюється за рахунок розряду в газовому середовищі. Однак замість парів ртуті в даному випадку використовується інертний газ ксенон під високим тиском. Це дозволяє створювати лампи високої потужності (від 2 кВт) з відповідним світловим потоком. Застосовуються ксенонові лампи насамперед в професійних моделях проєкторів.

— HPM. Технологія ртутних ламп високого тиску, розроблена компанією Ѕопуи застосовується переважно в її проєкторах (хоча зустрічаються і пристрої інших брендів). Поєднує компактні розміри і відносно невисоку вартість з хорошою яскравістю.

— DC. Абревіатура від «direct current», тобто «постійний струм». У разі ламп для проєкторів, зазвичай, під цим позначенням маються на увазі ртутні лампи, що працюють від постійного струму. Робоча напруга таких ламп в різних моделях проєкторів може бути різним. У їх конструкції зазвичай використовуються різні хитрощі, що дозволяють поліпшити характеристики в порівнянні зі звичайними лампами подібного типу — зокрема, підвищити термін служби і знизити енергоспоживання без шкоди для яскравості.

— AC. Дана абревіатура розшифровується як «alternating current», тобто «змінний струм». Такі лампи практично у всьому аналогічні описаним вище DC, відрізняючись від них лише типом живлення.

Кількість ламп, передбачених у конструкції проєктора.

Більшість сучасних проєкторів має одну лампу, проте зустрічаються і багатолампові моделі. Більша кількість ламп збільшує світловий потік і, відповідно, яскравість зображення, забезпечуваного проєктором. Крім того, в моделях на 4 лампи може передбачатися можливість продовження роботи навіть при перегоранні однієї з ламп — тих, що залишилися, цілком вистачає для забезпечення потрібної яскравості. У дволампових же варіантах найчастіше доводиться міняти згорілу лампу.

Мінімальний термін служби лампи проєктора, заявлений виробником. Вказується по загальному часу безперервної роботи. Відзначимо, що якщо проєктор експлуатувався без порушень, то по досягненні цього часу лампа не обов'язково вийде з ладу — навпаки, вона може пропрацювати ще досить довгий час. Втім, при оцінці довговічності краще всього орієнтуватися саме на заявлений термін служби.

Споживана потужність лампи підсвічування, встановленої в проєкторі.

Теоретично чим потужніший лампа — тим вона яскравіше. Однак це вірно, тільки якщо порівнювати лампи одного типу (див. вище); і навіть у цьому разі яскравість може залежати ще й від нюансів конструкції. Тому при оцінці можливостей лампи варто орієнтуватися не стільки на потужність, скільки прямо на заявлену яскравість в люменах (див. нижче).

А ось на що цей параметр впливає безпосередньо — так це на загальну споживану потужність проєктора: лампа є найбільш «ненажерливим» компонентом пристрою, в порівнянні з нею енергоспоживання іншої електроніки досить незначно. Також відзначимо, що багато потужні світильники відрізняються високим тепловиділенням і вимагають систем охолодження, що позначається на габаритах і вазі проєктора.

Яскравість зображення, що видається проєктором на максимальній яскравості підсвічування. Зазвичай вказується узагальнена яскравість екрану, виведена за особливою формулою. Чим вона вища — тим менше зображення залежить від зовнішнього освітлення: яскраве проєктор може забезпечити добре видиме зображення навіть при денному світлі, а от для тьмяного потрібно затемнення. З іншого боку, підвищення яскравості знижує контрастність і достовірність передачі кольору.

Відповідно, при виборі за цим параметром потрібно враховувати, в яких умовах планується використовувати проєктор. Так, для офісного або шкільного/університетського застосування бажана яскравість не нижче 3000 лм — це дозволяє отримувати нормальну видимість, не затінюючи приміщення. Зі свого боку, серед топових моделей зустрічається і вельми невисока яскравість, оскільки подібні проєктори зазвичай встановлюються в спеціально призначених для них приміщеннях з хорошою затемненностью. А в ультракомпактних пристроях досягти високої яскравості неможливо з технічних причин.

Детальні рекомендації з оптимальної яскравості для тих чи інших умов можна знайти в спеціальних джерелах. Тут же відзначимо, що вибирати по даному показнику в будь-якому разі варто з деяким запасом. Як вже говорилося вище, при збільшенні яскравості знижується контрастність і якість перенесення кольорів, і для досягнення бажаної якості картинки, можливо, доведеться використовувати проєктор на зниженій яскравості.

Статична контрастність зображення, забезпечуваного проєктором.

Статичною контрастністю називають максимальну різницю між найяскравішим білим світлом і самим темним чорним, яку проєктор може забезпечити в межах одного кадру. На відміну від динамічної контрастності (див. нижче), даний параметр описує не умовні, а цілком реальні можливості пристрою, досяжні без застосування будь-яких додаткових хитрувань на зразок авторегулювання яскравості. Нагадаємо, що від контрастності залежить якість передачі кольору і деталізація, чим вище цей показник — тим менша ймовірність, що на яскравих або темних ділянках деталі виявляться нерозрізненними.

Динамічна контрастність зображення, забезпечувана проєктором.

Динамічна контрастність — це співвідношення між найяскравішим білим і самим темним чорним кольором, які здатний видати проєктор. Нагадаємо, що від контрастності залежить якість передачі кольору і деталізація, чим вище цей показник — тим менша ймовірність, що на яскравих або темних ділянках деталі виявляться нерозрізненними. Однак динамічна контрастність є досить специфічним параметром. Річ у тім, що при його підрахунку враховується самий яскравий білий на максимальних налаштуваннях яскравості і самий темний чорний — на мінімальних. У результаті цифри в цій графі можуть бути дуже вражаючими, однак досягти такої контрастності в межах одного кадру неможливо.

Ввівши цей параметр, виробники пішли на певну хитрість. Однак не можна сказати, що динамічна контрастність не має взагалі ніякого відношення до якості зображення. У проєкторах може застосовуватися автоматичне управління яскравістю, при якому загальна яскравість залежно від «картинки» на екрані може підвищуватися або знижуватися. Такий формат роботи заснований на тому, що людському оку не потрібні занадто яскраві ділянки на загальному темному тлі і дуже темні — на яскравому, зображення нормально сприймається і без цього. Максимальний перепад яскравості, досяжний у такому режимі роботи, якраз і описується динамічною контрастністю.

Технологія, за якою побудована матриця проєктора.

— DLP. В основі даної технології лежить чип з тисячами поворотних мікродзеркал. Кожне таке дзеркало відповідає одному пікселю і має два фіксованих положення — «світиться» і «затемнене». У більшості DLP-проєкторів матриця одна, а виведення кольорового зображення забезпечується за рахунок т. зв. колірного колеса, завдяки якому проєктор по черзі відображає червоне, зелене і синє зображення; вони змінюються так швидко, що глядач сприймає не окремі кадри, а цілісну кольорову картинку. У порівнянні з LCD-моделями (див. відповідний пункт) такі одноматричні проєктори більш компактні, вони дають більш контрастне зображення з глибоким рівнем чорного (що позитивно впливає на якість чорно-білого зображення). Однак яскравість кольорового зображення у DLP-пристроїв порівняно невисока, крім того, вони схильні до «ефекту веселки»: в динамічних сценах можуть бути помітні кольорові артефакти, що виникають через неспівпадання червоних, зелених і синіх компонентів зображення. Цих недоліків позбавлені триматричні DLP-проєктори; однак обходиться подібна конструкція дуже недешево, тому вона зустрічається нечасто, переважно серед пристроїв преміумкласу.

— LCD. Технологія, заснована на використанні просвічуваних РК-матриць. Таких матриць три, кожна з них просвічується своїм базовим кольором (червоним, зеленим або синім),...а підсумкова кольорова «картинка» формується з трьох зображень, одночасно накладених одне на одне. Завдяки такому формату роботи можна отримати більш яскраві, насичені кольори, ніж у одноматричних DLP-проєкторах (див. відповідний пункт); крім того, дана технологія повністю позбавлена «ефекту веселки». З її недоліків можна назвати порівняно невисоку контрастність (зокрема, через скромну глибину чорного кольору) і більш великі розміри проєкторів.

— LCD (Liquid Crystal Display) - технологія передачі кольору, заснована на модуляції світла рідкими кристалами. Не варто плутати між собою матриці LCD і 3LCD. Технологія 3LCD формує зображення з трьох окремих світлових потоків, а в матриці LCD зображення випливає відразу з єдиного світового пучка. Матриці цього типу забезпечують стабільне, контрастне і насичене кольорами зображення. Серед недоліків технології можна відзначити «проглядання» світлової решітки, якщо на картинку дивитися з близької відстані. Додатково підкладка LCD-матриць схильна до вигоряння, через що синій колір з часом може почати віддавати жовтизною (відзначимо, що статися це може через тривалий час активної експлуатації). Матриці LCD вимагають періодичного техобслуговування, сервіс зводиться до чищення повітряного фільтра. Проєктор з LCD-матрицею зазвичай мають компактні розміри і невелику вагу, такі моделі схильні до нагрівання, а шумовий поріг знаходиться на позначці вище середнього.

— LCoS. Технологія, що об'єднує в собі властивості DLP та LCD. Як і LCD, передбачає три окремі матриці для трьох базових кольорів (червоний, зелений, синій), а підсумкове кольорове зображення формується за рахунок одночасного накладення цих трьох компонентів. Відмінність же полягає в тому, що в LCoS-проєкторах матриці не просвітні, а відображаючі. Завдяки цьому можна добитися відмінної контрастності (як у DLP) в поєднанні з яскравими, якісними кольорами без «ефекту веселки» (як в LCD). Головний недолік цієї технології — значна вартість, через що вона застосовується переважно в проєкторах преміумкласу.

Входи для підключення зовнішніх джерел відеосигналу, передбачені в проєкторі.

— VGA. Аналоговий відеоінтерфейс, що вважається застарілим, проте все ще досить популярний; виходи VGA зустрічаються в відеотехніці, а також у деяких комп'ютерних відеокартах. Підтримує роздільні здатності аж до 1280х1024, що дає змогу працювати з відео 720p, однак про більш прогресивні HD-стандарти не йдеться. Передачі аудіосигналу по VGA не передбачається, звуковий супровід для такого відео доведеться підключати окремо.

— DVI. Відеоінтерфейс, застосовуваний переважно для підключення проєктора до комп'ютерів. Першопочатково не передбачав передачі звуку, однак ця можливість поступово впроваджується. В наш час використовується кілька різновидів DVI. Так, за форматом сигналу виділяють чисто цифровий DVI-D і комбінований DVI-I, що підтримує цифрове і аналогове відео. В обох цих різновидах може використовуватися двоканальний формат передачі цифрових даних, при якому максимальна роздільна здатність відео досягає 2560х1600 (в одноканальному вона становить 1920х1200). Роз'єми і штекери DVI-D і DVI-I сумісні між собою при співпадінні за кількістю каналів, або в тому разі, якщо одноканальний відеосигнал підключається до двоканального входу.

— DisplayPort. Цифровий інтерфейс, першопочатково розроблений для підключення РК-моніторів. Сучасні версії за можливостями схожі з HDMI, вони підтримують роздільні...здатності HD від 1080p і вище, а також передачу багатоканального звуку. Тим не менш, у відеопристроях такі виходи зустрічаються рідко, основною сферою застосування DisplayPort була і залишається комп'ютерна техніка. Зокрема, саме такий роз'єм (а також його зменшену версію miniDisplayPort) штатно використовує у своїх комп'ютерах Apple.

• – DisplayPort v 1.2. DisplayPort v 1.2 має пропускну здатність на рівні 17,28 Гбіт/с. Даний стандарт передачі сигналу має повну підтримку відеоформату FullHD. Частково підтримуються формати QuadHD і 4К.
• DisplayPort v 1.3. Максимальна пропускна здатність DisplayPort v 1.3 становить 25,92 Гбіт/с. Дана версія DisplayPort передбачає повну підтримку форматів FullHD і QuadHD. Частково підтримуються відеорежими в роздільній здатності 4K і 8К.
• DisplayPort v 1.4. Межа пропускної здатності DisplayPort v 1.4 становить 32,4 Гбіт/с. Дана версія DisplayPort характеризується розширеною підтримкою режиму відео 4K, в тому числі і з частотою оновлення кадрів 144 Гц, в той час як у версії DisplayPort 1.3 режим 4К обмежений частотою лише 120 Гц. Як і в попередній версії, DisplayPort 1.4 частково підтримує відеорежими 8К.

— BNC. Роз'єм байонетного типу, що використовується для підключення коаксіального кабелю. У проєкторах таке з'єднання застосовується для передачі компонентного аналогового відео (див. відповідний пункт) або нестисненого відеосигналу за стандартом SDI. BNC належить до професійних інтерфейсів і зустрічається в проєкторах відповідного класу.

— S-Video. Аналоговий інтерфейс для передачі відеосигналу (без роботи зі звуком). Передбачає два канали для передачі інформації про зображення, в цьому сенсі схожий на описаний нижче компонентний вхід. Однак, з одного боку, S-Video використовує лише один роз'єм замість трьох, з іншого — пропускна здатність у даного інтерфейсу помітно нижче, він не підходить для роздільних здатностей HD, у світлі чого вважається застарілим і зустрічається рідко, переважно у спеціалізованій відеотехніці.

— Композитний. Першопочатково композитним називають аналоговий інтерфейс для передачі відео і звуку, що використовує 3 окремих канали (під відеосигнал і лівий і правий канал аудіо). Проте в даному разі найчастіше мається на увазі лише один роз'єм – для відео; звукові входи в проєкторах вказуються окремо і позначаються як RCA (аудіо) (див. «Аудіороз'єми»). Загалом композитний інтерфейс не відрізняється особливою якістю картинки, до того ж не підходить для передачі HD-зображення і вважається застарілим. З іншого боку, він дуже поширений і зустрічається не тільки в сучасній відеотехніці, але і у відверто застарілій; наприклад, через цей інтерфейс можна підключити до проєктора VHS-відеомагнітофон.

— Компонентний. Інтерфейс, що вважається найпрогресивнішим серед сучасних аналогових відеостандартів. Відеосигнал при такому підключенні поділяється на три компоненти, що передаються по окремим кабелям; це забезпечує хорошу стійкість до перешкод і пропускну здатність, достатню навіть для роботи з роздільними здатностями HD. А ось звук даним інтерфейсом не підтримується.