Порівняння Fujifilm X-T30 body vs Fujifilm X-T3 body

Підтримка камерою функції HDR.

HDR розшифровується як «розширений динамічний діапазон». Основне застосування даної технології — зйомка сцен зі значними перепадами освітленості, коли в кадрі є і дуже яскраві, і дуже темні ділянки. Особливості сучасної цифрової фотографії такі, що в звичайному режимі зйомки можна коректно обробити лише досить вузький діапазон яскравості; в результаті при великій різниці в освітленості на знімку виявляються або занадто затемнені, або пересвічені фрагменти. HDR дозволяє уникнути цього явища: в цьому режимі камера робить кілька знімків з різними налаштуваннями експозиції, а потім склеює їх в один з таким розрахунком, щоб знизити яскравість на освітлених місцях і підвищити на затемнених. Це дозволяє знімати, наприклад, пейзажі, на тлі яскравого вечірнього неба, інтер'єри слабо освітлених будівель з яскравими вікнами і т. ін. Крім цього, HDR може використовуватися також як художній прийом — для додання знімку незвичайної колірної гами.

Зазначимо, що цього ефекту можна досягти також за допомогою постобробки в графічному редакторі; однак скористатися камерою буває значно зручніше.

Максимальна роздільна здатність і частота кадрів відео, знятого камерою в стандарті Ultra HD (4K).

До UHD 4K відносять роздільної здатності з розміром кадру приблизно в 4 тис. пікселів по горизонталі. Конкретно в фотокамерах для відеозйомки найчастіше застосовуються роздільної здатності 3840х2160 і 4096х2160. Щодо частоти кадрів варто насамперед зазначити, що звичайне (не уповільнене) відео знімається зі швидкістю до 60 кадр/сек і в цьому випадку чим вище частота кадрів — тим більше плавним буде відео, тим менше будуть помітні ривки при русі в кадрі. Якщо ж частота кадрів становить 100 кадр/сек і вище — це зазвичай означає, що камера має режим сповільненої зйомки відео.

— USB-C. Універсальний інтерфейс USB, використовує роз'єм типу Type C. Самі по собі порти USB (всіх типів) застосовуються переважно з метою підключення камери до комп'ютера для копіювання відзнятих матеріалів, для управління налаштуваннями, оновлення прошивки і т. ін. Конкретно ж роз'єм Type C порівнянний за розмірами з більш ранніми miniUSB і microUSB, однак має двосторонню конструкцію, що дозволяє вставити штекер будь-якою стороною. Крім того, USB-C нерідко працює за стандартом USB 3.1, який дозволяє досягти швидкості підключення до 10 Гбіт/с — корисна можливість при копіюванні великого обсягу контенту.

— HDMI. Комплексний цифровий інтерфейс, що дозволяє по одному кабелю передавати відео (у т. ч. високої роздільної здатності) і звук (аж до багатоканального). Наявність такого порту дає можливість використовувати камеру в якості плеєра: її можна безпосередньо підключити до телевізора, монітора, проєктора і т. ін. і переглядати зняті матеріали на великому екрані. При цьому можливості трансляції можуть включати не тільки програвання відео, але і демонстрацію відзнятих фото в режимі слайд-шоу. Входи HDMI присутні в більшості сучасної відеотехніки, і підключення зазвичай не становить проблем.
У наш час на ринку представлено кілька версій інтерфейсу HDMI:

• v 1.4. Найстарша з актуальних на сьогодні версій, випущена в 2009 році. Тим не менш, підтримує 3D-відео, здатна працювати з розбільною здтністю аж до 4096х2160 на шви...дкості до 24 к/с, а в роздільній здатності Full HD частота кадрів може досягати 120 к/с. Крім оригінально v.1.4, зустрічаються також поліпшені модифікації — v.1.4 a і v.1.4 b; вони аналогічні за основним можливостям, в обох випадках поліпшення торкнулися переважно роботи з 3D-контентом.
• v 2.0. Значне оновлення HDMI представлене в 2013 році. У цій версії максимальна частота кадрів в 4K зросла до 60 к/с, також з нововведень можна згадати підтримку ультраширокого формату 21:9. В оновленні v.2.0 a до можливостей інтерфейсу була додана підтримка HDR, в v.2.0 b ця функція була покращена і розширена.
• v 2.1. Незважаючи на схожість назви з v.2.0, дана версія, випущена в 2017 році, стала дуже масштабним оновленням. Зокрема, до неї додалася підтримка 8K і навіть 10 K на швидкості до 120 к/с, а також ще більше розширилися можливості для роботи з HDR. Під цю версію був випущений власний кабель HDMI Ultra High Speed, всі можливості v.2.1 доступні тільки при використанні кабелів цього стандарту, хоча базові функції можна використовувати і з більш простими шнурами.

— Вихід на навушники. Аудіовиход, що дозволяє підключити до камери навушники. Як правило, представлений класичним 3.5-міліметровим міні-джеком. Наявність такого роз'єму забезпечує можливість моніторингу звуку під час відеозапису в режимі реального часу. Це особливо важливо при зйомці інтерв'ю, відеоблогів та інших проєктів.

— Вхід мікрофона. Спеціалізований вхід для підключення до камери зовнішнього мікрофона. Зовнішні мікрофони значно перевершують вбудовані за якістю звуку. По-перше, вони не так чутливі до «власних» звуків камери — до кнопок, коліс управління, моторів фокусування і т. ін. (а якщо мікрофон використовує довгий дріт і не кріпиться на корпусі, цих звуків взагалі не чути). По-друге, самі по собі зовнішні мікрофони мають більш прогресивні характеристики. З іншого боку, їх застосування виправдане переважно при професійному відеозаписі; тому наявність мікрофонного входу зазвичай відповідає розвинутим можливостям відеозйомки

Режими роботи автофокусу, передбачені в конструкції камери.

— Один знімок. Основний режим роботи автофокусу, зустрічається у всіх сучасних камерах і використовується найчастіше. Розрахований на зйомку нерухомих об'єктів.

— Стежить. Цей режим застосовується для зйомки рухомих об'єктів, дистанція до яких постійно змінюється: камера постійно відслідковує стан об'єкта, постійно підлаштовуючи оптику так, щоб він перебував у фокусі. Зазвичай зустрічається в камерах середнього і вищого класу.

— AI фокус. Своєрідна комбінація попередніх двох режимів, застосовується у тому разі, коли нерухомий об'єкт у будь-який момент може почати рухатися. Якщо сцена статична, автофокус працює в режимі одного кадру, якщо ж об'єкт, на якому проведена фокусування, почав рухатися — апарат переключається в режим стежачого автофокусу. Режим AI дозволяє практично миттєво виставляти оптимальні налаштування автофокуса, що особливо корисно для репортажної зйомки. Першопочатково він зустрічався в дорогих моделях, однак, завдяки розвитку технологій, на сьогоднішній день може використовуватися навіть в недорогих компактах (див. «Тип фотокамери»).

— По обличчю. Режим автофокуса, що використовує систему розпізнавання осіб і наводить різкість саме за ним. Дана функція корисна передусім для зйомки людей на великій відстані від камери, коли розмір особи набагато менше розміру кадру — наприклад, при групових знімках.

— По усмішці. Подальший роз...виток описаного вище режиму автофокусування по обличчю, коли, згідно з назвою, система реагує не просто на особі, а на посмішку. Цей режим може поєднуватися з функцією автоматичної зйомки в момент посмішки.

— Тварина в кадрі. Режим, розрахований насамперед на зйомку тварин, яких буває важко (а найчастіше і неможливо) змусити сидіти в кадрі нерухомо. Зазвичай є різновидом описаного вище стежачого автофокусу, конкретні ж особливості роботи можуть відрізнятися залежно від моделі камери.

Даний список не є вичерпним, в конструкції сучасних камер можуть передбачатися й інші специфічні режими автофокусування.

Даний параметр можна спрощено описати як ступінь збільшення, забезпечувану видошукачем щодо того, як зображення бачиться неозброєним оком. Особливості сучасних видошукачів такі, що більшість з них має значення кропу менше 1, тобто кілька зменшує видиму «картинку».

Загалом чим більше цей параметр, тим більшими виглядають об'єкти у видошукачі і тим простіше наводитися через нього на різкість.

Діапазон витримок, в якому камера здатна знімати.

Витримка — це час між відкриттям і закриттям затвора (див. нижче), простіше кажучи — проміжок часу, зображений на фото. Для різних цілей, способів та умов зйомки оптимальними будуть різні значення витягів. Малі значення (в сучасних камерах вони можуть досягати тисячних часток секунди) важливі при зйомки об'єктів, що швидко рухаються і для зйомки на дальніх дистанціях — в першому випадку вони зводять до мінімуму ефект змазування зображення від руху об'єкта, у другому — ефект від тремтіння камери в руках. Однак для зйомки на малих витягах потрібні хороша світлочутливість матриці або світлосильна оптика (див. вище). Великі значення витягів (вимірювані в секундах) використовуються для зйомки в умовах слабкої освітленості — наприклад, нічних міських вулиць або зоряного неба — а також дають змогу створювати ефект руху в кадрі. Відповідно, чим більше діапазон витримок — тим ширше можливості камери з вибору оптимального для певних умов варіанта

Швидкість серійної зйомки, забезпечувана камерою на максимальній роздільній здатності кадру. При менших роздільних здатностях швидкість може бути і вище, проте ключовою характеристикою вважається саме це значення.

При серійної зйомки фотограф затискає кнопку, а камера робить кілька знімків підряд, зазвичай з інтервалом в частки секунди. Така зйомка зручна, наприклад, для фіксації об'єктів, що швидко рухаються: вона дозволяє з серії кадрів вибрати найбільш вдалий, або за допомогою всієї серії показати динаміку руху. А чим вище швидкість — тим ефективніше зйомка, тим більше кадрів камера може зафіксувати за проміжок часу. З іншого боку, швидкість потребує відповідної апаратної «начинки» і може помітно позначитися на вартості.

Наявність двох слотів під карти пам'яті в конструкції фотоапарата. При цьому слоти можуть розрізнятися за типом використовуваних карт: наприклад, основне гніздо під швидку і надійну карту XQD може доповнюватися гніздом під більш повільну, однак недорогу SD.

В будь-якому випадку, у цифрових камерах зустрічаються три основних формату роботи з картами:

— Резервне копіювання: інформація з основної картки дублюється на другу. Таким чином, якщо один з носіїв вийде з ладу, дані не пропадуть.
Запис при переповненні: запис на додаткову карту починається тоді, коли на основній закінчується місце. Цей режим дозволяє збільшити загальний обсяг доступної пам'яті.
— Поділ RAW/JPEG: при одночасної зйомки в двох форматах RAW-вихідні зберігаються на основній карті (зазвичай, більш швидкої), а готові JPEG — на додатковою.


Конкретний функціонал в різних моделях камер може бути різним, проте нерідко зустрічається підтримка відразу всіх описаних способів роботи. З іншого боку, додатковий слот впливає на габарити та ціну пристрою, притому що для любительської зйомки він не є критичним. Тому дана особливість зустрічається переважно в апаратах професійного рівня.

- GPS-модуль. Наявність у камери вбудованого модуля супутникової навігації GPS. У цифрових камерах модуль GPS застосовується насамперед для встановлення т.зв. геометок (geo-tagging) до фотографій: у службову інформацію про кожному знімку записуються дані про конкретні географічні координати місця зйомки. Однак цим справа не обмежується, і моделі з цією функцією можуть мати безліч додаткових можливостей — починаючи від класичної навігації до спеціальних програм на кшталт бази даних з пам'яток з підказками на основі поточного розташування.

- Wi-Fi. Бездротової стандарт, спочатку розроблений для створення комп'ютерних мереж, проте з недавніх пір допускає і пряме з'єднання між пристроями. Способи застосування Wi-Fi у фотоапаратах можуть бути різними. Наприклад, найбільш популярний варіант - підключення до смартфону, планшета або іншого подібного пристрою для дистанційного керування (див. нижче) та/або передачі знятих матеріалів на зовнішній пристрій. Деякі камери мають вбудоване програмне забезпечення, що дає змогу безпосередньо підключатися до Інтернету через бездротові точки доступу та «заливати» фото та відео на популярні мережеві сервіси. А в моделях під керуванням Android (див. вище) конкретні можливості залежать тільки від встановленого програмного забезпечення і можуть включати повноцінний доступ до соціальних мереж через клієнтські програми (див. нижче) і навіть веб-серфінг через браузер.<...br>
- Bluetooth. Бездротової інтерфейс, який використовується для зв'язку між собою різних електронних пристроїв. У фотокамерах Bluetooth найчастіше застосовується для з'єднання з комп'ютером або ноутбуком та передачі відзнятого матеріалу; Крім того, він дає змогу користуватися функцією прямого друку на принтерах, оснащених Bluetooth. Радіус дії з'єднання Bluetooth – до 10 м, при цьому пристрої не обов'язково повинні знаходитись у прямій видимості один одного.

- NFC-чип. NFC (Near-Field Communication) — бездротова технологія, призначена для з'єднання різних портативних пристроїв між собою на відстані до декількох сантиметрів. У фотоапаратах відіграє допоміжну роль, призначена для полегшення з'єднання з іншими пристроями (смартфонами, планшетами тощо) за більше «дальнобійним» стандартом (Wi-Fi або Bluetooth). Замість копатися в налаштуваннях - шукати пристрої, з'єднувати їх вручну - достатньо піднести NFC-камеру до гаджета, обладнаного таким же чіпом, і підтвердити запит на з'єднання.

- Управління зі смартфона. Можливість дистанційного керування камерою за допомогою смартфона, планшета чи іншого аналогічного гаджета. З'єднання камери з керуючим пристроєм зазвичай здійснюється по Wi-Fi (див. вище), при цьому для керування застосовується спеціальна програма, а екран гаджета відіграє роль видошукача. Конкретні можливості такого керування можуть бути різними - спуск затвора по команді, вибір параметрів експозиції та інших налаштувань зйомки, фокусування по дотику тощо. Нерідко передбачається також можливість "злити" зняті матеріали на керуючий пристрій і через нього - в Інтернет. Зазначимо, що для камер, що використовуються з мобільними телефонами (див. «Тип фотокамери»), ця функція не вказується: таку камеру зазвичай кріплять прямо на апараті, і про дистанційне керування не йдеться.