Порівняння Turbat Kuk 250 vs Deuter Orbit +5

— Експедиційний. Найбільш «екстремальний» тип спальників, призначений насамперед для використання в тривалих походах, у тому числі в холодну пору року і в умовах високогір'я. Обов'язковою умовою для експедиційних мішків є низька температура екстриму (див. нижче) — -20 °С і нижче; виключення зустрічаються лише серед дитячих моделей. Що стосується конструкції, то мішки даного типу часто оснащуються капюшонами, тепловими комірами, можуть передбачати з'єднання (докладніше див. «Характеристики»).

— Трекінговий. Спальники, розраховані насамперед на використання в піших або велосипедних походах. Ключовими особливостями є компактність і невелика вага, що спрощують транспортування «на собі». Через це трекінгові спальники коштують помітно дорожче кемпінгових з аналогічними характеристиками — легкі і водночас якісні матеріали коштують недешево. Так що для постійного перебування на одному місці навряд чи має сенс звертати увагу на цю категорію. Також відзначимо, що спальники цієї призначення розраховані в основному на використання в теплу пору року — навесні/восени і/або влітку — і виконуються переважно у вигляді коконів, хоча з обох правил бувають винятки.

— Кемпінговий. Тип спальників, розрахований на забезпечення комфорту при постійному перебуванні на одному місці порівняно нескладних умовах. Такий мішок може стати в нагоді..., наприклад, на пікніку з ночівлею, літньому багатоденному фестивалі тощо; а ось для тривалого носіння на собі» кемпінгові моделі підходять погано через порівняно великих габаритів і ваги. Сезонність спальників цього призначення може бути різною, однак варто відзначити, що більшість таких виробів виконуються у вигляді мішків-ковдр (див. «Тип»).

Сезон, для якого призначений спальник. Зазначимо, що чимало моделей розраховані більш ніж на один сезон — зима і весна/осінь або весна/осінь і літо; існують навіть всесезонні вироби. Однак у будь-якому разі при покупці варто уточнювати не тільки даний нюанс, але і конкретні температурні характеристики обраної моделі (див. нижче).

Загалом віднесення спальника до тієї чи іншої сезонності багато в чому залежить від того, як позиціонує дану модель виробник. Тим не менше, в кожній категорії є і деякі загальні риси, ось вони:

— Зима. Спальники, що підходять для зими, зазвичай відповідають таким мінімальним вимогам: хоча б температура межі комфорту в них повинна бути нижче нуля, а якщо вона вище — то досить низькою повинна бути температура екстриму (-20 °С і менше). Також спальник однозначно вважається зимовим, якщо температура комфорту у нього нижче -5 °С.

— Весна/осінь. Спальники, розраховані на міжсезоння, повинні бути досить зручні і в теплу погоду, і на випадок раптових приморозків. Тому температура комфорту в них може бути досить низькою — до -5 °С включно. З іншого боку, зустрічаються і комбіновані «межсезонно-річні» моделі, де температура екстриму складає цілих +10 °С. Так що конкретні характеристики такого спальника варто уточнювати особливо уважно.

— Літо. Літній спальник повинен забезпечуват...и зручність при високих температурах, тому багато які моделі з цієї категорії мають t° комфорту близько +15 °С, а то і вище. Водночас літню сезонність можуть вказувати і для моделей з більш низькими температурами комфорту (навіть мінусовими). У таких випадках виробник виходить з того, що якщо в спальнику жарко — можна розкритися або роздягнутися (нагадаємо, температурні режими вказуються для людини в термобілизна).

Оскільки спальний мішок належить до туристичної екіпіровки, його вага може виявитися однією з ключових характеристик. Тут варто враховувати два моменти: по-перше, більше утеплення зазвичай вимагає більшої кількості матеріалу і збільшує вагу, а по-друге, теплі моделі з невеликою вагою коштують значно дорожче більш важких варіантів з тими ж температурними характеристиками.

Також при виборі спальника варто визначитися, для чого Ви його купуєте. Якщо мова йде про пікніках, фестивалях і інших нескладних виїздах на природу без тривалих піших переходів, або якщо Ви плануєте возити спорядження на авто — на вагу можна не звертати особливої уваги, зосередившись на інших характеристиках. Якщо ж Ви плануєте вирушити в тривалі піші або велосипедні походи, варто підібрати модель з мінімальною вагою.

Що стосується конкретних цифр, то більшість сучасних спальників належать до діапазону 1,1 – 1,5 кг або 1,6 – 2 кг, хоча є й чимало ультралегких моделей — 1 кг і менше. Показник в 2,1 – 2,5 кг вважається вже досить значним, а вага в 2,6 – 3 кг і більше зустрічається в основному в двох різновидах спальників: окремих експедиційних моделях з високим ступенем утеплення, а також двомісних виробах.

Температура межі комфорту даного спальника.

Деякі виробники використовують для позначення даної температури свої власні критерії, проте загальноприйнятим стандартом вважається EN13537. Згідно йому, t межі комфорту — це найменша температура навколишнього повітря, при якій чоловік у термобілизна зможе комфортно, не прокидаючись від холоду, проспати в спальнику всю ніч (мінімум 8 годин) теплозберігаючою позі (згорнувшись «калачиком»). Такі критерії використовуються з урахуванням того, що чоловіки менш схильні мерзнути під час сну, чим жінки, і допустима температура для них трохи нижче. Зрозуміло, в кожному окремому випадку комфорт буде залежати ще й від особливостей організму і підготовки туриста. Тим не менш, загалом загальне правило таке: якщо спальник використовується чоловіком, то мінімальна температура в місці ночівлі повинна в ідеалі перебувати між t комфорту і т межі комфорту; для жінки до t межі комфорту потрібно додати кілька градусів, а краще всього орієнтуватися на t комфорту (див. вище).

Даний показник досить щільно пов'язаний з сезонністю. Так, для зимового застосування t межі комфорту повинна становити не більше -4...0 °С; у найбільш теплих моделях вона може бути дуже низькою, -15 °С і нижче. У чисто літніх і навіть весняно/осінніх моделях зустрічаються значення +10 °С і навіть вище, однак якщо ви побоюєтеся різких нічних похолодань...— бажано вибирати спальники з показниками хоча б +6..10 °С, а краще +1...5 °С (особливо для міжсезоння).

Температура комфорту даного спальника.

Деякі виробники використовують для позначення даної температури свої власні критерії, проте загальноприйнятим стандартом вважається EN13537. Згідно з цим стандартом, t комфорту — це найменша температура навколишнього повітря, при якій жінка в термобілизна може комфортно, не прокидаючись від холоду, проспати в спальнику всю ніч (мінімум 8 годин) в розслабленій позі. Таку ухвалу прийнято з тих міркувань, що жінки більш схильні мерзнути під час сну, ніж чоловіки. Зрозуміло, фактичний комфорт буде залежати від особливостей організму і підготовки конкретної людини. Проте швидше за все при навколишній температурі на рівні t комфорту і вище в спальнику буде зручно (а то і жарко) будь-якому користувачеві, незалежно від статі. Детальніше про особливості вибору по температурі див. «t межі комфорту» нижче

Конкретні значення t комфорту в сучасних спальниках нерідко можуть становити -5..-9 °C, а то і нижче, проте зустрічаються і моделі для спекотної погоди — на +10...15 °C і навіть вище. При цьому зазначимо, що сезонність і можливість зимового застосування не пов'язана з даним показником жорстко: зокрема, зимові моделі можуть мати t комфорту на рівні +15 °С, а то і +20 °С.

Температура екстриму цього спальника.

Деякі виробники використовують для позначення даної температури свої власні критерії, проте загальноприйнятим стандартом вважається EN13537. Згідно йому, температура екстриму — це температура, при якій підготовлена жінка-турист щільного статури (зріст 160 см, вага 60 кг) у термобілизна зможе провести в спальнику ніч (мінімум 6 годин) теплозберігаючою позі («калачиком») без ризику переохолодження. Такі критерії взяті з тих міркувань, що стійкість людини до холоду залежить від статі (жінки мерзнуть сильніше чоловіків), статури (худорляві більш чутливі до холоду) і підготовки. Тут варто відзначити, що якщо ви не звикли до похідних умов, то температуру екстриму слід розглядати як найменшу температуру, при якій в спальнику можна провести ніч без ризику для життя. При цьому про комфорт не йдеться, до того ж є висока ймовірність переохолодження; так що при таких температурах може знадобитися не тільки якісне термобілизна, але і додаткове утеплення.

— Поліестер. Синтетичний матеріал. Перевагами поліестеру є хороші водовідштовхувальні властивості, міцність і довговічність. З іншого боку, він, як і багато синтетичні матеріали, не дуже приємний на дотик і може викликати певний дискомфорт, особливо в теплу погоду, коли можна спати в одній спідній білизні.

— Фланель. Натуральна тканина бавовняної або вовняної типу. Приємна на дотик і досить універсальна: добре підходить як для теплої і навіть спекотної погоди (завдяки натуральності), так і для холодів (добре зберігає тепло). Недоліками фланелі є схильність до зносу (появи «ковтунців») при довгому використанні, а також висока гігроскопічність — тканина добре вбирає вологу і довго сохне.

— Бавовна. Бавовна, як і фланель, належить до натуральних матеріалів і добре підходить для застосування в жарку погоду, проте теплоізоляція у такий «внутрянки» відчутно нижче. З інших переваг бавовни варто відзначити міцність, стійкість до впливу води, перепадів температур і світла (хоча на світлі може жовтіти); з недоліків — гігроскопічність (хоча і меншу, ніж у фланелі).

— Полікотон. Комбінований матеріал на основі поєднання поліестеру і котону в тій або іншій пропорції. Створений для того, щоб поєднати переваги обох матеріалів. Полікотон міцний, довговічний, має хороші водооталківающіе властивості, водночас приємніше...на дотик, ніж чистий поліестер, і краще підходить для використання в жарку погоду.

— Фліс. Синтетичний матеріал, широко застосовуваний для виготовлення теплого одягу. Має відповідні характеристики, зокрема легкий, добре утримує тепло, в т. ч. в намокшем стані; пропускає випаровується вологу («дихає»), не накопичує її і швидко сохне. Водночас фліс кілька менш міцний, ніж інша синтетика, а також легко загоряється, тому вимагає певної обережності за наявності неподалік вогнищ та інших джерел вогню.

— Нейлон. Синтетичний матеріал, по більшості властивостей схожий з поліестером (див. вище), проте дещо менш міцний і стійкий до вологи (схильний тягнутися при намоканні). Використовується переважно у недорогих моделях спальників.

— Синтетика. Утеплювач на основі синтетичних волокон, зазвичай поліестеру. Головною перевагою такого матеріалу є стійкість до вологи: намокнувши, він не тільки не втрачає міцності, але навіть продовжує зберігати більшу частину теплоізоляційних властивостей, та й сушити такий спальник легко — при підвішуванні велика частина води стікає з нього за перші кілька хвилин. Крім того, синтетика не викликає алергії. З іншого боку, загалом теплоізоляція у таких спальників трохи нижче, ніж у вовняних, а при тривалому зберіганні в компресійному мішку вона ще більше знижується через ущільнення волокон. В сучасних спальниках може використовуватися коротке і довге синтетичне волокно; перший варіант загалом має кращі характеристики, другий — коштує значно дешевше.

— Пух. Натуральний качиний або гусячий пух використовується в основному в спальниках преміумкласу. При менших габаритах і вазі, ніж у синтетики, цей матеріал володіє значно кращою теплоізоляцією. З іншого боку, пух дуже чутливий до впливу вологи, він втрачає утеплюючі властивості при намоканні, а сохне досить довго. Тому багато пухові мішки мають спеціальне водовідштовхувальне покриття та/або комплектуються водостійкими синтетичними чохлами. Ціни ж таких спальників відчутно вище, ніж у синтетичних. Загалом пухові мішки вважаються придатними насамперед для зимових походів і гірських сходжень. Варто також відзначити, що людям, схильним до алергії, такий...матеріал варто використовувати з обережністю.

— Комбінований. До цієї категорії належать спальники на основі високоякісних синтетичних матеріалів, створених для заміни пуху (див. вище). Такі матеріали порівнянні з пухом за ступенем утеплення, легкості і компактності, при цьому позбавлені головного недоліку — чутливості до вологи: не вбирають воду і значно легше сушаться. Однак і ціна таких спальників відповідна.

Кількість окремих шарів утеплювача, передбачених у спальному мішку. Багатошарова конструкція значно покращує «утеплюючі» характеристики спальника — по-перше, за рахунок додаткових прошарків повітря між шарами наповнювача, а по-друге, за рахунок перекриття шва одного шару іншим шаром. Для літніх спальників (див. «Сезонність») достатнім вважається 1-2 шари, в осінньо-весняних їх зазвичай 2-3, а в зимових — мінімум 3 шари.

Варто відзначити, що кількість шарів зазвичай вказується для синтетичного наповнювача (див. «Утеплювач»); пухова утеплення не укладається шарами.