Порівняння Defender Forsage Drift GT vs ThrustMaster Rallye GT FFB Clutch

Загальна кількість кнопок, передбачене в конструкції маніпулятора.

Чим більше кнопок — тим більше додаткових можливостей можна «підв'язати» на маніпулятор, тим нижче ймовірність, що в процесі гри доведеться звертатися до інших органів управління (наприклад, клавіатурі ПК). При цьому багато ігрові приставки (див. «Сумісність з платформами») передбачають певну мінімальну кількість кнопок для сумісного геймпада — менша кількість просто не дало змогу б повноцінно використовувати всі функції приставки. Наприклад, у штатному контролер для PlayStation 4 11 кнопок.

Зазначимо, що маніпулятор D-Pad (див. нижче) при даному підрахунку не враховується: він вважається специфічним органом управління, хоча і заснований на кнопках.

Тип зворотного зв'язку, передбаченого в конструкції маніпулятора (якщо він взагалі є).

Зворотний зв'язок – це реакція маніпулятора на певні події, що відбуваються в грі. Така реакція підсилює «ефект занурення», створюючи у гравця враження, що він тримається за справжню ручку літака, кермо автомобіля тощо. Вона може бути такою:

— Вібрація. Зворотній зв'язок у вигляді вібрації дає змогу імітувати, наприклад, тряску від їзди по бездоріжжю, тремтіння літака при стрільбі з бортової зброї або попаданні в зону турбулентності тощо.

— Силовий. Контролери з силовим зворотним зв'язком здатні створювати певний опір зусиллям гравця – наприклад, для імітації труднощів з поворотом керма при застряглих у бруді колесах.

– Вібрація/силовий. Контролери, що підтримують обидва описаних вище типи зворотного зв'язку. Цей варіант є найбільш прогресивним і водночас найбільш дорогим.

Наявність маніпулятора D-Pad в конструкції контролера; також тут може уточнюватися тип такого маніпулятора.

D-Pad використовується для руху персонажа, курсору тощо в строго заданих стандартних напрямках. У деяких випадках це буває зручніше, ніж використовувати аналогові важелі, що відхиляються в будь-яку сторону (див. нижче). Що стосується різновидів, то в наш час зустрічаються такі варіанти:

— 4-позиційний. Класичний D-Pad, що з'явився ще на зорі ігрових консолей і не втрачає популярності в наш час. Може виконуватися у вигляді набору з 4 кнопок в характерному хрестоподібному компонуванні, або ж у вигляді однієї суцільної «багатосторонньої» кнопки. У будь-якому випадку таке пристосування передбачає 4 фіксованих напрямки: угору, вниз, праворуч, ліворуч. А ось для переміщення по діагоналі потрібно вибрати відразу 2 відповідних напрями; це не завжди зручно, так що в цьому плані 4-позиційні D-Pad'и вважаються дещо менш практичними, ніж описані нижче 8-позиційні. З іншого боку, вони також цілком функціональні, при цьому простіші за конструкцією, надійні і недорогі; а строго діагональні переміщення потрібні не так часто, як горизонтальні і вертикальні. Так що даний тип D-Pad'ів можна зустріти навіть в аксесуарах під новітні покоління ігрових консолей.

— 8-позиційний. Різновид D-Pad, в якому 4 стандартних напрямки (2 горизонтальних, 2 вертикальних) доповнені 4 проміжними — діагон...альними. При цьому зазвичай йдеться саме про повноцінні фіксовані положеннях маніпулятора; іншими словами, для переміщення по діагоналі потрібно натискати не на два стандартних напрямки, а на один проміжний. Класична конструкція D-Pad цього типу — багатостороння кнопка, це найбільш підходящий в даному випадку варіант. Однак до даного різновиду також відносять деякі рішення на 4 окремих кнопки — за умови, що ці кнопки розміщені дуже близько, і натиснути відразу дві одним пальцем не становить труднощів. У будь-якому разі 8-позиційні маніпулятори дещо дорожче, проте зручніше 4-позиційних.

Матеріал, з якого виготовлено безпосередньо кермове колесо в маніпуляторах відповідного типу (див. «Тип пристрою»).

Зазначимо, що основою кермового колеса традиційно є пластик. Тому цей параметр вказується за матеріалом зовнішньої поверхні керма: саме з цією поверхнею контактують руки користувача, саме вона відповідає за зовнішній вигляд пристрою і загальні враження від його застосування.

— Гума. Гумове покриття обходиться порівняно недорого, при цьому воно досить зручно і практично. Так, завдяки м'якості і пружності подібна поверхня приємна на дотик, водночас вона виглядає досить автентично — схожі матеріали нерідко застосовуються в рулях справжніх авто. Тому саме цей варіант користується в наш час найбільшою популярністю. З недоліків гуми можна відзначити хіба що слабку стійкість до подряпин, однак це загальна особливість багатьох досить прогресивних матеріалів для керма.

— Пластик. Кермове колесо, виготовлене повністю з пластику; зовнішнє покриття при цьому може дещо відрізнятися від основи, однак і те, і інше належить до одного класу матеріалів. Ключова перевага даного варіанта — невисока вартість; крім того, пластик можна зробити досить стійким до подряпин, потертостей та інших пошкоджень. З іншого боку, пластикова поверхня дещо менш зручна, ніж та ж гума, та й не завжди виглядає досить солідно і достовірно. До того ж гладкий пластик схильний ковзати в руках (хоча для компенсації цього недоліку можуть передбачатися рельєфні виступи...або інші аналогічні рішення). Тому даний матеріал застосовується рідше, переважно в порівняно недорогих кермах (хоча можливі і винятки, які використовують висококласні сорти пластику).

— Шкіра. Покриття зі штучної, зрідка — натуральної шкіри. Ці матеріали належать до преміумкласу: вони мають стильний зовнішній вигляд, приємні на дотик, однак і коштують відповідно. Правда, шкірзамінник може бути і відносно недорогим — однак про стійкість і довговічність в таких випадках говорити не доводиться; натуральна ж шкіра, зі свого боку, за визначенням досить недешева. З іншого боку, подібні покриття забезпечують максимальну автентичність — аж до того, що контролер «пахне, як справжнє кермо, а не як пластикова іграшка».

— Алькантара. Матеріал, відомий також як «штучна замша». По суті, є різновидом описаної вище шкіри (шкірозамінника), однак виділяється в окрему категорію, оскільки має специфічні особливості — насамперед характерну бархатисту поверхню. Завдяки цьому даний матеріал приємний на дотик, при цьому він відмінно виглядає і водночас досить довговічний і практичний; варто сказати, що алькантру широко використовують в обробці і зовнішньому тюнінгу реальних авто, в тому числі люкс-класу. Водночас і вартість такого оздоблення, в тому числі для ігрових керм, виходить чималою; тому з алькантри виконуються лише окремі висококласні моделі.

Види педалей, що входять до комплекту поставки маніпулятора.

Даний параметр вказується тільки в контролерах, призначених для автоперегонів (в авіасимуляторах педалі мають тільки одну спеціалізацію — кермо напряму – і додатково її уточнювати немає сенсу). Більшість таких «гоночних» контролерів — керма (див «Тип пристрою»), однак педалі можуть випускатися і повністю окремо. В будь-якому випадку, мінімум, необхідний для більш-менш ефективного керування автомобілем — дві педалі, газ і гальма. У той же час для любителів максимального реалізму випускаються більш дорогі трьохпедальні контролери, що включають також і зчеплення; це ускладнює керування, проте дає багато додаткових можливостей, які недоступні на двох педалях.

Спосіб кріплення ігрового маніпулятора до столу чи іншої поверхні. Зазначимо, що не всі типи пристроїв (див. вище) використовують кріплення - геймпадам, наприклад, вони не потрібні за визначенням, а педалі виконуються на масивному стійкому підставі і встановлюються на підлозі, тому також не потребують фіксаторів. В інших випадках можуть передбачатися такі варіанти:

- Присоски. Класичні присоски, що «прилипають» до поверхні столу. Такі пристрої вимагають досить рівної поверхні, проте в більшості випадків це не викликає проблем, враховуючи матеріали, що використовуються для сучасних столів. Ще однією перевагою присосок є те, що їх можна встановити в будь-якому місці столу — не обов'язково на краю, як у багатьох затискачах. З недоліків даного варіанту можна назвати те, що в міру зносу матеріал присосок втрачає еластичність, і надійність кріплення знижується особливо при частому приєднанні/від'єднанні. З іншого боку, в більшості випадків термін ефективної роботи присосок цілком можна порівняти з терміном життя самого маніпулятора, наприклад що цей недолік зазвичай не є критичним.

- Затискачі. Затискачі зазвичай мають вигляд характерних струбцин, що дозволяють кріпити пристрій на краю стільниці або в іншому аналогічному місці. Головною перевагою даного варіанту можна назвати надійність: по-перше, добре затиснута струбцина набагато міцніше утримує маніпулятор на місці, ніж присоски, по-дру...ге, якість кріплення практично не погіршується навіть при частих приєднаннях та від'єднаннях. З іншого боку, затискач можна використовувати лише на краю стільниці або на спеціальній підставці, що обмежує вибір місця встановлення ігрового маніпулятора.

- Болти. Специфічний варіант, що застосовується переважно серед висококласних приладів для авіасимуляторів (див. «Тип пристрою»); в інших типах контролерів мало зустрічається. За допомогою болтів приладові блоки встановлюються у спеціальну стійку, що імітує кабіну літака.

Існують моделі, що допускають кілька варіантів кріплення: наприклад, кермо на присосках може бути укомплектоване також затискачем, що дає змогу вибрати варіант на розсуд гравця.