Макс. продуктивність
Максимальний об'єм води, який пристрій здатний перекачати за певну кількість часу; також цей параметр іноді називають пропускною здатністю. Він є однією з ключових характеристик будь-якого насоса, оскільки характеризує об'єми води, з якими може працювати пристрій. Водночас далеко не завжди має сенс гнатися за максимальною продуктивністю — адже вона помітно позначається на габаритах, вазі і «ненажерливості» агрегата.
Існують формули, які дозволяють вивести оптимальні значення продуктивності для різних ситуацій. Так, якщо насос призначений для подачі води до водозабірних точок, його мінімально необхідна продуктивність повинна бути не нижче найбільшої сумарної витрати; при бажанні до цього значення можна додати запас у 20 – 30%. А для каналізаційних моделей (див. «Призначення») все буде залежати вже від об'ємів стічних вод. Більш детальні рекомендації по вибору насоса залежно від продуктивності можна знайти в спеціальних джерелах.
Макс. напір
Максимальний напір, створюваний насосом. Цей параметр найчастіше позначають в метрах, по висоті водяного стовпа, який може створити агрегат — іншими словами, по висоті, на яку він здатний подати воду. Оцінити створюваний насосом тиск можна за простою формулою: кожен 10 м напору відповідають тиску в 1 бар.
Вибирати насос за цим параметром варто з урахуванням того, на яку висоту він повинен подавати воду, а також з поправкою на втрати і необхідність тиску у водопроводі. Для цього необхідно визначити різницю по висоті між рівнем води і найвищою точкою водозабору, до цієї цифри додати ще від 10 до 30 м (залежно від тиску, який потрібно отримати у водопроводі), і отриманий результат помножити на 1,1 — це і буде мінімально необхідний напір.
Максимальний робочий тиск
Найбільший тиск, який насос здатний створити при роботі. Цей параметр безпосередньо пов'язаний з напором (див.вище), однак менш наочний, тому вказується рідко.
Тип пристрою
Основне поділ по даному параметру пов'язано з тим, чи може насос видалити повітря з всмоктуючої магістралі. Це, в свою чергу, визначає особливості запуску агрегату.
— Самовсмоктувальний. До самовсмоктуючим належать всі насоси, для яких при запуску не потрібно повна відсутність повітря у всмоктуючої магістралі — досить того, щоб водою був заповнений сам насос. Відповідно, такі моделі менш вимогливі і нормально переносять потрапляння повітря в магістраль. Однак це вимагає надійної конструкції, здатної нормально протистояти гідроударів, що відповідно позначається на вартості агрегату.
- Нормальновсмоктуючий. Насоси з цим пристроєм можуть нормально працювати лише в тому випадку, коли і корпус агрегату, і Магістраль всмоктування повністю наповнені водою. Якщо ж в магістраль потрапляє повітря-необхідно видалити його, інакше насос не зможе нормально запуститися. Подібні моделі не настільки зручні, як самовсмоктуючі; в той же час вони обходяться помітно дешевше, а при нормальній якості системи водопостачання істотної різниці між двома різновидами практично немає.
Висота всмоктування
Найбільша різниця між висотою розташування насоса і висотою рівня води, за якої насос може забезпечити нормальне всмоктування. Без спеціальних пристосувань максимальне значення цього параметра становить 7 – 8 м — це пов'язано з фізикою процесу. Однак при використанні ежектора (див. нижче) висоту всмоктування можна збільшити в кілька разів.
Макс. t рідини
Найбільша температура всмоктуваної рідини, при якій насос здатний нормально працювати. Як правило, в більшості моделей цей параметр становить 35 – 40 °C — при великих температурах складно забезпечити ефективне охолодження двигуна і рухомих частин, та й на практиці такі умови зустрічаються рідко.
Захист від сухого ходу
Система, що захищає агрегат від роботи «насуху» — тобто без води в магістралі.
Режим сухого ходу є нештатним для будь-якого насоса: в кращому разі механізм агрегата в такому режимі відчуває підвищені навантаження, а в гіршому можливий вихід пристрою з ладу і навіть серйозна аварія. Дана ж функція дає змогу запобігти подібним наслідкам. Конкретний спосіб захисту від сухого ходу може бути різним; один з найпопулярніших варіантів — поплавковий вимикач (див. нижче), однак, крім цього, можуть застосовуватися датчики протоку, реле тиску або рівня тощо. Ці подробиці залежать як від загального типу насоса, так і від конкретної моделі; їх в кожному разі варто уточнювати окремо.
Об'єм гідроакумулятора
Об'єм гідроакумулятора, передбаченого в конструкції насосної станції.
Гідроакумулятор-це резервуар, здатний утримувати певний об'єм води. Він виконує відразу кілька функцій. Основні з них такі: по-перше, підтримка стабільного напору, по-друге, захист від гідроударів і, по-третє, зберігання «аварійного» запасу води на випадок відключення електрики, поломки насоса і т.п. чим більше об'єм цього накопичувача — тим краще він справляється зі своїми можливостями; з іншого боку, велика ємність помітно позначається на габаритах і вартості резервуара. Тому далеко не завжди має сенс шукати насос з максимальним об'ємом гідроакумулятора. Конкретні ж рекомендації щодо вибору оптимального об'єму для різних ситуацій можна знайти в спеціальних джерелах.
Потужність
Номінальна потужність двигуна насоса. Чим могутніше двигун — тим, як правило, вища продуктивність агрегату, тим більше натиск, висота всмоктування і т.п. зрозуміло, ці параметри багато в чому залежать від інших особливостей (в першу чергу принципу дії, див. вище); але схожі по влаштуванню моделі цілком можна в загальних рисах порівнювати по потужності.
Відзначимо, що висока потужність, як правило, збільшує габарити, вага і вартість насоса, а також передбачає великі витрати електрики або палива (див. Тому вибирати насос за даним показником варто з урахуванням конкретної ситуації; більш детальні рекомендації можна знайти в спеціальних джерелах.
