Порівняння Fractal Design Node 304 білий vs Fractal Design Node 804 чорний

Тип материнської плати, на який розрахована конструкція. Даний параметр вказується по форм-фактору «материнки», під яку розроблений корпус. Варіанти можуть бути такими:

— ATX. Один з найбільш поширених на сьогоднішній день типів материнських плат, розмір стандартний ATX — 30,5х24,4 см. Застосовується як в домашніх, так і офісних ПК середнього класу.

— XL-ATX. Загальна назва для декількох стандартів материнських плат, об'єднаних, як випливає з назви, досить великими розмірами і відповідним оснащенням. Конкретні значення таких розмірів можуть змінюватись в діапазоні від 324 до 345 мм в довжину і від 244 до 264 мм в ширину, залежно від виробника і моделі. Відповідно, при виборі такого корпусу стоїть окремо уточнити його сумісність з конкретної материнської платою.

— E-ATX (Extended ATX). Найбільш крупний тип материнських плат, під які робляться сучасні корпуси, має розміри 30,5х33 см. Застосовується зазвичай у високопродуктивних системах, що вимагають великої кількості слотів розширення.

— micro-ATX (m-ATX). Компактний варіант плати ATX, має розміри 24.4х24,4 см. Основна сфера застосування таких плат — офісні системи, які не потребують високої продуктивності.

— mini-ITX. Одне з подальших, після m-ATX, зменшень форм-фактори материнських плат, передбачає...розмір плати порядку 17х17 см і один (найчастіше) слот розширення. Також розрахований на компактні системи, не відрізняються продуктивністю.

— Thin mini-ITX. Модифікація описаного вище mini-ITX, створена у розрахунку на зменшення товщини корпусу (до 25 мм), а планки оперативної пам'яті не виступають вгору і лежать на «материнці» паралельно самій платі (докладніше см. «Форм-фактор»). Як і більшість компактних різновидів, плати thin mini-ITX не відрізняються високою обчислювальною потужністю.

Зазначимо, що більшість корпусів допускають установку материнських плат і меншого розміру — наприклад, багато корпусу під E-ATX цілком можуть застосовуватися з платами ATX. Втім, конкретну сумісність у будь-якому разі варто уточнювати окремо.

Максимальна довжина відеокарти, яку можна встановити в даний корпус.

Сучасні відеокарти середнього і топового рівня, мають високу продуктивність, нерідко відрізняються ще й значною довжиною, через що така плата може поміститися далеко не у всякий корпус. Так що перед збором комплектуючих варто оцінити довжину передбачуваної відеокарти і вибрати корпус, в який вона гарантовано поміститься. Така передбачливість не буде зайвою в будь-якому разі, однак особливо вона актуальна, якщо ви збираєте систему, що вимагає потужного графічного адаптера — наприклад, висококласний геймерський ПК або робочу станцію для 3D-дизайну.

Найбільша висота кулера, допустиме для даного корпусу.

У цьому разі мається на увазі кулер, який використовується для охолодження процесора — такий компонент є в переважній більшості сучасних ПК. Висота вимірюється відносно материнської плати.

Наявність прогумованих ніжок в конструкції корпусу.

Такі ніжки поглинають вібрації, що виникають під час роботи комп'ютера (переважно через роботи вентиляторів та оптичних приводів), за рахунок чого знижується рівень шуму і забезпечується додатковий комфорт. Прогумовані опори особливо бажані, якщо комп'ютер стоїть на столі (на стільниці або в спеціальному відсіку столу) або на твердій підлозі.

— Знімна панель. Відкривання за рахунок зняття однієї або декількох панелей — найпопулярніший варіант в сучасних корпусах для ПК. Така конструкція коштує недорого, вона зручна і практична, до того ж підходить для корпусів в будь-якому форм-факторі (див. вище). Конкретний устрій подібної системи відкривання якраз залежить насамперед від форм-фактора, точніше — від загального компонування корпуса. Наприклад, у вертикальних виробах (той чи інший різновид Tower) знімними зазвичай робляться обидві бічні панелі, в горизонтальних «десктопах» — верхня панель, а у Cube Case варіанти можуть бути різними.

— П-подібна кришка. Суцільна кришка характерної форми — у вигляді букви «П»— прикриває корпус одночасно з боків і зверху. Таким чином, при знятті такої кришки корпус виявляється відкритим відразу з трьох сторін. У деяких випадках (наприклад, для доступу до верхнього відсіку 5.25") така можливість виявляється дуже корисною. У той же час П-подібні кришки досить громіздкі, знімати і ставити на місце таку деталь помітно складніше, ніж проводити ці операції з окремими знімними панелями; особливо це актуально для корпусів-«тауеров» вертикального компонування. Тому в наш час даний механізм відкривання зустрічається рідко, причому майже виключно у виробах форматів Desktop і CubeCase.

— Дверцята. Ще один досить рідкісний механізм відкривання, в даному випадку — характерний для корпусів в різних варіаціях форм-фактора Tower. Назва досить...точно передає спосіб роботи цього механізму: бокова панель корпуса не знімається, а відкривається убік на зразок дверцят на петлях. Головна перевага даного варіанта полягає в тому, що для фіксації дверцят в закритому положенні нерідко застосовується зручний замок, що відкривається без спеціальних інструментів — наприклад, натисканням кнопки. Це значно спрощує доступ до вмісту корпуса, особливо за потреби дрібного налаштування або швидкої заміни окремих компонентів ПК. З іншого боку, відкриті дверцята не можна відкласти в сторону, як знімну панель, і в деяких ситуаціях вони можуть створювати незручності, бовтаючись на корпусі. Та й коштує така конструкція трохи дорожче тих же знімних елементів. Тому дверцята в наш час зустрічаються рідко, переважно в окремих ігрових моделях корпусів (див. «Призначення»).

Кількість відсіків форм-фактора 5,25", передбачених в конструкції корпусу. Такі відсіки робляться тільки зовнішніми, тобто з можливістю доступу ззовні, не розкриваючи корпус (на відміну від 3,5", див. відповідні пункти глосарію). На сьогоднішній день відсіки 5,25" застосовуються переважно для установки приводів оптичних дисків, внутрішніх жорстких дисків в знімних перехідниках-«кишенях» (Mobile Rack), іноді — додаткових вентиляторів. Також у такі відсіки за допомогою спеціальних перехідників можна встановлювати пристрої 3,5". Переважно корпусу обладнані 1 відсіком 5.25" або двома відсіками. Але зустрічаються моделі на 3 відсіки і більше, а також корпусу без зовнішніх відсіків.

Кількість внутрішніх відсіків форм-фактор: 3.5", передбачене в конструкції корпусу. Такі відсіки, згідно з назвою, призначені для внутрішніх комплектуючих, переважно накопичувачів — жорстких дисків і деяких SSD-модулів; для доступу до них потрібно розбирати корпус.

Теоретично число відсіків відповідає максимальному числу накопичувачів, яке можна встановити в корпус. Однак на практиці оптимальним варіантом вважається встановлення накопичувачів через один слот, для забезпечення ефективного охолодження. Відповідно, підбирати корпус найкраще з таким розрахунком, щоб кількість внутрішніх відсіків 3,5" було удвічі більше передбачуваної кількості жорстких дисків.

Кількість внутрішніх відсіків форм-фактора 2,5", передбачене в конструкції корпусу.

Такі відсіки застосовуються переважно для встановлення внутрішніх жорстких дисків і SSD-модулів; форм-фактор 2,5" першопочатково був створений як «ноутбучний», проте останнім часом він все ширше використовується в комплектуючих для повнорозмірних ПК. При цьому, оцінюючи кількість цих відсіків, варто враховувати, що накопичувачі рекомендується встановлювати через слот; так що в ідеалі число відсіків має бути вдвічі більше запланованого числа накопичувачів.

Також відзначимо, що в деяких корпусах застосовуються комбіновані відсіки: першопочатково вони мають розмір 3,5", однак при бажанні їх можна конвертувати в 2,5". Такі відсіки враховуються і при підрахунку 3,5-дюймових, та при підрахунку 2,5-дюймових слотів. На практиці це означає, що загальна кількість доступних слотів не завжди дорівнює сумі числа тих і інших. Приміром, корпус на 10 відсіків 3,5" і 6 відсіків 2,5" може мати 4 комбінованих відсіку, і загальна кількість слотів в цьому випадку буде становити не 16, а всього 12.

Кількість отворів під плати розширення, розташованих на задній панелі корпусу.

Сама по собі плата розширення (відеокарта, звукова карта, ТВ-тюнер і т. ін.) встановлюється в слот на материнській платі, а в отвір на задній панелі корпуса кріпиться зовнішня панель такої плати, з входами і виходами. Чим більше отворів передбачено в корпусі — тим більше плат розширення можна встановити в ньому. При цьому варто мати на увазі, що деякі плати можуть займати відразу два, а то і три отвори; особливо часто це зустрічається у потужних відеокартах. З іншого боку, звертати увагу на кількість отворів доводиться переважно в тому випадку, якщо ви збираєте потужну високопродуктивну систему. Для звичайного побутового ПК здебільшого достатньо одного отвору, під відеокарту; а в багатьох конфігураціях отвори на задній панелі взагалі не задіюються.