Порівняння Toshiba P300 HDWD110EZSTA 1 ТБ

CMR

vs Seagate Barracuda 7200.12 ST500DM002 500 ГБ

Номінальний об'єм — один з ключових параметрів жорсткого диску, що визначає, скільки інформації може на нього поміститися. Для SSHD в цьому пункті вказується об'єм тільки жорсткого диска, для RAID-масивів — загальний об'єм масиву.

Об'єми інформації в сучасному світі постійно зростають і потребують все більшого об'єму накопичувачів. Так що здебільшого цілком має сенс вибирати диск побільше. По суті, питання вибору за цим параметром часто впирається лише в ціну: від об'єму напряму залежить вартість накопичувача.

Якщо ж питання стоїть таким чином, що потрібно вибрати диск «менше і дешевше, але щоб вистачило» — варто оцінити об'єми інформації, з якими доведеться мати справу, і специфіку використання. Наприклад, для звичайного офісного ПК, призначеного переважно для роботи з документами, внутрішнього диска на 2 ТБ і навіть на 1 ТБ буде більш ніж достатньо, а захопленому геймеру потрібно 4 ТБ, 6 ТБ і навіть 8 ТБ не виявляться зайвими. Якщо ж використовувати диск для запису з відеокамер, тоді можна обзавестися HDD на 10 ТБ, 12 ТБ, 14 ТБ, 16 ТБ, 18 ТБ і більше.

Об'єм власної оперативної пам'яті жорсткого диска. Ця пам'ять є проміжною ланкою між швидкодіючої оперативної пам'яттю комп'ютера і відносно повільною механікою, яка відповідає за читання і запис інформації на пластинах диска. Зокрема, буфер служить для зберігання найбільш часто запитуваних даних з диска — таким чином, зменшується час доступу до них.
Технічно розмір буфера впливає на швидкість роботи жорсткого диска — чим більше буфер, тим швидше працює диск. Однак це досить незначний вплив, і на рівні людського сприйняття значна різниця у швидкодії помітна тільки тоді, коли об'єм буфера двох накопичувачів відрізняється у багато разів — наприклад, 8 Мб і 64 Мб.

— CMR (Conventional Magnetic Recording) — класичний метод магнітного запису, який відрізняється високою швидкістю доступу до даних. Жорсткі диски CMR використовуються в тих системах, де важливо забезпечити високу (наскільки це можливо) швидкість читання/запису даних. Це комп'ютери, охоронні системи відеоспостереження та ін. Головним недоліком жорстких дисків CMR є висока складність створення об'ємних накопичувачів, що відбивається на їх ціні. Додатково HDD з технологією CMR є досить «ненажерливими» в плані електроживлення.

— SMR (Shingled Magnetic Recording) — перспективна технологія магнітного запису, яку називають «черепичною». SMR дозволяє досягти високої щільності даних, що зі свого боку збільшує ємність накопичувачів пам'яті і знижує їх ринкову вартість. Жорсткі диски SMR відрізняються низькою швидкістю перезапису інформації, через що такі накопичувачі пам'яті слабо підходять для використання в клієнтських комп'ютерних системах. Але вони добре зарекомендували себе під час роботи у складі центрів оброблення даних, архівів та їм подібних системах, для яких не критична низька швидкість запису/перезапису. Втім, деякі компанії все ж випускають SMR-рішення для персональних і навіть мобільних систем. Подібні HDD використовують оптимізовану технологію запису/перезапису, яка називається Drive-Managed SMR (DM-SMR).

Швидкість передачі даних між диском і клієнтськими пристроями визначається типом накопичувача, частотою обертання шпинделя, об'ємом буфера пам'яті і роз'ємами підключення. Останній параметр є найбільш важливим, оскільки перевищити пропускну здатність конкретного інтерфейсу неможливо.

Кількість пластин, передбачених у конструкції жорсткого диска.

Фізично жорсткий диск складається з однієї або кількох пластин, на які записується інформація. Кілька пластин може передбачатися для того, щоб добитися потрібного об'єму без збільшення форм-фактора. Водночас у такому накопичувачі потрібно встановити ще й відповідну кількість прочитуючих головок, що ускладнює конструкцію, знижує її надійність і збільшує вартість. Тому виробники вибирають кількість пластин, виходячи з розумного компромісу між цими моментами, і для вибору даний параметр є скоріше довідковим, ніж практично значущим.

Час, за який механіка жорсткого диска здатна знайти для зчитування випадкові запитані дані. Для кожного конкретного випадку час пошуку різне, оскільки залежить від розташування даних на поверхні диска і положення голівки, що зчитує, тому в характеристиках жорстких дисків вказується середнє значення. Чим менше середнє час пошуку — тим швидше працює диск, за інших рівних умов.

Кількість енергії, споживана диском при читанні і запису інформації. Фактично це пікова потужність, саме в цих режимах накопичувач споживає найбільше енергії.

Дані про споживаної потужності HDD необхідні насамперед для розрахунку загального енергоспоживання системи і вимог до блоку живлення для неї. Крім того, для ноутбуків, які планується часто використовувати «у відриві від розеток», бажано вибирати накопичувачі більш економний.

Кількість енергії, споживана диском «на холостому ходу». У включеному стані пластини диска обертаються незалежно від того, чи відбувається запис або зчитування інформації або ні — на підтримку цього обертання і йде енергія, споживана при очікуванні.

Чим менша споживана потужність при очікуванні — тим більш економічний диск, тим менше він витрачає енергії. Водночас відзначимо, що на практиці цей параметр актуальне переважно при виборі накопичувача під ноутбук, коли енергоефективність має вирішальне значення. Для стаціонарних ПК «холосте» енергоспоживання не грає особливої ролі, а при розрахунку вимог до блоку живлення потрібно враховувати не даний показник, а споживану потужність під час роботи (див. вище).

Параметр, що визначає стійкість жорсткого диска до ударів і струсів в процесі роботи (у ввімкненому стані). Ударостійкість вимірюється в G — одиницях перевантаження, 1 G відповідає звичайній силі земного тяжіння. Чим більше число G — тим більш диск стійкий до різного роду струсів і тим менше ймовірність його пошкодження, скажімо, у випадку падіння. Цей параметр особливо важливий для зовнішніх дисків і дисків, що застосовуються в ноутбуках.