Порівняння Ergo MK-540 vs Ergo MK-510

Традиційні клавіатури поділяються на три головні різновиди: стандартні, компактні й ультракомпактні. Головна відмінність між ними полягає в тому, що стандартні моделі є повнорозмірними і мають Num-блок — додатковий блок з цифровими клавішами й знаками арифметичних дій. Компактні моделі, відповідно, num-блоку не мають, а в ультракомпактних ще й блок стрілок або взагалі відсутній, або знаходиться під клавішею Enter у вигляді дуже невеликих клавіш.

І повнорозмірні, і компактні, і ультракомпактні клавіатури можуть мати різні типи розкладки. При цьому розташування букв і цифр над літерами у всіх типах розкладок однакове, відмінності полягають у формі й положенні додаткових клавіш (спецсимволи на зразок бекслеша, системне управління, модифікатори на зразок Shift і Alt тощо). Ось найпопулярніші варіанти:

— ANSI. «Американський» формат розкладки, характерними особливостями якого є, зокрема, однакова ширина обох клавіш Shift, однакове маркування і призначення клавіш Alt, однорядна клавіша Enter і розташований над нею бекслеш (який часто робиться трохи довше стандартної клавіші).

— ISO. «Європейський» формат розкладки. Клавіша Enter займає два ряди, при цьому зверху вона трохи довше, ніж знизу; лівий Shift коротше правого, поруч з ним розташований бекслеш; поряд з нижньою ч...астиною Enter може бути другий бекслеш або інша клавіша спеціального символу; правий Alt позначений як Alt Gr і призначений для введення додаткових символів європейських мов.

— KS. «Корейська» розкладка клавіатури передбачає дворядний Enter, як і в описаній вище ISO, проте у цьому варіанті довшою робиться нижня частина Enter, а не верхня. Бекслеш знаходиться над Enter, поруч з Backspace, а сама Backspace має ту ж довжину, що й стандартні клавіші (тобто помітно коротший, ніж в інших розкладках).

— JIS. Клавіатури з «японською» розкладкою мають дворядний Enter зі збільшеною довжиною верхньої половини — як у описаних вище ISO. Проте у цьому варіанті бекслеш розташовується не в лівій частині клавіатури, а в правій, поряд з Enter (там, де в ISO може розташовуватися додаткова клавіша символів). Можуть передбачатися додаткові клавіші символів — поряд з Backspace (як у KS) і/або зліва від правого Shift. Крім того, правий Alt може мати формат Alt Gr.

Крім компактних і повнорозмірних, існують також нетрадиційні формати клавіатур:

— Num-блок. Окремо виготовлений блок цифрових клавіш. За допомогою такого пристосування можна, зокрема, перетворити компактну клавіатуру в повнорозмірну. Крім того, таке поєднання може стати в нагоді для подорожей: запакувати Num-блок окремо від клавіатури простіше, ніж знайти місце для повнорозмірної «дошки». Ще один варіант застосування Num-блока — підключення до касового апарата, термінала тощо, для роботи в ролі клавіатури калькулятора або в аналогічній ролі.

— Кейпад. Спеціалізоване пристосування у вигляді невеликої (приблизно на 15 – 20 клавіш) клавіатури для однієї руки; зазвичай, доповнюється підставкою під руку, а часто — ще й бічними кнопками для великого пальця. Такі пристосування особливо зручні для ігор і застосовуються здебільшого саме для них — на кнопки кейпада можна прив'язати певні ігрові дії (зокрема ті, які зазвичай реалізуються через меню або сполучення клавіш на стандартній клавіатурі). Кейпад може як доповнювати основну клавіатуру, так і бути повністю окремим ігровим маніпулятором.

— Нестандартна. Клавіатури нестандартного формату, які не належать до жодного з описаних вище різновидів. Конкретна конструкція і застосування таких приладів може бути різним. Так, це можуть бути ігрові моделі у вигляді лівої половини стандартної клавіатури (саме ця частина переважно використовується в іграх); ультракомпактні моделі для планшетів (див. «Призначення»); клавіатури для телевізорів, доповнені спеціальними кнопками й розраховані на утримання в двох руках на манер геймпада тощо.

Наявність додаткової підставки для рук в конструкції клавіатури. Така підставка розташований у нижній (ближній до користувачу) частини пристрою і є свого роду продовженням «дошки», що забезпечує додаткову опору і підвищує комфорт використання. Втім, комфорт багато в чому залежить від особистих уподобань, і не всім користувачам подобаються підставки; тому найчастіше вони робляться знімними.

Кількість кнопок в конструкції мишки, штатно включеної в комплект. Мінімальною кількістю таких кнопок для роботи в більшості сучасних операційних систем вважається дві, а більша кількість, зазвичай, означає наявність у мишки додаткових функцій. Наприклад, третя клавіша може застосовуватися для зміни роздільної здатності сенсора мишки «на льоту», для функції подвійного або потрійного кліка (останнє застосовується в іграх для стрільби короткими чергами); пара кнопок збоку під великий палець зазвичай налаштовується на функції «назад» і «вперед» в браузері тощо. А в ігрових мишках додаткових кнопок може бути більше десятка, для максимально швидкого доступу до різних функцій гри.

Наявність кнопки перемикання DPI в конструкції миші.

Ця кнопка дозволяє змінювати фактичний роздільна здатність сенсора — простіше кажучи, швидкість руху курсору по екрану — «на льоту», не заходячи в програмні налаштування комп'ютера. Подібна можливість корисна передусім у тих випадках, коли для різних завдань необхідні різні значення DPI — наприклад, якщо в деяких ігрових ситуаціях потрібна підвищена точність рухів, заради якої можна пожертвувати швидкістю, або якщо чутливість миші в грі не налаштовується, а стандартний варіант вас не влаштовує.

Роздільна здатність оптичного сенсора, що використовується в комплектній мишці. Як і матриця фотокамери, подібний сенсор складається з безлічі окремих світлочутливих точок; даний параметр показує, скільки точок сенсора припадає на кожен дюйм поверхні, по якій рухається мишка.

Хоча високі значення DPI часто вважаються показником гарної точності мишки, на практиці цей момент впливає виключно на швидкість переміщення курсору по екрану (причому не на фактичну, а на максимально можливу — «робоче» значення DPI в налаштуваннях часто знижують, інакше використання мишки було б незручним). Тому високі роздільні здатності сенсора важливі переважно для роботи на великих моніторах, і навіть в подібних ситуаціях показники в 1000 – 3000 DPI вважаються цілком достатніми, більш високі значення є скоріше рекламним ходом, ніж реально виправданою необхідністю.