Порівняння Logitech G915 Lightspeed Wireless Tactile Switch vs SteelSeries Apex Pro

— Дротова. Підключення за допомогою кабелю з тим чи іншим видом роз'єму — найчастіше USB, рідше PS/2 або фірмовим штекером (див. «Інтерфейс підключення»). Провідні клавіатури відрізняються невисокою вартістю і загальним зручністю — в тому плані, що їм не потрібні батарейки і час роботи виходить необмеженим. Правда, дріт обмежує рухливість; однак враховуючи, що найчастіше клавіатура використовується в безпосередній близькості від комп'ютера, цей недолік не можна назвати критичним.

— Радіо. Бездротове з'єднання по радіоканалу, зазвичай — через бездротовий адаптер, що підключається до комп'ютера через порт USB. Головною перевагою даного варіанта можна назвати власне відсутність дроту; при цьому дальність зв'язку зазвичай становить кілька метрів, що дає свободу пересування і навіть дозволяє використовувати клавіатуру в ролі «пульта ДУ для комп'ютера». З іншого боку, бездротові моделі коштують помітно дорожче дротових, а для їх роботи потрібно окреме живлення від батарейки або акумулятора, заряд яких обмежений відповідно, і час безперервної роботи виходить обмеженим. Окремо відзначимо, що даний варіант розрахований переважно на стаціонарні ПК; якщо ж бездротова клавіатура потрібна для ноутбука, краще звернути увагу на Bluetooth-моделі (див. нижче).

— Bluetooth. Ще один спосіб бездротов...ого підключення клавіатур. Технічно Bluetooth заснована на радіохвилях, проте дана технологія має свої особливості, тому її вказують окремо від звичайного підключення по радіоканалу (див. вище). Головна з цих особливостей полягає в тому, що багато моделей сучасної електроніки (майже всі ноутбуки та планшети, ПК та ін) оснащуються вбудованими модулями Bluetooth, що дозволяє підключати подібні клавіатури без використання додаткових адаптерів. Крім того, дальність дії такого підключення офіційно становить не менше 10 м (на практиці, зрозуміло, вона залежить від перешкод, перешкод тощо). Саме цей варіант буде оптимальним, якщо необхідна бездротова клавіатура для пристрою з підтримкою Bluetooth.

— Bluetooth / радіо. Бездротові клавіатури, здатні підключатися і по Bluetooth, і по радіоканалу. Докладніше про кожен з цих варіантів див. вище. Тут же відзначимо, що з Bluetooth-пристроєм (наприклад, ноутбуком) така клавіатура зазвичай з'єднується безпосередньо, а якщо комп'ютер не підтримує Bluetooth — можна підключити до нього USB-адаптер і використовувати з'єднання по радіоканалу. Таким чином, клавіатура виходить максимально універсальною в підключенні. Однак подібна універсальність помітно позначається на вартості, а потрібно не так вже й часто, тому даний варіант не отримала особливого поширення.

— Bluetooth/радіо/дротова. Клавіатури, підтримують всі три описаних вище способу підключення. Це максимально універсальний варіант, що дає користувачеві свободу вибору для різних ситуацій. Наприклад, під час гри або перегляду фільму можна сісти в зручному кріслі на відстані від екрану, підключивши пристрій бездротовим способом, а при наборі тексту або серфінгу в Інтернеті — переміститися за стіл і використовувати дріт, заощаджуючи заряд батареї. Водночас подібна універсальність потрібно не так часто і обходиться недешево, тому і моделі з цим типом підключення популярністю не користуються.

Підтримка технології Multi-Device зустрічається виключно в моделях з можливістю підключення по Bluetooth. Клавіатури з цією технологією здатні одночасно сполучатися по Bluetooth з декількома пристроями і перемикатися між ними буквально «одним натисканням кнопки», без зайвої метушні з нааштуваннями. Відповідно, дана функція буде дуже зручною, якщо клавіатура використовується відразу з декількома пристроями — наприклад, для роботи за ПК/ноутбуком і для пошуку фільмів і серіалів на «розумному» телевізорі Smart TV.

Відзначимо, що конкретні особливості роботи Multi-device не завадить уточнити окремо. Перш за все це стосується кількості пристроїв, до яких можна одночасно підключитися.

Довжина кабелю, яким оснащена клавіатура з можливістю дротового підключення (див. «Тип підключення»).

При виборі за цим параметром варто враховувати насамперед відстань від пристрою до порту підключення: занадто короткий кабель може просто не дотягнутися до роз'єму, а занадто довгий може плутатися під рукою та створювати незручності. Що стосується конкретних значень, то еталонною довжиною вважається 1.8 м. Втім, зустрічаються кабелі як коротше, так і довше.

Радіус дії бездротового з'єднання, передбаченого в клавіатурі (див. «Тип підключення»).

Практично всі сучасні бездротові моделі впевнено працюють на відстані щонайменше 2 – 3 метри. Так що звертати увагу на цей параметр потрібно переважно тоді, коли клавіатура планується використовувати на більшій відстані від комп'ютера. При цьому, оцінюючи радіус дії, варто враховувати, що він вказується для ідеальних умов: відсутність перешкод та перешкод на шляху сигналу, повний заряд батареї тощо. На практиці дальність зв'язку може бути дещо меншою, тому при виборі варто брати певний запас. Тим не менш, за заявленим радіусом дії цілком можна оцінювати практичні можливості різних моделей і порівнювати їх між собою.

Відстань, яку проходить клавіша при натисканні — з вихідного положення до торкання контактів і відсилання "команди". Вказується як високий або низький. Клавіатури з низьким ходом клавіш (3 мм і менше) вважаються більш зручними для швидкого введення інформації (наприклад, швидкого друку). Втім, оптимальний варіант багато в чому залежить від звичок і переваг конкретного користувача.

Модель використовуваних в клавіатурі перемикачів (світчів) – механізмів перемикання, встановлених під кожною окремою клавішею. Ці подробиці вказуються в тому разі, якщо в конструкції використана прогресивна механіка, що позиціонується як більш досконалий варіант, ніж традиційні перемикачі. Такою механікою оснащуються переважно геймерські клавіатури.

Найбільш популярні в наш час бренди перемикачів – Cherry MX, що вважається класикою жанру для високоякісної механіки; Gateron, який практично не поступається йому; не такі прогресивні, зате і дешевші Kailh та Razer, а також ультрабюджетні Outemu. У всіх цих брендів різні види свитчів мають різний колір штока, за ним можна визначити особливості клавіатури. Також варто сказати, що сучасні механічні перемикачі поділяються на три основні різновиди: лінійні, тактильні та з клацанням.

– Лінійні (Linear). Такі рішення найближче до звичайних мембранних клавіатур: хід клавіші виходить рівномірним по всій довжині, з мінімальним опором і відсутністю точки чіткого спрацьовування. Існує думка, що лінійна «механіка» оптимально підходить для ігор, де доводиться мати справу з швидкими і частими натисканнями; однак на практиці цей момент...багато в чому залежить від особистих смаків користувача, ніщо не заважає застосовувати такі клавіатури і для роботи з текстами.

– Тактильні (Tactile). Перемикачі з чітко вираженою точкою спрацьовування-свого роду перешкодою на шляху проходження клавіші. Така «перешкода» дає змогу чітко визначити навпомацки, спрацювала клавіша чи ні. Тактильні клавіатури цінуються насамперед тими, кому доводиться набирати великі обсяги текстів.

– Тактильно-аудіальні (Clicky). У таких світчах точка спрацьовування відчувається не тільки на дотик, але і на слух: спрацьовування клавіші супроводжується чітко чутним клацанням, яке часто порівнюють зі звуком клавіш друкарської машинки. Завдяки цьому даний варіант також вельми популярний серед користувачів, що мають справу з текстами. Деякі вважають світчі цього типу не дуже придатними для ігор, оскільки вони нібито не особливо зручні при частих швидких натисканнях; однак якісний перемикач типу Clicky в цьому плані не поступається лінійному, і вибір залежить виключно від особистих переваг. А ось до однозначних недоліків таких клавіатур можна віднести досить гучний звук клацання, який в деяких ситуаціях може бути зайвим.

Що стосується конкретних кольорів, то ось їх особливості:

– Red (Червоний). Перемикачі лінійного типу з мінімальним опором. Популярні, зокрема, серед професійних геймерів, які мають справу з динамічними іграми і намагаються всіма засобами прискорити свою реакцію на ігрові події. З іншого боку, невисоке зусилля підвищує ймовірність випадково натиснути непотрібну кнопку.

— Black. Ще один різновид лінійних перемикачів. Мають більш тугий хід в порівнянні з Red, що, з одного боку, потребує дещо більших зусиль, з іншого — зводить до мінімуму ймовірність випадково натиснути не ту клавішу.

— Blue. Перемикачі формату «clicky», з тактильною віддачею і клацанням.

— Brown. Перемикачі з тактильною віддачею, але без «кліка». Механіка Brown відмінно підходить для тих ситуацій, коли хочеться мати клавіатуру з тактильним відгуком і водночас потрібно уникнути зайвого шуму (хоча звук все одно виходить більш гучним, ніж на мембранній клавіатурі). Крім того, вона вважається непоганим варіантом для тих, хто тільки починає знайомство з механічними клавіатурами.

— Silver. Лінійні перемикачі, створені в розрахунку на максимальну швидкість спрацьовування. Мають дуже низький хід – близько 1 - 1,2 мм — а також дуже невелике зусилля натискання, що сприяє високій швидкості роботи. Водночас використання такої клавіатури потребує певної навички, оскільки навіть невелике зусилля від випадкового дотику зазвичай призводить до спрацьовування клавіші.

Кількість додаткових клавіш, передбачених у конструкції клавіатури.

Такі клавіші не належать до стандартної розкладки і призначені для швидкого доступу до специфічних функцій або окремих додатків — наприклад, для керування медіаплеєром або відкриття пошти одним натисненням кнопки. Ця функція зручна тим, що команди з додаткових клавіш зазвичай розпізнаються системою незалежно від того, що знаходиться на екрані — завдяки цьому, приміром вам не доведеться закривати текстовий редактор для перемикання треку в плеєрі.

Зазначимо, що в даному випадку мова йде саме про окремих клавішах, мають строго визначене призначення і відповідне маркування. Програмовані кнопки, клавіша Fn (див. нижче) і функції основних клавіш, які реалізуються через Fn, в даному пункті не враховуються.

Кількість програмованих клавіш, передбачена в конструкції клавіатури. Як і описані вище додаткові, такі клавіші розташовуються поза стандартною розкладкою. Водночас вони не мають жорстко визначеного призначення — кожну окрему функцію може задати сам користувач, звідси і назва. Деякі виробники, щоправда, можуть першопочатково програмувати ці клавіші, але цю програму все одно можна при бажанні змінити.

Перевага подібного оснащення очевидна: додаткові можливості клавіатури можна з легкістю налаштувати під себе. Особливо цю можливість цінують геймери, тому програмовані клавіші часто зустрічаються в ігрових моделях. З іншого боку, самі клавіші зазвичай мають нейтральне маркування (наприклад, P1, P2 ...), і користувачеві доводиться запам'ятовувати, яка функція куди «прив'язана»; це може викликати плутанину.

Колір букв кирилиці, нанесених на клавіатуру.

Цей колір зазвичай вибирається з таким розрахунком, щоб букви були добре помітні. На функціонал клавіатури цей момент не впливає, і вибір в даному випадку залежить переважно від особистих уподобань. Втім, є і практичний момент: для недосвідчених користувачів, не освоїли сліпий набір, бажано, щоб букви максимально виділялися на тлі клавіш.

Окремий випадок являють собою прозорі літери — вони застосовуються в клавіатурах, оснащених підсвічуванням (див. нижче), завдяки чому такі символи при включеній підсвічуванні виявляються видно навіть у темряві.