Порівняння Artline Gaming X45 X45v18 vs Berloga PC Nice

Форм-фактор корпуса комп'ютера характеризує насамперед внутрішній об'єм. Основні форм-фактори ПК:

— Midi Tower. Представник сімейства tower (корпусу з вертикальною установкою) середніх розмірів — близько 45 см у висоту при ширині 15-20 см, з кількістю зовнішніх відсіків від 2 до 4. Найбільш популярний для домашніх ПК середнього класу.

— Mini Tower. Найбільш компактний «вертикальний» тип корпусу, при ширині 15-20 см має висоту близько 35 см і (зазвичай) не більше 2 відсіків із зовнішнім доступом. Використовується переважно для офісних ПК, які не потребують високої продуктивності.

— Full Tower. Корпус зі встановленням у вертикальному положенні, один з найбільших форм-факторів для ПК на сьогоднішній день: ширина становить 15-20 см, висота — 50-60 см, кількість відсіків із зовнішнім доступом може досягати 10. Найчастіше в цьому форм-факторі виконуються прогресивні ПК високої продуктивності.

— Desktop. Корпуси, розраховані на встановлення безпосередньо на робочому столі. Часто мають можливість горизонтального встановлення — з таким розрахунком, щоб зверху на корпус можна було поставити монітор — хоча зустрічаються і моделі, що встановлюються строго вертикально. У будь-якому разі «десктопні» моделі мають відносно невеликі розміри.

— Cube Case. К...орпуси, які мають кубічну або близьку до неї форму. Можуть мати різні розміри і призначатися під різні типи материнських плат, цей момент у кожному разі варто уточнювати окремо. В будь-якому разі, подібні корпуси мають досить оригінальний зовнішній вигляд, що відрізняється від традиційних «тауерів» і «десктопів».

Конкретна модель процесора, встановленого в ПК, вірніше — його індекс в межах своєї серії (див. «Процесор»). Повна назва моделі складається з найменування серії і цього індексу — наприклад, Intel Core i3 3220; знаючи це назва, можна знайти докладну інформацію про процесор (характеристики, відгуки тощо) і визначити, наскільки він підходить для Ваших цілей.

Кількість потоків, підтримуване комплектним процесором ПК.

Потік в даному випадку являє собою послідовність команд, виконувану ядром. Першопочатково кожне окреме ядро здатне працювати тільки з однією такою послідовністю. Проте серед сучасних CPU все частіше зустрічаються моделі, у яких число потоків вдвічі перевищує кількість ядер. Це означає, що в процесорі використано технологію багатопотоковості, і кожне ядро працює з двома послідовностями команд: коли в одному потоці виникають паузи, ядро перемикається на інший, і навпаки. Це дозволяє помітно підвищити продуктивність без зростання тактової частоти і тепловиділення, однак і коштують такі CPU дорожче однопоточних аналогів.

Тактова частота процесора під час роботи в режимі TurboBoost або TurboCore.

Технологія Turbo Boost використовується в процесорах Intel Turbo Core — AMD. Суть даної технології і там, і там однакова: якщо частина ядер працює під високим навантаженням, а частина простоює, то частина завдань передається з більш завантажених ядер на менш завантажені, що покращує продуктивність. При цьому звичайно збільшується тактова частота процесора; це значення та зазначається у цьому пункті. Детальніше про тактовій частоті загалом див. вище.

Об'єм оперативної пам'яті (ОЗП або RAM), що постачається у комплекті з комп'ютером.

Від цього параметра залежить загальна продуктивність ПК: за інших рівних умов більшу кількість ОЗП прискорює роботу, дозволяє справлятися з більш ресурсоємними завданнями і полегшує одночасне виконання великої кількості процесів. Що стосується конкретних цифр, то мінімальним об'ємом, необхідне для стабільної роботи ПК загального призначення, в наш час вважається 4 ГБ. Микрокомпьютерам і тонким клієнтам вистачає і меншої кількості, а в геймерські системи, навпаки, встановлюється не менше 8 ГБ. 16 ГБ і тим більше 32 ГБ — це вже досить солідні обсяги, а в найбільш потужних і продуктивних системах зустрічаються значення в 64 ГБ і навіть більше. Також у продажу можна зустріти конфігурації взагалі без ОЗП — для такого пристрою користувач може вибрати кількість пам'яті на свій розсуд; з низки причин така конфігурація особливо популярна в неттопах.

Відзначимо, що зазвичай сучасні ПК допускають збільшення кількості RAM, так що не завжди має сенс купувати дорогий пристрій з великим об'ємом «оперативки» — іноді розумніше почати з більш простої моделі та розширити її, якщо виникне необхідність. Можливість апгрейда в таких випадках варто уточнити окремо.

Тактова частота оперативної пам'яті, що поставляється в комплекті з ПК. Це один з параметрів, що визначають можливості RAM: при однаковому обсязі і типі пам'яті (див. вище) більш висока тактова частота буде означати більшу швидкодію. Правда, такі подробиці рідко потрібні пересічному користувачеві, зате вони бувають важливими для ентузіастів і професіоналів

Зазначимо також, що за даним показником можна визначити можливості для апгрейда системи: материнська плата зможе нормально працювати з планками, які мають таку ж або меншу тактову частоту, а ось сумісність з більш «швидкої» пам'яттю варто уточнювати окремо.

Основними виробниками відеокарт у наш час є AMD, NVIDIA та Intel, причому кожен має свою специфіку. NVIDIA випускає переважно дискретні рішення; серед найпоширеніших – серії GeForce MX1xx, GeForce MX3xx, GeForce GTX 10xx (зокрема GTX 1050, GTX 1050 Ti та GTX 1060), GeForce RTX 20xx , GeForce RTX 20xx, GeForce RTX 20xx 060 Ti, GeForce GeForce RTX 3070 Ti, GeForce RTX 3080 Ti , GeForce RTX 4060 Ti, GeForce RTX 4060 Ti , GeForce RTX 4060 Ti ,, GeForce RTX 4080, GeForce RTX 4080 SUPER, GeForce RTX 4090 та окрема серія Quadro. AMD пропонує як дискретну, так і вбудовану графіку – зокрема в рамках популярних серій Radeon RX 500, Radeon RX 5000, Radeon RX 6000, Radeon RX 7000 та AMD Radeon Pro. А Intel займається виключно модулями, інтегрованими в процесори свого виробництва – це може бути HD Graphics, UHD Graphics і Iris.

Зазначимо, що багато конфігурацій з дискретною графікою мають також інтегрований графічний модуль; у таких випадках вказується назва дискретної відеокарти, як більш прогресивної.

Об'єм власної пам'яті, передбаченої в дискретній відеокарті (див. «Тип відеокарти»).

Чим більший цей обсяг, тим більш потужним і сучасним є відеоадаптер, тим краще він справляється зі складними завданнями і тим, відповідно, дорожче коштує. У наш час обсяги в 2 ГБ і 3 ГБ вважаються досить скромними, 4 ГБ — непоганими, 6 ГБ і 8 ГБ — досить солідними, а понад 8 ГБ означає, що перед нами спеціалізований ПК, створений у розрахунку на максимальну графічну продуктивність.

Тип графічної пам'яті, що використовується в дискретній відеокарті (див. «Тип відеокарти»).

У більшості таких адаптерів встановлюється графічна пам'ять типу GDDR — різновид звичайної «оперативки» DDR, оптимізований під використання з графічними задачами. Ця пам'ять представлена на ринку в декількох версіях; крім того, зустрічаються й інші різновиди. Ось більше докладний опис різних варіантів:

— GDDR3. У свій час — досить поширений тип графічної пам'яті; на сьогодні, однак, вважається застарілим і у нових ПК не використовується.

— GDDR5. Найпопулярніший (на 2020 рік) різновид графічної пам'яті типу GDDR. При розумній вартості забезпечує непогану продуктивність, завдяки чому зустрічається в комп'ютерах різних цінових категорій.

— GDDR5X. Модифікація згаданої вище GDDR5, що відрізняється підвищеною в 2 рази пропускною здатністю. Відповідно, і продуктивність такої пам'яті (при тих же об'ємах) виходить помітно вище; з іншого боку, обходяться такі модулі недешево.

— GDDR6. Найновіший зі стандартів GDDR на 2020 рік — перші відеокарти на основі даного типу пам'яті були представлені в 2018 році. Від безпосереднього попередника — GDDR5X — відрізняється як збільшеною пропускною здатністю, так і зниженою робочою напругою, що забезпечує одночасно підвищення ефективності та зменшення енергоспоживання. Також варто відзначити, що GDDR6 розроблявся в розрахунку на застосування в специфічних задачах — та...ких, як VR або робота з роздільними здатностями вище 4K UHD.

— HBM2. Першопочатково HBM — тип оперативної пам'яті, розроблений у розрахунку на максимальне підвищення швидкості обміну даними; HBM2 — друга версія даної технології, в якій пропускна здатність у порівнянні з оригінальною HBM була збільшена вдвічі. Подібна пам'ять принципово відрізняється по влаштуванню від DDR — зокрема, комірки пам'яті в ній розміщені шарами і допускають одночасний доступ. Завдяки цьому за швидкістю роботи HBM в рази перевершує найшвидші версії GDDR, що робить дану технологію такою, що ідеально підходить для високих навантажень на зразок обробки UltraHD-графіки та віртуальної реальності. При цьому тактова частота подібних модулів невисока і, відповідно, енергоспоживання і тепловиділення виходять невеликими. Недолік цього варіанта традиційний — висока ціна.

— DDR3. Пам'ять, яка не має спеціалізації під графіку — простіше кажучи, той же DDR3, що використовується в планках RAM (див. пункт «Тип пам'яті» вище). У разі відеокарт подібні рішення є остаточно застарілими і в наш час майже не застосовуються.