Порівняння Sony KD-55XG8096 55 " vs Sony KD-55XF9005 55 "

— Sony X1. Процесор Sony X1 використовується в телевізорах фірми Sony з декількох серій: XH і XG. Такі телевізори займають відразу кілька ніш: бюджетна категорія і середній клас. Найдорожчі моделі показують картинку в роздільній здатності 4К без підтримки розширеного динамічного діапазону, у більш прогресивних моделях використовується 4К HDR. Переважно це прості моделі, які призначені лише для перегляду відео. Для розваг в динамічні ігри телевізори з таким процесором підходять менше.

— Sony X1 Extreme. Процесор Sony X1 Extreme на 40% потужніше за свого попередника в особі Sony X1, призначений для роботи з зображенням 4K HDR. Робота з динамічним діапазоном HDR дає можливість виводити на екран реалістичну картинку підвищеної якості. Телевізори з процесором Sony X1 Extreme — це моделі середнього і високого класу. Якість зображення в них покращено за рахунок підтримки динамічного підсвічування матриці. Важливою особливістю Sony X1 Extreme є використання двох незалежних баз даних кольору (Dual database processing). Технологія Object-based HDR remaster аналізує виведену на екран картинку, зіставляє кольори з базою даних і підганяє їх під перегляд на конкретно взятому телевізорі. Завдяки технології Super Bit Mapping 4K HDR колірні переходи стають більш плавними і природними, що робить зображення ще більш реалістичним.

— Sony X1 Ultimate. Процесор...и Sony X1 Ultimate можуть працювати з зображенням як 4K (3840 × 2160), так і 8K HDR (7680x4320), залежно від діагоналі екрану. Телевізори з таким процесором забезпечують картинку з найглибшою деталізацією і максимально якісним промальовуванням текстур. Телевізори з процесором Sony X1 Ultimate — це переважно прогресивні моделі з середнього та дорогого сегмента. Такі телевізори забезпечують ефект повного занурення в атмосферу перегляду відео. Sony X1 Ultimate підтримує технологію X-Reality PRO з ексклюзивною базою зразків колірної передачі. Навіть при виведенні на екран телевізора картинки з невисокою роздільною здатністю якість зображення автоматично доводиться до рівня 8K (4К) з розширеним динамічним діапазоном HDR. Є підтримка технології X-tended Dynamic Range PRO, яка розподіляє підсвічування матриці у відповідності зі сценами, що відображаються. Динамічне підсвічування покращує контрастність і робить картинку максимально яскравою, а чорний колір при цьому стає як ніколи насиченим.

– Sony Cognitive XR. Телевізори з процесором Sony XR здатні виводити на екран картинку в роздільній здатності 4К при 120 Гц і 8К при 60 Гц. Це високотехнологічні моделі, що працюють під управлінням прогресивного штучного інтелекту. Sony XR є одним з перших в світі «когнітивних» процесорів. Він займається обробленням відео- та аудіоскладової трансляцій для підвищення якості зображення і звуку, завдяки чому складається реалістична картина того, що відбувається на екрані. Програмні алгоритми процесора обробляють інформацію про аудіо та відео єдиним потоком. Виробник запевняє, що процесор працює схоже на людський мозок і виходить за рамки можливостей рядових алгоритмів штучного інтелекту.

– LG. В ієрархії телевізійних процесорів обробки зображень від LG представлено кілька великих сімейств Alpha: α 5, α 7, α 8, α 9 и α 11. Детальніше про кожне з них розповідається у відповідних пунктах довідки:

— LG α 5. Процесори Alpha 5 застосовуються в недорогих ТВ-панелях бренду та займаються мінімальною обробкою зображень. Вони покривають базовий спектр задач на кшталт поліпшення кольоропередачі, масштабування відео до 4К і створення об'ємного віртуального звуку.

– LG α 7. Процесори лінійки Alpha 7 зустрічаються на борту телевізорів LG середнього класу з матрицями NanoCell та OLED. Їх розширена функціональність передбачає автоматичне налаштування параметрів зображення та звуку відповідно до жанру трансляції, а також авторегулювання яскравості та тонів під умови навколишнього простору.

– LG α 8. Сімейство Alpha 8 – це справжня «золота середина» від LG. Дебют α 8 відбувся у 2024 році, а встановлюються такі процесори у телевізори бренду з панелями NanoCell та OLED. На них покладаються покращені алгоритми шумозаглушення та підвищення різкості, підтримка Dolby Vision та інших преміальних форматів HDR (у більшості моделей), розширені функції штучного інтелекту для нарощування якості зображення та звуку у реальному часі.

– LG α 9. У флагманські телевізори LG ставляться процесори рангу α 9 – у справі вони покладаються на алгоритми глибокого машинного навчання для аналізу жанру відеоконтенту, що транслюється, і адаптації під нього параметрів зображення і звуку. Процесори Alpha 9 працюють з усіма застосовуваними специфікаціями технології розширеного динамічного діапазону зображення в телевізорах LG і мають професійну систему ідентифікації звуків.

– LG α 11. Процесори Alpha 11 встановлюються в топові моделі OLED-телевізорів LG, починаючи з 2024 року. Працювати вони здатні з форматами кадру до 8К, забезпечуючи при цьому поліпшені алгоритми масштабування зображень. Наголос у процесорах лінійки ставиться на високу обчислювальну потужність та розвинену функціональність алгоритмів AI для найтоншої адаптації картинки та звуку.

Зазначимо, що з кожною наступною редакцією процесори обробки зображень LG розширюють функціональність. Позначаються їх покоління приставкою Gen із порядковим номером генерації.

— Samsung Crystal 4K. Процесор Samsung Crystal 4K використовується переважно в телевізорах серії Crystal UHD від Samsung. Дана категорія телевізорів характеризується доступною ціною. Це прості моделі, екран яких видає картинку в роздільній здатності Ultra 4K. Продуктивності процесора Samsung Crystal 4K вистачає, щоб доводити якість передачі кольору до рівня HDR. З використовуваних технологій можна відзначити Contrast Enhancer і Dynamic Crystal Color, завдяки яким здійснюється тонке налаштування контрасту і яскравості зображення.

— Samsung Quantum 4K. Процесор Samsung Quantum 4K використовується в телевізорах Samsung з підсвічуванням матриці QLED. Висока продуктивність дає змогу масштабувати зображення Full HD до рівня 4K, причому в розширеному динамічному діапазоні HDR. В процесорі Samsung Quantum 4K реалізована унікальна технологія Quantum HDR, завдяки якій зображення стає більш детальним, насиченим і виразним. Процесор підтримує технологію динамічного підсвічування Dual LED, з якою картинка набуває граничного контрасту і в той же час високої яскравості. Також в телевізорах передбачений спеціальний ігровий режим Real Game Enhancer+ з підтримкою технології AMD FreeSync.

— Samsung Quantum 8K. Процесор Samsung Quantum 8K використовується в телевізорах Samsung QLED починаючи з 2020 року. Моделі цієї серії здатні відтворювати зображення 8K HDR, причому картинка настільки високої якості може виходити навіть з джерела з роздільною здатністю від 4К до Full HD. Як правило, це моделі ТОПового рівня. Телевізори цього класу можна використовувати в складі професійного домашнього кінотеатру. Глибока деталізація картинки гарантує повне занурення у відеоконтент. За оброблення зображення відповідає штучний інтелект QLED TV.

— Samsung NQ4 AI. Інтелектуальний процесор, що забезпечує високу якість зображення та звуку за допомогою технологій штучного інтелекту. Використовується в середньокласових телевізорах Samsung з матрицями OLED і Neo QLED, забезпечує роботу з форматами кадру до 4К (включаючи масштабування картинки з нижчих роздільних здатностей у режимі реального часу). Процесор підтримує гнучке управління підсвічуванням Quantum Matrix, а завдяки функції AI Customization телевізор може самостійно визначати жанр відеоконтенту, підлаштовуючи параметри яскравості та контрастності для досягнення ефекту повного занурення в те, що відбувається на екрані.

— Samsung NQ8 AI. Процесор топового рівня, який зустрічається у флагманських 8К-телевізорах Samsung Neo QLED. Покладаючись на алгоритми машинного навчання та вбудований нейронний двигун NPU, процесор гарантує відмінний досвід перегляду відеоконтенту незалежно від вхідного джерела сигналу. Samsung NQ8 AI підтримує масштабування картинки до формату 8К в режимі реального часу, забезпечує плавне і чітке промальовування швидких рухів у кадрі завдяки технології AI Motion Enhancer Pro, а покращувач глибини зображення Real Depth Enhancer Pro дає змогу глядачам поринути в перебіг подій на екрані. Паралельно на процесор покладаються задачі з обробки багатоканального звуку, оптимізації зображення в іграх та для кожної сцени залежно від переваг користувача.

Зазначимо, що процесори Samsung NQ4 AI та NQ8 AI випущені в кількох поколіннях, що позначаються приставкою Gen із порядковим номером версії. Чим новіша редакція, тим прогресивнішим є процесор.

— Philips P5 Perfect Picture. Процесор Philips P5 Perfect Picture використовується в телевізорах Philips з матрицею OLED. Обчислювальної потужності процесора вистачить для відтворення зображення 4К. В старших моделях зустрічається розширений динамічний діапазон кольорів HDR. Телевізори з процесором Philips P5 Perfect Picture охоплюють одразу кілька вартісних категорій, бюджетний сегмент і середній ціновий діапазон. На екран таких моделей виводиться картинка високої якості, але до еталонного Ultra 4K HDR вона, як правило, не дотягує, оскільки для цього потрібна більш професійна матриця. Процесор P5 Perfect Picture — це перший CPU фірми Philips, в якому використаний штучний інтелект. Philips P5 Perfect Picture підтримує такі технології, як Dolby Vision, HDR10+, Perfect Natural Motion і Micro Dimming Pro.

— Philips P5 Pro Perfect Picture. Процесор Philips P5 Pro Perfect Picture застосовується в телевізорах Philips з поліпшеною матрицею OLED. Моделі з цим процесором здатні виводить на екран зображення в роздільній здатності Ultra 4K HDR. Як правило, зустрічається в телевізорах прогресивного класу. Телевізори з процесором Philips P5 Pro Perfect Picture використовують нейромережевий інтерфейс машинного інтелекту. Підтримуються голосові помічники Google Assistant і Amazon Alexa. Процесор використовує такі технології для роботи з зображенням та звуком: Dolby Vision, Dolby Atmos, HDR10+, Micro Dimming Perfect і Wide Color Gamut.

Тип матриці, що використовується в телевізорі. Серед них найбільшої уваги заслуговують OLED, QLED, QD-OLED та NanoCell, які зустрічаються у телевізорах відповідної цінової категорії. Тепер детальніше про кожну з них і про інші класичні варіанти:

— OLED. Телевізори з екранами, що використовують органічні світлодіоди. Такі світлодіоди можуть застосовуватися як для підсвічування традиційної LCD-матриці, так і як елементи, з яких будується екран. У першому варіанті перевагами OLED перед традиційним LED-підсвічуванням є компактність, надзвичайно невисоке енергоспоживання, рівномірність підсвічування, а також відмінні показники яскравості та контрастності. А в матрицях, що повністю складаються з OLED, ці переваги виражені ще яскравіше. Головні недоліки OLED-телевізорів – висока ціна (яка, втім, постійно знижується в міру розвитку та вдосконалення технології), а також схильність органічних пікселів до вигоряння при тривалій трансляції статичних зображень або картинки зі статичними елементами (логотип телеканалу, інформаційна панель тощо).

— QLED. Телевізори з екранами, що використовують технологію «квантових точок» — QLED. Від звичайних LED-матриць такі екрани відрізняються конструкцією підсвічування: багатошарові світлофільтри у такому підсвічуванні замінені на тонкоплівкове світлопропускаюче покриття на основі нан...очастинок, а традиційні білі світлодіоди — на сині. Це дає змогу досягти значного збільшення яскравості і насиченості кольорів одночасно з підвищенням якості кольоропередачі, до того ж зменшує товщину і знижує енергоспоживання екрану. Недолік QLED-матриць традиційний – висока ціна.

— QD-OLED. Своєрідний гібридний варіант матриць, що поєднують в одному флаконі «квантові точки» (Quantum Dot) та органічні світлодіоди (OLED). Модифікація QD-OLED була представлена компанією Samsung під завісу 2021 у відповідь на прогресивні OLED-панелі від LG. Технологія взяла краще у QLED і OLED: в її основу лягли сині світлодіоди, пікселі, що самосвітяться (замість зовнішнього підсвічування) і «квантові точки», які відіграють роль кольорових світлофільтрів, але в той же час практично не послаблюють світло (на відмінність від традиційних світлофільтрів) . Завдяки використанню низки прогресивних рішень творцям вдалося досягти дуже вражаючих характеристик, що помітно перевершують багато інших OLED-матриці. Серед них — висока пікова яскравість від 1000 ніт (кд/м²), відмінні показники контрастності та глибини чорного, а також охоплення кольорів понад 90 % за стандартом BT.2020 та понад 120 % за DCI-P3. Зустрічаються такі матриці переважно у флагманських ТВ-панелях.

— IPS. Тип матриці, першопочатково розроблений у розрахунку на високу якість кольоропередачі. І дійсно, IPS-екрани видають яскраві та насичені кольори, мають гарне колірне охоплення, демонструють великі кути огляду. Від початку недоліком даної технології був невисокий час відгуку, однак у сучасних модифікаціях IPS цей момент практично усунений. Матриці цього типу користуються значною популярністю в прогресивному бюджетному і середньому ціновому сегменті ТВ-панелей.

— *VA. В даному випадку мається на увазі один із різновидів матриць типу VA (Vertical Alignment) – MVA, PVA, Super PVA тощо. Конкретні різновиди можуть дещо відрізнятися за властивостями, проте вони мають спільні риси. По суті, матриці *VA є доступнішою альтернативою IPS-панелям: вони коштують відносно недорого, забезпечують досить непогану кольоропередачу і кути огляду до 178°. Головний недолік подібних екранів – великий час відгуку, однак у сучасних моделях він практично усунений завдяки постійному вдосконаленню технології. Матриці *VA застосовуються в телевізорах, що позиціонуються як функціональні та водночас доступні моделі.

— PLS. Фактично – один з різновидів описаних вище IPS-матриць, розроблений компанією Samsung. За заявою виробника, в таких матрицях вдалося досягти більш високої яскравості та контрастності, ніж у традиційних IPS, а також трохи знизити вартість.

— NanoCell. Матриця заснована на квантових точках. Цей різновид матриць використовується в телевізорах компанії LG і вперше був представлений в 2017 році. Матриці NanoCell використовують структуру класичних РК-дисплеїв. Але на відміну від останніх, вони використовують так звані квантові точки замість класичного загального фонового підсвічування, які забезпечують монохроматичне світло. Технологія NanoCell дає змогу знизити енергоспоживання, разом з тим підвищуються охоплення кольорів і кут огляду. Варто окремо відзначити, що матриці NanoCell не єдині, що використовують технологію квантових точок. Аналогічні рішення пропонують: Samsung (матриця QLED), Sony (матриця Triluminos), Hisense (ULED).

Найбільша частота зміни кадрів, що підтримується телевізором.

Зазначимо, що в даному разі мова йде саме про власну частоту кадрів екрану, без додаткового оброблення зображення (див. «Індекс динамічних сцен»). Ця частота має бути не нижче, ніж швидкість зміни кадрів у відтворюваному відео — інакше можливі ривки, перешкоди та інші неприємні явища, що погіршують якість картинки. Крім того, чим вище частота кадрів — тим більш плавним і згладженим буде виглядати рух в кадрі, тим краще буде деталізація рухомих предметів. Проте тут варто відзначити, що швидкість відтворення нерідко обмежується властивостями контенту, а не характеристиками екрану. Приміром, фільми нерідко записуються з частотою 30 к/с, а то і 24 – 25 к/с, тоді як більшість сучасних телевізорів підтримує частоти 50 або 60 Гц. Цього достатньо навіть для перегляду висококласного контенту в роздільній здатності HD (швидкості вище 60 к/с у такому відео зустрічаються вкрай рідко), проте на ринку зустрічаються і більш «швидкі» екрани: на 100 Гц, 120 Гц і 144 Гц. Подібні швидкості, зазвичай, свідчать про досить високий клас екрана, також вони нерідко передбачають застосування різних технологій, покликаних поліпшити якість динамічних сцен.

Підтримка телевізором тієї чи іншої технології покращення яскравості / контрастності.

Зазвичай, в даному випадку мається на увазі програмне оброблення зображення, з таким розрахунком, щоб покращити яскравість і/або контрастність (при необхідності). Конкретні способи оброблення можуть бути різними — зокрема, в деяких випадках фактично йдеться про перетворення звичайного коетенту в HDR (див. вище), а деякі виробники взагалі не уточнюють технічних подробиць. Ефективність різних технологій також може бути різною, до того ж вона сильно залежить від конкретного контенту: в одних випадках покращення буде очевидним, в інших воно може виявитися практично непомітним. Також відзначимо, що дана функція не завжди виявляється до речі, тому в більшості моделей вона робиться іакою, що вимикається.

Декодер загалом можна описати як стандарт, у якому записаний цифровий звук (нерідко — багатоканальний). Для нормального відтворення такого звуку необхідно, щоб відповідний декодер підтримувався пристроєм. Першими ластівками багатоканального декодування були Dolby Digital і DTS, поступово поліпшуючись і додаючи нові фішки. Завершальною стадією у 2020 році стали декодери Dolby Atmos і DTS X.

— Dolby Atmos. Декодер, який використовує не жорсткий розподіл звуку по каналах, а обробку аудіооб'єктів, завдяки чому може використовуватися практично з будь-якою кількістю каналів на відтворювальній системі — звук буде розподілений між каналами з таким розрахунком, щоб кожен аудіооб'єкт було чути максимально близько до визначеного для нього місця. При використанні Dolby Atmos вкрай бажаною вважається наявність стельових колонок (або динаміків, спрямованих у стелю). Утім, у крайньому разі можна обійтися і без них.

— DTS X. Аналог описаного вище Dolby Atmos, коли звук розподіляється не за окремими каналами, а через аудіооб'єкти. У цифровому сигналі міститься інформація про те, де (за задумом режисера) повинен знаходитися об'єкт, який добре чує користувач, і як він повинен переміщуватися, а процесор відтворювального пристрою обробляє цю інформацію та визначає, як саме потрібно розподілити звук по наявних каналах, щоб досягти необхідної локалізації. Завдяки цьому DTS X не прив'язаний до конкретної кількості звукових каналів — їх мож...е бути скільки завгодно, система автоматично розподілить звук по них, досягаючи потрібного звучання. Також відзначимо, що даний декодер дає змогу окремо регулювати гучність діалогів.

Серед функцій телевізора насамперед варто відзначити його комунікаційні особливості, до яких належать AirPlay 2, Wi-Fi (зокрема Wi-Fi 5 і Wi-Fi 6), Miracast, Chromecast, Bluetooth. В якості управління крім класичного пульта дистанційного управління можуть зустрічатися управління голосом, голосовий асистент. А також особливі функції у вигляді підсвічування Ambilight від Philips. Детальніше про них: — AirPlay. Підтримка телевізором технології AirPlay, зазвичай — у версії AirPlay 2. Першопочатково ця технологія була створена для трансляції мультимедійного контенту з «яблучних» гаджетів (iPhone, iPad тощо) на зовнішні пристрої, в тому числі телевізори. При цьому вона дає змогу не просто відтворювати подібний контент, але також дає безліч додаткових можливостей — трансляцію додаткової інформації (назва звукового треку, обкладинка альбому), управління відтворенням з пульта телевізора тощо. В AirPlay 2, зі свого боку, був доданий формат «мультирум» — можливість одночасної трансляції декількох сигналів на сумісні пристрої, встановлені в різних місцях дому (наприклад, фільму на телевізор і програми онлайн-радіо на акустику...на кухні). Крім того, у цій версії з'явилася підтримка голосового управління через Siri і був поліпшений ряд технічних моментів (зокрема, буферизація контенту, що передається в потоковому режимі).

— Wi-Fi. Наявність у телевізора вбудованого модуля Wi-Fi; також у цьому пункті може уточнюватися підтримувана версія цієї технології. В наш час Wi-Fi може використовуватися як для бездротового доступу до Інтернету та локальних мереж, так і для прямого з'єднання з іншими пристроями (наприклад, трансляції відео зі смартфона/планшета). Конкретне застосування бездротового з'єднання може бути різним, залежно від функціоналу телевізора; крім доступу в Інтернет, у якості прикладів можна навести DLNA, прийом або передачу відео по Wi-Di або Miracast, а також використання мобільного гаджета в ролі пульта ДУ. Однак практично всі моделі з даною функцією належать до Smart TV (див. вище).
Що стосується версій Wi-Fi, то найбільш актуальними в наш час є Wi-Fi 5, Wi-Fi 6 і Wi-Fi 6E. Також зазначимо, що, крім цих стандартів Wi-Fi, звичайно підтримуються і більш ранні — так що проблем з сумісністю не виникає.

— Miracast. Підтримка телевізором технології Miracast. Ця технологія дає змогу транслювати відео- і аудіосигнал за технологією Wi-Fi (як на телевізор, так і з нього на портативну електроніку), при цьому обидва пристрої з'єднуються безпосередньо (Wi-Fi Direct) і не потребують наявності додаткового обладнання, а пропускної здатності достатньо для передачі відео Full HD і багатоканального звуку 5.1. Деякий час тому в телевізорах використовувалася схожа технологія WiDi, однак у наш час вона майже витіснена з ринку, і більшість виробників використовують саме Miracast.

— Chromecast. Технологія Chromecast дає змогу легко і швидко виводити на телевізор потокове відео і аудіо зі смартфона, планшета або комп'ютера. По суті, Chromecast є мережевим медіаплеєром, адже попередньо налаштувавши цю функцію, можна по бездротовому інтерфейсу вивести на ТВ записане на смартфон відео буквально в один дотик.

— Bluetooth. Технологія Bluetooth (будь-якої версії) застосовується для прямого бездротового зв'язку між різними пристроями. Способи її застосування в телевізорах можуть бути різними, залежно від функціоналу конкретної моделі (і версії Bluetooth). Так, практично обов'язковою для Bluetooth-телевізорів є можливість трансляції звуку на бездротові навушники або колонки. Крім цього, можуть передбачатися інші варіанти використання: підключення клавіатур, мишей та ігрових контролерів, прямий обмін файлами з ноутбуком, дистанційне управління зі смартфона або іншого гаджета тощо. Ці подробиці варто уточнювати окремо. Що стосується конкретних версій, то в багатьох моделях ці подробиці взагалі не уточнюються — для застосування за наперед визначеним призначенням достатньо і «просто Bluetooth». Втім, бувають і виключення, і тут для сучасних телевізорів актуальні такі варіанти:

• Bluetooth v 4.0. Версія, що об'єднала в собі традиційний Bluetooth 2.1, швидкісний стандарт для передачі великих файлів та «Bluetooth з низьким енергоспоживанням» для невеликих обсягів інформації. На цих трьох компонентах (з різними поліпшеннями) побудовані всі наступні версії, а v 4.0 була першою, де вони з'явилися всі разом.
• Bluetooth v 4.1. Удосконалення версії 4.0, в якому була покращена сумісність з мобільними пристроями стандарту 4G LTE — щоб модулі LTE і Bluetooth не створювали взаємних перешкод при одночасній роботі поблизу.
• Bluetooth v 4.2. Подальший розвиток версії 4.0; оновлення, актуальні для телевізорів, включають переважно покращення надійності і перешкодозахищеності зв'язку.
• Bluetooth v 5.0. Одним із ключових удосконалень у версії 5.0 порівняно з попередніми редакціями протоколу стала наявність двох спеціальних режимів «Bluetooth з низьким енергоспоживанням» — збільшеної дальності (за рахунок зниження швидкості) та підвищеної швидкості (за рахунок зменшення дальності).
• Bluetooth v 5.1. Оновлення описаної вище версії v 5.0. Крім загальних покращень якості та надійності зв'язку, в цьому оновленні була реалізована така цікава можливість, як визначення напрямку, з якого надходить Bluetooth-сигнал. Завдяки цьому з'являється можливість визначати розташування підключених пристроїв з точністю до сантиметра (наприклад, пульта дистанційного управління).
• Bluetooth v 5.2. Наступне після 5.1 оновлення Bluetooth п'ятого покоління. Основними нововведеннями в даній версії стали низка покращень безпеки, додаткова оптимізація енергоспоживання в режимі LE та новий формат аудіосигналу для синхронізації паралельного відтворення на кількох пристроях.
• Bluetooth v 5.3. Протокол бездротового зв'язку Bluetooth v 5.3 був введений у вжиток на зорі 2022 року. З нововведень у ньому прискорили процес узгодження каналу зв'язку між контролером та пристроєм, реалізували функцію швидкого перемикання між станом роботи в малому робочому циклі та високошвидкісному режимі, покращили пропускну здатність та стабільність з'єднання за рахунок зниження сприйнятливості до перешкод. При несподіваному виникненні перешкод у режимі роботи з низьким енергоспоживанням Low Energy прискорено процедуру вибору каналу зв'язку для перемикання. Принципових нововведень у протоколі 5.3 не представлено, проте низка якісних поліпшень в ньому помітна.

— Ambilight. Технологія фонового підсвічування екрану. В даному разі корпус телевізора підсвічує розташовану ззаду стінку/перегородку, завдяки чому по контуру екрана з'являється розмитий ореол в колір сцен, що змінюються. Даний ефект візуально розширює область екрану, що робить перегляд телевізора більш захоплюючим. Всього існує три різновиди фонового підсвічування: класичне Ambilight (підсвічування тільки з боків), Ambilight Surround (підсвічування з боків і зверху), Ambilight Full Surround (підсвічування з усіх боків). Але виробники продовжують працювати над удосконаленням фонового підсвічування. Так, відносно недавно з'явилося підсвічування Ambilight Spectra, в якому істотно покращено алгоритм підбору кольорів і оптимізовані найбільш світлодіоди.

— Управління голосом. Підтримка телевізором голосового управління дає змогу надиктовувати певні команди через пульт ДК. Однак охоплює голосове управління не всі функції і точність розпізнавання може потребувати повторного введення команди. Якщо вам потрібен більш широкий асортимент функцій, тоді зверніть увагу на голосовий асистент.

— Голосовий асистент. Вже давно управління пристроями переходить на голосові команди. Для цього використовуються певні інтерфейси і системи. Найпопулярніші це Amazon Alexa і Google Assistant, а також асистент власної розробки Sasmung — Bixby. Для «яблучних» пристроїв це Apple Siri, але така техніка не представлена в телевізорах. При цьому на відміну від функції управління голосом голосовий помічник не просто вмикає ту чи іншу функцію, режим, робить голосніше, тихіше, а дає змогу виконувати певні операції в додатках, як-от запустити в Youtube потрібний кліп або відобразити погоду у браузері.

— Коаксіальний S/P-DIF). Інтерфейс для передачі звуку в цифровому форматі, що дозволяє передавати багатоканальний звук по одному кабелю з роз'ємом RCA («тюльпан»). По стійкості до перешкод даний стандарт дещо програє оптичному (див. нижче) — це зумовлено принциповими відмінностями між цими інтерфейсами. З іншого боку, електричний кабель більш надійний, ніж оптоволокно, і не такий чутливий до тиску і перегинів.

— Оптичний. Вихід для передачі цифрового аудіосигналу по оптоволоконному кабелю; допускає передачу багатоканального звуку. Примітний повною нечутливістю до електромагнітних перешкод. З іншого боку, оптоволоконний кабель досить крихкий, його потрібно берегти від перегинів і сильних натискань.

— Mini-Jack (3.5 мм) на навушники. Стандартний роз'єм 3.5 мм для підключення навушників. Навушники можуть стати у нагоді, якщо потрібно дотримуватися тиші і використовувати динаміки телевізора не можна — наприклад, в пізній час доби; або навпаки, якщо навколо шумно і звук телевізора погано чути. Велика частина сучасних «вух» використовує штекер mini-Jack, тому саме цей роз'єм є стандартним виходом на навушники в телевізорах. А в деяких моделях такий вихід може застосовуватися також в ролі лінійного — наприклад, для підключення окремих колонок, звукозаписуючого пристрою тощо.

— На сабвуфер. Окремий вихід для підключення до телевізора сабвуф...ера — динаміка для відтворення низьких і наднизьких частот. Аудіосистеми без сабвуферів зазвичай відтворюють ці частоти досить слабо. Застосування «саба» дозволяє досягти максимально глибокого і насиченого звучання, що особливо актуально при перегляді фільмів з великою кількістю спецефектів або високоякісних записів з концертів. Водночас варто відзначити, що подібні виходи в телевізорах зустрічаються досить рідко: передбачається, що вимогливому слухачеві скоріше підійде повноформатна зовнішня аудіосистема, ніж окремий сабвуфер.

— Лінійний. Стандартний аналоговий інтерфейс для передачі звуку; зазвичай, передбачає передачу двоканального стерео. Використовується насамперед для підключення до телевізорів активних колонок та іншої аудіотехніки (наприклад, аудіоресиверів або підсилювачів потужності). Може використовувати різні типи роз'ємів, однак найчастіше передбачається або mini-Jack 3.5 мм, або пара гнізд RCA під кабелі «тюльпан». Зазначимо, що тут мається на увазі саме окремий лінійний вихід; в деяких моделях цю функцію може виконувати роз'єм 3.5 мм для навушників (див. вище), однак для них наявність лінійного виходу не вказується.

Об'єм оперативної пам'яті (RAM), який установлений у телевізорі.

Загалом цей об'єм підбирається виробником таким чином, щоб пристрій міг нормально впоратися з завданнями, які для нього заявлені. З іншого боку, за інших однакових умов більша кількість RAM (3 ГБ, 4 ГБ і більше) здебільшого означає більшу швидкість роботи. А особливо цей параметр важливий, якщо телевізор працює на ОС Android: така прошивка допускає установку додаткових додатків, які можуть мати досить високі вимоги до об'єму RAM. Однак телевізори з оперативною пам'яттю 2 ГБ і нижче теж не можна ігнорувати — просто надто вимогливі додатки вони можуть не потягнути. Але не варто забувати, що це телевізор, а не ноутбук.

Левова частка телевізорів має настінне кріплення VESA, яке може відрізнятися за розміром. Основа для такого кріплення являє собою прямокутну пластину з чотирма отворами під гвинти по кутах. Головною характеристикою такого кріплення є відстань між отворами — вона вимірюється по сторонах прямокутника і виражається двома цифрами. Оригінальний формат VESA — 100х100, такі кріплення застосовуються для більшості РК-телевізорів середнього розміру. Для невеликих екранів передбачені кріплення 75х75, для великих — 200х200 і більше (аж до 800х400).

Однак існують моделі, які оснащені штатним (фірмовим) кріпленням від виробника. Переважно це або ультратонкі телевізори, або дизайнерські лінійки. У будь-якому випадку, наявність кріплення на стіну входить в комплекті і підходить тільки обраній моделі.