Порівняння TP-LINK Neffos X20 Pro 64 ГБ / 3 ГБ vs TP-LINK Neffos X20 32 ГБ / 2 ГБ

Найбільшою популярністю нині користуються чипи від Qualcomm і MediaTek, трохи рідше зустрічаються процесори від Unisoc. У Qualcomm можна виділити по кілька процесорів кожної серії, а саме Snapdragon 778G, Snapdragon 7 Gen 1, Snapdragon 7+ Gen 2, Snapdragon 7s Gen 2, Snapdragon 7 Gen 3, Snapdragon 7+ Gen 3, Snapdragon 865, Snapdragon 870, Snapdragon 888, Snapdragon 8 Gen 1, Snapdragon 8+ Gen 1, Snapdragon 8 Gen 2, Snapdragon 8 Gen 3, Snapdragon 8s Gen 3. А у Mediatek це бюджетна серія MediaTek Helio P і лінійка просунутих чіпсетів MediaTek Dimensity (Dimensity 1200, Dimensity 1000, Dimensity 7000, Dimensity 8000, Dimensity 9000).

Знаючи назву моделі процесора (CPU), встановленого у смартфоні, можна знайти докладні дані щодо конкретного CPU та оцінити його рівень та загальні можливості. Це особливо актуально у світлі того, що ці можливості залежать не тільки від кількості ядер та тактової частоти, а й від специфічних нюансів конструкції.

Кількість ядер в процесорі мобільного телефону.

Під ядром в даному випадку мається на увазі частина процесора, що виконує один потік команд. Відповідно, наявність декількох ядер дає змогу працювати з декількома потоками одночасно, що позитивно позначається на продуктивності. При цьому, завдяки розвитку та здешевленню технологій, багатоядерні CPU в наш час зустрічаються навіть в самих недорогих сучасних смартфонах — навіть чипи на 8 ядер не є серед них рідкістю, не кажучи вже про більше прості чотириядерні і шестиядерні рішеннях. А окремі сучасні апарати несуть процесори на цілих 10 ядер.

Теоретично більша кількість ядер дає змогу підвищити ефективність процесора. Однак на практиці продуктивність CPU (і, тим більше, смартфона в цілому) залежить від такої кількості додаткових факторів, що кількість ядер на цьому тлі є чисто довідковим параметром. Так, висококласний чотириядерний процесор цілком може виявитися більш продуктивним, ніж недорогий восьмиядерний. Так що при виборі варто орієнтуватися не стільки на даний показник, скільки на більш наближені до реальності параметри — такі, як загальний рівень апарата і результати, показані їм у різних тестах (див. нижче)

Також варто сказати, що в мобільних CPU окремі ядра можуть розрізнятися по тактовій частоті, продуктивності і енергоспоживанню. Класичний ва...ріант — 8 ядер за схемою «4 + 4»: 4 порівняно «слабких» і економічних ядра відповідають за нескладні завдання на зразок Інтернет-серфінгу, а 4 більше потужних включаються тоді, коли потрібна висока продуктивність (наприклад, в іграх з прогресивною графікою). Подібна схема роботи дає змогу досягти оптимального балансу між потужністю та енергоефективністю процесора.

Модель графічного процесора, що використовується в мобільному телефоні.

Цей модуль відповідає за всі завдання, пов'язані з графікою; відповідно, його характеристики безпосередньо впливають на ефективність оброблення тієї або іншої картинки. Особливо це помітно на прикладі «важкого» контенту, такого як сучасні 3D-ігри. Тому наявність потужного відеоадаптера особливо важлива для ігрових смартфонів. А знаючи модель графічного процесора, можна знайти докладні дані про нього і оцінити його можливості.

Параметр визначає загальну швидкодію смартфона: чим більше об'єм ОЗП – тим швидше працює пристрій і тим краще він справляється з великою кількістю задач та/або ресурсомісткими додатками (за інших рівних). Це ще більше вірно у світлі того, що великі об'єми оперативної пам'яті зазвичай поєднуються з потужними процесорами. Однак напряму порівнювати між собою можна тільки апарати з ідентичними операційними системами, а у разі Android — з однаковими версіями та редакціями цієї ОС (докладніше про це див. «Операційна система»). Пов'язано це з тим, що різні ОС і навіть різні версії однієї ОС можуть помітно відрізнятися за вимогами до RAM. Наприклад, iOS, завдяки гарній оптимізації під конкретні пристрої, здатна ефективно працювати з 3 ГБ оперативної пам'яті. Для сучасних версій Android у звичайній редакції (не Go Edition) згадані 3 ГБ фактично є необхідним мінімумом. Під таку ОС краще мати хоча б 4 ГБ чи 6 ГБ RAM. У висококласних апаратах з потужною електронною «начинкою» можна зустріти і більш вражаючі цифри — 8 ГБ або навіть 12 ГБ і більше.

Кількість вбудованої пам'яті, встановленої в телефоні; іншими словами — об'єм власного, незнімного накопичувача апарата.

Від цього об'єму безпосередньо залежить, скільки даних можна зберігати на телефоні, не користуючись знімними картами пам'яті. Цей показник особливо важливий для моделей, що не мають слотів для карт. Втім, навіть якщо змінні накопичувачі підтримуються — вбудована пам'ять все одно буває більш прийнятною: вона як мінімум працює швидше, до того ж зазвичай має менше обмежень щодо застосування (зокрема, більшість смартфонів дають змогу ставити програми тільки на незнімний накопичувач).

Що стосується конкретних об'ємів, то фактичним мінімумом для сучасного смартфона є 32 ГБ; менш «місткі» апарати в наш час зустрічаються дедалі рідше. 64 ГБ вважається комфортним мінімумом, 128 ГБ — середнім показником, 256 ГБ – вище середнього. Окремі висококласні пристрої обладнані накопичувачами на 512 ГБ і навіть на 1 ТБ< /a>.

Зазначимо також, що фактична кількість пам'яті, доступної користувачеві, неминуче буде дещо менше загальної, оскільки частину накопичувача займають файли операційної системи.

Результати тестів вказуються або молодшій моделі в лінійці або конкретній моделі, зроблено це для більшого розуміння продуктивності моделей телефонів, якщо ви порівнюєте телефони за цими параметрами. Наприклад, у моделі 128 ГБ є результати тестування, а у моделі на 256 ГБ у мережі немає інформації, в обох моделях ви побачите однакове значення, яке дасть розуміння загальної продуктивності пристрою. Але якщо редакція має інформацію окремо по кожній моделі, то буде на кожну модель заповнені свої результати тестів, і модель з великим об'ємом ОЗП матиме більші значення.

Результат, показаний пристроєм під час проходження тесту продуктивності (бенчмарка) AnTuTu Benchmark.

AnTuTu Benchmark є комплексним тестом, розробленим спеціально для мобільних пристроїв, в першу чергу смартфонів і планшетів. Під час перевірки він враховує ефективність роботи процесора, пам'яті, графіки та систем введення-виведення, забезпечуючи таким чином досить наочне враження про можливості системи. Чим кращий результат — тим більша кількість балів видається за підсумками. І високопродуктивними за рейтингом AnTuTu вважаються смартфони, які набрали понад 900 балів.

Як і будь-який бенчмарк, цей тест не дає абсолютної точності: той самий апарат може показувати різні результати, зазвичай з відхиленнями в межах 5-7 %. Ці відхилення залежать від багатьох факторів, не пов'язаних безпосередньо з системою – починаючи від завантаженості пристрою сторонніми програмами і закінчуючи температурою повітря під час тестування. Так що говорити про істотну різницю між двома моделями можна лише в тому разі, якщо різниця в їх показниках виходить за межі згаданої похибки.

Роздільна здатність і максимальна частота кадрів, забезпечувані основною камерою телефону при відеозапису у форматі Full HD (1080p) з нормальною швидкістю, без використання сповільненої зйомки (якщо вона є).

Стандартною роздільною здатністю для даного формату є 1920х1080; є й інші варіанти роздільних здатностей, проте в мобільних телефонах вони практично не зустрічаються. Зазначимо, що це може бути як максимальна роздільна здатність зйомки, так і один із порівняно простих варіантів на додаток до більш прогресивних стандартів (таких як UltraHD 4K). При цьому Full HD вважається більш ніж пристойною роздільною здатністю за сучасними мірками, і водночас вона може підтримуватися навіть досить простими і недорогими смартфонами.

Що стосується частоти кадрів, то при звичайній зйомці в Full HD фактично зустрічаються два значення — Full HD 30 к/с і Full HD 60 к/с. Більш висока частота кадрів дозволяє досягти дуже плавного відображення динамічних сцен — навіть об'єкти, що швидко рухаються в кадрі, видно максимально чітко, майже без змазування. Втім, невисока швидкість зйомки теж має свої переваги — вона дозволяє зменшити обсяги матеріалів, що знімаються. Тому в смартфонах з підтримкою 60 к/с може передбачатися можливість знизити частоту кадрів до 30 к/с. А ось швидкості вище 60 к/с застосовуються вже для зйомки сповільненого відео (slow-mo); докладніше про це див. «Швидкісна зйомка (slow-mo)».

Роздільна здатність основного об'єктива фронтальної камери, встановленої в телефоні. Для моделей з кількома об'єктивами (див. «Фронтальна камера» — «Кількість об'єктивів») основним вважається «вічко», що відповідає за основну частину зйомки і не має яскраво вираженої спеціалізації (допоміжний, надширококутний тощо).

Першопочатково фронтальні камери призначалися для відеозв'язку, однак нині головною, а для багатьох користувачів — фактично єдиною їх функцією є все ж таки зйомка селфі. Тому хоча роздільна здатність таких камер загалом нижча ніж в основних, серед них теж зустрічаються доволі солідні показники — 8 МП, 13 МП, а в спеціалізованих «селфі-смартфонах» — 16 МП, 20 МП, 24 МП, 32 МП і вище. Більш низькі значення — 5 МП, а також 2 МП — характерні переважно для бюджетних і відверто застарілих апаратів.

Також варто нагадати, що роздільна здатність матриці сама по собі визначає тільки деталізацію знімків і не впливає на загальну якість зйомки; з іншого боку, більша кількість мегапікселів нерідко означає досконалішу камеру, з низкою технічних рішень, призначених для забезпечення високої якості знімків. Саме тому, з одного боку, прихильникам якісних селф є сенс шу...кати фронтальні модулі з вищою роздільною здатністю; з іншого боку, камери з однаковою роздільною здатністю можуть помітно відрізнятися за кінцевою якістю матеріалів. А тому, якщо можливості зйомки селфі мають для вас вирішальне значення — варто звертати увагу не лише на кількість мегапікселів, але й на фактичні приклади знімків з тієї чи іншої камери (наприклад, в оглядах).