Порівняння Kingston microSD Canvas Select Plus 32 ГБ vs GOODRAM microSD IRDM V60 UHS II U3 64 ГБ

Номінальний об'єм карти пам'яті — кількість даних, яку можна на неї записати. З технічних причин реальний робочий об'єм сучасних карт пам'яті зазвичай дещо менше номінального (наприклад, 14,9 ГБ при заявлених 16 ГБ). Однак при тому ж типі карти відмінності в номінальному об'ємі зазвичай відповідають відмінностям у реальної місткості: приміром, SDXC-карта на 64 ГБ і за фактичною ємністю буде в два рази більш місткою ніж така ж карта на 32 ГБ.

Нагадаємо, що різні види носіїв мають різні обмеження за максимальним об'ємом; докладніше див. «Тип». А конкретний об'єм найчастіше вибирається виробником не довільно, а із списку стандартних варіантів. Найбільшого поширення в наш час отримали карти на 16 ГБ, 32 ГБ, 64 ГБ, 128 ГБ і 256 ГБ; ємність в 8 ГБ і менше вважається скромною, а найбільш ємні моделі вміщають 512 ГБ і більше.

Варто враховувати, що від цього параметра напряму залежить ціна карти. У світлі цього багато моделей випускаються в декількох варіаціях, що розрізняються виключно за місткістю; а вибирати за об'ємом, варто залежно від типів даних, які планується зберігати на карті. З популярних форматів найменше місця займають текстові документи — зазвичай десятки, максимум сотні кілобайт. Розмір фотографії з суч...асної камери або MP3-файлу обчислюється вже мегабайтами, музика в форматі lossless «важить» вже десятки мегабайт, а об'єм відео залежить від його тривалості, роздільної здатності і використовуваних кодеків.

Версія шини UHS, підтримувана картою пам'яті.

UHS — технологія обміну даними, застосовувана в картах SD/microSD стандартів (micro)SD HC і (micro)SD XC. Вона дозволяє значно збільшити швидкість обміну даними в порівнянні з попередніми стандартами; водночас носії з підтримкою цієї технології цілком сумісні і з обладнанням, що не мають UHS – хіба що швидкості в таких випадках будуть обмежені можливостями картрідера, а не самої карти.

Що стосується версій, то їх назви складаються з двох частин: покоління UHS (I або II) і клас (1 або 3) — наприклад, UHS-I Class 1. Власне, це сама скромна версія UHS, що зустрічається в сучасних картах пам'яті; крім неї, популярністю користуються UHS-I Class 3 і UHS-II Class 3. Від покоління UHS залежить максимальна швидкість обміну даними (зазвичай мова йде про режим читання) — вона становить 104 МБ/с для версії I і 312 МБ/с для версії 2. «Class», зі свого боку, визначає найменшу (гарантований) швидкість запису: вона становить не менше 10 МБ/с для Class 1 і не менше 30 МБ/с для Class 3. Різні версії UHS цілком сумісні між собою, хіба що швидкість роботи в таких випадках буде обмежуватися більш повільним стандартом.

Зазначимо, що для UHS-карт в інших пунктах можуть вказуватися і більш прогресивні характеристики — наприклад, клас відеозапису (див. нижче) V90 для карти UHS-II Class 3. Тут немає ніяких протиріч: швидк...ість до 90 МБ/с, що забезпечується такою карткою в режимі запису, цілком задовольняє умові «не нижче 30 МБ/с, передбаченому для UHS Class 3.

Клас відеозапису, який підтримується карткою пам'яті.

Цей параметр вказується для карток SD/microSD та їх варіацій, а також CompactFlash (див. «Тип»). У першому випадку використовується позначення формату V*, у другому - VPG*, проте ідея і там, і там однакова: цифри, вказані замість зірочки - це найменша швидкість запису (МБ/с), яку гарантовано може забезпечити карта. Ця швидкість має ключове значення насамперед у відеозйомці, тому цей параметр і називають «Клас відеозапису»; чим він вищий — тим вища роздільна здатність та швидкість кадрів, на яких можна вести запис із використанням даної карти.

Мінімальний клас відеозапису, що зустрічається в сучасних картах сімейства SD/microSD - V6, він вже дає змогу працювати з HD і Full HD відео. Втім, для Full HD бажано мати карту хоча б рівня V10. А клас V30 дає змогу комфортно працювати з Ultra HD 4K. Випускаються й швидші карти — V60 і навіть V90, які вже підходять для роздільних здатностей 8K і вище.

У свою чергу, у картах CompactFlash можна зустріти моделі класів VPG20, VPG65 та VPG130

Зазначимо, що клас відеозапису цілком може виявитися вищим від загального класу швидкості та/або класу UHS (див. вище). Однак жодних суперечностей тут немає. Вимоги до класу UHS передбачають...швидкість запису "не нижче, ніж..."; таким чином, наприклад, стандарту UHS Class 3 (не нижче 30 МБ/с) будуть відповідати всі карти з класом відеозапису V30 і вище. А загальний клас швидкості визначає можливості картки при роботі з обладнанням без підтримки UHS (а у відеозаписі таке обладнання практично не застосовується).

Клас швидкості при роботі з програмами, якому відповідає картка пам'яті.

При роботі з програмами, що використовують картку пам'яті (наприклад, мобільними іграми) інформація записується і зчитується не суцільним потоком, як при відеозапису або копіювання даних, а окремими невеликими фрагментами, причому випадкових ділянок в пам'яті накопичувача (наприклад званий випадковий запис/читання). Отже, високий клас відеозапису (див. вище) далеко не завжди означає хорошу продуктивність при роботі з вимогливими іграми та іншими ресурсомісткими програмами. Тому в характеристиках карток пам'яті стали окремо вказувати клас швидкості для додатків.

Ключовим показником для присвоєння того чи іншого класу є мінімальна кількість IOPS (операцій введення-виведення на секунду), яка може забезпечити носій у режимі випадкового запису та читання. В наш час актуальні такі класи:

- A1 - не менше 1500 IOPS для читання та 500 IOPS для запису;

— A2 — щонайменше 4000 IOPS та 2000 IOPS відповідно.

Швидкість безперервного запису (наприклад, при відеозйомці) в обох випадках повинна становити не менше 10 МБ/с (нерідко вона виявляється і більше див. «Клас швидкості», «Клас відеозапису»).

Надалі очікується появи нових, більше продуктивних класів для додатків. Також зазначимо, що цей параметр помітно впливає на ціну картки.

Максимальна швидкість читання даних з карти пам'яті.

Будь-яка сучасна карта пам'яті забезпечує достатню швидкість читання для нескладних побутових задач — на зразок копіювання фотографій з камери на ноутбук. Тому звертати увагу на цей параметр має сенс переважно в тих ситуаціях, якщо карта купується для професійного застосування, або якщо висока швидкість роботи для вас критичні — приміром, якщо копіювати фото з камери часто доводиться в поспіху. При цьому варто враховувати два моменти. По-перше, відповідні швидкості повинен підтримувати і кардридер, де використовується карта. По-друге, в даному пункті вказується теоретичний максимум — в ідеальних умовах; реальна швидкість читання може бути і меншою (якщо мова йде про карти з UHS — цю швидкість можна оцінити по класу UHS, про нього див. вище). Тим не менш, за цим показником цілком можна порівнювати різні моделі карт: відмінності в теоретичній швидкості зазвичай цілком відповідають різниці у фактичній швидкодії.

Максимальна швидкість запису даних на карту пам'яті.

Висока швидкість запису важлива для задач, пов'язаних із збереженням великої кількості даних за обмежений час. Однак варто мати на увазі, що в даному пункті вказано теоретичний максимум швидкості, для ідеальних умов; на практиці ж це значення може бути помітно нижче. Тому в характеристиках карт пам'яті зазначаються також мінімальні гарантовані швидкості запису в різних режимах — загальний клас швидкості, клас UHS, клас відеозапису та/або клас для додатків. Детальніше всі вони описані вище. Втім, щодо загальної швидкості теж можна оцінювати можливості носія: за інших рівних умов карта з більш високою теоретичною швидкістю і на практиці буде працювати швидше.

Що стосується конкретних значень, то швидкості від 4 МБ/с і від 6 МБ/с в наш час практично не зустрічаються, від 10 МБ/с і від 16 МБ/с можна назвати середніми показниками, від 50 МБ/с — вище середнього, а в найбільш швидких моделях максимальна швидкість запису становить 100 МБ/с і вище.

Гарантія виробника, передбачена для даної моделі.

Фактично це мінімальний термін служби, обіцяний виробником за умови дотримання правил експлуатації. Найчастіше фактичний термін служби пристрою виявляється помітно довше гарантованого. Але показник в 5 років говорить про те, що карта пам'яті швидше загубиться або стане неактуальною. Також можна зустріти і взагалі довічну гарантію, проте в цьому разі краще уточнювати деталі, на що вона поширюється. І в будь-якому разі вона має на увазі якийсь певний проміжок часу, правда, вимірюваний десятиліттями. Крім підтвердження надійності така гарантія дає змогу через час звернутися до постачальника для усунення можливих неполадок (звичайно не механічних). Але труднощі в здійсненні цієї процедури (представництва знаходяться лише у великих містах) і рідкісні випадки потреби в цьому (адже простіше купити нову флешку, за винятком життєво важливої інформації на старому носії) роблять довічну гарантію більше маркетинговим ходом, ніж крутою фішкою.