Порівняння LAVA MF802S vs Novatel MiFi 5510L

Найбільша кількість пристроїв, які можна одночасно підключити до модему через Wi-Fi (див. «Підключення»).

Наявність даного обмеження пов'язана з тим, що оброблення мережевих запитів від декількох пристроїв відразу потребує досить великої кількості обчислювальних ресурсів, а їх в мініатюрній електроніці, на зразок бездротових модемів, не так багато. Втім, навіть недорогі моделі можуть підтримувати близько 5 – 6 пристроїв, чого більш ніж достатньо для більшості ситуацій; а в більш прогресивних модемах ця кількість може досягати 10.

Наявність роз'єма для карт пам'яті у конструкції модему. Карти пам'яті дуже популярні в сучасній електроніці як змінні носії інформації; в бездротових модемах зустрічається два основні варіанти роботи з ними. Перший передбачає застосування в ролі зовнішнього картрідера, для обміну інформацією між картою і пристроєм, до якого модем підключений по USB (див. нижче); простіше кажучи, встановлення карти перетворює модем ще й у «флешку» зі знімною пам'яттю. А в моделях з Wi-Fi (див. «Тип») може передбачатися також можливість роботи в ролі сервера, що надає доступ до вмісту карти всім бездротовим пристроям, підключеним до модему. Що ж до типів карт, то найчастіше зустрічається підтримка стандарту microSD – вони досить мініатюрні, щоб без проблем поєднуватися з компактними корпусами бездротових модемів. Варто враховувати, що навіть в межах одного стандарту карт пам'яті існує кілька різновидів, і перед покупкою не завадить уточнити, з якими саме з них сумісний пристрій.

Наявність слота для SIM-карти у конструкції модему. Абревіатура SIM розшифровується як Subscriber Identification Module, тобто модуль ідентифікації абонента, і це основна функція даних карт — «прив'язка» пристрою до конкретного облікового запису абонента (особистому рахунку, мобільному номеру тощо). Відзначимо, що в даному разі під терміном SIM маються на увазі як оригінальні карти цього стандарту, що застосовуються в мережах GSM, так і USIM, використовувані в мережах 3G W-CDMA (з усіма відповідними надбудовами, див. «Технології передачі»). Наявність слота для SIM є обов'язковою для модемів, що підтримують згадані технології зв'язку «прошивка» для прив'язки до мережі оператора в них практично не застосовується.

Наявність слота для R-UIM-карти у конструкції модему. Призначення таких карт аналогічне описаним вище SIM, проте застосовуються вони в мережах на основі CDMA (і, відповідно, в модемах з підтримкою EV-DO, див. «Технології передачі»). Відзначимо, що на відміну від пристроїв під мережі GSM і UMTS, для CDMA-модемів слот під даний тип карт не є обов'язковим елементом оснащення — багато подібних пристроїв прив'язуються до мережі за рахунок зміни прошивки, через що оператори такого зв'язку можуть взагалі не використовувати R-UIM. Тому, хоча в цілому застосування карт простіше і зручніше для користувача, ніж перепрошивка, проте на практиці вибір за наявністю або відсутністю R-UIM-слота залежить від вимог мережі, з якою планується використовувати модем.

Наявність дисплея у конструкції модему. Навіть найпростіші екрани, що застосовуються в сучасних модемах, дуже універсальні і здатні відображати практично будь-яку службову Інформацію про роботу пристрою (а іноді і не тільки чисто службову). Завдяки цьому дана функція забезпечує набагато більше можливостей з інформування користувача, ніж різні індикатори. Водночас відзначимо, що дана функція зустрічається тільки в Wi-Fi-модемах (див. вище), розрахованих на автономне застосування. Це обумовлено тим, що в моделях, що підключаються при роботі до іншого пристрою по USB, за інформування відповідає екран зовнішнього пристрою, і оснащувати модем власним дисплеєм просто не має сенсу.

Ємність акумулятора, встановленого в модемі з відповідним типом живлення (див. нижче).

Чим вища ємність, тим довше акумулятор здатний пропрацювати без підзарядки, за інших рівних умов. Однак варто мати на увазі, що ситуація «інших рівних» практично не зустрічається в сучасних бездротових модемів. По-перше, різні технології передачі даних (див. вище) характеризуються різними показниками енергоспоживання; по-друге, навіть моделі з підтримкою одних і тих же стандартів можуть розрізнятися по енергоспоживанню (і часу роботи на заряді) через конструктивних відмінностей. Тому даний показник здебільшого є чисто довідковою інформацією, і порівнювати з нього навіть дуже схожі моделі можна лише приблизно. При виборі ж варто орієнтуватися насамперед на прямо заявлені характеристики часу автономної роботи (див. нижче).

Максимальний час роботи модему з живленням від акумулятора (див. «Живлення») на одному заряді в режимі Інтернет-серфінгу. Таке живлення характерне для Wi-Fi роутерів, тому, зазвичай, під Інтернет-серфінгом розуміється забезпечення доступу у Всесвітню мережу для зовнішнього Wi-Fi пристрою.

Дана характеристика є основним показником автономності для будь-якого модему з акумуляторним живленням, оскільки вона описує час використання його за основним призначенням без підзарядки. Водночас потрібно мати на увазі, що вимірюється цей показник в певних «ідеальних» умовах; фактичний же час роботи залежить від ряду факторів, включаючи інтенсивність серфінгу, об'єми переданих даних, кількість підключених пристроїв і відстань до них, рівень сигналу мережі тощо. Тому на практиці автономність модему може бути трохи нижче. Тим не менш, різні моделі цілком можна порівнювати одну з одною за заявленим у характеристиках часом роботи.