Порівняння Apple iPod touch 7gen 256Gb vs Apple iPod 60Gb

— Аудіо. MP3-плеєри у початковому, найбільш традиційному значенні — пристрої, призначені для відтворення музики та іншого аудіо. Зустрічаються моделі без дисплея, але багато з аудіоплеєрів оснащені екранами і можуть працювати з допоміжними форматами файлів — на кшталт TXT для відображення текстів пісень або JPG для перегляду обкладинок альбомів або навіть фотографій. Але власне програвач у них призначений для роботи зі звуком і не допускає відтворення відео.

— Медіаплеєр. До цього різновиду віднесені всі плеєри, які можуть відтворювати відео. Конкретні характеристики подібних моделей можуть відчутно відрізнятися — від портативних гаджетів з 1,5" – 2" дисплеями і підтримкою специфічних форматів до великих 4 – 5" пристроїв, здатних працювати з неконвертованими файлами. Але в будь-якому разі, якщо Вам потрібен кишеньковий плеєр з можливістю не тільки слухати музику, але й дивитися відео — варто вибирати саме з подібних моделей.

— Hi-Fi плеєр. Специфічний різновид аудіоплеєрів (див. вище), створений в розрахунку на максимальну якість відтворюваного звуку. Використовує висококласні комплектуючі і прогресивні схеми оброблення сигналу; через це коштують такі пристрої на порядок дорожче звичайних аудіоплеєрів, зате за якістю звуку вони порівнянні зі стаціонарними системами Hi-Fi класу. Практично обов'язковою для таких...моделей є підтримка хоча б одного lossless-формату на кшталт FLAC або APE, також тільки в подібних пристроях зустрічається можливість роботи в режимі ЦАП (див. «Функції/можливості»). Крім того, в конструкції можуть передбачатися спеціалізовані інтерфейси — наприклад, балансний або оптичний (див. «Виходи»). Завдяки всьому цьому пристрої даного типу можуть стати в нагоді як вимогливим аудіофілам, так і тим, хто професійно працює зі звуком.

Операційна система, під управлінням якої працює плеєр.

Операційною системою є не всяка програмна оболонка; цю назву застосовують до найбільш прогресивним платформ. ОС мають великі можливості, які виходять далеко за межі традиційного функціоналу плеєрів, до того ж ці можливості можна ще більше розширити за рахунок установки додаткових програм різного призначення — від музичних онлайн-сервісів і медіа-бібліотек до ігор, клієнтів соцмереж і т.п. Таким чином, наявність ОС зазвичай означає, що пристрій належить до медіаплеєрів (див. «Тип»); однак не кожен медіаплеєр має повноцінну ОС. Також таку прошивку можуть мати Hi-Fi плеєри, однак у них ОС часто є сильно модифікованої, і не всі такі пристрої допускають установку сторонніх додатків.

Конкретні варіанти ОС можуть бути такими:

— Android. Операційна система розробки Google, широко використовується виробниками портативної електроніки; практично витіснила з ринку інші системи, що єдиною альтернативою є iOS (див. нижче). Оригінальний Android тісно інтегрований із сервісами Google і використовує магазин додатків Google Play; однак на ринку представлено безліч фірмових оболонок і модифікацій, у тому числі з досить радикальними змінами. А встановлювати програми можна не тільки з магазину додатків, але і з будь-яких інших джерел — завантажити інсталяційний файл на пристрій. Система має відкритий вихідний код, ПЗ написанням для даної ОС м...оже зайнятися будь-хто, завдяки чому набір додатків для Android надзвичайно широкий, проте багато з них не відрізняються якістю.

— iOS. Фірмова операційна система компанії Apple, іншими виробниками не використовується. Відрізняється закритістю: встановлювати додаткові додатки можна тільки з фірмового сховища App Store, а для музики і відео потрібно використовувати сервіс iTunes. Крім того, для створення під iOS потрібно отримати платну ліцензію, що обмежує коло розробників. З іншого боку, iOS досить зручна в тому плані, що користувачеві не доводиться копирсатися у великому наборі параметрів; а додатка в App Store проходять досить суворий контроль якості і безпеки.

Об'єм вбудованої пам'яті, встановленої в плеєрі.

Від цього параметра залежить, скільки музики та іншого вмісту можна зберігати в пристрої, не вдаючись до допомоги карт пам'яті (тим більше, що деякі моделі взагалі не підтримують таких карт). Для порівняння: розмір одного MP3-файлу зазвичай не перевищує 20 МБ, та сама композиція в lossless-форматі має в 3 – 4 рази більший об'єм, фільм в стандартній якості займає в середньому від 700 МБ до 2,5 ГБ, в HD 720p — до 5 – 6 ГБ. Таким чином, з точки зору зберігання даних чим більше об'єм вбудованої пам'яті — тим краще. З іншого боку, від ємності накопичувача безпосередньо залежить ціна плеєра. У світлі цього деякі моделі випускаються в декількох модифікаціях, що розрізняються за кількістю пам'яті і ціною.

При виборі варто враховувати, що частина пам'яті неминуче буде зайнята програмної прошивкою і передвстановленими додатками; іноді ця частина виходить досить значною — наприклад, в моделях з ОС на борту (див. вище) може бути включена кілька гігабайт. Також відзначимо, що карти пам'яті в перерахунку на гігабайт об'єму обходяться дешевше вбудованих накопичувачів, а з практичної сторони здебільшого не поступаються їм. Так що спеціально шукати плеєр з великим об'ємом вбудованої пам'яті має сенс перш за все в тому випадку, якщо дана модель з картами пам'яті не працює.

Зараз на ринку представлені плеєри з таким об'ємом пам'яті: до 8 ГБ, 16 ГБ, ...href="/ua/list/25/pr-723/">32 ГБ, 64 ГБ і більше. Втім зустрічаються і моделі без вбудованої пам'яті, розраховані на використання тільки з картами пам'яті

Діапазон звукових частот, які здатний відтворювати плеєр. Чим ширше цей діапазон, тим повніше картина звуку, тим менша ймовірність, що пристрій «відріже» частина звукового спектру. Водночас при виборі за цим параметром варто враховувати кілька моментів.

По-перше, середньостатистична людське вухо здатне чути звуки приблизно від 16 Гц до 20 кГц; відхилення від цих цифр невеликі, а з віком діапазон ще більше звужується. На практиці це означає, що для нормальної чутності достатньо всього лише охопити цей проміжок. А більш широкі межі, зазначені в характеристиках плеєра, будуть скоріше маркетинговим ходом, ніж реально значущим моментом. По-друге, не варто забувати, що якість звуку визначається не тільки діапазоном, але і рядом інших характеристик плеєра — співвідношення сигнал/шум, амплітудно-частотною характеристикою і т. ін.; тому широкий діапазон сам по собі не гарантує приємного звуку. І по-третє, особливості чутного звуку багато в чому залежать також від застосовуваних навушників і їх частотного діапазону: всі переваги плеєра з широким частотним діапазоном можуть зійти нанівець, якщо частоти «обрізаються» навушниками.

Формати звукових файлів, з якими здатний працювати плеєр.

— MP3. Найбільш відомий з сучасних форматів цифрового звуку; підтримується практично всіма компактними плеєрами, назва MP3 навіть стало для них прозивним. Забезпечує т. зв. стиснення з втратами, коли частина звукових частот втрачається. Однак звук при стисненні обробляється таким чином, що «зникають» переважно частоти, втрата яких непомітна для людського вуха. У підсумку якість звуку може бути досить високим, і однозначно відрізнити якісний MP3 від lossless формату можна тільки на Hi-Fi апаратури.

— WAV. Ще один популярний стандарт аудіо, першопочатково розроблений для зберігання звуку на ПК. Технічно може застосовуватися для зберігання звуку в різних форматах, однак найчастіше використовується для нестисненого аудіо. За рахунок цього якість звуку може бути досить високим, а для його обробки не потрібно особливої обчислювальної потужності. Зворотною стороною цього є великий об'єм аудіофайлів — в рази більше, ніж у MP3.

— WMA. Формат аудіо, свого часу створений спеціально для операційної системи Windows. За замовчуванням використовує стиснення з втратами (хоча є і lossless-різновид WMA-кодека). WMA особливо зручний для роботи на низьких бітрейтах, при таких умовах він забезпечує кращу якість, ніж MP3, і займає менше місця. З іншого боку, у високоякісному цифровому звуці даний формат значно менш популярний.

— AAC. Форм...ат, розроблений як потенційний спадкоємець MP3. Також забезпечує стиснення з втратами (див. вище), проте дозволяє добитися кращої якості при тому ж розмірі файлу; ця різниця особливо помітна на низьких бітрейтах. Активно просувається компанією Apple в плеєрах iPod; тим не менш, помітно поступається MP3 за поширеністю, хоча підтримується чималою кількістю плеєрів.

— OGG. Формат цифрового звуку, що передбачає стиснення з втратами, одна з потенційних альтернатив MP3. Однією з ключових особливостей OGG є те, що при кодуванні звуку бітрейт постійно змінюється; при цьому на фрагментах, де звуку немає, бітрейт падає практично до нуля (на відміну від MP3, де потік даних йде постійно, у тому числі на ділянках повній тиші). Завдяки цьому вдається досягти невеликих розмірів файлу при збереженні якості звуку. Також зазначимо, що формат OGG є відкритим і не обмежується патентами.

— FLAC. Один з форматів, що використовують стиснення звуку без втрат (lossless). При такому стисненні зберігаються всі деталі оригінального звучання, тому lossless-формати особливо цінуються досвідченими меломанами і аудіофілами. Зворотною стороною цієї якості є великі обсяги файлів. Конкретно FLAC є чи не найбільш поширених сучасних lossless-форматів. Багато в чому це пов'язано з тим, що даний стандарт не особливо вимогливий до обчислювальної потужності програвача. Завдяки цьому його підтримку можна реалізувати навіть у порівняно простих і недорогих плеєрах (на відміну від іншого популярного формату APE, див. нижче). З іншого боку, файли FLAC виходять більш об'ємними, ніж APE.

— APE. Один з популярних форматів стиснення звуку без втрат (lossless). Порівняно з іншим поширеним стандартом — FLAC (див. вище) — APE дає змогу досягти менших розмірів файлу при тій же якості. З іншого боку, для програвання таких файлів необхідна електроніка з досить високою обчислювальною потужністю, тому в компактних плеєрах сумісність з APE зустрічається порівняно рідко.

— DSD. Специфічний формат цифрового звуку, що використовує т. зв. сигма-дельта модуляцію (на відміну від імпульсно-кодової, яка застосовується в більшості інших форматів). Така модуляція передбачає дуже високу частоту дискретизації — 2822,4 кГц; однак її не можна порівнювати зі звичайною частотою дискретизації (див. вище): у цьому разі мова йде про специфічному форматі сигналу. Властивості його такі, що підтримку DSD можна передбачити навіть у тому випадку, якщо ЦАП плеєра формально має набагато меншу частоту дискретизації. Загалом даний формат вважається професійним, його підтримка зустрічається переважно в Hi-Fi моделях (див. «Тип»).

— DXD. Професійний аудіо, першопочатково створений для редагування файлів DSD (див. вище) — з технічних причин оригінальний DSD погано підходить для редагування. DXD використовує розрядність 24 біт (8 біт вище, ніж у форматі Audio CD) і частоту дискретизації 352,8 кГц (в 8 разів вище, ніж Audio CD). Як і оригінальний DSD, зустрічається переважно в Hi-Fi-плеєрах.

— AIFF. Аудіоформат, розроблений компанією Apple для комп'ютерів Mac і ноутбуків Macbook; свого роду «яблучний» аналог описаного вище WAV, також здебільшого використовується для нестисненого аудіо.

— Audible. Власний формат файлів, що використовується однойменною онлайн-магазином аудіокниг. Однією з особливостей даного формату є те, що відтворення файлу доступно лише за умови введення логіна і пароля для онлайн-магазину Audible; таким чином, підтримка цього стандарту зазвичай означає наявність клієнтської програми для доступу до магазину.

Даний список не є вичерпним, в сучасних плеєрах (особливо топової категорії) можуть підтримуватися і інші типи аудіофайлів.

Не-звукові формати файлів, з якими здатний працювати плеєр.

—AVI. Один з найбільш популярних форматів відеофайлів в наш час, застосовується в портативних пристроях, так і в стаціонарній відеотехніці. Технічно є контейнером, тобто може містити дані, оброблені різними кодеками; для відтворення потрібно, щоб пристрій підтримувало не тільки формат AVI, але і відповідний кодек.

— MP4. Відеофайли, використовують контейнер MPEG-4. MP4 в свій час був одним із самих популярних форматів для портативних плеєрів, саме цей формат зазвичай мають на увазі, коли говорять про «конвертированном відео» для медіаплеєра або смартфона.

— MPEG-4. Ще одна назва для описаного вище MP4.

— MKV. Контейнер для відео, створений як відкрита альтернатива описаному вище AVI і подібним стандартам. Дуже зручний при створенні відеофайлів з декількома вбудованими потоками відео, аудіо і/або субтитрів, завдяки чому широко поширений і продовжує розвиватися.

— MOV. Формат відеофайлу (контейнера), изначлаьно розроблений Apple для програмних плеєрів QuickTime

— ASF. Фірмовий формат компанії Microsoft, спеціально розроблений для роботи з потоковим контентом.

— SWF. Формат, в якому записуються анімаційні ролики на основі технології flash.

— JPEG. Один з найпопулярніших сучасних форматів графічних файлів, є стандартом для цифрової фотографії. Відзначимо, що підтримка графіки, в т. ч. JP...EG, може передбачатися навіть в плеєрах з дуже мініатюрними екранами для відображення обкладинок альбомів.

— PNG. Популярний формат графічних файлів. Зокрема, поширений в Інтернеті — завдяки можливості досягати непоганої якості при невеликих розмірах файлу.

— GIF. Ще один популярний формат графічних файлів. Примітний можливістю створення анімованих картинок.

— BMP. Один з поширених графічних форматів. Втім, через досить великих об'ємів файлів зустрічається рідше вищеописаних стандартів.

— TXT. Файли типу «тільки текст», без форматування (крім абзаців). Підтримка цього формату може передбачатися навіть в плеєрах з дуже невеликими екранами для перегляду текстів пісень.

Даний список не є вичерпним, у сучасних компактних плеєрах можуть підтримуватися і інші формати файлів.

— Підтримка CUE. Здатність плеєра розпізнавати і використовувати файли формату .cue. Першопочатково такі файли застосовувалися як списки треків на Audio CD, в них записувалася послідовність треків, їх тривалість і назва; у наш час файлом .cue часто супроводжуються альбоми та збірки, записані за принципом «всі треки поспіль в одному аудіофайлі». Якщо плеєр підтримує CUE, то такий аудіофайл на ньому можна слухати як набір окремих треків, перемикаючись між ними за бажанням — плеєр буде брати з файлу .cue дані про точку початку кожного треку і автоматично промотувати відтворення. Іншими словами, формат прослуховування буде таким же, як і при відтворенні музики у форматі «один файл на трек».

— Формати без втрат (lossless). Підтримка плеєром форматів аудіо, які використовують стиснення без втрат (lossless). На відміну від стиснення з втратами (у тому ж MP3), при такому стисненні звук не урізається, всі його деталі максимально зберігаються. У наш час існує декілька lossless-форматів, найбільш популярними є FLAC і APE (див. «Підтримує аудіоформати»); конкретний набір стандартів, з якими сумісний плеєр, варто уточнити окремо. Однак у будь-якому разі ця функція буде корисна тим, хто цінує максимально повне і достовірне звучання. При цьому варто врахувати два нюанси. По-перше, файли lossless мають досить великий об'єм — о...дин альбом може займати кілька сотень мегабайт. По-друге, для того, щоб повною мірою оцінити такий звук, потрібні високоякісні навушники, а в ідеалі — і плеєр рівня Hi-Fi (див. «Тип»).

— Формати без стиснення (uncompressed). Підтримка плеєром форматів аудіо, які не передбачають стиснення даних. Більшість таких стандартів належить до професійних, вони забезпечують дуже високу якість і достовірність звуку, однак і місця займають чимало. В якості прикладу форматів без стиснення можна назвати DSD і DXD (див. «Підтримує аудіо»).

— Робота в режимі ЦАП. Можливість роботи плеєра в режимі цифро-аналогового перетворювача (ЦАП) — коли пристрій приймає цифровий аудіосигнал із зовнішнього джерела (зазвичай USB-порту комп'ютера і видає на вихід аналоговий звук. Дана функція зустрічається переважно в Hi-Fi моделях (див. «Тип»). Вона буде корисна насамперед при виведення звуку з ПК, ноутбуків або портативних гаджетів: власні звукові карти в таких моделях нерідко бувають досить «слабкими», і при використанні зовнішнього ЦАП можна досягти набагато кращої якості звуку.

— Еквалайзер.Дана функція дозволяє регулювати гучність звучання окремих смуг частот, змінюючи таким чином загальне забарвлення звуку. Еквалайзери в сучасних плеєрах можуть мати різну кількість смуг — від 2 (низькі та високі частоти) у найпростіших моделях до 8 – 10 в прогресивних. У будь-якому разі така налаштування може стати в нагоді як для налаштування звучання під власні уподобання, так і для компенсації недоліків підключених навушників або колонок — якщо вони «провалюють» певні смуги частот. Крім того, у багатьох плеєрах є набір передналаштувань еквалайзера (пресетів), зазвичай розрахованих на різні стилі музики — «Класика», «Рок», «Поп» і т. ін.

— FM-приймач. Вбудований тюнер для прийому радіопередач на FM-діапазоні. Саме цей діапазон використовує переважна більшість сучасних музичних радіостанцій, оскільки він дозволяє транслювати звук у форматі стерео. Втім, деякі моделі плеєрів підтримують і інші стандарти — наприклад, AM, в якому широко представлені станції «розмовного» жанру. Для прослуховування радіо зазвичай потрібне підключення навушників — їх дріт відіграє роль антени.

— Запис з FM-приймача. Можливість запису радіопрограм, що приймаються власним тюнером плеєра (див. вище). Ця функція стане в нагоді, якщо ви хочете «зберегти для історії» якусь подію з трансляції — цікаве ток-шоу, живий виступ улюбленої групи в студії радіостанції, дзвінок в прямий ефір тощо.

— Диктофон. Можливість роботи плеєра в режимі диктофона — на запис звуку. Зазвичай, при цьому використовується вбудований мікрофон. Загальний функціонал такого запису помітно скромніше, ніж у спеціалізованих диктофонах, однак для нескладних завдань він цілком може стати в нагоді.

— Вбудований динамік. Власний вбудований динамік дозволяє слухати музику без навушників або колонок. У деяких ситуаціях — наприклад, при спільному перегляді фільму з екрану плеєра — дана функція може виявитися дуже корисною. Правда, варто враховувати, що можливості вбудованого динаміка зазвичай досить скромні, в результаті гучність і якість звуку виходять невисокими.

— Цифрова камера. Власна цифрова камера, що дозволяє використовувати плеєр для зйомки фото і відео. Якість зйомки здебільшого невисока, проте зустрічаються і винятки — деякі моделі плеєрів за цим показником не поступаються смартфонам середнього класу. Крім того, камери в даному випадку призначені не стільки для високохудожньої зйомки, скільки для «фіксації моменту». Також варто відзначити, що розташування камери може бути різним. Найчастіше вона встановлюється на тильній стороні, але зустрічаються і плеєри з фронтальними камерами, що дозволяють знімати селфі і користуватися відеозв'язком. А найбільш прогресивні плеєри (зазвичай моделі з ОС, див. вище) можуть мати пару камер — основну і фронтальну.

Підтримка плеєром технології Wi-Fi. Традиційний спосіб застосування цієї функції — підключення до Інтернету або локальної мережі через бездротовий роутер; крім того, можлива і пряма зв'язок по Wi-Fi між двома пристроями.

Для звичайного прослуховування музики такі можливості не потрібні; тому дана функція зустрічається переважно в медіаплеєрах (див. «Тип») з великими додатковими можливостями. А для моделей з ОС (див. вище) підтримка Wi-Fi є практично обов'язковою, оскільки сучасні операційні системи тісно інтегровані з Інтернетом. Конкретні варіанти застосування Wi-Fi залежать від функціоналу плеєра. Вони можуть включати, зокрема, оновлення прошивки, користування потоковими аудіо - і відеосервісами, Інтернет-радіо, встановлення програм з онлайн-сховищ, вебсерфінг через браузер, доступ до соціальних мереж і т. ін.

Підтримка плеєром технології Bluetooth.

Ця технологія розроблена для прямого бездротового зв'язку між різними пристроями. Способи її реалізації у плеєрах бувають різними. Найпоширеніший варіант – це трансляція звуку на бездротові навушники, акустику або інше аналогічне обладнання (при цьому вкрай бажана наявність aptX, див. «Функції/можливості»). Також можуть передбачатися інші способи застосування — зокрема обмін файлами з іншими пристроями та дистанційне управління (плеєром або з плеєра). Конкретний набір додаткових функцій слід уточнювати окремо.

Актуальними нині є бездротові протоколи Bluetooth від 4-ї ревізії та новіші:

• Bluetooth v 4.0. У ревізії 4.0 з'явився режим з'єднання Bluetooth Low Energy (BLE) із низьким енергоспоживанням. Цей стандарт зв'язку призначений переважно для передачі невеликих об'ємів інформації — зокрема, службових пакетів даних підтримки з'єднання. При цьому творцям вдалося поєднати економне споживання енергії та велику дальність зв'язку – вона може досягати 100 м, що позитивно позначається на стабільності підключення.
• Bluetooth v 4.1. Розвиток та вдосконалення Bluetooth 4.0. У розрізі плеєрів ключовим нововведенням в даній версії стала покращена захищеність від перешкод при роботі поряд з пристроями мобільного зв'язку формату 4G (LTE) (у більш ранніх стандартах сигнали Bluetooth і LTE могли перекриватися, що призводило до збоїв).
• Bluetooth v 4.2. Подальший, після 4.1, розви...ток стандарту Bluetooth, що представив в основному низку загальних поліпшень надійності та захищеності від перешкод з'єднання.
• Bluetooth v 5.0. Масштабне оновлення Bluetooth, випущене у 2016 році. Одним із найпомітніших нововведень стало введення двох додаткових режимів роботи Bluetooth LE: режиму підвищеної швидкості (за рахунок зменшення дальності) та режиму збільшеної дальності (за рахунок зниження швидкості). Ключова перевага цих нововведень полягає в покращенні загальної надійності зв'язку, збільшенні її дальності та зменшенні кількості розривів.
• Bluetooth v 5.1. Оновлення ревізії v 5.0, в якому, крім загальних покращень якості та надійності зв'язку, з'явилася можливість визначати напрямок, з якого надходить Bluetooth-сигнал. Завдяки цьому розташування підключених пристроїв визначається з точністю до сантиметра, що позитивно позначається на якості бездротового з'єднання.
• Bluetooth v 5.2. Наступне, після 5.1, оновлення Bluetooth покоління 5. Основними нововведеннями в даній версії стали низка покращень безпеки, додаткова оптимізація енергоспоживання в режимі LE та новий формат аудіосигналу для синхронізації паралельного відтворення на кількох пристроях.
• Bluetooth v 5.3 ввели в ужиток на зорі 2022 року. З нововведень у ньому прискорили процес узгодження каналу зв'язку між контролером та пристроєм, реалізували функцію швидкого перемикання між станом роботи в малому робочому циклі та високошвидкісному режимі, покращили пропускну здатність та стабільність з'єднання за рахунок зниження сприйнятливості до перешкод. При несподіваному виникненні перешкод у режимі роботи з низьким енергоспоживанням Low Energy прискорено процедуру вибору каналу зв'язку для перемикання.
• Bluetooth v 5.4 представили на початку 2023 року. У цій редакції наростили радіус дії та швидкість обміну даними. Також у Bluetooth v 5.4 удосконалили енергозберігаючий режим BLE. Ця версія протоколу використовує нові функції безпеки для захисту даних від несанкціонованого доступу, має підвищену надійність з'єднання за рахунок вибору найкращого каналу для зв'язку та запобігає втратам з'єднань через перешкоди.