Порівняння Monitor Audio Silver 8 vs Monitor Audio Silver RX8

Частота кросовера, передбаченого у конструкції АС.

Кросовер встановлюється виключно в моделі з кількома смугами (див. «Кількість смуг»). Це електронний фільтр, який забезпечує поділ вхідного аудіосигналу на окремі частотні діапазони та спрямовує кожен діапазон на «свій» комплект динаміків. А частота кросовера показує де проходить межа між цими діапазонами. Якщо смуг більше двох - то й подібних меж буде кілька: наприклад, для чотирисмугової системи може бути вказано "0.15/0.8/2.8 кГц" або "0.12/1/3.8".

Найчастіше цей параметр має переважно довідкове значення: частоти вбудованого кросовера підбираються під робочі характеристики динаміків, встановлених АС.

Номінальна потужність однієї фронтальної колонки АС. Детальніше про номінальної потужності див. «Сумарна номінальна потужність» нижче. Тут же відзначимо, що чим вище потужність, тим голосніше може звучати компонент системи — зрозуміло, при правильно підібраному підсилювачі. Крім того, і для узгодження з підсилювачем цей параметр дуже важливий: бажано, щоб вихідна потужність на відповідному каналі підсилювача була не більше, ніж потужність колонки. Якщо вхідний сигнал буде потужнішим — можливі спотворення в звучанні і навіть ушкодження динаміків, а якщо слабкіше — то гучність звучання знизиться (іншими словами, не можна буде використовувати весь потенціал акустики), але цей момент буде критичний лише для прослуховування на максимальній гучності.

Найбільша номінальна потужність підсилювача, з яким колонки здатні безпечно працювати. Занадто висока потужність вхідного сигналу може пошкодити динаміки, тому при підключенні варто стежити за тим, щоб характеристики підсилювача не перевищували можливостей колонок. Варто відзначити, що даний параметр може бути декілька вище сумарної номінальної потужності акустики (див. нижче), оскільки у цьому разі йдеться лише про збереження обладнання, а не про відсутність спотворень у звучанні.

Загальна номінальна потужність всіх компонентів АС, іншими словами — сума потужностей всіх колонок. Як номінальної зазвичай вказують найбільшу середню (середньоквадратичну) потужність, на якій акустика може працювати тривалий час без перевантажень і пошкоджень. При цьому окремі стрибки потужності можуть помітно перевищувати це значення, однак саме номінальна потужність є основною характеристикою будь-якій АС.

Від цієї характеристики залежить насамперед гучність звучання: чим потужніший колонки — тим більш гучний звук вони можуть видати за наявності відповідного підсилювача. Крім того, пасивні й пасивно-активних моделях від потужності залежить ще й сумісність із зовнішнім підсилювачем: вихідна потужність «усилка» не повинна перевищувати потужності підключеного до нього акустики, інакше можливі перевантаження і навіть поломки.

Детальні рекомендації щодо вибору АС по потужності під ту чи іншу ситуацію можна знайти в спеціальних джерелах. Проте загалом показник до 100 Вт за мірками сучасної акустики вважається досить скромним, 100 – 200 Вт — середнім, 200 – 300 Вт — вище середнього, а найпотужніші комплекти видають до 500 Вт і навіть більше.

В завершення відзначимо ще два нюанси. По-перше, при порівнянні різних систем по даній характеристиці потрібно враховувати ще й формат звук...у, в якому вони працюють. Зокрема, за наявності сабвуфера на нього може припадати значна частина сумарної потужності — до половини і більше. У підсумку, наприклад, комплект 2.1 на 50 Вт з 20-ватним «сабом» на основних частотах не зможе витягнути таку ж гучність, як 40-ватна система 2.0: у першому випадку на кожен основний канал буде припадати всього по 15 Вт, у другому — по 20 Вт. По-друге, у багатоканальних системах загальна потужність може розподілятися між каналами в різній пропорції; так що, скажімо, дві системи 5.1 з однієї і тієї ж сумарною потужністю можуть помітно відрізнятися по балансу фронту і тилу на максимальній гучності.

Різні додаткові особливості, передбачені в конструкції колонки.

У список таких особливостей можуть входити загальні конструктивні нюанси (біполярне компонування, магнітне екранування, рупорное оформлення, Bi-Amping/Bi-Wiring), особливі види випромінювачів (стрічковий, електростатичний), регулювання для поліпшення звучання (налаштування ВЧ, налаштування НЧ, поворотний твітер), а також особливі елементи конструкції для покращення акустичних характеристик. Щодо останніх варто відзначити, що, крім класичної закритої конструкції, в наш час можна зустріти акустику з фазоінверторами (спереду, ззаду або знизу), акустичними лабіринтами, пасивними випромінювачами і з акустичними шипами.

Ось докладніший опис кожної з цих особливостей:

— Біполярна. Колонки даної конструкції мають два комплекти випромінювачів, спрямованих у різні сторони під кутом один до одн...ого (найчастіше близько 90° або дещо більше). Така акустика застосовується в деяких специфічних ситуаціях — зокрема, біполярні моделі вважаються непоганим варіантом для тилового каналу в домашньому кінотеатрі.

— Поворотний твітер. Твітер — високочастотний динамік — який має поворотну конструкцію. Дана особливість дає змогу змінювати напрямок, в якому колонка випромінює звук у ВЧ діапазоні, не повертаючи корпус самої колонки (нагадаємо, правильна локалізація такого звуку досить важлива для налаштування звучання системи в цілому). Водночас в акустиці, що стоїть окремо, передбачати цю функцію особливо немає сенсу: в таких моделях, як правило, не виникає проблем із поворотом усього корпуса. Тому поворотні твітери зустрічаються виключно у вбудованих АС (див. «Встановлення») — адже після монтажу така колонка вже не припускає будь-якого руху.

— Магнітне екранування. В колонках з цією особливістю корпуси доповнені спеціальними матеріалами, непроникними для магнітного поля. Завдяки цьому потужні магніти, якими зазвичай оснащуються динаміки в сучасних АС, практично не впливають на навколишні пристрої. Це особливо важливо при використанні поряд з чутливою електронікою: плазмовими панелями, висококласними підсилювачами і ресиверами тощо.

— Фазоінвертор. Пристосування у вигляді характерної трубки, встановленої в корпусі колонки, що має вихід в навколишній простір. Фазоінвертор (ФІ) підсилює звуковий тиск і покращує звучання колонок в порівнянні з аналогічною акустикою закритого типу; особливо це помітно на низьких частотах. Правда, рух повітря в трубі може створювати додатковий шум; однак у більшості моделей застосовуються різні хитрощі, покликані компенсувати це явище. А ось однозначним недоліком такого обладнання є збільшення загальних габаритів колонки. Підкреслимо, що не варто плутати цю функцію з акустичним лабіринтом (див. нижче) — ФІ робиться прямим і має порівняно невелику довжину.
Також відзначимо, що фазоінвертор може встановлюватися по різному: найчастіше спереду, дещо рідше ззаду, в окремих моделях — знизу, і вкрай рідко — зверху або збоку. А в деяких колонках встановлюється відразу два ФІ, з різним розташуванням. В характеристиках ці подробиці не наводяться, оскільки їх без проблем можна визначити за фотографіями. З точки зору акустики не можна однозначно сказати, яке розташування краще — у кожного варіанта є свої прихильники і противники, тим більше що питання якості звуку багато в чому суб'єктивне. А ось з чисто практичного боку найбільш зручний передній ФІ: він дає змогу ставити колонки навіть впритул до стіни. При задньому ж розташуванні АС повинна знаходитися від стіни на відстані не менше 3 – 4 см, а в ідеалі — не менше діаметра фазоінвертора. Третій популярний варіант — встановлення знизу — зустрічається в окремих моделях поличних і підлогових АС, оснащених підставками відповідної висоти, а також в підвісних моделях, розрахованих на велику кількість вільного простору під колонкою.

— Акустичний лабіринт. Ще одне пристосування, що застосовується для поліпшення насиченості і загальної якості звуку. У деякому роді аналогічне описаному вище фазоінвертору — також являє собою повітропровід строго підібраної довжини, що з'єднує внутрішній об'єм колонки з зовнішнім простором. Ключова відмінність полягає в тому, що в даному разі повітропровід робиться не прямим, а у вигляді «змійки» з безліччю вигинів (звідси і назва «лабіринт»). Стінки лабіринту покриваються спеціальними матеріалами, що поглинають звуки. Подібна конструкція має ряд переваг перед традиційними ФІ. Так, колонки виходять компактнішими; при тих же габаритах корпуса лабіринт має більшу ефективну довжину, що позитивно позначається на потужності і насиченості низьких частот; а звивистий повітропровід майже не схильний до виникнення сторонніх звуків (на відміну від фазоінверторів, де для гасіння таких звуків потрібно дуже точно розраховувати конструкцію). З іншого боку, лабіринти помітно складніше і, відповідно, дорожче, а тому зустрічаються рідше.

— Регулювання ВЧ. Регулятор, що дає змогу налаштовувати рівень звучання високих частот окремо від іншого діапазону. За рахунок цього можна певною мірою змінювати забарвлення звучання, не вдаючись до зовнішніх еквалайзерів та інших складних пристосувань. Дана функція може поєднуватися з регулюванням НЧ (див. нижче), однак є також чимало АС, де регулюються тільки високі частоти.

— Регулювання НЧ. Регулятор, що дає змогу налаштовувати рівень звучання низьких частот окремо від решти діапазону. Як і описаний вище регулятор ВЧ, дає можливість до певної міри змінювати забарвлення звучання, не вдаючись до зовнішніх еквалайзерів та інших складних пристосувань. При цьому дана функція дуже рідко використовується без регулятора високих частот (хоча зустрічаються і такі колонки).

— Стрічковий випромінювач. Випромінювач стрічкового типу, встановлений в одному або декількох динаміках АС; з низки причин така конструкція використовується переважно у високочастотних твітерах. Відмінність таких пристроїв від традиційних випромінювачів полягає в тому, що в даному разі між полюсами магніту замість традиційної котушки встановлюється металева стрічка (звідси і назва). Це дає цілу низку переваг: висока чутливість, мінімальний рівень спотворень, широке охоплення по горизонталі. Головні недоліки стрічкової конструкції — висока вартість і слабка придатність для низьких частот.

— Електростатичний випромінювач. Випромінювач електростатичного типу, встановлений в одному або декількох динаміках АС. В основі конструкції такого пристосування лежить тонка і легка мембрана, закріплена між двома решітками-статорами — на них подається сигнал, і мембрана коливається електричним полем. Таким чином можна досягти дуже достовірного, чистого звучання, з мінімумом нелінійних спотворень. Водночас електростатичні випромінювачі ефективні переважно на середньо-високих і високих частотах, так що для ефективної роботи колонку неминуче доводиться доповнювати традиційними динаміками. З однозначних же недоліків подібного оснащення можна відзначити великі розміри, високу вартість і специфічні вимоги до підсилювачів: випромінювачу даного типу потрібен висококласний «усилок», обов'язково з вихідним трансформатором. Тому дана функція зустрічається рідко — в окремих АС преміумкласу.

— Рупорне оформлення. Наявність в АС динаміків, побудованих за рупорною схемою. Такий динамік має вигляд характерного розтруба, у глибині якого знаходиться випромінювач. За рахунок вузької спрямованості і специфічного впливу на поширення звукових хвиль рупори покращують ефективність передачі звуку в досить великому діапазоні частот. Фактично можна сказати, що наявність рупора підвищує чутливість АС. З низки причин склалося так, що рупорне оформлення основного динаміка використовується переважно в інформаційних АС (див. призначення), в інших же варіантах таку форму передбачають для ВЧ-динаміка (твітера).

— Пасивний випромінювач. Наявність пасивного випромінювача хоча б в одній колонці АС. Таке пристосування можна описати як низькочастотний динамік, з якого зняли котушку і магніт, залишивши лише зовнішню мембрану випромінювача. Ця мембрана коливається за рахунок звукових хвиль, створюваних звичайними динаміками, і грає роль резонатора, що підсилює звучання низьких частот. В цьому плані пасивний випромінювач аналогічний фазоінвертору і акустичному лабіринту (див. вище); при цьому він, на відміну від ФІ, майже не схильний до виникнення сторонніх шумів, а коштує помітно дешевше лабіринту. З іншого боку, додатковий випромінювач на передній панелі помітно збільшує габарити колонки — зазвичай у висоту.

– IMAX Enhanced. Знак відповідності IMAX Enhanced присвоюється обладнанню, яке відповідає вимогам сертифікації аудіопристроїв від компанії IMAX Corporation. У поєднанні зі звуковою технологією DTS забезпечується фірмове звучання як у IMAX-кінотеатрах у себе вдома. Найбільш точне відтворення такого аудіо можливе у системах з великою кількістю каналів (від 5.1 і більше). Зазначимо, що для ефекту повного занурення сертифікація IMAX Enhanced має поширюватися і на відеообладнання для відтворення контенту (телевізор, проєктор тощо).

— Bi-Amping/Bi-Wiring. Можливість роботи акустики в форматі Bi-Amping або Bi-Wiring. Моделі з цією особливістю належать до багатосмугових (див. «Кількість смуг») і мають не один, а два комплекти клем на кожну колонку — для низьких і високих частот. Це і дає змогу застосовувати згадані способи підключення. Наприклад, при роботі в форматі Bi-Wiring кожен контакт на виході підсилювача потужності підключається двома окремими дротами відразу до двох клем на відповідній колонці: приміром, плюсовій контакт лівого каналу — до плюсових контактів НЧ і ВЧ входів на лівій колонці, мінусовий — до відповідних мінусових контактів тощо. Це дає змогу поліпшити АЧХ: завдяки розподілу по окремим кабелям низькочастотний сигнал не «краде енергію» у решти діапазону, і кожна смуга отримує достатньо потужності для ефективної роботи відповідних динаміків. У форматі Bi-Amping використовуються вже два окремих підсилювача, кожен з двома парами контактів на виході — у результаті кожна клема колонки підключається строго до «свого» контакту. Цей спосіб підключення обходиться недешево, проте дає змогу досягти ще більшої чистоти звуку і рівномірності АЧХ; саме Bi-Amping вважається ідеальним варіантом для тих, хто не визнає компромісів у питаннях якості звуку.

— Акустичні шипи. Опори особливої ​​форми, які використовуються переважно в підлогових колонках. Згідно з назвою, такі опори робляться загостреними, і на підлогу спираються саме гострі кінці; для захисту підлоги від пошкоджень при цьому зазвичай застосовуються спеціальні пластиночки невеликого розміру. У будь-якому разі сенс подібної конструкції полягає в тому, щоб максимально зменшити площу контакту колонки з поверхнею під нею. Це, зі свого боку, збільшує тиск в точках контакту і зводить до мінімуму так звані паразитні коливання – вібрації, що передаються від колонки на підлогу. Акустичні шипи вважаються практично обов'язковим елементом оснащення для підлогової акустики Hi-Fi класу – без такого оснащення згадані паразитні коливання можуть непоправно зіпсувати звучання висококласних колонок і звести нанівець всі їх переваги. Відзначимо, що шипи для колонок продаються і окремо; однак купити акустику, першопочатково оснащену подібними підставками, нерідко буває простіше, ніж шукати сторонні аксесуари.

Діаметр середньочастотного динаміка (динаміків) АС. Від розміру динаміка залежить його робочий діапазон, а також загальна потужність: чим більше діаметр, тим нижче частоти і тим більше площа випромінюючої поверхні (а отже, і потужність). Відповідно, динаміки для СЧ можуть бути досить великими, але в даному випадку цей параметр не можна назвати критично важливим. Більш детальну інформацію можна знайти в спеціальних джерелах.

Діаметр низькочастотного або комбінованого низько/середньочастотного динаміка (динаміків) АС. Чим крупніше динамік — тим нижче його робочі частоти і тим більшу потужність звуку здатний забезпечити. Тому на даний параметр варто звернути особливу увагу, якщо Ви хочете отримати якісний насичений бас — особливо якщо мова йде про аудіосистемі без сабвуфера. Більш детальну інформацію про розмірах динаміка можна знайти в спеціальних джерелах.

Матеріал, з якого виготовлені корпусу колонок, що входять в АС. Від цього параметра залежить не тільки зовнішній вигляд, але багато в чому і характеристики звучання. Найчастіше зустрічаються такі варіанти:

— MDF (Medium Density Fiberboard — деревоволокниста плита середньої щільності). Найбільш популярний на сьогоднішній день матеріал, зустрічається практично у всіх цінових категоріях. При досить невисокій ціні MDF має непогані акустичні характеристики, практично не поступаються натуральному дереву.

— Дерево. Дерево можна віднести до матеріалів преміумкласу: воно виглядає приємніше, ніж MDF, але за акустичними властивостями не має значних переваг, а коштує помітно дорожче. Через це даний матеріал зустрічається переважно серед висококласних АС, розрахованих на вимогливих користувачів.

— Пластик. Пластик відрізняється невисокою вартістю і легкістю в обробці. Його акустичні властивості гірше, ніж у MDF і, тим більше, дерева; тим не менш, цей недолік нескладно компенсувати. Так що подібні корпусу в наш час дуже популярні, вони зустрічаються навіть у висококласних АС.

— Метал. Найчастіше металеві корпуси колонок виготовляють з алюмінієвих сплавів. Це забезпечує елегантний зовнішній вигляд, до того ж такі корпуси дуже міцні, надійні і не бояться подряпин, забруднень і вологи. З іншого боку, метал обход...иться недешево, а в деяких моделях він надає звучанню специфічну забарвлення, яка може сподобатися далеко не всім. Для усунення цього ефекту можуть застосовуватися різні конструктивні хитрощі, які, знову ж таки, додатково впливають на вартість.

Зазначимо, що для систем з сабвуфером (2.1, 5.1 і т. ін., див. «Кількість каналів») в даному полі вказується матеріал основних колонок, сабвуфер ж здебільшого виконується з MDF.

Сумарна вага всіх компонентів акустичної системи.