Підтримує аудіоформати
Формати звукових файлів, з якими здатний працювати програвач. Цей список включає популярні формати
MP3,
WMA,
AAC, OGG,
WAV,
FLAC,
DSD, однак не є вичерпним.
— MP3. Найвідоміший з сучасних форматів цифрового звуку; підтримується практично всіма пристроями. Забезпечує так зване стиснення з втратами, коли частина звукових частот втрачається. Однак звук при стисненні обробляється таким чином, що «зникають» переважно частоти, втрата яких непомітна для людського вуха.
— WMA. Формат аудіо, свого часу створений спеціально для операційної системи Windows. За замовчуванням використовує стиснення з втратами. WMA особливо зручний для роботи на низьких бітрейтах, при таких умовах він забезпечує кращу якість, ніж MP3, і займає менше місця. З іншого боку, у високоякісному цифровому звуці даний формат значно менш популярний.
— WAV. Ще один популярний стандарт аудіо, першопочатково розроблений для зберігання звуку на ПК. Технічно може застосовуватися для зберігання звуку в різних форматах, однак найчастіше використовується для нестисненого аудіо. За рахунок цього якість звуку може бути досить високою, а для його оброблення не потрібно особливої обчислювальної потужності. Зворотною стороною цього є великий об'є
...м аудіофайлів — в рази більше, ніж у MP3.
— AAC. Формат, розроблений як потенційний спадкоємець MP3. Також забезпечує стиснення з втратами (див. вище), проте дає змогу досягти кращої якості при тому ж розмірі файлу; ця різниця особливо помітна на низьких бітрейтах. Активно просувається компанією Apple; тим не менш, помітно поступається MP3 за поширеністю.
— OGG. Формат цифрового звуку, що передбачає стиснення з втратами, одна з потенційних альтернатив MP3. Однією з ключових особливостей OGG є те, що при кодуванні звуку бітрейт постійно змінюється; при цьому на фрагментах, де звуку немає, бітрейт падає практично до нуля (на відміну від MP3, де потік даних йде постійно, у тому числі на ділянках повній тиші). Завдяки цьому вдається досягти невеликих розмірів файлу при збереженні якості звуку. Також зазначимо, що формат OGG є відкритим і не обмежується патентами.
— FLAC. Один з форматів, що використовують стиснення звуку без втрат (lossless). При такому стисненні зберігаються всі деталі оригінального звучання, тому lossless-формати особливо цінуються досвідченими меломанами і аудіофілами. Зворотною стороною цієї якості є великі об'єми файлів. Конкретно FLAC є чи не найпоширенішим з сучасних lossless-форматів. Багато в чому це пов'язано з тим, що даний стандарт не особливо вимогливий до обчислювальної потужності програвача. Завдяки цьому його підтримку можна реалізувати навіть у порівняно простих і недорогих плеєрах (на відміну від іншого популярного формату – APE, див. нижче). З іншого боку, файли FLAC виходять більш об'ємними, ніж APE.
— DSD. Специфічний формат цифрового звуку, який використовує так звану сигма-дельта модуляцію (на відміну від імпульсно-кодової, застосовуваної в більшості інших форматів). Така модуляція передбачає дуже високу частоту дискретизації - 2822,4 кГц; однак її не можна порівнювати зі звичайною частотою дискретизації: в даному разі мова йде про специфічний форматі сигналу. Властивості його такі, що підтримку DSD можна передбачити навіть у тому випадку, якщо ЦАП програвача формально має набагато меншу частоту дискретизації. В цілому даний формат вважається професійним, його підтримка зустрічається переважно в Hi-Fi моделях.Інтерфейси
Дротові і бездротові інтерфейси для підключення зовнішніх пристроїв, передбачені в конструкції CD-програвача.
—
AirPlay. Технологія передачі мультимедійних даних через бездротове з'єднання Wi-Fi (див. нижче). Розроблена компанією Apple і широко застосовується в її портативних пристроях, зокрема iPod touch, iPhone і iPad, однак доступна і для техніки інших виробників. Дає можливість транслювати на сумісні пристрої аудіофайли (в режимі потокового аудіо, детальніше див. «Відтворення»), а також зображення, текстові дані і навіть відео. Наявність AirPlay в CD-програвачі дасть можливість підключати до нього пристрої з підтримкою цієї технології для прямого відтворення, а також виводити на екран інформацію про файли — назву композиції, ім'я виконавця тощо.
—
Wi-Fi. Бездротовий інтерфейс, який може застосовуватися з двома цілями: підключення до комп'ютерних мереж (зокрема Інтернету) і прямий зв'язок зі смартфонами, планшетами та іншою зовнішньою технікою. Перший варіант зручний для реалізації мережевих функцій —
потокового аудіо,
Інтернет-радіо (див. «Відтворення»), AirPlay (див. вище),
DLNA (див. нижче). Підключення до комп'ютерних мереж може здійснюватися і через дротовий інтерфейс
LAN (див. нижче), однак Wi-Fi зручніше за рахунок відсутності д
...ротів і можливості роботи крізь перешкоди (включаючи стіни) на відстань у кілька десятків метрів. А з'єднання з зовнішніми пристроями може передбачатися насамперед для дистанційного управління програвачем.
— Bluetooth. Бездротова технологія, розроблена для прямого зв'язку різних пристроїв один з одним. Забезпечує відстань до 10 м (в специфічних варіантах — і більше, але цей варіант для CD-програвачів не актуальний). Конкретні можливості Bluetooth можуть бути різними, залежно від підтримуваних пристроєм протоколів. У разі програвачів ця функція зазвичай застосовується для трансляції звуку на бездротові навушники або Bluetooth-колонки; таке підключення зручне завдяки відсутності дроту, але якість звуку може бути помітно нижче, ніж при дротовому підключення. Може передбачатися і зворотний варіант — трансляція звуку зі смартфона, планшета тощо для відтворення через програвач і підключену до нього акустику; але цей варіант застосування, як і інші, зустрічається вкрай рідко.
— LAN. Стандартний інтерфейс, що використовується для дротового підключення до комп'ютерних мереж — як до «локалок» (з виходом в Інтернет або без такого), так і безпосередньо до Інтернет-провайдерів. Відповідно, наявність такого роз'єму в CD-програвачі передбачає підтримку мережевих функцій — наприклад, DLNA або Інтернет-радіо (див. «Комунікації»); конкретні мережеві можливості залежать від моделі.
— RS-232. Він же COM-порт. Спеціалізований роз'єм, який використовується для підключення плеєра до комп'ютера і управління його налаштуваннями з ПК. Таке управління може бути різноманітніше і водночас простіше і наочніше, ніж робота зі штатною панеллю або пультом ДУ.
— DLNA. Технологія, що застосовується для об'єднання різних електронних пристроїв в єдину цифрову мережу з можливістю безпосереднього обміну контентом. Пристрої, для яких заявлена підтримка цього стандарту, здатні ефективно взаємодіяти незалежно від фірми-виробника. CD-програвач з DLNA може, наприклад, відтворювати музику з жорсткого диска комп'ютера в сусідній кімнаті. Підключення до Мережі може здійснюватись як дротовим (LAN), так і бездротовим (Wi-Fi) способом; обидва варіанти описані вище.
— USB (type A). Даний роз'єм для підключення до пристрою різного периферійного обладнання за стандартом USB. У разі CD-програвачів найчастіше йдеться про «флешки» і інші зовнішні накопичувачі: при підключенні їх до USB Type A можливе пряме відтворення записаного на такий накопичувач контенту. Зазвичай, даний роз'єм встановлюється на передній панелі плеєра, а в деяких моделях роз'ємів може бути більше одного.
— USB (type B). Даний інтерфейс дає змогу підключати CD-плеєр до комп'ютера в якості периферійного пристрою. Таке підключення може забезпечувати досить різноманітні можливості: відтворення звуку з ПК через програвач і підключену до нього акустику, управління налаштуваннями плеєра через сервісну програму, оновлення прошивки тощо (конкретний набір функцій залежить від моделі).
— Кардрідер. Слот для читання карт пам'яті — найчастіше найбільш популярного сучасного формату SD, хоча теоретично можуть передбачатися й інші варіанти. Ця функція дає можливість програвати музику безпосередньо з карт пам'яті. Такі носії зручні тим, що кардрідери встановлюються практично у всіх сучасних ноутбуках, багатьох планшетах, смартфонах (щоправда, під більш мініатюрні карти) тощо. Щоправда, потрібно враховувати, що навіть серед SD-карт є кілька поколінь, несумісних між собою; тому перед використанням кардрідера варто обов'язково уточнити, на які саме карти він розрахований.
— Підключення iPod/iPhone. Наявність в CD-програвачі спеціальних функцій для роботи з портативними пристроями Apple — плеєрами iPod та смартфонами iPhone, а здебільшого — ще й планшетами iPad. Такі функції можуть включати, наприклад, перемикання треків на плеєрі і управління плейлистами з пульта управління програвачем; у будь-якому разі вони значно полегшують життя тим, хто хотів би слухати музику з «яблучної» техніки. Зазначимо, що у разі CD-програвачів для підключення такої техніки зазвичай використовується не спеціальний док, а звичайний порт USB type A загального призначення (див. вище), з яким пристрій з'єднується через спеціальний кабель. Зрідка зустрічаються моделі, укомплектовані зовнішніми док-станціями (які, втім, найчастіше також підключаються через USB).Діапазон частот
Діапазон звукових частот, які здатний відтворити CD-програвач. Загалом даний параметр визначає те, наскільки повна видається смуга частот, не обрізається занадто високий або занадто низький звук. Проте тут варто відзначити, що людське вухо здатне сприймати звук лише в межах 16 – 20 000 Гц (можливі відхилення від верхнього порогу у різні сторони, але невеликі, а з віком він знижується). Всі сучасні CD-програвачі перекривають діапазон, тому в разі подібних пристроїв показники частоти звуку є довідковими і практично не впливають на звучання. А значні цифри на зразок 2 – 40000 Гц, 5 – 60000 Гц і т. ін. — це своєрідний «побічний ефект» конструкції високоякісного пристрою; виробники використовують ці цифри в маркетингових цілях, але, знову ж таки, на якість звуку вони не впливають. Також не варто забувати, що фактично звукові частоти обмежуються ще й характеристиками акустичної системи, зовнішнього підсилювача та іншого обладнання, підключеного до CD-програвача. Наприклад, колонки з нижньою межею частотного діапазону в 150 Гц «обріжуть» все більш низькі частоти, і тут вже без різниці, який найбільш низький бас здатний видати програвач — 16 Гц, 20 Гц або 50 Гц.