Порівняння ANKER PowerPort Speed PD 5 vs ANKER PowerPort+ 6

Кількість роз'ємів USB у конструкції пристрою. Підкреслимо, що тут йдеться тільки про класичні, повнорозмірні роз'єми – так звані USB-A; кількість портів USB-C, за наявності, уточнюється окремо (див. нижче).

Кількість портів USB (будь-якого типу) відповідає кількості гаджетів, яку можна одночасно підключити до зарядника за допомогою кабелів-перехідників або штекерів під відповідний роз'єм. При цьому варто враховувати, що не всі ЗП здатні видавати повну потужність на всі виходи зарядки відразу; докладніше див. «Струм заряду». Що стосується конкретного числа портів (USB-A та/або USB-C), то в наш час найбільшою популярністю користуються порівняно прості зарядники на 1 роз'єм або 2 роз'єми. Це пов'язано з тим, що окремі ЗП зазвичай купуються під один-два конкретних гаджета, і більше виходів зарядки потрібно порівняно рідко. Тим не менш, у продажу без проблем можна знайти моделі на 3 роз'єми і навіть на більшу кількість портів.

Кількість роз'ємів USB-C, передбаченf в конструкції зарядного пристрою.

USB-C – відносно новий тип роз'єму; він має розміри трохи більші microUSB і двосторонню конструкцію, що дає можливість вставляти штекер будь-якою стороною. При цьому, незважаючи на компактні розміри, в таких портах зарядки можуть реалізовуватися досить прогресивні можливості — зокрема, висока потужність живлення і багато технологій швидкої зарядки. З іншого боку, конкретно в зарядниках для гаджетів роз'єми цього типу зустрічаються помітно рідше, ніж повнорозмірні USB (USB-A), і в менших кількостях — по одному, рідше по два і як дивина три USB-C порти. Пов'язано це з тим, що для підключення гаджетів, що заряджаються, зазвичай використовується кабель, зі знімними кабелями зручніше використовувати звичайні USB-порти, а встановити такі порти в зарядник (навіть компактний) нескладно. Так що на практиці пристрій з USB-C має сенс спеціально шукати переважно в тому разі, якщо «в господарстві» вже є відповідний дріт (або гаджет з відповідним штекером).

Максимальна потужність, яку ЗП здатний видавати на один гаджет, що заряджається (для моделей з 1 роз'ємом або з 1 бездротовою платформою — власне потужність зарядки). Підкреслимо, що для бездротових пристроїв тут вказується саме потужність в бездротовому форматі (навіть якщо в конструкції є порт USB з більш високою потужністю). У дротових зарядниках, зазвичай, вказується потужність на роз'ємі USB з найбільшим струмом зарядки або з підтримкою найбільш потужної технології швидкої зарядки.

Найменшим значенням даного показника в наш час фактично є 5 Вт. Інші популярні варіанти включають 10 Вт, 12 Вт, 15 Вт, а в найпотужніших моделях зустрічаються показники у 18 Вт і більше — для зарядки ноутбуків (аж до 100 Вт).

Більш висока вихідна потужність дає змогу прискорити процес зарядки; а в разі бездротових пристроїв значення більш ніж у 10 Вт дає можливість вже говорити про наявність швидкої зарядки. Водночас з цим параметром пов'язаний цілий ряд нюансів. По-перше, відповідну потужність повинен підтримувати не тільки ЗП, але і гаджет, що заряджається — інакше швидкість процесу буде обмежуватися вже характеристиками гаджета. По-друге, для використання всіх можливостей зарядника може знадобитися підтримка не тільки відповід...ної потужності зарядки, але і певної технології швидкої зарядки (див. «Швидка зарядка»). По-третє, в ЗП з кількома роз'ємами зарядки максимальна потужність на 1 пристрій може досягатися тільки в тому разі, якщо інші порти не задіяні.

Технологія швидкої зарядки, підтримувана пристроєм.

Сама по собі швидка зарядка, як випливає з назви, зменшує час зарядки в порівнянні зі стандартною процедурою. Для цього використовується підвищена напруга і/або сила струму, а також спеціальне «розумне» управління процесом. Але ось можливості і особливості такої зарядки можуть бути різними, залежно від конкретної технології, використовуваної в апараті. Цю ж технологію має підтримувати і зарядний пристрій — тільки так можна на 100% гарантувати коректну роботу. Правда, деякі види швидкої зарядки взаємно сумісні – однак цей момент варто уточнювати окремо, і не завжди сумісність є повною.

У наш час найбільшого поширення набули такі технології: Quick Charge різних версій (3.0, 4.0, 5.0), Power Delivery (версії 3.0 та 3.1), Pump Express, Samsung Adaptive Fast Charging, Huawei Fast Charge Protocol, Huawei SuperCharge Protocol, OPPO VOOC, OnePlus Dash Charge. Ось короткий опис кожної з них:

— Quick Charge (1.0, 2.0, 3.0, 4.0, 5.0). Технологія, що створена Qualcomm і використовується в гад...жетах з процесорами від цієї компанії. Чим пізніше версія – тим досконаліше технологія: наприклад, в Quick Charge 2.0 є 3 фіксованих варіанти напруги, а у версії 3.0 з'явилося плавне регулювання в діапазоні від 3,6 до 20 В. Найчастіше гаджети новішою версії Quick Charge сумісні і з більше старими пристосуваннями для зарядки, але для повноцінного використання бажаний точний збіг за версіями.
Відзначимо також, що ті чи інші версії Quick Charge стали основою для деяких інших технологій. Однак, знову ж таки, взаємну сумісність зарядників і гаджетів з підтримкою цих технологій потрібно уточнювати окремо.

— Pump Express. Власна розробка компанії MediaTek, що застосовується в портативних пристроях з процесорами цього бренду. Також доступна в декількох версіях, з поліпшеннями і доповненнями в міру розвитку.

— Power Delivery. «Рідна» технологія швидкої зарядки для роз'єму USB-C. використовується багатьма брендами, зустрічається переважно в зарядниках і гаджетах, оснащених цим типом роз'єму. Представлена в декількох версіях.

— Samsung Adaptive Fast Charging. Фірмова технологія швидкої зарядки від Samsung. Без особливих змін застосовується ще з 2015 року, в світлі чого виглядає досить скромно на тлі більше нових стандартів. Проте, здатна забезпечити непогану швидкість, особливо на перших 50% заряду.

— Huawei FastCharge Protocol. Одна з фірмових технологій Huawei. За формальними характеристиками схожа з Quick Charge 2.0, але використовується як з Qualcomm, так і з іншими марками мобільних процесорів, так що сумісність не гарантується. В цілому вважається застарілою, поступово витісняється більш прогресивними стандартами на зразок SuperCharge Protocol.

— Huawei SuperCharge Protocol. Ще одна фірмова технологія від Huawei, представлена в 2016 році; на 2021 рік доступна в декількох версіях. В окремих пристроях потужність такої зарядки перевищує 60 В – не рекордний, але досить солідний показник.

— Oppo VOOC. Технологія компанії OPPO, що застосовується як у фірмових смартфонах, так і в техніці інших брендів. Доступна в декількох версіях; остання (на 2021 рік) версія SuperVOOC призначається для батарей на 2 комірки і іноді вказується як окрема технологія — під назвою Oppo SuperVOOC Flash Charge.

— OnePlus Dash Charge. Порівняно старий фірмовий стандарт від OnePlus. Цікавою особливістю є те, що в деяких гаджетах ефективність Dash Charge практично не залежить від використання екрану: при увімкненому дисплеї батарея заряджається практично з тією ж швидкістю, що і при вимкненому. Технічно є ліцензованою версією VOOC від OPPO, однак ці технології не сумісні. З 2018 року Dash Charge поступово витісняється Warp Charge, але в зарядниках, що продаються окремо, ця новіша технологія поки використовується рідко.

Крім цього, на ринку можна зустріти зарядні пристрої з підтримкою більш рідкісних і специфічних форматів роботи; особливості цих форматів можна уточнити за спеціальними джерелами.

— Індикатор роботи. Вказівник, який сигналізує про роботу зарядного пристрою; в деяких моделях також забезпечує додаткову інформацію про режими роботи, неполадки тощо. Найчастіше такий покажчик світловий — у вигляді окремого вогника або добре помітної системи підсвічування. А додаткове інформування може забезпечуватися за рахунок зміни кольору підсвічування, за рахунок миготіння тощо. Однак навіть без цих функцій індикатор роботи забезпечує додаткову зручність при використанні. Зокрема, він дає змогу визначити, чи отримує зарядник живлення і чи працює в штатному режимі — це може стати в нагоді при діагностиці різних неполадок. Можливо і нестандартне застосування підсвічування — наприклад, в якості нічника, що полегшує орієнтування в неосвітленому приміщенні (тим більше, що гаджети часто ставляться на зарядку саме на ніч).

— Дисплей. Власний дисплей на корпусі зарядного пристрою. Зазвичай це найпростіший екран на кілька символів, однак навіть на ньому може виводитися різна додаткова інформація, що полегшує життя користувачу: поточні значення напруги і струму, стан швидкої зарядки, коди несправностей тощо. З іншого боку, це ускладнює конструкцію, а на практиці подібне інформування потрібно не так часто, тому і зарядок з дисплеями випускається вкрай мало.

— Знімний кабель живлення ЗП. Кабель для підключення зарядника до мережі, що має знімну конструкцію. Саме по собі підключення до розе...тки за допомогою окремого дроту (як знімного, так і незнімного) використовується в ЗП нечасто — переважно в пристроях, для яких не підходить конструкція типу «штепсель на корпусі» (це насамперед бездротові моделі, а також дротові ЗП з великою кількістю роз'ємів і відповідними габаритами). А конкретно знімна конструкція зручна двома моментами: по-перше, дріт можна зняти і компактно скласти для зберігання і транспортування, і по-друге, при ушкодженні кабелю його можна просто замінити, не потрібно морочитися з ремонтом або походом в майстерню. До недоліків можна віднести підвищену ймовірність втратити кабель, а також дещо меншу надійність, ніж при незнімній конструкції (останнє, втім, стає помітним лише при частих підключення/відключення, що зношують роз'єм).

— Незнімний кабель живлення ЗП. Кабель для підключення зарядника до мережі, який жорстко закріплений на пристрої і не передбачає від'єднання. Зустрічається помітно рідше описаного вище знімного, оскільки менш зручний при необхідності компактно скласти пристрій; а при пошкодженні дроту, швидше за все, доведеться нести зарядник в сервісний центр. З іншого боку, втратити такий дріт можна тільки разом із самим зарядником.