Порівняння WinTech WTB-16/700 vs Sturm BD7050

Номінальна споживана потужність верстата. В даному разі вказують сумарну споживану потужність верстата, що, як правило, рівна потужності основного двигуна, що відповідає за обертання шпинделя. У конструкції можуть передбачатися і інші двигуни – наприклад, для автоматичної подачі (див. «Управління») або прокачування МОР (див. «Функції») – вони також враховуються. «Ненажерливість» таких моторів порівняно невисока для малопотужних верстатів, а потужність основного двигуна — одна з головних характеристик для будь-якого верстата: вона визначає клас агрегата і його загальні можливості.

Більш потужний двигун дає можливість свердлити на великих обертах (що зменшує час на свердління) і/або з більш високим крутним моментом (він важливий для твердих матеріалів і свердл/коронок великого діаметру). Відповідно, чим потужніший верстат – тим більш прогресивним, як правило, він є, тим більше можливостей доступні при роботі з ним. Зворотною стороною цього є те, що з ростом потужності збільшуються габарити, вага, ціна і, відповідно, енергоспоживання агрегата. Тому вибирати за даним показником потрібно з урахуванням робіт, для яких купується верстат. Наприклад, для нескладних задач (наприклад, домашньої майстерні, де планується працювати лише час від часу) цілком достатньо потужності близько 300 – 600 Вт, для щоденного використання на порівняно «легкому» виробництві (наприклад, меблевому) — від 600 Вт до 1 кВт, а ось для великих металевих деталей...рекомендуються моделі від 1 кВт і вище. Також відзначимо, що, крім потужності, варто орієнтуватися ще й на максимальний діаметр свердління (див. нижче).

Кількість швидкостей обертання шпинделя, передбачене в конструкції верстата.

Чим більше швидкостей (при тій же різниці між мінімальною і максимальною кількістю оборотів, див. нижче) — тим більше у оператора варіантів за вибором режиму роботи і тим точніше можна налаштувати верстат під особливості тієї чи іншої задачі. Правда, конкретні значення фіксованих швидкостей навіть у схожих моделей можуть бути різними; але найчастіше ця різниця не має особливого значення. Крім того, багатошвидкісні верстати можуть доповнюватися плавним регулюванням обертів (див. «Функції»), яка дозволяє ще точніше налаштувати режим роботи.

Зазначимо, що перемикання швидкостей може здійснюватися різними способами: в одних моделях це здійснюється буквально в одне натискання кнопки, в інших потрібно копатися в редукторі або пасової передачі.

Найменша швидкість обертання шпинделя забезпечується свердлувальним верстатом.

Відзначимо, що даний параметр вказується лише для моделей з більш ніж однією швидкістю (див. «К-ть швидкостей») та/або регулюванням обертів (див. «Функції») — тобто якщо обороти можна так чи інакше змінювати. Про загальному значенні швидкості обертання див. «Макс. кількість оборотів»; тут же відзначимо, що можливість працювати на низьких швидкостях в деяких випадках буває критичною — наприклад, при нарізанні різьби. Відповідно, чим нижче мінімум за оборотами — тим краще верстат підходить для таких робіт, за інших рівних умов. Найбільш «повільні» сучасні моделі здатні обертатися на швидкості 30 – 40 об/хв.

Найбільша швидкість обертання шпинделязабезпечується свердлувальним верстатом; для моделей, що мають тільки одну швидкість, вона також зазначається в цьому пункті.

При тій же потужності двигуна (див. вище) висока швидкість обертання забезпечує хорошу продуктивність, однак крутний момент при цьому знижується; при більш низьких обертах, навпаки, тягове зусилля підвищується, даючи змогу «вгризатися» в непіддатливі матеріали і полегшуючи роботу зі свердлами великого діаметра. Конкретні рекомендації по оптимальним швидкостям залежно від типу матеріалу і діаметра свердління можна знайти в спеціальних джерелах. Водночас відзначимо, що високошвидкісний верстат не обов'язково буде «слабкою» по крутному моменту — адже багато агрегати дають змогу знижувати швидкість обертання. Однак ефективна робота на високих обертах все одно вимагає досить потужного двигуна, що відповідним чином позначається на вартості агрегата. Відповідно, шукати «швидкий» верстат має сенс у тому випадку, якщо планується багато працювати з відносно м'якими матеріалами, такими як дерево. А ось для металу, каменю і т. ін. краще підібрати порівняно «повільний» агрегат.

Тип патрона — затискача для встановлення свердел та інших робочих насадок — що використовується у верстаті.

— Ключовий. Патрон, що відкривається і закривається за допомогою спеціального ключа. Також відомий як «зубчастий» або «зубчасто-вінковий», оскільки ключ працює за принципом шестерні. Використовується для закріплення свердла з циліндричним хвостовиком, для цього в конструкції є кулачки (зазвичай три), що зходяться при закритті і розбіжні для витягання свердла. Кулачковий затискач сам по собі досить універсальний і здатний працювати з будь-яким свердлом або іншою насадкою, що має хвостовик круглого перерізу (незалежно від його особливостей). Наприклад, у такий патрон іноді ставлять навіть насадки з хвостовиком Weldon (див. нижче). Конкретно ж ключовий патрон вважається більш надійним, ніж аналогічний за принципом кріплення швидкозатискний; головний його недолік полягає безпосередньо у використанні ключа, який може загубитися. Крім того, сама заміна займає досить багато часу.

— Швидкозатискний. Патрон для циліндричних хвостовиків, за конструкцією затискача повністю аналогічний ключовому (див. вище). Головна ж відмінність полягає в тому, що швидкозатискний патрон відкривається і закривається рукою, без використання будь-яких спеціальних інструментів. Завдяки цьому заміна свердел займає набагато менше часу (звідси і назва), а загалом робот...а з таким патроном простіша, ніж з ключовим. Він вважається оптимальним вибором для тих випадків, коли потрібно часто міняти свердла. Недоліком швидкозатискних патронів деякі вважають меншу надійність, ніж у ключових; однак це може виявитися критичним хіба що при дуже високих навантаженнях, а для застосування у штатному режимі можливостей такого кріплення цілком достатньо.

— Під конус Морзе. Конус Морзе являє собою специфічний різновид хвостовиків, що застосовується в свердлах та інших подібних насадках. Такий хвостовик, згідно з назвою, має конічну форму — на неї і розраховане гніздо в патроні. На торці хвостовика найчастіше розташовується лапка — плоский виступ, який при установці фіксується в пазу патрона і не дозволяє свердлу провертатися. Однак є й інші варіанти фіксаторів — наприклад, з різьбою, коли при установці в торець конуса вкручується спеціальний шток. Для того, щоб підібрати сумісні свердла, обов'язково потрібно знати особливості конструкції конкретного патрона під конус Морзе. Також відзначимо, що подібні кріплення випускаються в стандартних розмірах (див. «Конус Морзе»).

— Weldon. Система кріплення Weldon передбачає циліндричний хвостовик з лискою — невеликою плоскою виїмкою з одного боку. Патрон має затискний гвинт, який при закручуванні впирається в лиску і фіксує свердло у гнізді. Досить екзотичний різновид кріплення, не отримав особливого поширення на пострадянському просторі. Частково це обумовлено тим, що свердло під Weldon можна без особливих труднощів закріпити в звичайному патроні під циліндричний хвостовик (хоча це не дуже рекомендується, оскільки може призвести до дисбалансу на високих обертах). Патрон даного типу застосовується переважно в магнітних верстатах (див. «Тип») — і то найчастіше в поєднанні з іншим, більш поширеним типом кріплення (наприклад, швидкозатискним).

— Цанговий. Патрон, що використовує той самий принцип роботи, що і автоматичний олівець. Роль затискача грає кругла втулка, розділена на кілька пружних пелюсток; в робочому положенні вони стиснуті і фіксують свердло, а для відкривання потрібно потягнути кожух патрона вгору, і пелюстки розійдуться. Такий спосіб роботи недостатньо надійний для повнорозмірних свердлильних верстатів, зате оптимально підходить для високоточних агрегатів, що використовують свердла маленького діаметра (до 4 – 5 мм).

Відзначимо, що в комплекті зі свердлильним верстатом може поставлятися відразу кілька патронів, в тому числі — під різні типи хвостовиків (наприклад, конус Морзе і ключовий). Останнє значно розширює асортимент робочих насадок, доступних для агрегата. При цьому конкретне поєднання кріплень може бути практично будь-яке — хіба що ключовий і швидкозатискний патрон в одному комплекті не постачаються, оскільки вони розраховані на однотипні хвостовики.

Розмір патрона під конус Морзе (див. «Тип патрона»), яким укомплектований свердлильний верстат.

Конуси Морзе випускаються в стандартних варіантах розміру. Найбільш популярний стандарт передбачає маркування літерами МК і цифрою — наприклад, МК2. Чим більше цифра в позначенні — тим більше діаметр конуса і тим, відповідно, товщі свердла, в яких він використовується. У сучасних свердлувальних верстатах зазвичай застосовуються патрони з розмірами від МК1 до МК4. А на практиці цей параметр необхідний насамперед для вибору сумісних свердел.

— Реверс. Можливість обертання шпинделя в зворотному напрямку — на «викручування» свердла з матеріалу. Основне призначення даної функції — звільнення інструменту, який застряг в заготівлі. Крім того, реверс може знадобитися для деяких специфічних видів робіт, наприклад, нарізування різьби (власне, майже всі верстати з реверсом допускають таке застосування).

— Регулятор обертів. У цьому разі мається на увазі можливість плавно змінювати швидкість обертання шпинделя. Це дає можливість набагато точніше підлаштувати оберти, ніж шляхом вибору однієї з фіксованих швидкостей (див. «Кількість швидкостей»). При цьому обидва способи регулювання можуть передбачатися в одному і тому ж верстаті. У будь-якому разі моделі з плавним регулюванням вважаються більш прогресивними, ніж агрегати без нього.

— Підтримка обертів. Автоматична система, яка регулює потужність, що подається на шпиндель, залежно від навантаження на свердло — з таким розрахунком, щоб швидкість обертання інструменту залишалася незмінною: при високих навантаженнях потужність збільшується, при малих — зменшується. Постійна швидкість обертання позитивно позначається як на якості оброблення, та й на терміні служби свердел і самого верстата.

— Безщітковий двигун. Електродвигун бесколлекторного типу — що не має вугільних щіток. Такі агрегати помітно складніше і дорожче класичних кол...екторних двигунів, однак мають перед ними ряд важливих переваг. Це, зокрема, високий ККД, мінімальне нагрівання під час роботи, довговічність, дуже низький рівень шуму, а також майже нульова ймовірність виникнення іскор, що дає змогу безпечно працювати в умовах підвищеної пожежної небезпеки.

— Підсвічування. Наявність у верстаті власної системи підсвічування — у вигляді лампи, спрямованої на місце проведення робіт. Ця функція робить агрегат незалежним від зовнішнього освітлення і дає змогу комфортно працювати навіть при слабкому світлі (аж до повної темряви). Та й у денний час світло може бути затінене навколишніми предметами, а то й самим верстатом; на цей варіант підсвічування також буде незайвим.

— Лазерний маркер. Лазерний маркер, який грає роль «цілевказівника»: мітка від нього показує точку на заготівлі, якої свердло торкнеться, якщо його опустити прямо зараз. Ця функція значно полегшує наведення інструменту на потрібну точку.

— Дисплей. Власний дисплей, на який можуть виводитися різні числа та спеціальні символи. Зазвичай це досить простий екранчик на 3 – 4 розряди, однак навіть такий екран більш інформативний, ніж світлові індикатори. Приміром, на дисплеї може відображатися точна швидкість обертання шпинделя; та й загалом дана функція робить управління більш зручним і наочним.

— Водяне охолодження (МОР). Система, що дає змогу подавати мастильно-охолоджувальну рідину (МОР) до місця роботи. Дана функція особливо важлива при важких роботах, з інтенсивним обробленням твердих матеріалів або делікатних деталей: знижуючи нагрівання і тертя, МОР запобігає деформації заготівель, зменшує вірогідність появи дефектів і загальний знос інструменту. Крім того, охолоджувальна рідина може виконувати й інші спеціальні функції — наприклад, забезпечувати антикорозійне оброблення. Відзначимо, що конструкція системи подачі може бути різної — від найпростішого бачка над шпинделем, з якого МОР надходить самопливом, до окремого насоса з власним двигуном. Цей момент перед покупкою не завадить уточнити окремо.

— Нахил опорної плити. Можливість нахилити опорну плиту і відповідно закріплену на ній заготівлю. Таким чином стає доступним свердління не під прямим кутом, а під встановленим. Однак переважно мова йде про нахил ліворуч/праворуч в межах 45°, втім для абсолютної більшості робіт цього цілком достатньо.