Порівняння SHOEI NXR vs AGV GT-Veloce

Розміри, в яких випускається дана модель шолома.

Відповідний розмір шолома залежить насамперед від окружності голови користувача. Окружність заміряється в самому широкому місці голови — зазвичай на рівні 1 – 2 см вище брів і по виступу на потилиці; детальніші рекомендації та описи можна знайти в спеціальних джерел. Тут же відзначимо, що хоча виробники використовують одні і ті ж позначення розмірів — XXS, XS, S, M, L, XL і т. д. — конкретні значення розмірів у різних брендів можуть дещо відрізнятися; наприклад, XL може відповідати і 60 – 61 см, і 61 – 62 см. Ця, здавалося б, невелика різниця здатна помітно вплинути на комфорт і безпеку використання. Тому при виборі потрібно керуватися таблицями розмірів конкретного виробника.

Також варто враховувати, що шоломи з однаковим позначенням розміру можуть відрізнятися не тільки за фактичним розміром, але і за формою внутрішнього простору. Тому навіть відповідність з таблиці розмірів не є гарантією того, що виріб виявиться придатним; найбільш надійний спосіб — перевірити шолом «живцем» перед покупкою.

Тип візора, який використовується в шоломі. Під візором в даному випадку мають на увазі скло, що прикриває обличчя мотоцикліста від вітру, пилу, крапель дощу і т. ін., а нерідко — ще й від яскравого сонця. Зазначимо, що існує специфічна категорія візерів — сонцезахисні; вони в даному випадку не враховуються, докладніше про такі пристрої див. «Функції/можливості». Традиційні ж візори можуть бути такими:

— Прозорий. Класичне прозоре скло, не змінює видиме зображення. На яскравому сонці такі візори менш зручні, ніж тоновані, однак цей недолік можна компенсувати застосуванням додаткових сонцезахисних візорів (див. нижче). При цьому прозорі стекла не погіршують видимість в сутінках і загалом більш універсальні, а тому і застосовуються в більшості шоломів, де взагалі передбачені візори.

— Тонований. візори, які мають тонування. Зазвичай, йдеться про певною мірою затемнення — від легкої «димчастого» до практично чорного або дзеркального (вікна, тоновані в жовтий або помаранчевий, мають свою специфіку, тому вони вказуються окремо — див. нижче). Затемнений візор покращує видимість при яскравому сонці; крім того, він часто робиться поляризованим, що зменшує кількість видимих відблисків (від води, від блискучих металевих поверхонь тощо). З іншого боку, через таке скло гірше видно у вечірній і нічний час, ніж через прозорий — аж до цілковитої неможливості нормально використовувати шолом із...закритим «забралом». Так що тоновані візори рекомендується використовувати виключно для денної їзди.

— Тонований/прозорий. Даний варіант вказується для моделей, які є доступними в різних варіантах комплектації — як з тонованим, так і з прозорим візором. Це дозволяє вибрати варіант на свій розсуд, залежно від особистих переваг і передбачуваних особливостей їзди. А деякі моделі можуть комплектуватися стеклами обох типів, що робить шолом універсальним прямо «з коробки».

— Жовтий. Візор, тонований у жовтий або помаранчевий відтінок. Такі стекла є свого роду протилежністю затемненим візорам: жовте забарвлення підвищує яскравість і контрастність зображення, покращуючи видимість при слабкому освітленні — від похмурої погоди до їзди в вечірній і нічний час. А ось при денному освітленні, навіть не дуже яскравому, жовтий колір може викликати дискомфорт (хоча тут все залежить від уподобань користувача. Загалом це досить специфічна категорія, вона рідко встановлюється в шоломи в штатній комплектації: вважається, що необхідність в жовтому склі виникає рідко, а якщо вона все-таки виникне — такий візор можна без особливих проблем докупити окремо.

— Відсутня. Візорів за визначенням не мають шоломи-кроси, розраховані на застосування з окулярами; крім того, стекла відсутні в деяких відкритих моделях (див. «Тип»), в який таке оснащення не вписується через конструкцію або з міркувань дизайну. А ось в інших різновидах шоломів даний варіант практично не зустрічається: якщо ця модель допускає встановлення візора, вона практично обов'язково комплектується хоча б найпростішим прозорим склом.

Матеріал, з якого виконана шкаралупа — зовнішня тверда оболонка шолома.

— Термопластик. Матеріал, що застосовується переважно в недорогих шоломах; найпопулярніший варіант в даній категорії. Термопластик (найчастіше це полікарбонат) відрізняється невисокою вартістю і має цілком достатні, хоча і не дуже високі характеристики міцності, проте він досить важкий, до того ж «старіє» по мірі використання за рахунок перепадів температур і впливу ультрафіолету; такі шоломи рекомендується міняти раз в 5 років.

— Термосмола. За основним властивостям цей матеріал, аналогічний описаному вище пластику; при цьому він більш міцний і довговічний, однак і коштує трохи дорожче, що відповідно позначається на ціні шоломів.

— Фіберглас (скловолокно). В даному випадку мова йде не про чистий скляному волокні, а про склопластику — композиті, що складається з скловолокна і пластикової основи. Досить міцний і надійний, але водночас досить важкий матеріал, що застосовується переважно в шоломах середнього рівня.

— Карбон. Він же вуглепластик — композитний матеріал, що поєднує вуглецеве волокно і основу з полімерної смоли. Таке поєднання дозволяє добитися легкості і водночас надзвичайно високій міцності, однак обходиться недешево. Тому шкаралупа з карбону, зазвичай, є ознакою шолома преміумкласу.

— Фіберглас/кевлар. Описаний вище фіберглас, доповнений композитом на основі іншого волокна — кевларового. По міцності Кевлар ненабагато поступається карбону, при цьому коштує дешевше, а важить такий матеріал помітно менше фібергласу, що помітно позначається на масі всього шолома. При цьому матеріали зазвичай розташовуються шарами.

— Карбон/фіберглас. Шоломи, частково виконані з карбону, частково — з фібергласу; така шкаралупа зазвичай має «шарову» конструкцію. Про особливості кожного з цих матеріалів див. вище, а їх поєднання дозволяє об'єднати переваги і частково компенсувати недоліки. Так, подібні комбіновані шоломи дешевше, ніж чисто карбонові, а по міцності можуть не поступатися їм. Правда, фіберглас — важкий матеріал, що відповідно позначається на вазі; проте такі шоломи все одно виходять досить легкими.

— Карбон/кевлар. Шоломи, що поєднують в конструкції карбон і кевлар — зазвичай, у вигляді шарів, що складають шкаралупу. Обидва ці матеріалу докладно описані вище, а їх поєднання примітно високою міцністю і меншою вартістю, ніж у чистого карбону. Водночас подібні шоломи все одно обходяться недешево, а важать трохи більше карбонових.

Сертифікат або сертифікати безпеки, яким відповідає шолом. На сьогоднішній день в мотошоломах зустрічаються переважно такі види сертифікатів:

— ECE 22.05. Європейська система сертифікації, що передбачає досить суворі вимоги до перевірки на безпеку серед державних і міжнародних стандартів (хіба що в ACU вимоги можуть бути ще жорсткіше). Згідно ECE 22.05 кожна партія шоломів повинна проходити перевірку перед відправкою в продаж (для цього відбираються декілька тестових екземплярів), а сама перевірка є досить жорсткою і проводиться з урахуванням того, що голови мотоциклістів можуть мати різний розмір і вагу. Шоломи, сертифіковані за цим стандартом, використовуються навіть в професійному мотоспорті (хоча, зрозуміло, сертифікацію можуть проходити вироби різного рівня і призначення).

— Snell. Також відомий як SMF. Стандарт, розроблений і використаний в США; з'явився ще в середині 50-х років ХХ століття, з тих пір регулярно покращується і вдосконалюється. Вимоги Snell більш м'які, ніж у ECE 22.05, однак жорсткіше, ніж в DOT: продукція обов'язково проходить постійний контроль якості, а при випробуванні враховується можлива різниця в розмірах голови (хоча і не враховується різниця у вазі).

— DOT. Стандарт, розроблений Міністерством транспорту США ще в 1972 році і з тих пір практично не изменявшийся. Передбачає досить м'які умови як самого тестування, та й контролю результатів. Т...ак, перевірка проводиться тільки для стандартного розміру і ваги голови, займається цим сам виробник і він же визначає, чи відповідає його продукція вимогам DOT, а контроль з боку Міністерства Транспорту обмежується періодичними вибірковими тестуваннями. Тим не менш, навіть з урахуванням цього наявність DOT набагато краще, ніж повна відсутність сертифікації.

— ACU. Стандарт, розроблений і підтримується Британською Мотоциклетним союзом (Auto-Cycle Union) — громадською організацією, що представляє інтереси мотоциклетного співтовариства. Передбачає два основних варіанти маркування — ACU Gold і ACU Silver; втім, другий варіант з низки причин зустрічається вкрай рідко, і зазвичай використовується саме топова, «золота» маркування. Для отримання сертифіката ACU Gold шолом повинен не тільки відповідати певним загальноприйнятим стандартам (описаним вище Snell 2005 або ECE 22.05, британському BSI А Type тощо), але і пройти випробування за правилами ACU, які передбачають додаткові перевірки. Завдяки цьому маркування ACU Gold відповідає дуже високому рівню безпеки. Зазначимо, що деякий час тому дана система опинилася в центрі скандалу: з'явилися чутки, що наклейки «ACU Gold» продаються вільно і можуть зустрічатися навіть на низькоякісних шоломах, не проходили (і не здатних пройти) офіційну перевірку. Однак організація ACU вжила заходів до виправлення ситуації, та й добросовісні продавці не йдуть на такий обман. Втім, якщо у вас є сумніви — можна уточнити за офіційними джерелами (наприклад, сайту ACU в Інтернеті), чи відповідає вибраний шолом заявленого для нього рівнем безпеки.

Як країною-виробника зазвичай вважають країну походження бренду — «батьківщину» компанії, що займається продажем шоломів. При цьому фактичне місце випуску може не співпадати із заявленою країною-виробником, проте це не є критичним — якість виробу визначається швидше репутацією бренда (і ретельністю контролю якості), ніж країною фактичного виробництва.