Порівняння Great Wall King Tiger 1:72 vs Pilotage Leopard II Inf 1:24

Масштаб відображає співвідношення розмірів моделі з розмірами реального танка — небудь конкретного прототипу (див. «Копія оригіналу»), або якоїсь середньостатистичної машини. Наприклад, якщо ширина реального танка становить 3,5 м, то ширина його копії в масштабі 1:16 вийде 350/16 = 21,8 см. Зрозуміло, абсолютно точне відповідність за габаритами зустрічається далеко не завжди, та й пропорції можуть бути перекручені; однак масштаб цілком дозволяє оцінити розміри моделі загалом.

Найбільш мініатюрні з сучасних радіокерованих танків виконуються в масштабі 1:72 (для порівняння — цей же масштаб є найбільш популярним серед збірних пластикових моделей). А найбільші — у згаданому вище 1:16.

Масштаб і розміри танка мають значення не тільки при оцінці майданчики, необхідної моделі для нормальної їзди: в танкових боях більш великі машини знаходяться в менш вигідному становищі, ніж невеликі. Тому якщо Ви купуєте кілька танків з наміром влаштовувати битви між ними (і мова не йде про набір «танковий бій» — см. «Тип»), варто вибирати моделі одного масштабу. Зараз на ринку представлені такі масштаби моделей: 1:72, 1:43, 1:30, 1:24, 1:20, 1:16.

Мінімальний вік, для якого підходить дана радіокерована модель. Ці рекомендації є досить умовними, однак відступати від них все одно не рекомендується. «Дорослі» моделі 14+ з безліччю регулювань, рухомих деталей і потужністю просто будуть не під силу освоїти малюкові. Водночас, моделі для молодшої вікової категорії можуть виявитися не цікавими і нудними для старших дітей.

Спосіб стрільби з гармати, передбачений у конструкції танка.

— Пневматична гармата. Стрілянина, яка здійснюється за принципом пневматики, коли снаряд викидається з дула за допомогою стисненого повітря. Багато подібні моделі навіть використовують в якості боєприпасів стандартні 6-мм кульки BB, застосовуються в приводах для страйкболу. Даний варіант ближче всього до реальної стрільби з танкової гармати, він дає найбільше можливостей щодо вибору цілей: наприклад, для влаштування імпровізованого полігону можна використовувати сірникові коробки або іграшки-фігурки, тоді як інфрачервоні «знаряддя» проти таких цілей марні. А от для організації танкових боїв пневматика набагато менш зручна, ніж ІЧ-випромінювачі (див. нижче) — хоча технічно цілком застосовна. Одним з незручностей, що виникають при використанні пневматичних гармат, є обмежена кількість боєприпасів, проте деякі розглядають це швидше перевага, забезпечує додатковий реалізм. Реальним же недоліком можна назвати те, що при стрільбі необхідно дотримуватися певної обережності: швидкість кульки буває досить високою, і нехтування заходами безпеки може обернутися ушкодженнями навколишніх предметів або навіть травмами. Також відзначимо, що пневматика досить «ненажерлива» в плані витрати заряду батареї.

— Інфрачервона гармата. Стрілянина за допомогою імпульсів інфрачервоного випромінювання, що фіксуються спеціальними датчиками; за відс...утності таких датчиків гармата втрачає корисність. Це обмежує застосування ІЧ-випромінювачів і не дозволяє використовувати їх для стрільби з імпровізованим цілям кшталт тих же солдатиків. З іншого боку, даний варіант надзвичайно зручний для організації танкових боїв: датчики влучень (див. нижче) можна встановити в кількох місцях на танку і під'єднати до прогресивним керуючим схемами, які забезпечать підрахунок кількості влучень, фіксацію точок поразки і інші додаткові можливості. При цьому ймовірність нечесної гри або помилок при оцінці попадання при використанні таких моделей зводиться практично до нуля. У світлі всього цього наявність ІЧ-гармат характерно для моделей, призначених для танкових боїв (включаючи спеціалізовані комплекти, див. «Тип»). Правда, при організації бою між танками, не входять до одного комплекту, не завадить дізнатися сумісність гармат і датчиків між собою. ІЧ-випромінювачі працюють безшумно й невидиме для ока, тому гармати даного типу зазвичай доповнюються звуковими та світловими ефектами, що імітують постріл.

— Відсутня. У цьому разі мається на увазі відсутність у конструкції одного з описаних вище варіантів. При цьому макет гармати може бути доповнений звуковими, світловими або іншими ефектами, що імітують стрілянину або віддачу (див. нижче; хоча частіше зустрічається простий муляж, без додаткових можливостей). А в деяких моделях — зокрема, танках-шпигунів, див. «Тип» — гармати може взагалі не передбачатися, навіть у вигляді муляжу.

Найбільша дальність, на яку здатна ефективно вистрілити гармата танка.

Для пневматичних гармат (див. «Стрільба») даний параметр зазвичай вказується за максимальної дальності польоту снаряда. Це дозволяє оцінити не тільки далекобійність як таку, але і потужність гармати: чим більше дальність (а отже, і потужність) — тим уважніше треба бути до заходів безпеки.

Для інфрачервоних (див. там само) дальність стрільби відповідає найбільшій відстані, з якого «постріл» може бути коректно розпізнаний ІЧ-датчиком аналогічної моделі (або другого танка, що входить в комплект «танковий бій», див. «Тип»). Ця інформація стане у нагоді при виборі тактики на великому просторі, де відстані між противниками можуть бути досить великими.

Наявність у конструкції танка датчиків попадання.

Такі датчики зазвичай являють собою фотосенсори, що реагують на імпульси з інфрачервоних гармат (див. «Стрільба»). Їх наявність свідчить про те, що модель призначена для танкового бою: саме на підставі інформації з датчиків найзручніше вести рахунок таких боїв. Відзначимо, що таке оснащення може передбачатися не тільки в комплектах «танковий бій» (див. «Тип»), але й в окремих машинах — однак без другого танка датчики будуть марні. Тому спеціально шукати машину з цією функцією варто тільки в тому разі, якщо ви плануєте влаштовувати танкові битви.

Тип джерела живлення, необхідного для роботи танка (живлення для пульта вказується окремо, див. нижче). Зазначимо, що такі джерела потрібні не тільки для моделей з електродвигунами (див. «Двигун») — будь-яка радіокерована машина потребує електриці як мінімум для роботи приймача сигналу.

— Li-Ion. Акумулятори, виконані за літій-іонної технології і не належать ні до одного з універсальних типорозмірів (зразок AA, див. нижче). Дана технологія дозволяє створювати батареї меншого розміру і ваги, ніж описані нижче «нікелеві» різновиди; крім того, літій-іонні акумулятори практично не схильні до «ефекту пам'яті», прості у використанні і заряджаються досить швидко. Їх недоліками можна назвати більш високу ціну і меншу стійкість до високих і низьких температур, ніж у тих же «нікелевих».

— Li-Pol. Подальший розвиток описаної вище літій-іонної технології. Літій-полімерні акумулятори мають ще більшу щільність заряду, що дало змогу добитися компактних розмірів; з іншого боку, і недоліки у вигляді високої вартості і чутливості до екстремальних температур в них виражені більш явно.

— Ni-Cd. Найстаріша з технологій, що використовуються в акумуляторах сучасних радіокерованих танків. Нікель-кадмієві батареї характеризуються невисокою вартістю, вищою надійністю, стійкістю до низьких і високих температур, а також високою швидкістю зарядки. Все це робить даний варіант добре підходить для радіокерованих машин — особливо великомасштабних, з великою кількістю додатко...вих функцій, яким потрібно багато енергії. Водночас подібні батареї не позбавлені серйозних недоліків. Головним з них є «ефект пам'яті»; він проявляється в тому, що при зарядці не до кінця розрядженого акумулятора його ємність знижується. Втім, при дотриманні правил експлуатації (досить простих цей ефект можна звести практично до нуля.

— Ni-Mh. Технологія, розроблена в розрахунку на усунення недоліків нікель-кадмієвих батарей (див. вище). Нікель-метал-гидридні акумулятори мають ті ж переваги, що і попередники — надійність, стійкість до несприятливих температур, високу швидкість зарядки; при цьому вони практично позбавлені «ефекту пам'яті» і вважаються більш безпечними з точки зору екології. З недоліків можна відзначити хіба що специфічні вимоги до зберігання: такі акумулятори не можна тримати повністю розрядженими протягом довгого часу.

— AA. На відміну від усіх попередніх позначень, дане описує не технологію виготовлення елементів живлення, а стандартний типорозмір. АА — це невеликі батарейки, в просторіччі іменовані «пальчиковими». Їх ключовою відмінністю від усіх описаних вище типів акумуляторів є універсальність: подібні батареї є змінними і широко застосовуються в найрізноманітніших електронних пристроях. При цьому в цьому типорозмірі випускаються не тільки акумулятори, що перезаряджаються, але і одноразові елементи, що дає можливість вибору: або кожен раз докуповувати батарейки в міру необхідності за відносно невеликі гроші, або один раз викласти велику суму за акумулятори, але не витрачатися надалі. Ще більше розширює вибір те, що елементи АА мають різні характеристики і ціну, однак є повністю взаємозамінними. Головним практичним перевагою перед оригінальними акумуляторами є можливість швидкої заміни сіли батарейок: вони продаються практично у всіх магазинах з «побутовими дрібницями», а сам процес зазвичай займає не більше пари хвилин. З іншого боку, потужність такого живлення досить скромна, тому зустрічається воно в моделях відносно невеликого масштабу, а самих батарейок зазвичай потрібно досить багато — близько 6 – 8 штук. У деяких моделях елементи АА можуть включатися в комплект поставки, однак найчастіше купувати їх власнику машинки доводиться самостійно.

Кількість акумуляторів (або інших елементів живлення, див. «Тип акумулятора»), необхідне для нормальної роботи танка. Моделі з оригінальними акумуляторами (див. там само) зазвичай не використовують більше однієї батареї, а ось змінних елементів АА може знадобитися до 8 штук.

Час роботи танка з електричним двигуном (див. «Двигун») на одному заряді акумулятора або на одному комплекті батарей. Зазвичай, даний параметр вказується для ідеальних умов експлуатації: на рівній поверхні, невисокій швидкості, без використання додаткових функцій (стрільби, повороту башти, ефектів і т. ін.), а для моделей на батарейках АА (див. «Тип акумулятора») — ще й при високій якості і хорошу ємності цих батарейок. Умови реальної експлуатації бувають різними, відповідно, і час роботи може помітно відрізнятися від заявленого в характеристиках. Тим не менш, цей параметр непогано характеризує автономність машини і цілком дозволяє порівнювати різні моделі між собою.

Частота, що використовується для зв'язку між танком і пультом управління.

— 27 MHz. Одна з частот, довгий час застосовувалися для дистанційного радіоуправління; в деяких країнах СНД навіть зарезервована державними регулюючими органами саме для цих цілей. Використовує передачу даних в аналоговому форматі. Такі передавачі відносно недорогі, проте схильні одного серйозного недоліку: вони не забезпечують розділення по каналах під час роботи декількох пультів в безпосередній близькості один від одного. Іншими словами, якщо танк буде перебувати в зоні дії двох передавачів — сигнали з них можуть змішуватися, що фактично рівносильно втраті управління. Ця проблема найбільш актуальна при організації боїв. Тому спеціалізовані комплекти «танковий бій» (див. вище), що використовують аналогові передавачі, зазвичай комплектуються пультами з різною частотою радіоканалу (наприклад, 27 MHz і 40 MHz). А якщо Ви хочете влаштувати поєдинок між машинами з різних комплектів (або продаються окремо) — варто переконатися, що вони використовують різні стандарти (інакше доведеться використовувати змінні кварцові генератори для перемикання каналів, що не завжди реально). Ситуація дещо спрощується з урахуванням того, що одна і та сама модель, що використовує аналогове управління, може випускатися у версіях під різні частоти.

— 40 MHz. Аналоговий стандарт, повністю ідентичний описаному вище 27 MHz, за винятком власне робочої частоти. Використовується як альтернатива 27 MHz, дозволяє...гарантовано уникнути змішування сигналів з різних пультів.

— 49 MHz. Ще один аналоговий стандарт дистанційного керування, на зразок описаних вище 27 MHz і 40 MHz; відмінностей, крім частоти, не має.

— 2.4 GHz. Один з найбільш прогресивних і в той самий час поширених на сьогоднішній день стандартів зв'язку. Використовує цифрову передачу даних, що дає низку переваг над аналоговими стандартами (див. вище). Одним з таких переваг є можливість прив'язати конкретний пульт до конкретної машині — за рахунок спеціальної технології поділу по каналах. Завдяки цьому пульти стандарту 2,4 GHz можуть працювати в безпосередній близькості один від одного, не створюючи проблем. Крім того, цей діапазон використовується бездротової технології Wi-Fi, що дозволяє передбачати в таких моделях управління смартфоном (див. нижче).

-5.8 GHz. Цифровий стандарт, аналогічний описаному вище 2.4 GHz. Однією з ключових відмінностей є більш висока пропускна здатність, що забезпечує додаткову надійність і «чуйність» управління. З іншого боку, обходяться такі пульти досить дорого, а тому особливого поширення вони не отримали.