Порівняння SKMEI 1111 vs SKMEI 1058

— Зовнішній. Зовнішній (нагрудний) датчик, який закріплюється безпосередньо на грудях (навпроти серця) за допомогою спеціального пояса. Зазвичай, зв'язок з основним блоком такий датчик здійснює за допомогою бездротового інтерфейсу; це може бути як універсальний інтерфейс на зразок Wi-Fi або Bluetooth (див. «Передача даних»), так і спеціалізований — наприклад, ANT+ (див. там само) або навіть власна частота, що відрізняється від загальноприйнятих стандартів. У будь-якому разі подібна конструкція забезпечує хорошу точність вимірювань і дозволяє передбачити будь-який спосіб кріплення для основного блока пульсометру (див. «Призначення»), а датчики створюють мінімум незручностей, практично не обмежують рухів і мають досить м'які вимоги до габаритам і вазі, що позитивно позначається на вартості. Завдяки всьому цьому нагрудні сенсори придбали широку популярність.

— Вбудований. Під вбудованими в даному випадку маються на увазі датчики, встановлені безпосередньо переважно блоці пульсометру і постійно контактують з шкірою (пальцеві сенсори теж можуть поміщатися прямо в корпус, однак вони винесені в окрему категорію, див. нижче). Пристрої з вбудованими сенсорами зручні тим, що все необхідне для роботи знаходиться в одному корпусі — грубо кажучи, втратити датчик можна тільки разом із самим приладом. Крім того, вони забезпечують пості...йний моніторинг пульсу (на відміну від згаданих пальцевих сенсорів). Водночас подібна конструкція обмежує способи кріплення (див. «Призначення»), оскільки прилад повинен постійно контактувати з шкірою. Фактично єдиним доступним для повноцінних пульсометров варіантом є зап'ясті — установка на груди перетворює пристрій в кардіодатчик (див. «Тип»). При цьому жорсткі вимоги до габаритам і вазі, а також складність конструкції відповідним чином позначається на ціні, а точність вимірювань виходить невисокою. Через всього цього вбудовані датчики не отримали широкого розповсюдження.

— Пальцевий сенсор. Датчик, зчитує дані про пульсі з кінчика пальця (зазвичай вказівного). Конструкція такого датчика може бути різною. Так, багато моделей з кріпленням на зап'ясті (див. «Призначення») мають сенсори, встановлені безпосередньо в корпусі. Ключова відмінність таких датчиків від описаних вище вбудованих полягає в тому, що для виміру пульсу потрібно доторкнутися до сенсора — відповідно, про постійному моніторингу не йдеться; з іншого боку, у пальцевих вимірників вище точність. Зустрічається і інший варіант — характерний затиск-«прищіпка», закріпляється на кінчику пальця (зразок датчиків, що застосовуються в стаціонарному медичному обладнанні). Такі «прищіпки» дають змогу забезпечити постійне спостереження за пульсом, однак вони не надто зручні для активної діяльності, тому зустрічаються досить рідко.

— Затиск для вуха. Ще один різновид «прищіпки», в даному випадку — призначена для кріплення на мочку вуха. Такі затискачі менш громіздкі, ніж прищіпки для пальців, не так заважають руху і краще підходять для активної діяльності. Водночас датчик повинен бути легким і компактним, чого важко добитися при бездротовому підключенні; а зайві дроти створюють незручність і можуть зробити всю конструкцію досить громіздкою. Через це затиски для вуха зустрічаються досить рідко, переважно в моделях з кріпленням на шию (див. «Призначення»).

Вимірювання та обчислення, які можна здійснювати за допомогою приладу.

- Частота пульсу. Вимірювання частоти серцевих скорочень у час; дана можливість є основною для приладів з функцією пульсометра і практично єдиною – для кардіодатчиків та пульсоксиметрів. Швидкість серцебиття є чи не найважливішим параметром при заняттях фітнесом: різним цілям занять (спалювання жиру, підтримка форми, зміцнення серцево-судинної системи) відповідають різним значенням оптимальної частоти пульсу. Крім того, багато моделей з цією функцією здатні відстежувати небезпечні ситуації - порушення серцевого ритму, критичне збільшення швидкості серцебиття - і попереджати про них користувача. У той же час варто відзначити, що далеко не всі пульсометри або комбіновані прилади здатні постійно відстежувати частоту пульсу - в деяких моделях вимір здійснюється при дотику датчика. Тому якщо Ви хочете отримувати дані про пульс постійно - варто переконатися, що обраний прилад забезпечує подібну можливість.

— Рівень кисню у крові. Функція вимірювання сатурації (рівня насиченості крові киснем) у вигляді спеціального датчика — пульсоксиметра. Виміри здійснюються неінвазивним способом, тобто. без проколів та інших ушкоджень шкіри. Зазначимо, що сенсор вимірювання рівня кисню в крові не є сертифікованим медичним приладом, проте він цілком здатний адекватно зреагувати на критичне зниже...ння сатурації при підкоренні великих висот альпіністами або через особливості перебігу деяких хвороб дихального апарату.

- Індекс перфузії (PI). Параметр, що зустрічається виключно у пульсоксиметрах (див. «Тип»). Індекс перфузії (PI) - це характеристика кровотоку в пальці, на якому проводяться виміри. Показник PI вимірюється у відсотках і може змінюватись від 0.3 до 20 %. Нормою вважається значення не більше 4 – 7 %. При відхиленні від цього діапазону результати виміру сатурації можуть спотворюватися.

- Кількість кроків. Вимірювання кількості окремих кроків, зроблених користувачем. Деякі рекомендації щодо здорового способу життя, підтримки фізичної форми, лікувальної фізкультури тощо. описують саме кількість кроків, які користувач повинен пройти за певний проміжок часу; їх підрахунку і служить дана функція. Конкретні можливості з виміру кількості кроків можуть бути різними: наприклад, деякі моделі здатні фіксувати результати за кілька сеансів роботи або навіть днів, виводити загальну і середню кількість за період, запам'ятовувати цільове значення і сигналізувати про його досягнення і т.п. У той же час зазначимо, що цей вимір підтримується далеко не всіма приладами з функцією крокоміра (див. «Тип»). Справа в тому, що деякі подібні пристрої розраховані на професійні заняття спортом, в яких ключову роль грає швидкість пересування, а кількість кроків може взагалі не мати значення.

- Пройдена відстань. Вимірювання загальної відстані, пройденої користувачем. Найпростіші моделі з цією функцією обчислюють лише відстань за один раз, більше прогресивні здатні підсумовувати результати, працювати з цільовими значеннями тощо. Існує два основних способи виміру пройденої відстані: класичні крокоміри обчислюють його за кількістю кроків, помноженим на задану довжину кроку (див. «Індивідуальні налаштування»), моделі GPS (див. «Функції/можливості») користуються даними супутникової навігації. Перший спосіб має велику похибку, але найчастіше цей недолік не є критичним; другий досить точний, але обходиться дорожче і може погано працювати в умовах щільної міської забудови, приміщеннях та інших місцях, куди сигнал із супутників доходить слабо.

- Швидкість руху. Вимірювання поточної швидкості пересування. Як і пройдена відстань, цей показник може обчислюватися двома способами - за кількістю кроків або за даними модуля GPS; докладніше про обох способах див. Найбільш простий варіант вимірювання передбачає замір швидкості тільки в поточний момент часу, проте можуть передбачатися і додаткові можливості, наприклад, побудова графіка за тренування.

- Витрата енергії (калорії). Вимірювання кількості енергії, витраченої за тренування (спалених калорій). Витрата енергії — один із головних параметрів у тих випадках, якщо тренування розраховані на зниження чи набір ваги: під час курсу таких занять потрібно стежити за обміном речовин. Щоправда, варто мати на увазі, що сучасні пульсометри та крокоміри не здатні визначити фактичну витрату енергії — вони лише вираховують приблизну кількість калорій на основі даних про частоту пульсу, швидкість пересування, кількість кроків, особисті особливості користувача (див. «Індивідуальні налаштування») та інших непрямих властивостей. Тим не менш, точність таких розрахунків у більшості випадків є цілком достатньою для практичного застосування.

- Кількість спалюваного жиру. Розрахунок кількості жиру (в одиницях ваги, наприклад, грамах), спаленого за час тренування. Як і у випадку з витратою енергії, описаною вище, прилад не вимірює фактичну кількість спаленої жирової речовини, а обчислює її за різними допоміжними даними. Точність таких вимірів досить невисока, та й сам собою цей параметр не є основним у фітнесі. У той же час дані про кількість усуненого жиру можуть стати хорошою додатковою мотивацією.

- Середня/максимальна частота пульсу. Обчислення середнього та максимального значення частоти пульсу за певний період часу (зазвичай за одне тренування). Дані обчислення здійснюються на основі загальної інформації про частоту пульсу; про її значення див. вище.

- Час активності. Вимірювання загального часу фізичної активності користувача. При цьому фіксується лише той час, протягом якого датчики пристрою фіксували згадану активність, перерви в заняттях «залік» не йдуть: наприклад, якщо Ви за 20 хвилин пройшли 1000 кроків, зробивши в процесі перерву в 3 хвилини, час активності становитиме 20 – 3 = 17 хвилин. Цим ця функція відрізняється від звичайного секундоміра (див. "Функції/можливості"); а її застосування дає змогу максимально точно відстежувати тривалість та інтенсивність навантажень на тренуваннях.

Індивідуальні настройки дають змогу відрегулювати прилад під індивідуальні особливості користувача. У сучасних пристроях для фітнесу можуть передбачатися такі налаштування:

— Пол. Можливість задати стать користувача. При однаковому віці, рості і вазі чоловічий і жіночий організм все ж розрізняються за особливостями обміну речовин, оптимальним значенням пульсу і деяким іншим значимим параметрами.

— Вік. Можливість задати вік користувача. Цей показник впливає насамперед на загальний стан організму і його здатність переносити високі навантаження (хоча ці моменти залежать і від інших факторів, починаючи від статури і закінчуючи фізпідготовкою, перенесеними захворюваннями тощо).

— Вага. Можливість задати вага користувача. Сам по собі цей параметр використовується при розрахунках оптимальної частоти пульсу, при обчисленнях витрати енергії і кількості спаленого жиру (див. «Можливі вимірювання»). А в поєднанні зі зростанням він дозволяє оцінити специфіку статури і наявність потреби в скиданні/наборі ваги.

— Зростання. Можливість задати зріст користувача. Самостійно даний показник практично не застосовується — зазвичай він використовується в поєднанні з вагою (див. вище) при визначенні статури. Крім того, в деяких шагомерах (див. «Тип») за даними про зростання може обчислюватися довжина кроку (хоча частіше зустрічається все ж відповідна налаштування, див. нижче).

— Довжина кроку. Можливість вручну встановити середню довжину кроку корис...тувача. Основна сфера застосування цих даних — розрахунок пройденої відстані в шагомерах (див. «Можливі вимірювання»).

— Індивідуальна зона тренування. Можливість на власний розсуд визначити індивідуальну зону тренування — діапазон, в якому бажано підтримувати частоту пульсу під час занять (при виході за цей діапазон подається попереджувальний сигнал). Зазвичай сучасні гаджети для фітнесу здатні самостійно розраховувати оптимальний діапазон на підставі мети тренування та згаданих вище індивідуальних налаштувань. Однак, крім цього, іноді доводиться враховувати і інші параметри, які можуть бути досить специфічними — наприклад, відновлювальний період після хвороби або навпаки, видатну фізичну форму. У світлі цього деякі прилади з функцією пульсометру (див. «Тип») дають змогу вручну задати зону тренування, розраховану окремо, з урахуванням всіх важливих моментів.