Порівняння Megeon 12725 vs UNI-T UT70A

Верхня межа нижнього піддіапазону, в якому прилад може заміряти постійний струм (див. «Рід струму»).

Робочі діапазони сучасних мультиметрів та інших вимірювальних приладів зазвичай поділяються на піддіапазони. Це робиться для точності і зручності при вимірах: чим нижче піддіапазон, чим менші значення він охоплює — тим вище точність вимірювань на малих показниках струму. Мінімальний постійний струм описує саме нижній діапазон, розрахований на найслабші значення сили струму: до прикладу, якщо в характеристиках у цьому пункті зазначено 500 мкА — це означає, що нижній піддіапазон дозволяє заміряти струм від 0 до 500 мкА.

Вибирати за цим показником варто з урахуванням специфіки планованого застосування: наприклад, прилад з низькими показниками може стати в нагоді при тонких роботах, таких як ремонт комп'ютерів або мобільних телефонів, а ось для обслуговування бортової електромережі автомобілів, особливо старих, особливо висока чутливість по струму не потрібно.

Найбільший постійний струм (див. «Рід струму»), який прилад здатний заміряти без перевантажень і пов'язаних з цим неприємностей (на кшталт «вилітання» запобіжників або навіть виходу з ладу).

При виборі за цим параметром варто пам'ятати, що навіть при порівняно низьких напругах струми можуть бути досить високими, якщо джерело живлення забезпечує відповідну потужність — наприклад, автомобільний акумулятор 12 В цілком здатний видавати струм в сотні ампер. Власне, сумісність з високими постійними струмами важлива насамперед для приладів автомобільного призначення; втім, цим справа не обмежується.

Для безпечного використання бажано мати певний запас по максимальному струму. Також не варто забувати, що перед вимірами потрібно виставити відповідні налаштування.

Верхня межа нижнього піддіапазону, в якому прилад може заміряти змінний струм (див. «Рід струму»).

Робочі діапазони сучасних мультиметрів та інших вимірювальних приладів зазвичай поділяються на піддіапазони. Це робиться для точності і зручності при вимірах: чим нижче піддіапазон, чим менші значення він охоплює — тим вище точність вимірювань на малих показниках струму. Мінімальний змінний струм описує саме нижній діапазон, розрахований на найслабші значення сили струму: до прикладу, якщо в характеристиках у цьому пункті зазначено 500 мкА — це означає, що нижній піддіапазон дозволяє заміряти струм від 0 до 500 мкА.

Вибирати за цим показником варто з урахуванням специфіки планованого застосування: наприклад, прилад з низькими показниками може стати в нагоді при тонких роботах, таких як ремонт комп'ютерів або мобільних телефонів, а ось для обслуговування побутових електромереж особливо висока чутливість по струму не потрібно.

Найбільший змінний струм (див. «Рід струму»), який можна заміряти даним приладом. Перевищувати даний параметр ні в якому разі не можна — інакше можливі різні неприємності, від спрацювання аварійного захисту приладу (з подальшою заміною запобіжників) до займання.

При виборі за цим параметром варто пам'ятати, що навіть при порівняно низьких напругах струми можуть бути досить високими, якщо джерело живлення забезпечує відповідну потужність. Для безпечного використання бажано мати певний запас по максимальному струму. Також не варто забувати, що перед вимірами потрібно виставити відповідні налаштування.

Найбільший опір, яке прилад здатний ефективно заміряти.

При виборі по даному показнику потрібно насамперед враховувати найбільші опору, які передбачається заміряти. А якщо мова йде про аналоговому приладі (див. «Тип»), потрібно також пам'ятати, що в міру наближення до максимальним опорами точність виміру різко падає. Це пов'язано з особливостями вимірювання і градуювання шкали в таких приладах: наприклад, при максимальному опір 1 МОм ціна ділення в діапазоні 0 – 2 кОм може становити 0,2 кОм, у діапазоні 2 – 6 кОм — 0,5 кОм, в діапазоні 6 – 10 кОм — вже 1 кОм, а ближче до максимуму цей показник може досягати десятків і навіть сотень килоом. Тому вибирати аналоговий прилад стоїть з таким розрахунком, щоб його максимальний опір було хоча б в 10 разів вище найбільших опорів, які планується заміряти — тільки за цієї умови забезпечується більш-менш прийнятна точність вимірів.

— Перевірка транзистора. Можливість використовувати прилад для перевірки транзисторів, точніше — наявність відповідного режиму в конструкції приладу. Технічно працездатність транзистора до певної міри можна проконтролювати і звичайним омметром, для цього є відповідна методика. Тим не менш, використовувати спеціальний режим набагато простіше — достатньо відповідним чином підключити транзистор до мультиметра, і прилад автоматично видасть дані про справність чи несправність деталі (а іноді й додаткові характеристики по ній). Найчастіше для таких вимірів на корпусі є спеціальний блок з набором гнізд під виводи транзистора (з окремими комплектами гнізд під p-n-p і n-p-n типи).

— Перевірка діода. Наявність спеціального режиму перевірки діодів в конструкції мультиметра. Принцип роботи діода полягає в тому, щоб пропускати електричний струм тільки в одному напрямку; тому саму по собі справність такої деталі можна визначити і без спеціального режиму, наприклад, в режимі звичайного омметра, «продзвонювання» ланцюга (див. нижче) або деякими іншими способами. Однак спеціальний режим часто виявляється зручніше — як за рахунок простоти самої процедури, так і за рахунок того, що багато приладів в такому режимі здатні ще й заміряти пряме падіння напруги на діоді (найменша напруга, необхідна для пропускання струму в прямому напрямку).

— "Продзвонювання" ланцюга. Можливість роботи приладу в режим...і «продзвонювання» ланцюга — перевірки наявності контакту між двома обраними точками. Від звичайної перевірки омметром цей режим відрізняється тим, що наявність контакту супроводжується звуковим сигналом (звідси і назва). Такий сигнал позбавляє користувача від необхідності щоразу дивитися на шкалу приладу, щоб уточнити наявність або відсутність контакту, а це значно прискорює роботу і може виявитися вельми до речі, якщо «продзвонити» потрібно відразу багато ділянок.

— Генератор меандру. Можливість роботи приладу в режимі генерації меандру — сигналу з прямокутною формою імпульсу і прогальністю (див. вище) на рівні 2. Графік такого сигналу виглядає як набір прямокутних піків і провалів однакової довжини. Меандр є штатним форматом сигналу для сучасної цифрової техніки; сигнал такого типу, що генерується мультиметром, застосовується для перевірки мікросхем логічних елементів, підсилювачів та інших аналогічних елементів і схем (на працездатність, на проходження сигналу тощо).

— Безконтактне виявлення (NCV). Можливість виявлення деталей, що знаходяться під напругою, без безпосереднього контакту з ними. Такий спосіб детекції максимально безпечний, до того ж, він дає змогу знаходити елементи, приховані від ока: наприклад, за допомогою приладу з цією функцією можна виявляти проводку в стінах і визначати місця, де можна свердлити без побоювання пошкодити дріт.

— True RMS. Можливість виміру з допомогою приладу True RMS — істинного середньоквадратичного значення сили змінного струму (див. «Рід струму»). Силу змінного струму визначають не за фактичним значенням (воно буде різним у кожний момент часу), і не за максимальною амплітудою (адже максимальні значення теж виникають лише у визначені моменти часу), а за середньоквадратичним. При цьому в приладах, які не підтримують True RMS, це значення виводиться таким чином: змінний струм випрямляється, визначається його значення і множиться на коефіцієнт 1,1 (це обумовлено математичними особливостями замірів). Однак такий спосіб придатний тільки для ідеальної синусоїди; при спотвореному сигналі він дає помітну, а часто навіть неприпустимо високу похибку. Спотворення ж зустрічаються практично в будь-яких мережах змінного струму, що може призвести до серйозних помилок вимірів і наступних проблем (наприклад, до підбору занадто «слабкого» автоматичного запобіжника). Технологія True RMS враховує всі ці особливості: прилади, що мають таке маркування, здатні точно заміряти середньоквадратичну потужність змінного струму незалежно від того, наскільки його форма відповідає ідеальній синусоїді.

— Автоматичний вибір діапазону вимірювання. Функція, що дає змогу приладу автоматично вибирати оптимальний діапазон вимірювання — щоб отриманий результат відображався на екрані максимально точно. Дана функція зустрічається тільки в цифрових приладах (див. «Тип»). Зазначимо, що при її використанні користувачу все одно доведеться виставити певні базові налаштування — наприклад, «постійний струм, сила струму, міліампери» або «змінний струм, напруга, вольти». Однак більш точне налаштування прилад буде здійснювати сам: наприклад, для виміру напруги в сотні вольт може використовуватися діапазон 0 – 1000 В з точністю до 5 В, а при підключенні батареї 1,5 В пристрій автоматично переключиться в діапазон 0 – 12 В і відобразить результат вже з точністю до десятих часток вольта. При цьому в конструкції може передбачатися і повністю ручний режим вимірів, з вибором діапазону за бажанням користувача, однак наявність такого режиму не завадить уточнити окремо.

– Автовідключення. Функція автоматичного вимкнення вимірювального приладу через деякий час бездіяльності допомагає зберегти заряд використовуваних елементів живлення.