Порівняння VENTS M 10012 vs VENTS LD 100

Даний параметр описує кількість повітря, яку вентилятор здатний пропустити через себе за годину при роботі в режимі витяжки (див. «Тип»). Це одна з ключових характеристик будь-якого витяжного вентилятора — саме вона характеризує загальну ефективність роботи і придатність агрегата для конкретного приміщення.

При виборі вентилятора за максимальною продуктивністю потрібно врахувати два основних показника — об'єм приміщення і кратність повітрообміну. Об'єм можна дізнатися, помноживши площу приміщення на висоту стель: наприклад, для кімнати в 12 м2 в житловій квартирі зі стандартними стелями 2,5 м цей показник складе 12х2,5=30 м3. Кратність повітрообміну описує, скільки разів за годину повинне повністю змінитися повітря в замкнутому просторі для того, щоб вентиляція була досить ефективною. Ця кратність є різною для різних типів приміщень: зокрема, для кухні вона становить 6 – 8, для санвузла — 8 – 10 тощо. Детальніші значення можна знайти в спеціалізованих джерелах, зокрема, санітарних нормах. А мінімально необхідна продуктивність вентилятора обчислюється шляхом множення об'єму повітря на кратність повітрообміну. Наприклад, якщо у нас є ванна площею 4 м2 з тією же стелею в 2,5 м, то об'єм повітря в ній складе 4х2=10 м3; враховуючи, що мінімальна кратність повітрообміну для ванних кімнат становить 7, для цього приміщення нам знадобиться вентилятор з продуктивністю не нижче 70 м3/год.

Штатна швидкість обертання вентилятора під час роботи.

Частота обертання є одним з факторів, що впливають на продуктивність і, відповідно, загальну ефективність вентилятора. Водночас цей фактор — далеко не єдиний, тому що багато чого залежить ще й від конструкції лопатей, їх кількості, діаметра робочого колеса і т. ін. Тому вентилятори з однаковою швидкістю можуть помітно відрізнятися за можливостями, і варто звертати увагу насамперед на продуктивність.

Водночас швидкість обертання все ж має певне практичне значення. З одного боку, більш швидкісні вентилятори виробляють більше шуму; цей недолік можна до певної міри компенсувати конструктивними хитрощами, але вони зі свого боку помітно позначаються на ціні. З іншого боку, для забезпечення потрібного рівня продуктивності менш швидкісні вентилятори повинні або мати робочі колеса більшого діаметра (що відповідним чином позначається на габаритах, а здебільшого — і на монтажному розмірі), або, знову ж таки, використовувати конструктивні фактори, що впливають на ціну.

Штатний напруга, необхідне для роботи вентилятора, точніше — стандарт живлення, на яке розраховано пристрій.

— 230 В. Стандартна напруга однофазних побутових мереж електроживлення. Такі мережі застосовуються повсюдно, як в житлових, так і в офісних, допоміжних, технічних і т. ін. приміщеннях. При цьому потужності даного типу живлення цілком достатньо навіть для досить продуктивних вентиляторів, а підключення не викликає складнощів. Тому більшість сучасних агрегатів використовують саме цей варіант.

— 400 В. Промисловий стандарт, загалом характерний для обладнання високої продуктивності; підвищена напруга і трифазний формат живлення (замість однофазного) дозволяє забезпечити досить високу потужність живлення. Водночас споживана потужність (див. нижче) навіть у вельми продуктивних витяжних вентиляторів зазвичай не настільки велика, щоб живлення 400 В було для них реально необхідно; а зустрічаються такі мережі набагато рідше 220-вольтів, переважно у технічних і виробничих приміщеннях. Тому трифазне живлення зазвичай використовується в вентиляторах «промислового» рівня, причому не для того, щоб забезпечити необхідну потужність, а для того, щоб полегшити підключення і зняти частину навантаження з мереж 230 В.

— 12 В. Живлення від постійного струму напругою2 В. В побутових мережах таке напруга не зустрічається, тому, зазвичай, для роботи викори...стовується зовнішній мережевий адаптер 230 В. Сенс даного типу живлення полягає в тому, що при невисокій потужності (а вентиляторам зазвичай інша і не потрібно) воно набагато більш безпечно, ніж 230 В: здебільшого здорова людина взагалі не помічає ураження струмом 12 В, а проблеми можуть виникнути хіба що у тих, хто користується кардіостимуляторами або іншим подібним обладнанням. Тому 12-вольт вентилятори вважаються оптимальним варіантом для місць з підвищеною вологістю — ванних кімнат, душових і т. ін. — де ризик отримання електротравми при порушенні ізоляції агрегата особливо високий. Конструкція подібних моделей зазвичай така, що блок живлення можна розмістити досить далеко від пристрою, в місці з нормальною вологістю. Зрозуміло, наявність вологозахисту є обов'язковим навіть у цьому випадку, однак низька напруга живлення може стати важливою додатковою гарантією безпеки.

Система всмоктування, що передбачає втягування повітря через ряд отворів по периметру повітрозабірника. Така конструкція забезпечує високу ефективність всмоктування і водночас дає змогу застосувати в пристрої прогресивні дизайнерські рішення і виділити на тлі класичних вентиляторів. Властиве периметральне всмоктування переважно моделям верхнього цінового сегмента.

Розмір декоративної панелі вентилятора у висоту.

Про особливості таких панелей в різних типах вентиляторів докладніше див. «Діаметр декоративної панелі». Даний же розмір вказується в тих випадках, коли панелі мають форму квадрата або прямокутника (див. «Форма зовнішньої частини»).

Розмір декоративної панелі вентилятора в ширину.

Про особливості таких панелей в різних типах вентиляторів докладніше див. «Діаметр декоративної панелі». Даний же розмір вказується в тих випадках, коли панелі мають форму квадрата або прямокутника (див. «Форма зовнішньої частини»).

Розмір декоративної панелі вентилятора в товщину.

Даний показник описує, наскільки така панель виступає над поверхнею стіни або стелі, на якій встановлений вентилятор. Про загальні особливості декоративних панелей в різних типах вентиляторів докладніше див. «Діаметр декоративної панелі».

Монтажна глибина вентилятора при штатному способі установки.

Даний параметр описує, як глибоко всередину повітропроводу поміщається при установці агрегат (або його окремі деталі в разі накладних моделей, див. «Тип»). Знаючи монтажну глибину, можна оцінити придатність обраної моделі для конкретного місця установки: рівна ділянка в самому початку повітропроводу повинен мати не меншу довжину, ніж монтажна глибина вибраного вентилятора.

Найменше значення даного параметра характерно для деяких накладних моделей вентиляторів: в них основна частина конструкції знаходиться зовні, і для установки потрібно зазвичай лише 2 – 3 сантиметри. А найбільше місця вимагають приховані агрегати (див. «Тип»).