Порівняння VENTS Kvajt Style 100 vs Electrolux Rainbow EAFR-150

Під монтажним розміром мається на увазі розмір простору, необхідного для нормальної установки вентилятора. Деякі виробники вказують у даному пункті, на яку стандартну «гофру» розрахований агрегат (наприклад, 100 мм або 125 мм), інші наводять розміри корпусу або вихідного патрубка (для настінних моделей) — тобто деталі, розміщеній безпосередньо в повітропровід. У будь-якому разі, знаючи монтажний діаметр, можна оцінити, наскільки вентилятор підходить до передбачуваного місця установки, і в випадку неспівпадіння — вибрати іншу модель або прийняти заходи по підгонці «посадкового місця».

Даний параметр описує кількість повітря, яку вентилятор здатний пропустити через себе за годину при роботі в режимі витяжки (див. «Тип»). Це одна з ключових характеристик будь-якого витяжного вентилятора — саме вона характеризує загальну ефективність роботи і придатність агрегата для конкретного приміщення.

При виборі вентилятора за максимальною продуктивністю потрібно врахувати два основних показника — об'єм приміщення і кратність повітрообміну. Об'єм можна дізнатися, помноживши площу приміщення на висоту стель: наприклад, для кімнати в 12 м2 в житловій квартирі зі стандартними стелями 2,5 м цей показник складе 12х2,5=30 м3. Кратність повітрообміну описує, скільки разів за годину повинне повністю змінитися повітря в замкнутому просторі для того, щоб вентиляція була досить ефективною. Ця кратність є різною для різних типів приміщень: зокрема, для кухні вона становить 6 – 8, для санвузла — 8 – 10 тощо. Детальніші значення можна знайти в спеціалізованих джерелах, зокрема, санітарних нормах. А мінімально необхідна продуктивність вентилятора обчислюється шляхом множення об'єму повітря на кратність повітрообміну. Наприклад, якщо у нас є ванна площею 4 м2 з тією же стелею в 2,5 м, то об'єм повітря в ній складе 4х2=10 м3; враховуючи, що мінімальна кратність повітрообміну для ванних кімнат становить 7, для цього приміщення нам знадобиться вентилятор з продуктивністю не нижче 70 м3/год.

Потужність, споживана вентилятором в штатному режимі роботи.

Цей параметр впливає насамперед на енергоспоживання пристрою і навантаження на електромережу, створювану при його роботі. Втім, останнім, зазвичай не має критичного значення, оскільки потужності більшості сучасних вентиляторів невисокі. Також чим потужніша пристрій, тим, зазвичай, вище його продуктивність (див. вище). Втім, однозначної залежності тут немає — багато чого визначається тим, наскільки ефективна конструкція загалом. Тому моделі з однаковою продуктивністю можуть помітно відрізнятися по споживаної потужності.

При виборі між двома схожими моделями з різними енергоспоживанням варто виходити з того, наскільки часто і надовго планується включати вентилятор. Якщо передбачається регулярна робота протягом довгого часу — наприклад, для провітрювання кухні під час готування — варто звернути увагу на менш потужну модель. Вона може коштувати дорожче, однак різниця в ціні може досить швидко окупитися за рахунок економії електроенергії. Якщо ж вентилятор буде включатися епізодично (наприклад, при установці в санвузлі житлової квартири), можна не звертати особливої уваги на споживану потужність.

Рівень шуму, відтворений вентилятором в штатному режимі роботи.

Чим нижче рівень шуму — тим комфортніше буде використання вентилятора, тим краще він підійде для приміщень, в яких бажано дотримуватися тиші. Крім того, існують певні приписи, записані в санітарних нормах (наприклад, для житлових приміщень днем допустимим вважається постійний рівень шуму 40 дБ, а вночі — до 30 дБ).

При виборі ж за конкретним значенням, записаним в характеристиках, варто враховувати, що децибел, що застосовується для вимірювання рівня шуму, не є лінійною величиною: наприклад, зростання потужності звуку в 2 рази відповідає збільшенню на 3 дБ, у 10 разів — на 10 дБ, в 100 разів — на 20 дБ. Тому для оцінки рівня шуму простіше всього звертатися до порівняльних таблиць, де записано відповідність конкретних величин в децибелах різних реальних джерел звуку. У більшості сучасних вентиляторів шум становить від 20 до 60 дБ, ось найпростіша таблиця для цього діапазону:

20 – 25 дБ — слабкий чутний звук, порівнянний з пошепки на відстані 1 – 2 м;
25 – 30 дБ — розбірливий шепіт на невеликій відстані, цокання настінного годинника;
35 дБ — приглушену розмову;
40 – 45 дБ — звичайна людська мова;
50 – 55 дБ — розмова на підвищених тонах, шум у офісному приміщенні;
60 дБ — голосна розмова на відстані в кілька метрів.

Відзначимо, що моделі більш ніж на 50 дБ зустрічаються рідко; зазвичай, це агрегати «промислового» к...ласу з живленням 400 В і великим монтажним діаметром (див. вище), не призначені для житлових приміщень.

Рівень захисту корпусу вентилятора (точніше, чутливих деталей, розташованих в корпусі) від пилу і вологи, виміряний у відповідності зі стандартом IP. Даний стандарт передбачає маркування у вигляді двох цифр після букв IP — наприклад, IP54. При цьому перша цифра описує рівень захисту від пилу і сторонніх предметів, а друга — від вологи.

По стійкості до проникнення сторонніх предметів у вентиляторах можуть зустрічатися такі значення:

2 — захист від предметів розміром більше 12,5 мм (достатньо для захисту від попадання пальців дорослої людини);
3 — від предметів більше 2,5 мм;
4 — від предметів більше 1 мм (потрапити всередину може далеко не всяка дріт);
5 — повний захист від сторонніх предметів; можливе попадання всередину якогось кількості пилу, не надає помітного впливу на ефективність роботи.

За вологозахищеністю варіанти можуть бути такими:

4 — стійкість до впливу бризок води з будь-якого напрямку;
5 — стійкість до струменям води з будь-якого напрямку;
7 — можливість без наслідків переносити короткочасного занурення у воду на глибину до 1 м.

Існують і більш високі показники вологозахисту, однак передбачати їх у вентиляторах, зазвичай, не має сенсу. Згадані «4» і «5» цілком достатні для установки у ванних, душових і більшості інших місць, де є ймовірність попадання вологи на агрегати, біль...ш високі ступені захисту ускладнюють і здорожують конструкцію, а практична необхідність в них є дуже рідко.

У деяких моделях замість однієї цифри (найчастіше першої) може стояти буква X. Це не означає відсутності відповідної захисту — вона найчастіше є, а інколи її ступінь може бути досить високою; мова йде лише про те, що офіційне тестування за стандартом IP не проводилося. Наприклад, вентилятор з маркуванням IPX4 може бути закритий навіть від тонкого дроту, однак якщо він проходив офіційні випробування тільки на вологостійкість — виробник має право вказати лише одну цифру.

Також варто відзначити, що і повна відсутність маркування по IP не означає відсутності захисту. Однак якщо стійкість до пилу і вологи має для Вас вирішальне значення — варто все ж вибирати серед моделей, де дана особливість офіційно заявлена виробником.

Країна, зазначена як виробник вентилятора. Зазначимо, що здебільшого в цьому пункті вказується країна походження бренду, під яким випущений агрегат. Ця країна може не збігатися ні з місцем виробництва окремих комплектуючих, ні навіть з остаточним місцем складання, і часто подібна інформація є лише маркетинговим ходом, грають на національних стереотипах — наприклад, німецьку техніку багато вважають більш надійними, ніж китайську. Водночас ці стереотипи поступово втрачають актуальність, зокрема, через згаданого вище перенесення виробництва; і орієнтуватися при виборі має сенс скоріше на відгуки реальних покупців і репутацію конкретного бренду, ніж на його національну приналежність.

Зараз на ринку представлені такі країни виробники: Німеччина, Іспанія, Італія, Китай, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Швеція.

Розмір декоративної панелі вентилятора у висоту.

Про особливості таких панелей в різних типах вентиляторів докладніше див. «Діаметр декоративної панелі». Даний же розмір вказується в тих випадках, коли панелі мають форму квадрата або прямокутника (див. «Форма зовнішньої частини»).

Розмір декоративної панелі вентилятора в товщину.

Даний показник описує, наскільки така панель виступає над поверхнею стіни або стелі, на якій встановлений вентилятор. Про загальні особливості декоративних панелей в різних типах вентиляторів докладніше див. «Діаметр декоративної панелі».

Передні панелі є "обличчям" вентилятора, тому виробники активно витончуються у дизайні цієї частини пристрою. І в першу чергу варто виділити різні матеріали виконання, кожен з яких має свої переваги. А зокрема, дешевші, але різноманітні за формою пластикові панелі, стильні та строгі металеві накладки, елегантні та витончені скляні варіанти(зустрічається і оргскло) і звичайно ексклюзивні дерев'яні. Докладніше про кожного:

- Пластик. Пластикові панелі легко піддаються обробці на етапі виробництва та недорого обходяться. При цьому пластик досить міцний та практичний. Подібним поверхням можна надати практично будь-який відтінок та розфарбування, завдяки чому існує велика варіативність витяжних вентиляторів з лицьовою панеллю із пластику. До недоліків цього матеріалу можна віднести хіба порівняно невисоку міцність і чутливість до подряпин. Однак на практиці з подібними проблемами стикаються нечасто через особливості розміщення витяжних вентиляторів - безпосередньо контактують з ними вкрай рідко.

- Нержавіюча сталь. Нержавіюча сталь - високоміцний матеріал, який відмінно протистоїть подряпинам, а також стильно і багато виглядає. Панель з «нержавіючої сталі» підвищує надійність корпусу витяжного вентилятора і дає змогу гармонійно вписати його в сучасний інтер'єр. Існують варіан...ти оформлення як цілісним листом нержавіючої сталі, наприклад і панелями з декоративною перфорацією. Металеві панелі зазвичай коштують недешево, тому таких виробів у наш час випускається відносно небагато. У переважній більшості вони належать до преміумкласу та призначаються для інтер'єрів відповідного рівня.

- Скло. Панелі зі скла є дизайнерською особливістю оформлення витяжних вентиляторів. Цей матеріал легко миється і не піддається подряпинам, має глянцевий блиск або має стриману матову структуру. Скляні панелі у витяжних вентиляторах можуть бути пофарбовані в різні кольори, що дає змогу підібрати відповідну модель під концепцію дизайну інтер'єру приміщення. Скло для передньої панелі часто робляться загартованими - переживати за крихкість цього матеріалу не доводиться.

- Дерево. Досить рідкісний матеріал винятково декоративного призначення. Подібні панелі гармонійно поєднуються з інтер'єрами у певному стилі – наприклад, з дерев'яними стінами, приміщеннями в «еко»-оформленні, лазнями чи саунами. Однак з практичного боку вони не мають переваг перед тими ж пластиковими, а коштують помітно дорожче. Нині дерев'яні передні панелі – це скоріше екзотика, розрахована на важливих прихильників натуральних матеріалів.

- Оргскло. Більш просунутий та міцний аналог пластику. Оргскло має напівпрозоре глянсове покриття з характерним блиском на світлі. Як правило, подібні панелі робляться однотонними, без особливих «надмірностей» в оформленні. Найкращим чином вони вписуються відповідно мінімалістичним інтер'єрам приміщень. Даний варіант можна зустріти в моделях міцного середнього рівня та топового класу.

- Алюміній. Цей матеріал можна віднести до впевненого середнього класу: алюміній має невелику вагу, має високу міцність, характеризується довговічністю та стійкістю до корозії. До того ж алюміній легко піддається шліфування на етапі виробництва, що спрощує техпроцес виготовлення алюмінієвих панелей. Витяжні вентилятори з такою лицьовою панеллю виглядають стильно та дорого.