Порівняння Casio CTK-3500 vs Casio CTK-2400

Тип механіки, використовуваний в клавішах синтезатора.

— Пасивна. Найпростіший тип механіки, коли кожна клавіша є, по суті, «вимикачем» для своєї ноти: вона лише включає і вимикає звук, гучність ж цього звуку не залежить від сили і інтенсивності натискання. Пасивні клавіатури зазвичай мають невиважену, рідше — полувзвешенную жорсткість (див. нижче). Їх основним і, мабуть, єдиною перевагою є невисока вартість, обумовлена простотою конструкції. При цьому можливості таких інструментів дуже скромні, і навіть при навчанні використовувати їх рекомендується хіба що на самих початкових етапах. Як наслідок, пасивна механіка використовується виключно в найпростіших синтезаторах бюджетного рівня, придатних швидше на роль іграшки для розваг, а не повноцінного інструменту.

— Активна. Механіка, забезпечує взаємозв'язок між гучністю і силою натискання: чим сильніше натиснута клавіша, тим голосніше і різкіше буде звук. Найчастіше поєднується з полувзвешенной, зрідка — незваженої жорсткістю (див. нижче). Такі клавіші вже дають можливість керувати динамікою кожної ноти: вибирати її гучність «на ходу», виділяти акценти, використовувати спеціальні прийоми і т. ін. Ця можливість особливо важлива при навчанні, коли потрібно тренуватися керувати зусиллям на кожному окремому пальці. Активна механіка вкрай рекомендується навіть для недорогого синтезатора, а для інструменту середнього рівня вона є практично обов'язковою, як і для серйозного на...вчання. При цьому в багатьох моделях може передбачатися регулювання чутливості, а то й повне перемикання в пасивний режим (наприклад, для імітації деяких інструментів).

— Молоточкова. Сама прогресивний різновид механіки. Як і активна, забезпечує регулювання гучності залежно від сили натискання, однак принципово відрізняється по відгуку: молоточкова механіка застосовується тільки під зважених клавіатурах (див. «Жорсткість»), і відчуття при грі на ній виходять наближеними до гри на справжньому фортепіано. Ступінь наближення, щоправда, може бути різним — одні моделі відрізняються за відчуттями від піаніно, в інших механіка простіше. Однак у будь-якому разі такі можливості обходяться недешево, притому що реальна необхідність у фортепіанному» відгук є вкрай рідко. Як наслідок, молоточкові клавіатури зустрічаються переважно серед інструментів топового класу, переважно — робочих станцій (див. «Тип») з повноформатними клавіатурами на 88 клавіш.

Кількість стилів автоакомпанементу (див. вище), першопочатково передбачених у синтезаторі, іншими словами — кількість варіантів акомпанементу, доступних користувачеві.

Чим ширший цей набір — тим вище ймовірність знайти серед цих мелодій підходящі варіанти для того чи іншого випадку. Водночас сама по собі велика кількість стилів ще не є 100 % гарантією того, що серед них виявиться відповідний, тим більше, що різні моделі синтезаторів можуть помітно різнитися за конкретим набором мелодій. Так що список не завадить уточнювати перед покупкою. Також відзначимо, що ситуацію можна виправити за рахунок стилів користувача (див. нижче) — їх підтримує чимало синтезаторів з автоакомпанементом.

Діапазон, в якому можна змінювати темп програється синтезатором програми — автоакомпанементу, навчальної мелодії (див. вище), метронома (див. нижче), записаного семпла і т. ін.

Темп вимірюється за кількістю ударів у хвилину. Його зміна дозволяє налаштувати швидкість синтезатора під особливості ситуації — наприклад, злегка уповільнити навчальну програму, якщо у первісному темпі вона важкувата для освоєння. Чим ширше діапазон регулювання темпу — тим більше можливостей вибору у музиканта, особливо в області дуже повільних і дуже швидких темпів.

Зазначимо, що традиційний діапазон музичних темпів охоплює значення від 40 уд\хв («grave», «дуже повільно») до 208 уд/хв («prestissimo», «дуже швидко»), проте в синтезаторах він може бути і великий — наприклад, 30 – 255 уд/хв.

Підтримка синтезатором функції семплювання.

Семплами називають короткі звукові фрагменти, використані у створенні музичних композицій. Такий фрагмент може містити практично будь-який звук — від ноти на музичному інструменті або фрагмента партії ударних до сигналу сирени, пташок птиці, звуку механізму і т. ін. Конкретно ж функція семплювання передбачає можливість за допомогою синтезатора записувати семпли для подальшого використання. Запис може здійснюватися як через вбудований мікрофон, так і через аудіовхід (з зовнішнього мікрофона або іншого аудіопристрою). При цьому багато синтезатори з даною функцією здатні не тільки зберігати звук не тільки «як є», але і пропускати вхідний сигнал через контури обробки, додаючи до нього різні ефекти — ехо, «вау-вау», металеву забарвлення звуку та ін. А готові семпли, зазвичай, можна «прив'язати» на окремі клавіші синтезатора і відтворювати в реальному часі. Можливі й інші функції, залежно від рівня інструменту.

Можливість тонкого налаштування синтезатора частот звуку. Нерідко в таких моделях також вказується діапазон, в якому може здійснюватися така налаштування.

Стандартний ладу, яка за замовчуванням використовується у всіх синтезаторах, позначається як «440 Гц» — це частота ноти «ля» першої октави, а також стандартна частота камертона, під неї підлаштовуються всі інші ноти. За наявності тонкої настройки музикант може виставити іншу базову частоту, підвищивши або знизивши загальну тональність звучання синтезатора. При цьому, на відміну від описаного вище транспонування, в даному випадку частота змінює не ступінчасто (по тонам-півтони), а плавно, з точністю до герца або навіть десятої частки герца. Така можливість може знадобитися в деяких нестандартних ситуаціях — наприклад, якщо належить акомпанувати гітаристу, чий інструмент настроєний трохи вище або нижче стандарту, а змінювати лад гітари з тих чи інших причин не можна.

Кількість лінійних виходів, передбачених у конструкції синтезатора.

Лінійний вихід використовується для того, щоб передавати звук, видаваний синтезатором, на зовнішні пристрої. При цьому, на відміну від MIDI-виходи, через такий роз'єм передається «готовий» звук — аналоговий аудіосигнал лінійного рівня, який можна підключити до іншого аудіопристроєм — наприклад, до підсилювача потужності або активним колонок для відтворення, до комп'ютера або мікшерний пульт для запису, і т. ін. Слід враховувати, що лінійні виходи можуть використовувати різні типи роз'ємів — наприклад, 3.5 мм mini-Jack або 6,35 мм Jack; конкретно ці роз'єми докладніше ці роз'єми описані в п. «Входи», але ними справа не обмежується.

Кілька аналогових входів дають можливість підключати синтезатор одночасно до кількох зовнішнім аудиоустройствам — наприклад, до підсилювача для відтворення і рекордеру для запису.

Номінальна потужність, споживана інструментом під час роботи. Сучасні синтезатори, навіть найпотужніші й прогресивні на зразок робочих станцій (див. «Тип»), споживають дуже мало енергії — до 100 Вт, а частіше помітно менше. Тому звертати увагу на цей параметр на практиці доводиться рідко, переважно в досить специфічних ситуаціях — наприклад, під час роботи від автономного генератора, коли потрібно враховувати всю підключену до такого живлення навантаження.

Час роботи синтезатора від автономного живлення (див. вище) без заміни або перезарядки батарей. Даний параметр є досить приблизними, оскільки фактичне енергоспоживання інструменту може бути різним, залежно від тривалості композицій, тривалості перерв у грі, гучності звучання вбудованої акустики, використовуваних додаткових функцій і інших факторів. Крім того, ємність змінних елементів живлення також може бути різною, залежно від марки. Тим не менш, зазначена в характеристиках час роботи дає певне уявлення про можливості синтезатора і про те, скільки комплектів батарей може знадобитися для тривалого автономного використання.