Порівняння Rotex RMC532 vs Rotex RMC530

Номінальна потужність мультиварки. При готуванні цей параметр визначає насамперед швидкість нагріву. Тут варто відзначити, що виробники зазвичай підбирають потужність таким чином, щоб її гарантовано вистачало для нормальної роботи за основним призначенням (для ефективного прогріву робочої ємності). Однак моделі однакового об'єму та зі схожими характеристиками можуть і різнитися за цим параметром. І тут варто виходити з того, що більш потужний пристрій загалом виходить більш прогресивним і ефективним, в ньому простіше передбачити деякі спеціальні режими — на зразок смаження або випічки. З іншого боку, такий пристрій споживає більше енергії і, зазвичай, коштує дорожче.

Говорячи про споживання енергії, варто сказати, що воно в побутових мультиварках порівняно невелика — від 750 до 1000 Вт для більшості моделей. Прилади більш ніж на 1000 Вт зустрічаються рідко, більше поширення отримали варіанти порівняно невеликої потужності — 500 – 750 Вт і навіть менше 500 Вт.

Режими, у яких може працювати мультиварка, показують, на що в цілому можна розраховувати при роботі з пристроєм. Серед основних режимів зустрічаються розігрів, вільний режим, експрес, приготування на парі, тушкування, смаження / фритюр, варіння, замішування тіста, розстоювання тіста, запікання, томління, копчення, випічка, сувід, стерилізація. Більше докладно про кожен з них:

— Вільний режим, як випливає з назви, дає змогу користувачеві самостійно виставляти всі параметри роботи — температуру, час приготування тощо. В найбільш прогресивних моделях може передбачатися навіть програмування окремих етапів: наприклад, інтенсивне нагрівання спочатку, зниження інтенсивності далі, а потім — підтримання температури готового продукту.

— Розігрів. Програма для розігріву вже готових страв. Зазвичай передбачає нагрівання до невисокої температури, також може передбачатися підтримка цієї температури до відключення пристрою в...ручну.

— Експрес. Режим «Експрес» забезпечує максимально інтенсивний прогрів робочої камери, що дає змогу продуктам досягати готовності швидше звичайного. Цей режим рекомендується використовувати лише в тих випадках, коли на приготування їжі не вистачає часу. У подібному режимі прийнято готувати круп'яні каші (гречка, рис та ін), бобові (попередньо замочені), омлет, пельмені, макарони тощо. Цей режим завідомо не підходить для приготування випічки (пиріжки, хліб, бісквіт).

— Смаження/Фритюр. Можливість роботи в режимі смаження передбачає високу температуру і наявність олії замість води. Як правило, кришка мультиварки в такому режимі не закривається.

— Варіння. Режим варіння дає змогу швидко довести рідину до кипіння, після чого мультиварка знижує інтенсивність нагрівання, просто підтримуючи ледве помітне кипіння. В режимі варіння можна готувати широкий перелік страв, від найпростіших відварених яєць і макаронів до відварених овочів (картопля, буряк, морква тощо), супів, напоїв тощо. Крім класичного варіння в рідині, існує ще варіння на парі. Мультиварки з можливістю приготування на парі комплектуються спеціальною підставкою, завдяки якій продукти розміщуються над киплячою рідиною, не контактуючи з нею.

— Запікання. Запікання передбачає інтенсивне нагрівання страви для утворення на ній хрусткої скоринки. В цілому дана програма аналогічна описаній вище випічці, проте має свої особливості — наприклад, може передбачати більш інтенсивне нагрівання, або т. зв. «короткочасне запікання» (коли продукт готується іншим способом, а запікається тільки перед закінченням процесу, протягом 30 – 60 секунд, для утворення згаданої скоринки).

— Тушкування. Ця програма передбачає роботу при відносно невисоких температурах протягом тривалого часу. Вона дає змогу готувати досить великий набір страв: супи, рагу, деякі види каш тощо.

— Томління. Програма томління імітує приготування на мінімально інтенсивному вогні в закритому посуді — аналогічно готуванню в класичній печі. Цей спосіб може застосовуватися, зокрема, для печені і голубців.

— Копчення. Зазвичай дана програма передбачає класичне копчення з використанням диму від палаючих трісок. Для цього необхідно користуватися окремою ємністю — щоб звичайні страви не набували «копченого» присмаку; відзначимо, що далеко не всі моделі з програмою копчення комплектуються додатковими ємностями.

— Випічка. Ця програма аналогічна роботі звичайної духовки: висока температура і закрита (на відміну від режиму смаження) кришка. Підходить для мучної випічки, а також різних запіканок.

— Приготування на парі. Приготування на парі вважається одним з найбільш щадних режимів готування і широко застосовується в дієтичному харчуванні, у т. ч. дитячому. Для такого готування мультиварки повинні мати не тільки відповідну програму, але і додаткове оснащення у вигляді кошика (кошиків) і лотка для води, як у класичних пароварці. Ці аксесуари можуть входити у комплект поставки.

— Замішування тіста. Спеціальна програма для приготування тіста; ця функція позбавить Вас від стомлюючого замішування. Як правило, для замішування використовується окрема змінна чаша зі спеціальною лопаткою. Зазначимо, що різні моделі можуть передбачати приготування різних видів тіста; цей момент варто уточнювати в докладних характеристиках.

— Розстоювання тіста. Режим розстоювання тіста передбачає створення оптимальних мікрокліматичних умов для підйому дріжджового тіста. В режимі розстоювання мультиварка розігрівається трохи вище кімнатної температури, 30 °С. Середній час розстоювання тіста становить близько 30 хвилин.

— Сувід (sous-vide) — спеціальна технологія приготування у вакуумі. Для цього продукти спершу поміщаються у вакуумний пакет, а після готуються повільно і при низькій, точно контрольованій температурі — оброблення відбувається за температури до 80 °С протягом 2-4 години чи навіть більше того. Завдяки технології сувід продукти обробляються максимально рівномірно. Ще однією важливою перевагою є мінімізація втрат масової частки та об'єму продуктів. За технологією сувід зазвичай готують дієтичні страви. Повільне термооброблення у вакуумі робить продукти соковитими і м'якими, а невисоке нагрівання запобігає утворенню піджареної скоринки.

— Стерилізація. Програма для стерилізації посуду, вживаного при приготуванні домашньої консервації («закаток»). Зазвичай припускає кип'ятіння протягом деякого часу.

— Термостат. Регулятор, що дає змогу виставляти певні значення температури для робочої ємності мультиварки; далі пристрій самостійно регулює режим роботи таким чином, щоб температура залишалася постійною. Ця функція може застосовуватися як окремо, так і для налаштування автоматичних програм приготування їжі.

— Індукційний нагрів. Суть роботи індукційного нагріву зводиться до того, що дно чаші розігрівається через силу магнітної індукції, завдяки чому робоча поверхня посуду досягає необхідної температури буквально за лічені секунди. Крім цього відсутність традиційного ТЕНу позитивно позначається на енергоефективності — ККД мультиварки з індукційним нагріванням досягає 95 – 98%.

— 3D-нагрів. Технологія «об'ємного нагріву» передбачає використання в конструкції мультиварки додаткових теплоелементів, які найчастіше монтуються в кришку. Ще один варіант її реалізації – наявність із внутрішнього боку кришки вбудованого вентилятора для забезпечення циркуляції розігрітих повітряних потоків. Завдяки цьому продукти розігріваються і знизу, і зверху, що дає змогу помітно прискорити процес приготування їжі, а також досягти максимально рівномірного прогріву. Також 3D-нагрів дає можливість збільшити кількість використовуваних програм готування.

— Автоприготування. Наявність у пристрої програм автоматичного пригот...ування різних страв. Використовувати такі програми часто буває зручніше, ніж регулювати всі параметри вручну; детальніше див. «Програми» вище.

— Підтримка температури. У режимі збереження температури мультиварка не вимикається відразу після закінчення програми приготування страви, а продовжує роботу на невисокій потужності, зберігаючи готову страву теплою.

— Таймер автовимкнення. Ця функція дає змогу виставити час, після закінчення якого мультиварка буде автоматично вимкнена. Таким чином вам не доведеться стежити за часом самостійно, а ризик того, що страва через недогляд виявиться «перетриманою» і зіпсованою, зводиться практично до нуля. Автовимкнення за визначенням є в моделях з автоприготуванням страв (див. вище), однак не залежить від нього й може зустрічатися як окрема функція і в досить простих моделях.

— Таймер відстрочки старту. За допомогою цієї функції можна встановити час автоматичного ввімкнення певної програми в мультиварці. Таким чином можна отримати, наприклад, свіжоприготовлену кашу до сніданку, завантаживши інгредієнти з вечора й виставивши таймер з розрахунком на ранок — це дасть можливість зранку поспати трохи довше, оскільки не доведеться вставати для ввімкнення мультиварки.

— Віддалене управління. Можливість управління функціями мультиварки на відстані. Зазвичай для цього використовується не класичний пульт ДУ, а відповідний додаток, який встановлений на смартфон, планшет або інший гаджет. Деякі моделі з цією функцією можуть керуватися навіть через Інтернет (фактично — з будь-якої точки світу). Наявність дистанційного управління є зручною не тільки самою можливістю змінювати налаштування на відстані — мобільні пристрої часто мають досить широкий функціонал, який значно перевершує можливості управління зі штатної панелі мультиварки.

– Захист від дітей. Під захистом від дітей в даному разі мається на увазі можливість заблокувати панель управління мультиваркою – щоб допитлива маленька дитина не змогла увімкнути пристрій або поміняти виставлені робочі налаштування. При цьому для дорослого зняття блокування не становить проблем. В ідеалі ця функція повинна поєднуватися з надійним замком на кришці, проте сам собою захист від дітей ще не гарантує наявності такого замку — цей момент не завадить уточнити окремо.

Тип антипригарного покриття, застосованого в робочій ємності мультиварки.

— Тефлонове. Тефлон — побутова назва політетрафторетилену (PTFE), одного з найбільш популярних типів антипригарного покриття (характерного темного кольору). При хороших антипригарних властивості і легкості в очищенні вартість такого матеріалу відносно невисока, що і зумовило його широке застосування. З іншого боку, тефлон має специфічні правила експлуатації. Наприклад, його не можна перегрівати, оскільки від цього з'являються тріщини й починається виділення шкідливих речовин; при цьому максимальна робоча температура такого покриття хоча і достатня навіть для смаження, але не надто висока. А при появі подряпин таке покриття стає непридатним до використання — також через виділення шкідливих речовин; тому мити тефлон потрібно дуже акуратно, а застосовувати з ним металеві лопатки не можна — тільки дерев'яні або силіконові.

— Керамічне. Керамічне покриття поєднує безпеку і надійність — воно не тільки стійко до подряпин, але і не приходить в непридатність при їх появі і не виділяє шкідливих речовин. Те ж стосується високих температур. Так і до методів очищення кераміка досить невибаглива. З іншого боку, подібні ємності відрізняє підвищена чутливість до ударів і перепадів температур (покриття може тріснути або навіть відколотися).