Порівняння KingWear KW98 vs KingWear KW88

Операційна система, встановлена на самому гаджеті.

У цьому разі мається на увазі не базова програмна прошивка, саме повноцінна ОС, що забезпечує широкі можливості. Наприклад, вона дає змогу встановлювати додаткові додатки чи функціонально заточена під тісну інтеграцію з певними веб-сервісами. Найбільш популярні варіанти операційних систем у наручних гаджетах представлені нижче:

– Android. Мобільна ОС Android відома переважно за смартфонами та планшетами, проте відкритий вихідний код дає змогу оптимізувати її і під інші пристрої, у тому числі наручні. Зазначимо, що традиційні Android-додатки переважно слабо сумісні з наручними гаджетами, проте деякі програми здатні автоматично адаптуватися під подібні пристрої, а для певних моделей випускається ще й спеціалізований софт (нерідко – самими виробниками).

– WatchOS. Операційна система, що спеціально розроблена для наручних гаджетів компанії Apple і застосовується тільки в них. З ключових особливостей варто відзначити підтримку голосового асистента Siri та системи Apple Pay, набір фітнес-інструментів, а також високий рівень оптимізації під органи управління Apple Watch. WatchOS використовує власні додатки, які можуть створюватися і сторонніми розробниками.

– Wear OS. Система раніше відома як Android Wear. Це специфічна версія Android, першопочатково розроблена як рішення для «розумних» наручних гаджетів. Вирізня...ється кардинально переробленим інтерфейсом, тісною інтеграцією з голосовим помічником Google Assistant, так званими проактивними повідомленнями. Завдяки останнім пристрій здатний самостійно, без запиту, видавати розширені підказки для певної ситуації: наприклад, перед важливою зустріччю прокласти по карті маршрут з урахуванням пробок і за необхідності увімкнути нагадування раніше запланованого часу.

– Nucleus. Досить рідкісна та незвичайна «операційка»: належить не до ОС загального призначення, а до систем реального часу. Такі системи оптимізовані під максимально швидку реакцію на зовнішні події (тоді як в звичайних ОС реакція відбувається у залежність від розподілу ресурсів). Саме Nucleus має всі необхідні для наручних гаджетів можливості, проте з низки причин зустрічається така прошивка досить рідко.

– Tizen. Відкрита операційна система для мобільних пристроїв, що просувається в першу чергу компанією Samsung. Як і у випадку з Android, оригінальна Tizen слабо підходить для розумних годинників, тому зазвичай йдеться про спеціальну версію Tizen Wearable. Існують інструменти, що дають змогу запускати на пристроях з даною ОС додатки для Android.

– ColorOS. Система, що розроблена компанією OPPO та застосовується в її мобільних девайсах. Безпосередньо для смартгодинників «операційна система» представлена у вигляді ColorOS Watch — інтерфейс системи оптимізований під використання на невеликих екранах і включає інструменти для відстеження фізичної активності користувача, моніторингу сну та стану здоров'я, управління повідомленнями тощо. Більше того, смартгодинники під управлінням ColorOS Watch можуть служити цифровим ключем для деяких сучасних автомобілів китайського виробництва.

– HarmonyOS. Універсальна операційна система Huawei, також відома під назвою Hongmeng. Забезпечує роботу широкого переліку пристроїв: техніки з екосистеми «розумного» дому, смартгодинників, смартфонів та планшетів. На борту носимих гаджетів система HarmonyOS є оновленою версією доморощеної «операційки» Lite OS, яка використовується в годинниках та інших малопродуктивних пристроях Huawei.

– Zepp OS. Спеціалізована система реального часу для «розумних» годинників Amazfit і Zepp. Це відкрита платформа для управління здоров'ям та відстеження параметрів активності, в основі якої лежать принципи легкості, плавності та практичності. З примітного в ОС реалізовано підтримку додатків хмарних інтернет-сервісів (на кшталт Spotify, SoundCloud тощо).

– Lite OS. Легка система для гаджетів з обмеженими обчислювальними потужностями, що застосовується в деяких простих моделях смартгодинників від Huawei. Більше прогресивним варіантом «операційки» для подібних пристроїв виробника є HarmonyOS (див. вище).

– Fitbit OS. Операційна система, розроблена для наручних гаджетів компанії Fitbit і застосовується лише у них. Fitbit OS підтримує встановлення на смартгодинники різноманітних додатків, в системі реалізовано управління жестами, під неї випущено безліч віджетів та циферблатів. Також в «операційці» передбачаються цільові режими вправ та реалізована можливість безконтактної оплати покупок у магазинах за допомогою NFC-чипа годинника за програмою Fitbit Pay.

– Moto Watch OS. Фірмове програмне забезпечення для смартгодинників Motorola з розряду систем реального часу. Moto Watch OS розроблена з прицілом на точне відстеження стану здоров'я, також ОС займається збором відомостей про активність користувача, підтримує отримання повідомлень зі зв'язаного смартфона, забезпечує максимальну тривалість автономної роботи гаджета. Зазначимо, що операційна система не підтримує встановлення додатків від сторонніх розробників — задовольнятися доведеться встановленими інструментами та програмами.

– MagicOS. Операційна система, яка спеціально розроблена для наручних гаджетів компанії Honor і застосовується тільки в них. Зовні і за набором можливостей вона дуже схожа на родинну «операційку» HarmonyOS, яка зустрічається в носимих пристроях Huawei. При цьому стверджується, що MagicOS має свою власну філософію та вектор розвитку.

– BlueOS. Власна ОС компанії Vivo, на якій можуть працювати найрізноманітніші пристрої – від мобільних телефонів та планшетів до смартгодинників. Власне, на борту носимих гаджетів і відбувся дебют системи в 2023 році. «Операційка» написана на мові програмування Rust з акцентом на максимальну безпеку даних користувача. Відмінною рисою BlueOS є генеративний штучний інтелект. Так, у «розумних» годинниках Vivo вже реалізовано функцію створення циферблатів голосом за участю ШІ.

– HyperOS. Єдина операційна система на базі Linux для смартфонів Xiaomi. Але якщо в мобільних телефонах HyperOS прийшла на зміну фірмовій оболонці MIUI, то в сегменті «розумних» годинників це щось нове. Наголос у «операційці» від Xiaomi робиться на тісний взаємозв'язок всіх аксесуарів під управлінням HyperOS в рамках єдиної екосистеми.

Тип SIM-карти, на яку розрахований гаджет. SIM-карти необхідні для модулів мобільного зв'язку, які зустрічаються переважно в годинниках-телефонах і дитячих маячках (див. «Тип»). А їх типи можуть бути такими:

— Micro-SIM. Зменшений і вдосконалений, в порівнянні з застарілою mini-SIM, різновид SIM-карт: габарити були зменшені до 15х12 мм, при цьому дещо розширився об'єм вбудованої пам'яті і загальний функціонал чипу.

— Nano-SIM. Найновіший і наймініатюрніший різновид змінних SIM-карт: має розміри всього 12х9 мм.

Варто зазначити, що в наш час більшість мобільних операторів продає SIM-карти, сумісні відразу з усіма трьома типами слотів: сам чип має формат nano-SIM, а в слот micro-SIM або mini-SIM таку карту можна встановити за допомогою рамки-адаптера. Так що звертати увагу на тип SIM-карти має сенс перш за все в тому разі, якщо у вас вже є «сімка» строго визначеного формату і ви не хочете її міняти.

Окремий різновид являють собою e-SIM (Embedded SIM) — незнімні модулі, які потрібно програмувати під того чи іншого мобільного оператора. З одного боку, це створює деякі незручності: для зміни номера поміняти «сімку» буває простіше, ніж переналаштувати e-SIM. З іншого боку, e-SIM більш компактні і краще підходять для наручних гаджетів, а при зміні номера не потрібно витрачатися на покупку но...вої карти. Сумісність такого модуля з мережею конкретного оператора варто уточнювати окремо.

Тактова частота процесора (CPU), встановленого в гаджеті.

В теорії висока тактова частота позитивно позначається на швидкодії і продуктивності; проте на практиці цей параметр має чисто довідкове та рекламне значення. Це пов'язано з тим, що реальні можливості CPU залежать від цілого ряду інших моментів, а загальна продуктивність системи — ще й від властивостей решті «начинки». Крім того, виробники підбирають процесори з таким розрахунком, щоб їх продуктивності гарантовано вистачало з урахуванням запланованої спеціалізації і функціоналу гаджета. Тому при виборі на даний параметр можна не звертати особливої уваги.

Наявність слота для карт пам'яті у конструкції гаджета.

Такий слот дозволяє розширити загальний об'єм пам'яті, доповнивши вбудовану пам'ять (див. вище) змінної картою. А в деяких моделях вбудований накопичувач взагалі може бути недоступний для користувача (там зберігаються тільки базові файли прошивки), і карта пам'яті є єдиним варіантом користувальницького сховища.

Перевагою «змінною» пам'яті перед вбудованої є те, що вона обходиться помітно дешевше в перерахунку на гігабайт об'єму; при цьому картки випускаються в різних об'ємах, що дозволяє вибрати оптимальний за ціною і місткості варіант. Крім того, знімний носій може використовуватися для обміну даними з іншим пристроєм (смартфоном, ноутбуком і т. ін.) — хоча тут потрібно враховувати, що в наручних гаджетах зазвичай використовуються мініатюрні карти microSD, а в техніці на зразок ноутбуків — повнорозмірні SD. Також відзначимо, що ці ж microSD-карти представлені на ринку в декількох поколіннях, і сумісність годин з конкретної картою не завадить уточнити окремо.

Серед додаткових функція зустрічаються вбудований плеєр, датчик освітлення, Wi-Fi, NFC, у тому числі і з безконтактною оплатою, акселерометр, камера, повноцінний ліхтарик. Докладніше про них:

– Вбудований плеєр. Наявність у смартгодиннику плеєра дає можливість використовувати гаджет для прослуховування музики. Для цього не потрібно підключатися до телефону. Композиції відтворюватимуться безпосередньо з годинника. Тому дані пристрої в обов'язковому порядку повинні мати значний (як для годинника) об'єм пам'яті і всеїдністю в підключенні (для з'єднання з навушниками).

— Датчик освітлення. Датчик, що відслідковує яскравість навколишнього освітлення. Один з найпопулярніших способів застосування цієї функції — автопідлаштування яскравості дисплея: на яскравому світлі вона збільшується, щоб зображення залишалося видимим, а в сутінках — зменшується, що знижує навантаження на очі і витрату енергії. Крім того, можуть передбачатися й інші функції, більш специфічні — наприклад, вмикання екрану при відсмикування рукава одягу.

— Wi-Fi. Технологія, що першопочатково застосовується для виходу в Інтернет через бездротові точки доступу, проте останнім часом використовуєть...ся також для прямого зв'язку між двома пристроями (таке з'єднання має ряд переваг перед традиційним Bluetooth). В наручних гаджетах найчастіше передбачається перший варіант, хоча зустрічається і другий. А ось конкретні способи застосування Wi-Fi можуть бути різними, залежно від пристрою: доступ до веб-сайтів і різних Інтернет-сервісів, віддалений зв'язок з системами «розумного дому», дистанційне управління цифровими фотоапаратами та іншою електронікою, передача через Інтернет GPS-координат (у дитячих маячках) тощо.

— NFC. Технологія бездротового зв'язку на малих відстанях (до 10 см). Способи її застосування, в тому числі в наручних пристроях, можуть бути різними. Один з найпопулярніших варіантів — використання гаджета для безконтактних платежів (див. нижче); втім, в наявності такої функції не завадить переконатися окремо. Ще одна поширена функція — спрощення з'єднання по Bluetooth зі смартфоном або планшетом, який також має NFC: замість ручного налаштування досить піднести один пристрій до іншого — і вони автоматично розпізнають один одного і встановлять зв'язок, залишиться лише підтвердити з'єднання. Можуть передбачатися й інші способи взаємодії — наприклад, запуск «спортивного» додатку на смартфоні при піднесенні до нього фітнес-браслета. А в теорії допускаються і більш специфічні варіанти застосування NFC — наприклад, в ролі проїзного, пропуска тощо. Власне у багатьох моделях наручних гаджетів набір цих способів обмежується лише встановленими додатками.

— Безконтактна оплата. Можливість застосування наручного гаджета для безконтактної оплати. Дана функція зустрічається виключно у моделях з NFC (див. вище); вона фактично перетворює пристрій в аналог кредитної картки з чипом і дає можливість розраховуватися, не виймаючи зайвий раз карту з гаманця — досить піднести руку з гаджетом до зчитувача терміналу. Це забезпечує не тільки додаткову зручність, але і безпеку. Так, піднести годинник до терміналу значно простіше, ніж лізти в кишеню або сумочку за кредиткою — особливо якщо руки зайняті покупками. А замість традиційної карти, з якої зловмисник може скопіювати основні реквізити на зразок номера, CVV-коду та терміну придатності (наприклад, «підглянувши» їх за допомогою вбудованої камери), використовується гаджет, який передає ці дані в зашифрованому вигляді і ніде не відображає їх явно.
Для використання безконтактної оплати, зазвичай, потрібно синхронізувати гаджет зі смартфоном і налаштувати таку оплату в системі Google Wallet або Apple Pay. А ось для здійснення платежів смартфон вже не обов'язковий — багато наручних пристроїв здатні виконувати цю функцію повністю автономно (хоча таку можливість все ж не завадить уточнити окремо).

— Акселерометр. Датчик, що визначає напрям сили тяжіння, а також прискорення, що діють на пристрій. Це дає можливість відстежувати відразу два параметри: поточне положення в просторі і різні фізичні впливи (на зразок постукування або струшування). Найчастіше акселерометр відповідає за дві основні функції: автоматичний поворот зображення на екрані, а також роботу крокоміра (власне, наявність такого датчика практично гарантовано означає і наявність крокоміра, см. «Можливі вимірювання»). Однак можливі й інші способи застосування цього датчика — наприклад, скидання дзвінка при струшуванні годинника, вмикання екрану при постукуванні по корпусу тощо.

— Гіроскоп. Пристосування, що дає змогу відстежувати повороти гаджета в ту або іншу сторону. Зазвичай, використовується в поєднанні з акселерометром. Гіроскоп покращує точність позиціонування в просторі (що позитивно позначається на якості роботи крокоміра та інших аналогічних функцій), а також дає додаткові можливості управління жестами. Втім, конкретні варіанти застосування цього датчика сильно залежать від моделі.

— Камера. Наявність в годиннику/браслеті власної вбудованої камери; розташування та призначення різниться від моделі до моделі. В одних пристроях об'єктив знаходиться на передній панелі, над екраном, і справа обмежується лише відеозв'язком і зйомкою селфі, інші дають змогу знімати і «класичні» фото або відео. Водночас варто відзначити, що в будь-якому разі характеристики таких камер зазвичай дуже скромні — так, роздільна здатність рідко перевищує 2 Мп, а автофокус передбачається тільки в найпрогресивніших моделях.

— Повноцінний ліхтарик. Повноцінний ліхтарик, як би голосно це не звучало в смартгодиннику, складається лише з діода. Однак, конструкційні особливості його оформлення дають змогу отримати достатній пучок світла для гарного освітлення аж до пари метрів. Звичайно, повноцінним цей ліхтарик є лише на тлі самого смартгодинника і його ніяк не можна порівняти з реальним ліхтариком, як окремим пристроєм.

Ємність акумулятора, штатно встановленого в гаджеті.

Теоретично чим вища ємність, тим більший час роботи на заряді може забезпечити батарея. Однак на практиці автономність гаджета залежить ще й від його енергоспоживання, а воно визначається характеристиками дисплея і «начинки». Тому порівнювати з ємності батареї можна лише моделі одного типу з дуже схожими характеристиками; а для точної оцінки автономності краще орієнтуватися на прямо заявлений час роботи в тому чи іншому режимі (див. нижче).

Також варто сказати, що ємні батареї неминуче виходять досить важкими і громіздкими. Так що ємність акумуляторів, що встановлюються в наручний гаджети, сильно обмежується також габаритами і вагою.

— Шкіра. Шкіряні ремінці притаманні для ділового стилю, вони виглядають багато й респектабельно, однак і коштують досить дорого. З практичного боку цей матеріал характеризується міцністю, надійністю і стійкістю до вологи; водночас він досить вимогливий у догляді, і при недотриманні відповідних правил на ремінці можуть з'явитися тріщини.

— Гума / силікон. Досить популярний матеріал, який застосовується не тільки для фітнес-браслетів, але й для традиційних годинників. Гумові ремінці виглядають не так дорого, як шкіряні, однак теж цілком достойно, при цьому вони досить міцні, довговічні, стійкі до вологи й приємно «сидять» на руці. Аналогічним за властивостями є і силікон, який на зовнішній вигляд практично не відрізнити від гуми. Але на фоні гуми силікон м'якіший, не перетискає руку й приємніший на дотик.

— Метал. Металеві ремінці (браслети) здебільшого виготовляються з нержавіючої сталі, однак також зустрічаються інші варіанти. У будь-якому разі браслети відрізняються високою міцністю і можуть бути як легкими, так і масивними, у залежності від складу металу. Також варто згадати високу теплопровідність цього матеріалу. Такий браслет приємно охолоджує руку в теплу пору року, але зворотний ефект викликає в холодну.

— Міланський браслет. Металеві браслети, які виготовлені з ланок дуже дрі...бного плетіння (розміром близько 1 мм, а то й менше). Матеріал такого браслета може бути різним; найчастіше це сталь, однак зустрічаються і дорожчі метали. У будь-якому разі такий браслет має оригінальний зовнішній вигляд, а також забезпечує хороший доступ повітря, даючи змогу шкірі дихати. З недоліків цього варіанта можна відзначити те, що ланки можуть «закушувати» волосся на руці, створюючи дискомфорт.

— Тканина. Зазвичай для ремінців використовується міцна щільна тканина (на кшталт «кордури» на основі нейлону), стійка до вологи, ультрафіолету й інших несприятливих чинників. Для деяких користувачів цей матеріал приємніший, ніж інші варіанти; однак з низки технічних причин ремінці з тканини не надто поширені.

Багато моделей наручних гаджетів доступні з кількома варіантами ремінців, на вибір покупця.

Тип застібки, використовуваний в ремінці або браслеті гаджета.

Найбільш поширеними на сьогодні типами застібок є класична пряжка, розкладні кліпса, розкладний замок, магніт, застібка з фіксатором і липучка. Якщо в характеристиках зазначено відразу кілька варіантів — значить, гаджет поставляється або може поставлятися з різними варіантами ремінців, що використовують різні типи застібок. А ось докладний опис кожного типу:

— Класична (з пряжкою). Застібка, що нагадує пряжку ременя; першопочатково використовувалася в традиційних наручних годинниках, однак у наш час отримала розповсюдження і в «розумних» гаджетах. На одній половині такий застібки знаходиться рамка П-образної або аналогічної форми, що має спеціальний стрижень, на другий — ряд отворів. При застібанні друга половина протягується через рамку, а штир фіксується в одному з отворів. При цьому, вибираючи те або інше отвір, можна налаштовувати розмір ремінця. Крім того, переваги «класики» полягають у надійності, охайному зовнішньому вигляді і сумісності з багатьма матеріалами ремінців (за винятком хіба що металевих браслетів).

— Кліпса (розкладається). Варіант, характерний для металевих браслетів. Найбільшого поширення набула різновид кліпси, що складається із двох вигнутих пластин, з'єднаних віссю. При розстіба...ння вони розкриваються як книжка, збільшуючи загальну довжину браслета і даючи змогу безперешкодно зняти годинник з руки, а при застібанні — складаються впритул один до одного і фіксуються, закріплюючи браслет на зап'ясті. Інша, менш популярний різновид — «метелик», що має дві стулки, які при розкритті піднімаються подібно крилам. Загалом кліпси дуже прості у використанні, однак складні в налаштуванні. Вони застібаються і розстібаються буквально одним клацанням, але ось переналаштувати розмір браслета з кліпсою «на ходу» неможливо — доводиться роз'єднувати і знову з'єднувати спеціальні фіксатори, для чого потрібен додатковий інструмент і деяка вправність..

— Магнітна. Застібка, роль фіксатора в якій грає сильний постійний магніт. Такі пристосування прості і зручні у використанні, так і в регулюванні: для застібання та розстібання досить «приліпити» або «відліпити» магніт, а налаштування по розміру здійснюється прямо під час застібання — шляхом затягування ремінця до потрібної довжини. Головним недоліком такої застібки є те, що її можна застосовувати тільки з металевими браслетами з магнітних сплавів — наприклад, сталевими.

— З фіксатором. Застібка, що нагадує описану вище пряжку, проте має дещо інший принцип дії. На одній стороні ремінця з такою застібкою розташовується штир фіксатора, на іншій — петля D-образної або іншої форми, а також ряд отворів. При застібанні сторона зі штирьком протягується в петлю і потім фіксується в одному з отворів; вибираючи той або інший отвір, можна регулювати ремінець по довжині. Подібна конструкція особливо зручна для ремінців з гуми, вона простіше і водночас надійніше, ніж пряжка, яка також може застосовуватися з такими ремінцями.

— Липучка. Класична застібка-липучка, застосовується виключно з ремінцями з тканини. Як і магнітні (див. вище), такі застібки дають змогу дуже точно регулювати довжину ремінця прямо в процесі застібання. З недоліків липучки, крім обмежень за матеріалами ремінця, варто відзначити схильність до зниження надійності по мірі зносу. Тому в наш час цей тип застібки зустрічається досить рідко, причому майже не використовується як єдиний доступний — зазвичай липучка доповнюється іншим варіантом, наприклад, фіксатором.

— Розкладний замок. Застібка у вигляді разьемного замку, половинки якого знаходяться на різних половинках браслета. Використовується з металевими браслетами дрібного плетіння, так званими «міланськими»; при цьому одна половинка закріплена нерухомо,а другу може рухатися вздовж своєї частини браслета — таким способом регулюється довжина. Для регулювання може знадобитися інструмент, проте сама процедура нескладна — помітно простіше, ніж в кліпсах. А слабка поширеність розкладних замків пов'язана переважно з тим, що міланські і браслети «розумних» наручних гаджетах зустрічаються рідко.

В якості ваги моделі в більшості варіантів вказується маса самого корпусу годинника, оскільки ремінець знімний і замінити його можна на інший. Втім зустрічаються і моделі, коли вага вказується з комплектним ремінцем. У будь-якому разі, якщо виробником вказується конкретний спосіб вимірювання ваги (з ремінцем або без нього), ми додатково це прописуємо.