Порівняння Amazfit Bip vs Amazfit Pace

Види сповіщень, а також базові функції голосового зв'язку, підтримувані гаджетом.

— Сповіщення. У класичних розумних годинниках і фітнес-браслетах конкретний функціонал таких сповіщень може бути різним — від звичайного звукового або вібросигналу до можливості побачити на екрані номер абонента і прийняти/відхилити виклик. Але в будь-якому разі такі сповіщення часто виявляються більш помітними для користувача, ніж власний сигнал смартфона, що знаходиться глибоко в кишені або сумці.

— Голосове управління. Можливість управління пристроєм за допомогою голосових команд. Щоб смартгодинник або фітнес-браслет виконали якусь просту функцію, достатньо промовити її назву.

– Голосовий асистент. У годиннику з підтримкою голосового помічника рівень взаємодії користувача з пристроєм виводиться на новий якісний лад. Найпопулярніші віртуальні помічники – це Google Assistant і Amazon Alexa. У «яблучних» пристроях роль помічника виконує Apple Siri, в носимих гаджетах Samsung — віртуальний підмайстер Bixby. На відміну від функції управління голосом помічник не просто включає ту чи іншу функцію, а дає змогу виконувати певні операції в додатках, що потребують фідбеку.

— Звуковий сигнал. Можливість подавати звукові сигнали за допомогою вбудованого динаміка. Ця функція буде корисна насамперед у ситуаціях, коли гаджет знаходиться не на руці — наприклад, якщо він використовується в р...олі будильника і знімається на ніч.

— Вібрація. Вібросигнал на зразок того, що застосовується в мобільних телефонах. У носимих гаджетах такий сигнал особливо зручний за рахунок того, що пристрій постійно контактує з шкірою власника, завдяки чому вібрація відмінно відчувається – причому незалежно від рівня шуму навколо. Крім того, віброрежим стане в нагоді і в тихій обстановці, де гучний звуковий сигнал небажаний.

— Вбудований мікрофон. Власний мікрофон, вбудований в корпус пристрою. Таке обладнання може використовуватися з різними цілями, залежно від типу і функціоналу гаджета. Насамперед, без мікрофона неможливе голосове спілкування. Інша функція, для якої мікрофон обов'язковий — голосовий помічник (див. вище). А в дитячих маячки може передбачатися можливість дистанційно увімкнути мікрофон з батьківського гаджета і послухати, що відбувається навколо дитини; докладніше див. відповідний пункт нижче.

— Гучний зв'язок (динамік). Можливість роботи гаджета в режимі гучного зв'язку, з використанням вбудованого динаміка і мікрофону для бесіди. У звичайних розумних годинниках (див. «Тип») ця функція дає змогу розмовляти через годинник, не витягуючи смартфон з кишені; в годинниках-телефонах гучний зв'язок дає можливість обійтися без навушників та гарнітур, а для дитячих маячків дана функція практично обов'язкова. Правда, гучність вбудованого динаміка зазвичай невисока, так що в галасливій обстановці його потужності може не вистачити.

Види спортивних і медичних вимірювань, підтримувані гаджетом (плюс деякі функції схожого призначення, такі як <відстеження сну, розумний будильник, рівень стресу та жіночий календар). Зазначимо, що функції з цього списку можуть зустрічатися не тільки в спеціалізованих фітнес-браслетах (див. «Тип»), але і в більш традиційних пристроях на зразок розумних годинників. А ось, власне, найпопулярніші варіанти:

— Частота пульсу. Частота серцевих скорочень — один з найважливіших фізіологічних параметрів людини. Так, щоб спортивне тренування було максимально ефективним, пульс повинен перебувати у визначеному діапазоні (конкретне значення залежить від мети тренування та особистих особливостей користувача). А при деяких захворюваннях і процедурах лікування прискорення або уповільнення пульсу може бути важливим сигналом, у тому числі попередженням про небезпеку.

— Тиск (тонометр). Датчик, який дає змогу заміряти артеріальний тиск користувача. Варто враховувати, що точність такого датчика зазвичай досить невисока, похибка вимірів може становити 10 % і навіть більше; так що повноцінного медичного тонометра він не замінить. З іншого боку, гаджет з даною функцією цілком здатний визначити критичне підвищення або зниження тиску, що дасть змогу своєчасно п...рийняти необхідні заходи.

— ЕКГ (кардіограма). Датчик, що дає змогу одержувати детальні дані про роботу серця користувача. Зазначимо, що такий датчик не є повноцінним електрокардіографом — по суті, він являє собою прогресивний різновид пульсометра, здатний відстежувати особливості серцевого ритму. Тим не менш, навіть цього вистачає, щоб виявити деякі небезпечні явища — наприклад, фібриляцію передсердь, яка спершу буває непомітна для людини — і вчасно вжити відповідних заходів.

— Рівень кисню в крові. Датчик (так званий пульсоксиметр), що визначає насиченість крові киснем (сатурацію); при цьому вимірювання здійснюється неінвазивним методом — без проколів та інших ушкоджень шкіри. Як і більшість «медичних» датчиків в наручних гаджетах, не відрізняється точністю і не є повноцінним медичним приладом, однак цілком здатен зреагувати на критичне зниження рівня кисню в крові. Вважається, що наявність пульсоксиметра актуальна насамперед при деяких захворюваннях, коли сатурація може знижуватися через саму хворобу або особливості лікування, що застосовується. Однак ця функція може стати в нагоді і цілком здоровим користувачам, які часто бувають на великій висоті — насамперед альпіністам і повітроплавцям.

— Температура тіла. Наявність датчика для вимірювання температури дає змогу проводити вимірювання без застосування термометрів. Звичайно, похибки дають про себе знати, тому легке відхилення від норми можна і не визначити, але суттєве збільшення температури пристрій легко зафіксує.

— T° навколишнього середовища. Незважаючи на те, що розумні годинники носяться на тілі, вбудовані датчики в них зазвичай призначаються для вимірювання температури навколишнього повітря. Ця інформація може знадобитися як для загальної оцінки оточуючих умов, так і для специфічних цілей - зокрема, прогнозу погоди. Нерідко годинники з цією функцією мають також барометр (див. «Навігація»).

— Кількість кроків. Традиційний крокомір — функція для підрахунку кількості кроків, зроблених користувачем. При таких вимірюваннях зазвичай використовуються дані з акселерометра, і результати виходять досить точними: сучасні акселерометри в більшості своїй добре калібровані і цілком здатні відрізняти струси при кроках від помахів рукою і інших сторонніх рухів. Винятком є поїздки у наземному транспорті: багато наручних гаджетів сприймають тряску як кроки, що варто враховувати при оцінці отриманих результатів.

— Пройдена відстань. Вимірювання загальної відстані, пройденої користувачем. Для цього зазвичай використовуються або дані з крокоміра, або GPS-модуль (див. «Навігація»); кожен варіант має свої переваги. Так, крокомір обходиться дешевше, його можна використовувати навіть в приміщеннях без вікон, куди не доходить сигнал із супутників, і на тренажерах на зразок бігових доріжок, де користувач не рухається відносно землі. GPS, зі свого боку, дає більш високу точність, особливо на великих відстанях, і не схильний до помилкових спрацьовувань в транспорті. У деяких прогресивних гаджетах ці способи можуть поєднуватися — це недешево, проте дає змогу поєднати переваги обох варіантів і досягти максимальної точності.

— Швидкість руху. Визначення швидкості руху користувача. Як і для пройденої відстані, вимірювання може здійснюватися різними способами; детальніше про них див. вище. Тут же відзначимо, що багато гаджетів з цією функцією здатні не тільки визначати поточну швидкість, але також постійно фіксувати її значення і виводити різні показники: максимальна досягнута швидкість, середнє значення за тренування тощо.

— Витрата енергії (калорії). Вимірювання кількості калорій, витраченої користувачем в процесі руху. Ці дані є досить приблизними, оскільки обчислюються за непрямими параметрами (швидкість і дальність руху, особисті особливості людини тощо). Тим не менш, навіть такої точності буває цілком достатньо для визначення загальної ефективності тренувань.

— Кількість спалюваного жиру. Вимірювання кількості жиру, спаленого за тренування. Як і у випадку з калоріями (див. вище), результат таких вимірювань виходить досить приблизними. Тим не менш, на практиці абсолютна точність не потрібна, а дані про усунення надлишків жиру можуть стати потужним засобом мотивації.

— Час активності. Вимірювання загального часу, протягом якого користувач активно рухається. У багатьох моделях таке вимірювання може передбачати додаткові можливості — наприклад, фіксацію декількох періодів активності з перервами між ними і визначення співвідношення між часом руху і часом відпочинку.

— Розумний будильник. Будильник, що відслідковує фази сну користувача і подає сигнал для пробудження в оптимальний для цього період. Людський сон складається з чергування фаз, і пробудження в «невдалу» фазу створює відчуття в'ялості і розбитості, навіть якщо часу на сон було достатньо. Розумний будильник дає змогу уникнути таких ситуацій; його робота заснована на відстеженні пульсу, темпу дихання та інших параметрів, які розрізняються в залежності від фази сну. Варто враховувати, що відхилення сигналу від заданого часу може становити до півгодини, проте зазвичай це відхилення в бік більш раннього підйому. У результаті ризик запізнитися з розумним будильником — нульовий, а «недоспаний» час компенсується оптимальним моментом пробудження.

— Відстеження сну. Оцінка якості сну базується на даних з бортових датчиків фітнес-браслетів або розумного годинника. Зокрема, пульсометр контролює кількість скорочень серцевого м'яза, акселерометр – рухи користувача. Датчик рівня кисню в крові, якщо такий є в розпорядженні носимого гаджета, підвищує точність збору відомостей про якість сну. За показаннями сенсорів фіксуються моменти входу у фазу глибокого сну та виходу з неї. Саме в цей період відбувається відновлення нервової системи та накопичення енергії на день майбутній. У глибокому сні людина може повністю перезавантажитись і набратися сил, у стадії швидкого сну мозкова активність практично не відрізняється від стану неспання. Функція аналізу якості сну допомагає визначити найбільш підходящі тимчасові рамки для сну і надає персоналізовані рекомендації для поліпшення нічного відпочинку.

– Рівень стресу. Рівень стресу організму дає можливість оцінити метрика, що визначає варіабельність серцебиття – різницю у часі між послідовними скороченнями серцевого м'яза. До уваги також беруться частота дихання, максимальне споживання кисню та його надмірне споживання після тренування. Оцінка рівня стресу дає чітке уявлення про переживання користувача протягом дня, разом з тим цінність цього параметра полягає у визначенні найбільш оптимального режиму тіла для тренування. Висока варіабельність серцевого ритму зазвичай вказує на гарну форму для занять спортом, низька може говорити про втому, зневоднення або погане самопочуття. Усе це безпосередньо впливає на здатність ефективно тренуватися. Чітких одиниць виміру рівня стресу не існує — у смартгодинниках параметр зазвичай показується у вигляді шкали від 0 до 100, нерідко із зазначенням кількості годин перебування організму у стресі та часу його відновлення до нормального стану.

– Жіночий календар. Інструмент для відстежувння менструального циклу у представниць прекрасної статі тримає руку на пульсі подій передбачуваних дат менструального періоду, дає змогу визначити найсприятливіші дні для зачаття, допомагає вчасно помітити тривожні симптоми та запобігти багатьом захворюванням при порушеннях циклу. Виходячи із загальної тривалості циклу, пристрій розраховує імовірну дату початку наступної менструації. У жіночому календарі фіксуються дати циклу, вікна фертильності та день овуляції. Додаючи в нього власні нотатки, можна відслідковувати коливання сну, апетиту, спортивної форми, зміни настрою та прогнозувати самопочуття на певний день.

Крім описаних вище, у сучасних наручних гаджетах можуть зустрічатися і більш специфічні види вимірів.

В даному блоці зібрані як різні навігаційні системи (GPS, Galileo), так і допоміжні функції для них (aGPS, ведення по GPS-треку, наявність карт, компас, альтиметр (висотомір), барометр). Детальніше про них: — GPS модуль. Модуль супутникової навігації GPS, вбудований прямо в годинник/браслет. Першопочаткова функція такого модуля — визначення поточних географічних координат; а ось як буде використовуватися ця інформація, залежить вже від конкретного типу і моделі гаджета. Приміром, у деяких пристроях GPS застосовується лише для замірів пройденої відстані і/або швидкості руху, а більш прогресивні моделі підтримують повноцінну навігацію і оснащуються вбудованими картами. Крім того, дана функція є практично обов'язковою в дитячих маячках (див. «Тип») — саме GPS відповідає за визначення місцезнаходження дитини.

— aGPS. Допоміжна функція, що дає змогу прискорити запуск основного приймача GPS. Для роботи за основним призначенням такої приймач повинен оновити дані про розташування навігаційних супутників; отримання цих даних класичним способом, напряму з самих супутників, може зайняти досить тривалий час (до кількох хвилин). Особливо це актуально для так званого «холодного старту» – коли приймач запускається після три...валої перерви в роботі, і дані, що збереглися в ньому, встигли повністю втратити свою актуальність. aGPS (Assisted GPS) дає змогу отримувати актуальну службову інформацію від оператора мобільного зв'язку – з найближчої базової станції (така функція підтримується більшістю операторів в наш час). Це може значно прискорити процес запуску.

— ГЛОНАСС. Ця система являє собою альтернативу американській GPS. Правда, вона забезпечує дещо меншу точність, тому підтримка ГЛОНАСС зазвичай передбачається у додаток до GPS-модулю. Одночасне використання двох систем, зі свого боку, дає змогу покращити точність позиціонування.

— Galileo. Європейська супутникова система навігації, створена як альтернатива американській GPS. Зазначимо, що вона перебуває під контролем цивільних відомств, а не військових. При повній флотилії з 24 активних супутників система дає точність до 1 м у публічному режимі та до 20 см із сервісом GHA. Працюючи спільно з GPS, система Galileo забезпечує більш точне вимірювання розташування, особливо у густонаселених районах.

— Карти. Функція відображення на екрані годинника топографічних карт місцевості з висотами, рельєфом і типами рослинності. Попередньо встановлені карти застосовуються для наочної GPS-навігації без прив'язки до смартфону. Найчастіше можливість відображення карт реалізована в тактичних смартгодинниках з ухилом в туризм.

— Ведення по GPS-треку. У багатьох годинниках з можливістю прокладання маршрутів реалізована функція ведення по GPS-треку. Носимий гаджет при цьому виступає в якості навігатора по місцевості, показуючи на екрані шлях прямування і підказуючи, де необхідно повернути в ту чи іншу сторону. В окремих екземплярах смартгодинників з вираженим туристичним ухилом також є програма «Зворотній шлях», що дає змогу повернутися назад по вже пройденому маршруту. У режимі GPS-трекера точки треку зазвичай записуються автоматично на підставі обраного інтервалу фіксації місця розташування. Також точку трека можна відмітити вручну в будь-який час.

— Компас. Класичний компас — прилад, що вказує напрям на сторони світу. В наручних гаджетах зазвичай використовується електронний компас — мініатюрний магнітний датчик, дані з якого при необхідності відображаються на дисплеї.

— Альтиметр (висотомір). Функція, що дає можливість визначати поточну висоту місцезнаходження користувача. Варто враховувати, що принцип і формат роботи альтиметра може бути різним. Так, одні моделі для замірів висоти використовують дані барометра, інші — інформацію з GPS-датчика; сама висота може визначатися відносно рівня моря, відносно певної вихідної точки або ж будь-яким з цих способів, на вибір користувача. Ці подробиці варто уточнювати окремо.

— Барометр. Функція, що дає змогу визначати поточний атмосферний тиск. Один з варіантів застосування барометра — прогнозування погоди: наприклад, різке зниження тиску зазвичай сигналізує про наближення негоди. Крім того, інформація з цього датчика може використовуватися для роботи альтиметра (див. вище); і навіть якщо альтиметр в гаджеті не передбачений, різницю висот між двома точками на місцевості можна легко обчислити за різницею тисків між ними.

— TFT. Найпростіший різновид рідкокристалічних матриць, які використовуються в кольорових дисплеях. Забезпечують відносно невисоку, проте загалом достатню якість зображення, при цьому коштують помітно дешевше більш прогресивних технологій. Не потребують підсвічування — точніше, підсвічування є частиною самого екрану і вмикається разом з ним. З однозначних недоліків варто відзначити те, що багато TFT-матриць мають досить обмежені кути огляду; втім, у міру вдосконалення технології цей недолік поступово усувається.

— IPS. Різновид РК-матриць, створений у спробі усунути недоліки TFT. Існує безліч підвидів матриць IPS, проте всі вони характеризуються високою якістю передачі кольору, відмінною яскравістю і широкими кутами огляду. Недолік цього варіанта — порівняно висока вартість.

— OLED. У цьому разі мається на увазі технологія, використовувана для створення найпростіших монохромних дисплеїв. У таких екранах кожен сегмент, з якого складається зображення, являє собою окремий світлодіод, завдяки чому відпадає необхідність у зовнішньому підсвічуванні. Колір світіння в різних моделях може бути різним, що дає змогу надавати гаджету стильний і оригінальний зовнішній вигляд.

— AMOLED. Екрани на основі матриці з активних органічних світлодіодів. Аналогічно різним видам TFT, ця технологія дає змогу створюв...ати кольорові дисплеї з високою роздільною здатністю. Її ключовою особливістю є те, що для екрану не потрібна окрема система підсвічування — в матрицях AMOLED кожен піксель світиться самостійно, в результаті чого енергоспоживання виходить дещо меншим. При цьому подібні екрани характеризуються гарною якістю передачі кольору, відмінною яскравістю і великими кутами огляду, однак і коштують помітно дорожче TFT.

— Super AMOLED. Удосконалена версія описаної вище технології AMOLED, забезпечує більш широку кольоропередачу і яскравість, а також поліпшену точність і швидкість сенсорної віддачі — причому при меншій товщині дисплея і більш низькому енергоспоживанні. Крім того, знижено ступінь відображення зовнішнього світла, така матриця дає менше відблисків і краще видима при сонячному світлі.

— E-Ink (E-Paper). Дисплеї, виконані за технологією «електронного паперу»; крім того, до цієї категорії включають також екрани типу Memory LCD. Класичний E-Ink екран — чорно-білий, не оснащується підсвічуванням (втім, воно може бути вбудоване в гаджет окремо), має дуже невисоку швидкість оновлення і слабо підходить навіть для секундомірів, не кажучи вже про відео або анімовані картинки. З іншого боку, «електронний папір» відмінно видимий на яскравому світлі і має дуже низьке енергоспоживання: електрика йому потрібно тільки при зміні зображення, нерухома ж картинка залишається видимою навіть при повністю відключеному живленні. Екрани Memory LCD, зі свого боку, при тих же переваги майже не поступаються класичним РК-матрицям за швидкістю оновлення, проте з низки причин особливого поширення вони не отримали.

— Transflective. Специфічний різновид РК-матриць, здатний працювати як за рахунок власного підсвічування, так і за рахунок відбитого світла. При яскравому зовнішньому освітленні (наприклад, на сонці) такий екран ефективно відображає його і не потребує окремого підсвічування — проте воно все одно є в конструкції і вмикається при слабкому освітленні. Подібний формат роботи дає змогу помітно знизити енергоспоживання в порівнянні з традиційними РК-екранами, де зображення не видно без підсвічування; крім того, гарна видимість на яскравому світлі теж є важливою перевагою. Основний недолік матриць цього типу — висока вартість; крім того, вони робляться переважно монохромними.

– LTPO. OLED і AMOLED-матриці з адаптивною частотою оновлення, що змінюється в широкому діапазоні, виходячи з задач, що виконуються. При відтворенні динамічних кадрів екрани з LTPO-технологією автоматично піднімають частоту розгортки до максимальних значень, при перегляді статичних зображень автоматично знижують її аж до мінімуму. У суті технології лежить традиційна LTPS-підкладка з тонкою оксидною плівкою TFT поверх основи тонкоплівкових транзисторів. Динамічне управління частотою оновлення забезпечується за рахунок контролю потоків електронів. Ключовою перевагою LTPO-екранів є знижене енергоспоживання.

Діагональ дисплея, встановленого в гаджеті; для круглих екранів, відповідно, вказується діаметр.

Більш великий екран, з одного боку, виходить більш зручним у використанні, з іншого — помітно впливає на габарити всього пристрою, що особливо критично для наручних гаджетів. Тому виробники вибирають розмір дисплея у відповідності з призначенням і функціоналом кожної конкретної моделі — щоб і місця на екрані вистачало, і саме пристрій було не надто громіздким.

Також варто сказати, що екрани зі схожою діагоналлю можуть мати різні пропорції сторін. Наприклад, традиційні розумні годинник зазвичай оснащуються квадратними або круглими матрицями, тоді як у фітнес-браслетах екрани часто роблять витягнутими у висоту.

Розмір екрану годин точок (пікселів) по горизонталі і вертикалі. Загалом це один з показників, що визначають якість зображення: чим вище роздільна здатність, тим чіткіше і рівніше картинка на екрані (при тій же діагоналі), тим менш помітні окремі точки. З іншого боку, зростання кількості пікселів впливає на вартість дисплеїв, їх енергоспоживання і вимоги до апаратної платформи (потрібна більш потужна «начинка», яка і сама буде коштувати дорожче). Крім того, специфіка використання розумних годин така, що у них «наворочені» екрани високої роздільної здатності просто нічого. Тому сучасні наручні аксесуари використовують дисплеї з відносно невеликим роздільною здатністю: наприклад, 320х320 при діагоналі близько 1,6" вважається цілком достатнім показником навіть для годин преміумкласу.

Щільність точок на екрані гаджета, а саме — кількість пікселів, що припадає на кожен дюйм матриці по вертикалі або горизонталі.

Чим вище PPI — тим вище деталізація екрана, тим більш чітким і згладженим виходить зображення. З іншого боку, цей показник відповідним чином впливає на ціну. Тому чим вище щільність точок — тим більш прогресивною, зазвичай, є гаджет і на загальних можливостей. Втім, при виборі екрану виробники враховують загальне призначення і функціонал пристрою; так що навіть невелика кількість PPI зазвичай не заважає комфортному використанню.

Матеріал, з якого виготовлене прозоре покриття дисплея.

— Пластик. Недорогий, до того ж досить міцний і ударостійкий матеріал: навіть при сильному ударі пластик швидше потріскається, ніж розсиплеться на дрібні уламки. Водночас на такому покритті легко з'являються подряпини, і з часом воно неминуче мутніє. Через це пластик зустрічається переважно в недорогих наручних гаджетах.

— Скло. У такому разі може матися на увазі як класичне силікатне скло (таке ж, як, наприклад, у вікнах), так і деякі оригінальні різновиди ударостійкого скла, що не належать до Gorilla Glass (див. нижче). Звичайне скло коштує дорожче за пластик, але ненабагато, при цьому воно краще виглядає і довше зберігає прозорість завдяки стійкості до подряпин. Головні недоліки цього матеріалу — крихкість і схильність розсипатися на гострі уламки при ударах. Цього недоліку тією чи іншою мірі позбавлене захищене від ударів скло, проте воно й коштує дорожче. За ціновою категорією гаджета можна досить точно визначити, яке саме скло в ньому використовується — звичайне чи ударостійке.

— Сапфір. Покриття, виготовлене з синтетичного сапфіра, яке використовується виключно в гаджетах преміумкласу — це пов'язано зі складністю його виробництва і, відповідно, високою вартістю. З практичного боку сапфір відрізняється надзвичайно високою стійкістю...до подряпин (подряпати таке скло можливо хіба що алмазом або спеціальним інструментом), однак водночас він крихкий і легко розколюється від удару.

— Gorilla Glass. Сімейство ударостійкого скла, яке створене компанією Corning, і широко застосовується в сучасній електроніці, включаючи наручні гаджети. Крім міцності, Gorilla Glass відрізняється ще й непоганою стійкістю до подряпин, при цьому коштує відносно недорого (за мірками такого покриття), що й зумовило його популярність. Утім, конкретні властивості такого скла залежать від його версії; ось варіанти, які актуальні для сучасних наручних пристроїв:

• Gorilla Glass v3. Найстаріша з актуальних нині версій — випущена в 2013 році. Тим не менш, навіть таке покриття помітно перевершує традиційне скло (не кажучи вже про пластик) за прозорістю і стійкістю до подряпин.
• Gorilla Glass v4. Версія, що вийшла в 2014 році. Ключовою особливістю стало те, що при розробці цього покриття основну увагу було приділено стійкості до ударів (тоді як попередні покоління робили наголос переважно на стійкості до подряпин). У результаті скло вийшло вдвічі міцніше, ніж у версії 3, притому що його товщина склала всього 0,4 мм.
• Gorilla Glass SR+. Перша версія Gorilla Glass, яка була створена спеціально для смартгодинників та інших мініатюрних наручних гаджетів; представлена в 2016 році. За твердженнями творців, стійкість до подряпин у такого покриття наближається до показників сапфірового скла при збереженні основних переваг Gorilla Glass — високої міцності й прозорості. Загалом для даного матеріалу заявлено перевагу над «альтернативними варіантами» на 70 % за характеристиками міцності та на 25 % за оптичними властивостями.
• Gorilla Glass DX. Ще один різновид скла, який спеціально створений для наручних пристроїв. Був випущений в 2018 році одночасно з версією DX+ (див. нижче). З ключових поліпшень у Gorilla Glass DX заявлені, зокрема, підвищені антирефлексивні властивості й збільшення рівня контрастності видимого зображення на 50 %; останнє, до того ж, дає змогу знизити фактичну яскравість і, відповідно, енергоспоживання екранів без шкоди для якості зображення, що особливо важливо для мініатюрних наручних пристроїв. А від покриття типу DX+ цей матеріал відрізняється, з одного боку, меншою стійкістю до подряпин, з іншого — вищими антирефлексивними характеристиками.
• Gorilla Glass DX+. «Ровесниця» оригінальної версії DX, що відноситься до тієї ж спеціалізації — наручні гаджети та інші мініатюрні пристрої. При цьому DX+ відрізняється більш високою стійкістю до подряпин, однак має дещо гірші антирефлексивні характеристики. У всьому іншому ці типи покриття практично ідентичні.

Безрамковими (bezel-less) вважаються дисплеї, у яких корпус або безель не займають корисну площу лицьової панелі або ж вона зведена до мінімуму. З точки зору дизайну, рамки і безель мають як плюси, так і мінуси. Одна з найбільш важливих причин для додавання істотних рамок до екрану — фізичний захист. Безрамковий дисплей дуже легко подряпати або пошкодити при падінні. З іншого ж боку, рамка займає місце на екрані, і це одна з причин, по якій рамки в сучасних смарт-годиннику зводяться до мінімуму, роблячи гаджет більш компактним і стильним.