Порівняння CARKU E-Power 21 vs Berkut Smart Power SP-4500

Номінальна напруга акумуляторів, з якими може працювати пристрій. Для бустерів (див. «Тип») в даному випадку вказується напруга, яке «пускач» може видавати на виході в режимі запуску двигуна.

— 6. Напруга, що зустрічається в деяких мотоциклах, скутерах, квадроциклах та іншої аналогічної техніки.

— 12 В. Стандартна напруга акумуляторів (і бортових мереж) легкових авто, а також легких вантажівок і мікроавтобусів.

— 24 В. Напруга, що застосовується переважно у фурах, автобусах та іншої важкої техніки. Також зустрічається в деяких важких позашляховиках.

Номінальний пусковий струм пускозарядного пристрою або бустера (див. «Тип»).

У цьому разі мається на увазі струм, який пристрій в режимі запуску двигуна може видавати протягом порівняно тривалого часу (як мінімум 30 с, а то і більше). Цей показник повинен бути не нижче номінального пускового струму, споживаного стартером авто — інакше пристрою просто не вистачить потужності для ефективної прокрутки стартера і запуску двигуна. Інформацію про необхідний пусковому струмі можна уточнити по документації на машину, або за характеристиками акумулятора, який стандартно в ній використовується. Для більшості легкових авто цей показник лежить в діапазоні від 200 до 400 А; менш потужні пускові пристрої призначаються переважно для мотоциклів та іншого аналогічного транспорту, а більш потужні — для автобусів, вантажівок та іншої важкої техніки, серед таких «пускачів» зустрічаються моделі на 400 – 600 А і навіть більше.

Піковий пусковий струм пускозарядного пристрою або бустера (див. «Тип»).

Піковим називають найбільший струм, який пристрій може без проблем видати протягом короткого часу (1 – 2). Цей струм помітно більше номінального пускового (див. вище), що відповідає формату роботу автомобільного стартера: починаючи розкручуватися, стартер споживає дуже високий струм, який, проте, майже відразу ж знижується.

Піковий пусковий струм ПЗП або бустера повинен бути не нижче пікового пускового струму стартера. Уточнити останній можна документації до авто, або за характеристиками штатно використовуваного автоаккумулятора.

Місткість власного акумулятора, передбаченого в конструкції пуско-зарядного пристрою.

Власними батареями оснащуються, зазвичай, бустери і «пускачі» з функцією повербанка (див. «Тип»). Основне призначення такого акумулятора з точки зору допомоги в прикурюванні - забезпечити живлення, необхідне для запуску двигуна. Однак у деяких моделях акумулятор відповідає за інші функції, наприклад, роботу вбудованого компресора або ліхтарика. Чим більша ємність акумулятора, тим довше пристрій здатний пропрацювати, і тим більше завдань він зможе виконати на одному заряді.

У пускових пристроях з функцією powerbank цей параметр наводиться ще й для оцінки того, скільки енергії акумулятор може накопичити і потім передати на підключені гаджети. Важливо враховувати, що є номінальна (заявлена) та реальна ємність — остання завжди менша, адже вона враховує неминучі втрати при перетворенні енергії. Зазвичай різниця становить від 30 до 40%, тобто. модель з батареєю умовної ємності на 10 000 мАч повністю не зарядить смартфон з АКБ на 3 000 мАч тричі, а в кращому разі забезпечить два цикли живлення, адже на практиці її робоча ємність становить близько 6 000 мАгод. Тому зіставляти значення мАгод батареї свого гаджета з номінальним показником ємності вбудованого акумулятора не зовсім коректно — варто обов'язково враховувати, що реальна ємність завжди менша за «паспортну».

- Вольтметр. Прилад, який вимірює робочу напругу пристрою. Конкретне призначення такого пристрою залежить від типу пристрою (див. вище) і формату його застосування. Наприклад, при пуску вольтметр зазвичай відображає напругу на виході пристрою, а заряджання може відстежувати поточну напругу акумуляторної батареї. У будь-якому випадку ця функція забезпечує додаткову інформацію про параметри роботи.

- Амперметр. Прилад, який вимірює силу струму, що видається пристроєм. Найчастіше ця функція застосовується при зарядці акумуляторів, контролю параметрів процесу. Однак є прилади, що дозволяють відстежувати струм під час запуску двигуна.

- Індикатор заряджання. Вказівник, який відображає рівень заряду акумулятора, підключеного до пристрою. Конкретний пристрій і функціонал такого індикатора можуть бути різними: в одних моделях він сигналізує лише про закінчення зарядки, в інших дає змогу відстежувати рівень заряду протягом усього процесу і навіть визначати приблизний час до закінчення. Як би там не було, подібний індикатор полегшує стеження за процедурою зарядки — зокрема, дає змогу безпомилково визначити, коли закінчено процес і акумулятор готовий до використання.

- Відновлення (десульфатування). Режим відновлення пластин свинцево-кислотного акумулятора, що покрилися кристалічними відкладеннями сульфаті...в. Зазначимо, що саме собою відкладення сульфатів — нормальний процес, що відбувається під час розрядки батареї; при зарядці ці відкладення, що мають пористу структуру, руйнуються. Однак, якщо батарея тривалий час зберігалася в розрядженому вигляді, сульфати з пористої форми переходять у кристалічну, і звичайна зарядка нездатна їх зруйнувати. Через війну властивості батареї істотно погіршуються, до повної непридатності до використання. Для усунення таких відкладень використовується режим відновлення. Його суть полягає в тому, що на акумулятор подаються імпульси спеціально підібраного формату, які руйнують шар сульфатів та відновлюють властивості батареї.

— Захист від перезаряджання. Захист батареї від перезаряджання — ситуація, коли акумулятор, що заряджається до 100 %, продовжує перебувати під струмом. Така ситуація призводить не тільки до зайвої витрати електроенергії, але і до псування батареї. Щоб уникнути цього, у багатьох пристроях передбачається автоматика, що відключає напругу на виході після закінчення заряду. Це помітно «полегшує життя» користувачеві: не потрібно постійно контролювати процес, він сам завершиться в оптимальний момент.

- Тест стану АКБ. Можливість перевірки стану акумулятора. Конкретний набір інструментів та можливостей тестування може бути різним, його варто уточнювати окремо; серед найпопулярніших варіантів – перевірка поточної напруги, перевірка рівня заряду, тест на пускову потужність, тест холодного запуску. Як би там не було, ця функція може виявитися дуже корисною і для загальної профілактичної діагностики, і для перевірки стану батареї перед заряджанням.

- Режим зимової зарядки. Спеціалізований режим заряджання акумулятора при низьких температурах навколишнього повітря. У таких умовах властивості акумуляторів дещо змінюються, а сильний струм заряду може призвести до різкого розігріву та пошкодження батареї. У світлі цього для зарядки АКБ у мороз варто використовувати спеціалізовані пристрої.

- Режим зберігання АКБ. Режим роботи призначений для тривалого зберігання акумуляторних батарей. У такому режимі пристрій постійно підключений до акумулятора, він стежить за рівнем заряду і періодично заряджає батарею малими струмами, підтримуючи її в стані постійної готовності та запобігаючи втраті робочих властивостей.

- Живлення 12 В (режим supply). Режим роботи, в якому пристрій служить джерелом постійного живлення 12 В і дає змогу від'єднати акумулятор без втрати важливих налаштувань бортового комп'ютера автомобіля. Втім, цей режим можна застосовувати і поза машиною - при його включенні пристрій виконує роль звичайного блоку живлення на 12 Ст.

- Таймер швидкої зарядки. Таймер, що відраховує час у режимі швидкої зарядки. Такій режим, відповідно до назви, дає змогу скоротити час на заряджання батареї, проте швидка зарядка здійснюється на високих струмах, через що навіть невеликий перезаряд може призвести до неприємних наслідків. А забезпечити захист від перезарядки традиційним способом (див. вище) за такої процедури неможливо з низки технічних причин. У світлі цього в пристроях з функцією швидкої зарядки передбачається таймер, що відраховує час і сигнал по закінченні процесу; у деяких моделях може передбачатися автоматичне вимкнення живлення.

- Кнопка дистанційного пуску. Кнопка запуску двигуна розташована окремо від корпусу пускозарядного пристрою і з'єднана з ним проводом досить великої довжини. Така кнопка дає змогу керувати роботою «пускача» на відстані, наприклад, сидячи в кабіні. Ця функція особливо зручна при роботі з важкою технікою на зразок фур або автобусів, де кабіна може розташовуватися на значній відстані від капота.

Наявність у пристрої роз'єму DC (або кількох таких роз'ємів) для живлення зовнішніх гаджетів постійним струмом.

Стандартне гніздо DC має круглу форму і штирек в центрі. А напруги, виведені на нього, вони можуть бути різними, найпопулярніші варіанти — 18 – 20 В для живлення ноутбуків і 12 В для різних спеціалізованих пристроїв. В цей же гніздо може підключатися перехідник-прикурювач, докладніше про нього див. нижче.

Наявність вбудованого прикурювача в конструкції пускозарядного пристрою. Зрозуміло, мова в даному випадку йде не про прикурювача (пристосуванні для запалювання сигарет), а про характерному роз'ємі під нього.

Такий роз'єм на сьогоднішній день фактично є стандартною «автомобільної розеткою», що використовується для підключення різних приладів до бортової мережі авто. Відповідно, дана функція дозволяє застосовувати пускозарядний пристрій в якості джерела живлення для таких приладів. Кількість гнізд в різних моделях може теж бути різною — найчастіше прикурювач один, але зустрічаються варіанти на пару роз'ємів. А в деяких моделях прикурювач має вигляд окремого адаптера, що включається в роз'єм DC.