Марка сталі
Марка сталі, використовуваної в лезі сокири (в моделях з металевими рукоятями — також в рукоятці, див. вище).
Знаючи марку стали, можна з легкістю знайти детальні дані по ній та визначити загальну якість інструменту, а також придатність його для тих або інших завдань. І навпаки: знаючи основні характеристики найбільш популярних сортів стали, можна оцінювати загальну якість інструменту вже з того, яка марка в ньому використовується.
Твердість сталі (HRC)
Твердість сталі, що використовується в лезі сокири.
Твердість є однією з ключових характеристик леза. Занадто м'який метал буде швидко тупитися під час роботи, такий інструмент доведеться дуже часто заточувати, що не сприяє комфорту. З іншого боку, при дуже високій твердості лезо буде крихким, схильним до появи сколів і зазубрин, та й заточка буде помітно утруднена.
Найчастіше твердість визначають за шкалою Роквела (HRC). Оптимальним показником для сокир вважається значення від 52 до 58 – 60 HRC. Менші показники однозначно не рекомендуються; у висококласних сокирах твердість може бути і вище, для зменшення крихкості в них можуть використовуватися різні технологічні хитрощі, однак це помітно впливає на вартість.
Вага сокири
Загальна вага сокири, для моделей з дерев'яними ручками — з комплектною ручкою.
Оптимальна вага залежить від типу (див. вище) і спеціалізації інструменту. Так, універсальні сокири загального призначення (теслярські) важать близько 0,8 – 1,5 кг; подібні вироби здатні забезпечити достатню для удару інерцію і водночас не потребують значних зусиль. При цьому більш легкі інструменти призначаються для точної роботи, більш важкі — для грубої. Колуни та схожі з ними «універсали» за визначенням масивні, найчастіше від 2 кг і більше, а в найбільш «великокаліберних» моделях вага може становити близько 4,5 – 5 кг. Тут варто виходити з товщини і твердості деревини, яку планується колоти:
важкий колун легко справляється навіть із великими полінами, однак і сил для такої роботи потрібно затратити чимало. В туристичних сокирках і томагавках, зі свого боку, потрібно враховувати особливості транспортування: для постійного носіння з собою краще взяти інструмент легше, а якщо інструмент купується для виїздів на природу на машині, можна вибрати і більш важку модель.
Захист від корозії леза
Наявність на лезі сокири спеціального
захисного покриття, що оберігає метал від корозії.
Вуглецева інструментальна сталь, що застосовується в більшості сучасних сокир, не належить до нержавіючим. У світлі цього у багатьох сокирах передбачається спеціальне покриття леза; зазвичай таке покриття має характерний чорний колір. Дана особливість може стати у пригоді, проте вона особливо актуальна в тих випадках, якщо сокира постійно знаходиться в умовах підвищеної вологості (наприклад, зберігається в сараї в холодну пору року, або використовується у водних походах).
Чохол
Наявність
чохла в комплекті інструменту помітно спрощує зберігання і транспортування: чохол як мінімум захищає лезо від контактів зі сторонніми предметами (що могло б призвести до пошкодження цих предметів або самого леза). При цьому комплектний чохол зручніше, а нерідко — і безпечніше, ніж футляр «з підручних матеріалів».
Таким чохлом вважається повноцінний футляр, в який інструмент поміщається цілком або майже цілком, а не накладка на лезо.
