Порівняння Makita BPJ140Z vs Makita PJ7000

Загальна потужність фрезера, точніше — двигуна, встановленого в ньому. Чим вище цей показник — тим більш продуктивним є пристрій, тим краще воно справляється зі складними роботами, тим більше зусилля на фрезі (крутний момент) забезпечує під час роботи і тим більшою може бути швидкість обертання шпинделя (хоча потужний інструмент не обов'язково є швидкісним). З іншого боку, висока потужність помітно впливає на габарити, вагу та ціну інструменту, плюс енергоспоживання й навантаження на мережі зростають відповідно. Крім того, високий крутний момент у деяких випадках (наприклад, при делікатній обробці) буває відверто небажаний. Тому вибирати інструмент за цим параметром слід з урахуванням реальних потреб і специфіки планованих робіт.

По потужності виділяють три основних категорії фрезерів: легкі (до 700 Вт), розраховані переважно на нескладні побутові роботи; середні (до 1500 Вт), здатні впоратися не тільки з побутовими, але і з більшістю професійних завдань; і важкі (1500 Вт і більше), що застосовуються у тих випадках, коли висока потужність є критичною. Втім, ця градація вірна лише для вертикальних фрезерів (див. «Тип»), в інших різновидах є своя специфіка: приміром, ламельні моделям висока потужність в принципі ні до чого.

Найбільша швидкість обертання шпинделя забезпечується двигуном фрезера. Вимірюється в обертах за хвилину. Для моделей, що не мають регулювання частоти обертання (див. «Функції»), в даному пункті вказується штатний кількість обертів.

Для різних робіт оптимальна швидкість обертання шпинделя (і, відповідно, фрези) також буде різною. Наприклад, для твердих матеріалів зразок каменю вимагається швидке обертання, а ось для дерева воно не потрібно; деякі види насадок краще працюють на високих обертах, інші — на низьких і т. ін. Детальні рекомендації для кожного конкретного випадку можна знайти в спеціальних джерелах. Звертати увагу при виборі варто не стільки на максимальну швидкість обертання, скільки на загальний діапазон швидкостей — наскільки він відповідає запланованим завданням. Зазначимо тільки, що в моделях з великим допустимим діаметром фрези (див. нижче) максимальна швидкість обертання може бути відносно невисокою — робоча кромка великої фрези рухається швидко навіть на невеликих обертах, а для ефективного розгону такої насадки знадобилася б занадто висока потужність.

Найбільший діаметр фрези, яку допускається встановлювати у фрезер.

Чим крупніше фреза — тим швидше рухається її робоча кромка і тим більше матеріалу вона здатна захопити, проте для великих насадок потрібен більш високий крутний момент. Відповідно, максимальний діаметр фрези безпосередньо пов'язаний з потужністю інструменту (див. вище): чим більший допустимий розмір насадки, тим більш потужним і прогресивним, зазвичай, є фрезер. Втім великі фрези (як, власне, і висока потужність) реально необхідні далеко не завжди. Тому при виборі за цим параметром варто адекватно оцінювати майбутні роботи і не гнатися за максимальним розміром.

Найбільша глибина пазів або отворів, які здатний виконувати фрезер. Цей параметр актуальне виключно для ламельних і присадок моделей (див. «Тип») — в інших різновидах аналогічне значення має такий параметр, як величина ходу (див. нижче). Здебільшого максимальна глибина паза не перевищує 30 мм — цього цілком достатньо для використання ламельного/присадочного фрезера за прямим призначенням. У деяких професійних моделях цей показник може досягати 70 мм, однак трапляється це дуже рідко.

— Електромережа 230 В. Живлення від мережі 230 В, простіше кажучи — звичайної побутової розетки. Таке живлення дає змогу працювати практично необмежений час, до того ж воно підходить навіть для найпотужніших сучасних фрезерів. З іншого боку, за відсутності розеток «мережевий» фрезер втрачає корисність, а дріт обмежує рухливість і може заважати під час роботи і пересувань. Втім, всі ці недоліки не є особливо критичними, і більшість фрезерів випускаються саме під мережі 230 В.

– Електромережа 110 В. Інструменти з живленням на американський і японський манер – від електромереж з напругою 110 В. Електроінструменти з такою робочою напругою живлення випускаються для ринку Північної та Центральної Америки, Японії, Саудівської Аравії. Також електромережі 110 В зустрічаються у Великій Британії. Щоб уникнути виходу інструменту з ладу при підключенні до стандартних побутових мереж 230 В, знадобиться додаткова сполучна ланка в особі понижуючого трансформатора або спеціального перетворювача на 110 В.

— Акумулятор. Живлення від власної акумуляторної батареї. Головною перевагою такого інструменту є те, що під час роботи його не потрібно вмикати в розетку; це дуже зручно при частих переміщеннях з місця на місце і дає змогу працювати навіть при повній відсутності електромереж. Водночас за інших рівних умов акумуляторний фрезер виходить значно дорожче і важче «м...ережевого», та й потужність таких фрезерів відносно невисока — інакше їм потрібні були б занадто важкі батареї, і про портативність мови вже не велося. Крім того, час роботи від батареї обмежений, а зарядка займає досить багато часу, і все одно вимагає зовнішнього живлення. У світлі всього цього акумуляторних моделей на ринку представлено небагато, а звертати на них увагу варто лише в тому випадку, якщо відсутність мережевого дроту і незалежність від розеток є вирішальними моментами.

Додаткове оснащення, що входить в комплект поставки фрезера крім самого пристрою.

— Фреза. Робочі насадки — фрези — можуть включатися в комплект поставки фрезерів, це позбавляє від необхідності купувати такі насадки окремо. З іншого боку, перед покупкою інструменту з цією особливістю варто переконатися, що комплектні фрези відповідають особливостям планованих робіт — інакше Ви можете переплатити за непотрібні насадки. Зазвичай, фрез в наборі передбачається декілька.

— Пилозбірник. Спеціальний контейнер для збору пилу, тирси та іншого сміття, що утворюється в процесі роботи фрезера. Найчастіше виконується у вигляді м'якого мішка, а для приєднання до інструменту використовується спеціальний патрубок (через цей же патрубок можна також підключити пилосос). Зазначимо, що патрубками для пилозбірників обладнується переважна більшість сучасних фрезерів, а ось мішки в комплекті зустрічаються відносно рідко. Зазвичай, пилозбірник можна придбати і окремо, але для деяких користувачів краще відразу купити інструмент з мішком.

— Копіювальна база. Копіювальної базою називають базу (підошву) вертикального фрезера (див. «Тип»), спеціально призначену для роботи з копіювальними втулками. Копіювальна втулка являє собою закріплений на корпусі інструмента кільце, в яке протягується фреза. Під час роботи з такою втулкою оператор натискає зовнішній край кіль...ця в шаблон і рухає інструмент таким чином, щоб база постійно була притиснута до шаблону. Таким чином, відстань між фрезою і шаблоном залишається незмінним, і робоча насадка повторює форму шаблону; це незамінне при точних роботах, особливо з лініями складної форми. Багато фрезери дають змогу встановлювати копіювальний втулку на штатну підошву, проте існують моделі, в яких для цього потрібно встановити спеціальну копіювальний базу. Така база має певні відмінності від штатної, обумовлені специфікою роботи, зокрема, у неї зазвичай відсутня регулювання глибини, оскільки наявність механізму регулювання може негативно впливати на точність роботи.

— Захисний обмежувач. Захисний обмежувач являє собою невелике кільце, що прикриває робочу насадку. Це кільце, згідно з назвою, забезпечує додатковий захист оператора від пилу, тирси та іншого сміття, що утворюється в процесі роботи. Крім цього, воно запобігає потраплянню під фрезу сторонніх предметів (насамперед — пальців) і підвищує ефективність збору сміття в пилосос або пилозбірник (див. вище). А щоб оператор міг при цьому контролювати процес роботи, захисний обмежувач зазвичай робиться прозорим.

— Напрямна рейка. Пристосування, призначене насамперед для того, щоб фрезер під час роботи міг рухатися паралельно краю оброблюваного матеріалу. Рейка під час роботи впирається в цей край, а сам інструмент висувається на певну відстань від неї на спеціальних напрямних. Таким чином забезпечується можливість прорізати виїмки, паралельний краю заготовки. Відстань від рейки до фрези можна регулювати, в деяких моделях передбачаються навіть спеціальні шкали на рейці.

— Кейс/сумка. У цю категорію включені всі пристосування, призначені для зберігання і транспортування інструмента; при цьому кейсами зазвичай називають жорсткі контейнери у вигляді характерних валізок, сумки ж, навпаки, робляться з м'яких матеріалів. У будь-якому разі кейс/сумка спрощує зберігання і перенесення: по-перше, за рахунок того, що такі пристосування самі по собі зручніше в тривалій подорожі, ніж інструмент; по-друге, завдяки тому, що і фрезер, і мережевий шнур, і всі додаткові аксесуари можна скласти в одне місце, знизивши ризик щось з цього втратити.

Рівень шуму, виробленого фрезером під час роботи. Даний параметр є досить приблизними, оскільки фактична «гучність» залежить не тільки від характеристик самого інструменту, але і від матеріалу і форми оброблюваної заготовки, типу фрези, швидкості роботи і т. ін. Тому на практиці рівень шуму може відрізнятися як у більшу, так і у меншу сторону; в характеристиках є якесь середнє значення, за яким, втім, цілком варто орієнтуватися.

Ніж «тихіше» інструмент — тим комфортніше буде робота з ним, тим менше ймовірність, що оператору знадобляться захисні навушники. Водночас відзначимо, що фрезери за визначенням є досить галасливими — найбільш «тихі» моделі видають близько 75 дБ. Крім того, потрібно мати на увазі, що децибел — нелінійна величина, тому при оцінці рівня шуму краще всього використовувати порівняльні таблиці.

Ось спрощена версія такої таблиці для діапазону, в якому працює більшість сучасних фрезерів:

75 дБ — крик, голосний сміх на відстані 1 м;
80 дБ — мотоциклетний двигун, механічний будильник на тому ж відстані;
85 дБ — гучний крик на тому ж відстані;
90 дБ — відбійний молоток на відстані 1 м, вантажний вагон на відстані 7 – 10 м;
95 дБ — вагон метро (всередині або на відстані близько 7 м).